Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти
Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи школи, під час якого незалежні експерти оцінюють освітні та управлінські процеси. Аудит є новою для України процедурою вивчення діяльності школи, яка прийшла на зміну державній атестації шкіл.
Інституційний аудит має на меті:
проаналізувати та оцінити якість освітньої діяльності школи та надати закладу рекомендації і підтримку у вдосконаленні його роботи. Тоді як державна атестація показувала школі лише “що не так у документах” та не оцінювала реальну роботу школи, інституційний аудит аналізує діяльність закладу та показує “як зробити школу кращою”.
Місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти.
Аудити проходитимуть у школах кожні 10 років. Частіше таке оцінювання може відбуватись позапланово за ініціативою засновника (місцевої влади), або ж самого директора, педагогічного колективу чи наглядової ради школи. Разом з тим підставою для проведення позапланового аудиту є незалежні зовнішні моніторинги.
Проводять інституційний аудит представники Державної служби якості освіти та незалежні освітні експерти, серед яких педагоги, методисти, директори та заступники директорів шкіл з усієї України. Таким чином на школу дивиться не тільки держава, але й ті, хто безпосередньо працюють в системі освіти.
Для проведення аудиту у школі формується експертна група. Залежно від розміру школи та кількості в ній вчителів експертна група може складатись з 3-12 експертів.
Освітні експерти це досвідчені педагоги, а також керівники і заступники керівників шкіл та інші фахівці, які пройшли спеціальне навчання та підготовлені до оцінювання школи за критеріями інституційного аудиту. Всі експерти мають педагогічну освіту та працюють у школі не менше 5 років.
Інституційний аудит оцінює роботу школи за чотирма напрямами:
1. Освітнє середовище (наскільки учням безпечно і комфортно у школі, який в закладі мікроклімат, чи створені комфортні умови для вчителів, як організоване харчування, як облаштовані навчальні кабінети, яке в них є обладнання для навчання учнів та роботи вчителів, яке середовище у школі під час перерв, як учні взаємодіють між собою та з вчителем, чи вільне освітнє середовище школи від будь-яких форм насильства, булінгу та дискримінації, чи дотримуються учасники освітнього процесу принципів академічної доброчесності, чи створене у школі інклюзивне освітнє середовище тощо).
2. Система оцінювання учнів (як вчителі оцінюють навчальні досягнення учнів, чи застосовують формувальне оцінювання, наскільки система оцінювання прозора і зрозуміла учням, чи вона допомагає учням робити висновки та покращувати свої результати у майбутньому).
3. Педагогічна діяльність (як вчителі працюють з аудиторією на уроках, чи застосовують вчителі компетентнісний підхід у навчанні, чи вчителі адаптували свою роботу в умовах пандемії коронавірусу, як вони проводять навчання дистанційно, як вчителі налагоджують комунікацію та співпрацю з учнями, чи вчителі займаються власним професійним розвитком тощо).
4. Управлінські процеси (як налагоджені управлінські та адміністративні процеси в школі, наскільки управлінські рішення сприяють покращенню якості освітньої діяльності у закладі, як директор займається розвитком школи, чи розбудована у школі внутрішня система забезпечення якості освіти, наскільки вона є ефективною).
Етап роботи експертів у закладі триває до 10 робочих днів (у малих школах це може бути кілька днів, у великих закладах експертам може знадобитись більше часу). Втім сама процедура аудиту займає більше часу, включаючи підготовчий етап та складання документації за результатами аудиту.
Інституційний аудит