Історія нашої школи.

До 1908 року в селі діяла двокласна церковно – парафіяльна школа. Заняття у школі починалися пізньої осені, десь після Покрови і закінчувалися на Великдень. Навчатися у школі могли тільки ті діти, які мали зимовий одяг і батьки могли внести якісь мізерні кошти за навчання . Таких сімей у селі було зовсім небагато.

Починаючи з другої половини ХІХ століття у с. Вороньки діяли художньо – виробничі майстерні.. Їх заснував український архітектор , художник і майстер художньої кераміки Олександр – Едуард Юлійович Ягн (1848 – 1922 рр.). Народився він у місті Пензі, закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури, удосконалював освіту в Римській академії. Про нього та вороньківські ремесла читаємо на сторінках давнього довідника: «Волостное село Вороньки с населеним около 2700 душ, при котором с 1882 года работает механическое, гончарное и столярно – резное заведение Ягна с производством на сумму около 11 тысяч рублей». Оце і усе. Замало, але як вагомо.

Власником майстерні був Михайло Миколайович Кочубей, онук декабриста С.Г.Волконського. У майстернях здобули професійну освіту і навички малярів, слюсарів, позолотників, різьбярів, майстрів гончарної справи близько 300 учнів із селянської молоді. У 1896 році художні вироби майстрів Вороньківських художньо – виробничих майстерень здобули велику золоту медаль на Всеросійській промисловій виставці у Нижньому Новгороді.

Вороньківські майстерні функціонували до середини 20-х років ХХ століття. В роки громадянської війни та приміщення поруйнували , діяльність майстерень, на жаль, уже не відродилася. І це при тому, що вироби вороньківських майстрів розійшлися по всіх усюдах: у Прибалтику та Поволжжя, до Петербурга, по всіх куточках України, за кордони імперії. Майстри оздоблювали чародійною майолікою храм – пам’ятник на честь героїв російсько – турецької війни 1877 – 1878 років у Болгарії.

У 1908 році в селі була відкрита чотирикласна земська школа. Побудована вона була на кошти онука декабриста С.Г.Волконського Михайла Миколайовича Кочубея. А будували її за власним проектом і під керівництвом О. – Е. Ю. Ягна вороньківські майстри. Першою вчителькою була Ганна Миколаївна Бакланова, дочка місцевого священика. До 1917 року початкову освіту здобули близько 80 дітей.

Згідно наказу № від 2000 року в школі був відкритий музей «Історія школи». Це окреме приміщення площею , яке розташоване на 2 поверсі спортивного залу.

Кількість розділів у експозиції музею – 6.

1. Історія школи з початку зародження освіти в с. Вороньки. Цей розділ містить у собі цікаві експонати , копії фотографій ягнінських майстерень, оригінал свідоцтва, виданого Галабурді Петру Васильовичу у 1887 році про те, що він закінчив Вороньківське народне училище, фотографії (оригінали) 30 – х років ХХ століття, які відображають життя школи.

2. Дитячий рух. У 1927 році у селі виникла перша організація піонерів, яка налічувала всього 12 дітей. Першим піонерським вожатим був комсомолець Бороденко Марко Іванович. Зберігається його лист : «З першого початку нас було всього 12 піонерів, в 1930 році організація виросла до 120 чоловік. Питання, які тоді розглядалися:

• Безмежна любов до партії та Вітчизни.

• Повага до старших:учителів, батьків.

• Взаємини між учнями – повага хлопчиків до дівчаток.

• Допомога тим, що відстають у навчанні.

А для загального розвитку ходили а екскурсії в Майнівку, Новобиківський, Бобровицький цукрозаводи, на Носівську дослідну станцію, в Ніжинську комуну».

3.Позакласна робота у школі (виховна): (фотографії, грамоти, різноманітні оголошення, сценарії , плани).

4. Навчальна робота (кількість випусків, їх фото, проведення олімпіад), технічні засоби навчання(арифмометр, калькулятор, перший комп’ютер).

5.Трудове навчання. Робота табору раці і відпочинку «Мрія», який діяв при школі більше 15 років.

6.Вороньківській середній школі – 50 років (фото, спогади, альбоми).

7. Випускники школи: доктор технічних наук професор Семена Михайло Григорович, кандидати медичних наук Кузьменко В.Ф., Семена В.М., доктор медичних наук Сорока В.П., доктори історичних наук Плющ М.Р., Половець В.М., Герой Соціалістичної Праці Марченко Надія Іванівна.

У музеї школи є дуже цікаві і оригінальні експонати:

• Фотографії випускників школи 1927, 1931 років, класні журнали 1943 – 1945 років.

• Книги 1930 – х років.

• Піонерська атрибутика: прапор піонерської дружини імені Олега Кошового, барабан, сурма.

• Прапор комсомольської організації.

• Шкільна парта, чорнильниця, ручка, пера, рахівниця 50 – х років ХХ століття.

• Вишиванки випускників різних років.

• Газета (районна), де є матеріал про життя школи (ХХ століття).

• Альбом «Козацька республіка «СІЧ».

• Грамоти учасників обласних та республіканських предметних олімпіад.

Музей школи користується великим авторитетом, як серед учнів школи, так і серед випускників. Під час зустрічей випускників школи вони обов’язково відвідують музей школи. А учні, що навчаються у даний час, проводять різноманітні позакласні заходи , уроки – спогади, уроки, де знайомляться з історією рідної школи.(за матеріалами шкільного музею)...