СВЯТА БЕРЕЗНЯ
3 березня — Всесвітній день письменника;
3 березня — Всесвітній дeнь дитячого телебачення і радіомовлення;
15 березня — День планетаріїв;
21 березня — Міжнародний день лялькаря;
21 березня — Всесвітній день поезії;
23 березня — Всесвітній день метеорології;
ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛІНИ КОСТЕНКО
ГУЛЯЙ, МАСЛЯНА!
В Україні останній тиждень м’ясниць, крім Колодія мав ще кілька регіональних назв — Масниця, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «ніжкові заговини» тощо.
Щороку свято Масляної в нашій країні припадає на різний час і відзначається рівно за тиждень до Великого Посту. Масові народні гуляння та пісні - головна ознака свята.
За традицією Масляна святкується тиждень. Кожен день Масляного тижня є символічним:
Понеділок – ГОСТІ: у перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.
Вівторок – ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях.
Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування млинців.
Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.
П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.
Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму.
Неділя - ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.
Традиційною стравою на Масницю звісно ж були млинці. З ними пов’язували безліч традицій, приказок та прислів'їв. Зокрема, вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів пес махне хвостом, а ворона прокаркає. А ще якщо млинці вдавались пишними та гарно пеклись, то рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що й пеклись погано – провіщали невдачі та проблеми. Висока гірка млинців – до гарного врожаю та заможності, низька – сире літо та неврожай. Також були прикмети, що стосувались розваг на Масницю: чим далі злетить, гойдаючись на гойдалці, тим щасливішим буде; якщо з’їдеш з гірки далі, ніж сусід, то й врожай матимеш кращий. Прогнозували по Масляній і погоду на літо: якщо холодно, літо буде теплим та не посушливим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби. Перший млинець, спечений цього тижня, призначався для поминання покійних. Інколи його віддавали жебракам, щоб вони пом’янули покійних рідних. Окрім млинців зі сметаною на святковому столі також були вареники з сиром, гречаники тощо.
А ще Масляний тиждень називали Бабським або Колодієм. Протягом цього тижня чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки. У понеділок молодиці (заміжні жінки) збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала», а в п’ятницю її «хоронили». У суботу жінки в шинку «оплакували» колодку, а в неділю колодку «волочили».
Здавна в останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. В’язали її молодиці доноги хлопцям та дівчатам, як покарання за те, що за період між Масницями не взяли шлюб (у деяких регіонах півдня та сходу колодку прив’язували й батькам – як знак того, що вони не одружили своїх дітей, а особливо тим батькам, що відмовили сватам та нареченому). Відкупались від колодки грішми або пригощанням. На Поділлі хлопці пригощали дівчат напоями та солодощами – «купували колодку», «запивали колодку», а потім наймали музик для танців. У знак вдячності дівчина вишивала перкалеву хустинку з ініціалами обранця, прикрашала квітами та разом з кількома писанками дарувала обранцю на Великдень – «повертала колодку» (і цим висловлювала симпатію та згоду на залицяння). Дівчата також могли в’язати колодки, але тільки парубкам і не до ноги, а на ліву руку. Дівочу колодку оздоблювали яскравими стрічками та паперовими квітами. Відкуплялись хлопці від колодки солодощами, грішми або подарунками: намиста, стрічки, шовкові хустки.
Так справляли Масляну в давні часи.
9 березня 2021 року
207-річниця від дня народження
Тараса Григоровича Шевченка
8 БЕРЕЗНЯ - СВЯТО ВЕСНИ, КРАСИ ТА ЛЮБОВІ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНА ПРОГРАМ А "ХТО ЗВЕРХУ?"
Хто ж все таки найдосвідченіший хлопці чи дівчата? Уже тисячі років людство шукає відповідь на це запитання. 5 Березня напередодні Свята Весни у сьомих класах відбулося інтелектуальне, розважальне шоу «Хто зверху?». У запеклій боротьбі перемогли хлопці, але й дівчата отримали задоволення від участі у конкурсах, від інтелектуальної спроможності. І не важливо чоловік ти чи жінка, важливо відчувати потребу в збагаченні знаннями. Тож будемо розумними!!!!