ВОЛОДИМИР АЛЕКСАНДРОВ.
«Непохитний репрезентант української ідеї в Харкові»
ВОЛОДИМИР АЛЕКСАНДРОВ.
«Непохитний репрезентант української ідеї в Харкові»
ТВОРЧА СПАДЩИНА
Кесар Білиловський:
«Хто слідив за нашою літературою, той добре знає про д-ра Александрова яко лірика, перекладчика співів з народних поетів, переспівця псалмів Давидових, автора двох п’єс: “За Немань іду” і “Не ходи, Грицю, на вечорниці”, видавця двох “Складок” і збірника пісень з нотами, казок для дітей, творця дуже гарних суто народних жартівливих епосів про рослину, про рибу, чижикове весілля… Декотрі з його українських пісень стали популярними навіть. Як би ви думали, де? Аж в Сибіру! І там я чув частенько його “Я бачив берізку”…».
(Зоря. 1894. Число 4. С. 90)
Віршувати українською мовою Володимир Александров почав на початку 1840-х років під час навчання у Харківському колегіумі, прослухавши курс піїтики. Перша публікація – вірш «Думка» в українському науково-літературному журналі «Основа» (1861, № 7), що видавався в Петербурзі. У 1870-х роках написав п’єси «За Немань іду» (1872), «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), де широко використав народні пісні.
Своїй малій батьківщині письменник присвятив «Предание о храмовой иконе в церкви слободы Бугаевки Харьковской губ. Изюмского уезда» (1876), де також навів стислі відомості з історії слободи.
Село Бугаївка. Храм Охтирської ікони Божої Матері
Фото Інни Роменської з тревел-блогу Ольги Дзюби «HedgeHog Stories»
Основна творча активність В. С. Александрова припадає на 1880-ті – початок 1890-х років – часи жорсткої антиукраїнської цензури.
У цей період він упорядкував і видав «Украинский карманный календарь на 1887 год» (1886), «Народний пісенник з найкращих українських пісень» (1887), два випуски українського літературного альманаху «Складка» (1887, 1892), де надрукували свої твори Борис та Марія Грінченки, Кесар Білиловський, Володимир Самійленко, Ганна Барвінок та інші, менш відомі письменники та початківці.
Перекладав і переспівував з латинської (студентські пісні), німецької (Генріха Гейне), польської (Адама Міцкевича), російської (Михайла Лермонтова, Івана Козлова, Івана Крилова) мов. Поезія-переспів з Генріха Гейне «Розбите серце» («Я бачив, як вітер березу зломив») стала популярним романсом на музику Антона Рубінштейна.
Прагнучи перекласти Старий Завіт українською мовою, Александров неодноразово звірявся з його латинським, грецьким, французьким, польським, церковнослов’янським і російським перекладами. Побачивши в них багато розбіжностей, у вже доволі зрілому віці став брати в харківського рабина уроки давньоєврейської мови, аби зробити переклад з оригіналу. Результатом цього стала книга «Тихомовні співи на святі мотиви» (1883) – вільний поетичний переклад псалмів Давида.
Автор оригінальних ліричних поезій, віршових переказів біблійних легенд, кількох поем («епосів», як він сам їх називав) за сюжетами з українського фольклору: рослинний епос «Пісня про Гарбуза», пташиний епос «Чижикове весілля», тваринний епос «Пісня про всяку рибу».
Відома також принаймні одна медична публікація – «Глицерин внутрь при поносе у тифозных» в журналі «Друг здравия» (1857, № 6).
У відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України зберігається особовий архівний фонд Володимира Александрова, який містить його листування, чернетки, неопубліковані твори (сатира «Єлена Прекрасна в Трої», лібрето оперети «Богдан Хмельницький» за однойменною поемою Євгена Гребінки, оповідання «Мужицька правда» та ін.). Крім того, епістолярна спадщина письменника розпорошена в різних установах, зокрема його листи до Олександра Корсуна та Бориса Грінченка зберігаються у фонді Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
Борис Грінченко:
«Він увесь час опріч своєї служби працював на користь Україні: перекладав вірші з російських і інших поетів; вивчився жидівської мови і переклав кілька книг Біблії і деякі псальми Давидові. Не забув він і українських дітей: задля них написав кілька веселих речей, з поміж котрих найкращі і найбільше визначуються «Чижикове весілля» і переклад “Живе озеро”. Не маючи грошей, він набір друкував збірники, як от перша і друга частина “Складки”, які сам же і готував до друку, видав збірник українських пісень і ноти до його. От через віщо ми маємо право назвати покійного Александрова щирим робітником на рідній ниві!».
(Зоря. 1894. Число 2. С. 43)
Вибрана бібліографія:
Укладач і видавець
*Украинский карманный календарь на 1887 год. – Харьков, 1886.
Лариса Батраченко:
«Безперечним є те, що збірники пісень В. Александрова видані в складних умовах цензурних утисків і відіграли значну роль в історії української фольклористики, сприяли розвиткові пісенної народної культури».
(Матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету, 20–25 квітня 2006 р. Суми, 2006. Ч. 1. С. 131)
*Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьковского университета в 1840 годах : рус. и лат., послед. с рус. переводами в стихах, с нотами для пения и с аккомп. на рояле / собрал и изд. студент того времени Вл. Александров. – Харьков : Тип. Адольфа Дарре, 1891. – 71 с.
Н1-814 Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьковского университета в 1840 годах [Ноты] : рус. и лат., послед. с рус. переводами в стихах, с нотами для пения и с аккомп. на рояле / собрал и изд. студент того времени Вл. Александров. – Репринт. – Харьков : Дом Рекламы, 2011. – 71 с. – Выход. дан. ориг.: Харьков : Тип. Адольфа Дарре, 1840 [!].
Автор і перекладач
*За Hемань иду : (малоpус. опеpетка в 2 актах і в 4 картинах) / скомпонував В. Ал-ов [В. С. Александров] ; пісні на фортепіано положила Людмила Ал-ова [Л. В. Александрова]. – Харків : Унів. дpук., 1872. – 47 с. + 12 с. нот.
Іван Єрофеїв:
«Спочатку п’єса була написана для дітей, отже вона вподобалась багатьом знайомим, і письменник надрукував її, одержавши дозвіл поставити її на сцені. В п’єсу вставлено чимало народних пісень, які поклала на музику старша дочка автора, що добре грала».
(Червоний шлях. 1926. № 9. С. 253)
*Не ходи, Грицю, на вечорниці : (оперетка в 4 діях) / скомпонував Вл. Александров. – Харків, 1873. – 61 с.
*Співанки / з великорус. на малорус. мову переложив Вл. Александров. – Харків : Друк. М. М. Гордона, 1880. – 8 с.
*Малороссийская сказка Коза-дереза / В. Александров. – Харьков : Тип. М. М. Гордона, 1881. – [2], 19 с.
*Ивашечко : старин. укр. сказка / В. Александров. – Харьков, 1882.
*Студентский гимн в память годовщины императорского Харьковского университета 17 января : посвящает молодым друзьям студентам Харьков. ун-та старый собрат по Ун-ту. – Харьков : Тип. И. В. Попова, 1882. – 2 с.
*Не ходи, Грицю, на вечорниці : драм. оперетка у 5 актах / скомпонував Вл. Александров. – Вид. 2-ге, поповн. і випр. – Полтава : Тип. Полтав. губерн. правления, 1884. – [2], 72 с. + 28 с. нот.
*Украинская сказка Коза-дереза / В. Александров. – Полтава : Тип. Полтав. губерн. правления, 1885. – 33 с.
Зінаїда Пахолок:
«Сюжет твору Александрова не оригінальний, а запозичений з українського фольклору. Поет усвідомлював своєрідність написаного, даючи підзаголовок “Рослинний епос по народній темі”. Вибір епосу як літературного віршованого жанру засвідчив використання народного переказу про події, що нібито відбувалися у минулому і залишилися у свідомості етносу. Не оминув цієї обставини І. Франко, звернувши увагу на “довшу, гумористичну поему на тлі народної пісні”».
(Волинь філологічна: текст і контекст. 2024. Вип. 38. С. 87)
*Чижикове весілля. Живе озеро : дві казки / В. Александров. – Київ : Вид. С. І. Гомолінського, 1890. – 16 с.
*Чижикове весілля / В. С. Олександрів ; мал. М. Погрібняка. – Катеринослав, 1917. – 14 с. – (Дитяча бібліотека ; № 1).
* * *
М Думка («Не так мене правда…») / В. Ал-ов // Основа. – 1861. – Июль. – С. 58.
*Кедр : з Гейне // Світ. – 1881. – № 10. – С. 173.
4389 [Поезії] / Вл. Александров // Складка : альманах року Божого 1887-го. № 1 / спорудив Вл. Александров. – Харків, [1887]. – 223, 4 с. – Зміст: Українська мелодія : (з Висоцького). – С. 5–6 ; Моя могила. – С. 44 ; Співанка («Іде весна, тепло несе…»). – С. 46 ; Чижикове весілля : (з народної теми). – С. 55–59 ; Співанка («Ти несись, мій спів, з мольбою…») : (з німецького). – С. 64 ; Розбите серце («Я бачив, як вітер березу зломив…») : (з німецького). – С. 69 ; Лірницька дума. – С. 81 ; Живе озеро : (казка Данилевського). – С. 85–89 ; Вечірній дзвін : (з Козлова). – С. 91 ; Безталанна вдова : (думка). – С. 169–171 ; Кедр : (по Лермонтову : Сосна). – С. 218.
Б Байка : (пер. з І. А. Крилова) / Володимир Александрів // Зоря. – 1889. – Число 15/16. – С. 243–244.
Б До України / Володимир Александрів // Зоря. – 1889. – Число 15/16. – С. 256.
Б Пісня про Гарбуза : (рослин. епос по нар. темі) / Володимир Александрів // Зоря. – 1889. – Число 15/16. – С. 249–251. – Лат. назви рослин у підрядк. прим.
Александр Алексеевич Корсун / Вл. Александров // Южный край. – 1891. – 3 ноября.
Б Притча Христова про сіяча / Вол. Александрів // Зоря. – 1892. – Число 21. – С. 406.
76469 [Поезії] // Складка : альманах року Божого 1892-го. № 2 / спорудив Вл. С. Александров. – Харків, [1892]. – [4], 116 с. – Зміст: Привітання. – С. 50 ; Таємна журба : (з Гейне). – С. 56 ; До пташок : (з Гейне). – С. 76–77 ; Пісня про Гарбуза. – С. 80–87. – Номенклатура рослин: с. 88–91.
Б Пісня про всяку рибу / В. Александрів // Зоря. – 1893. – Число 3. – С. 52–53.
Б Стародавня легенда про ченця, що жив аж триста літ / В. Александрів // Зоря. – 1893. – Число 11. – С. 208–210.
Б Із святого Псалтиря : псалом 136-ий / В. Александрів // Зоря. – 1893. – Число 17. – С. 334–335.
*Діди : (поема) : пер. з А. Міцкевича // Ілюстрований календар товариства «Просвіта». – Львів, 1893. – С. 57–62.
Б Звіряча рада : (байка по І. А. Крилову) / Володимир Александрів // Зоря. – 1894. – Число 2. – С. 30.
Б 2374 Моя могила [Ноти] / вірші Александрова, спів М. Лисенка // Складка : альм. на спомин В. С. Александрова / спорудив К. А. Білиловський. – Харків, 1896. – С. 262–264.
76896 [Поезії] // Українська Муза : поет. антол. : од початку до наших днів / під ред. Олекси Коваленка. – Київ, 1908. – Стб. 323–328. – Зміст: Притча Христова про сіяча ; Моя могила ; Співанка : з Гейне ; Кедр : з Гейне ; Українська мелодія : з Висоцького ; Розбите серце : з Гейне ; Пісня про Гарбуза.
Зламана березка / Александров // Перша читанка / склав А. Воронець. – Катеринослав ; Кам’янець ; Відень ; Лейпциг, 1921. – С. 34. – Авт. зазнач. у змісті.
Б3-84-98(2) [Поезії] // Антологія української поезії : у 6 т. / [редкол.: М. П. Бажан та ін. ; упоряд. текстів та авт. біобібліогр. довідок С. А. Крижанівський]. – Київ, 1984. – Т. 2. – С. 250–251. – Зміст: Пісня про Гарбуза ; Моя могила.
К2-89714 Я бачив, як вітер березу зломив // Хрестоматія з літератури рідного краю / [за заг. ред. О. Л. Сидоренка]. – Харків, 2001. – С. 41–42.
К5-29622 [Поезії] // Харківський університет і література : антол. творів випускників, викладачів і студентів / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – С. 81–83. – Зміст: Пісня про Гарбуза ; Українська мелодія ; Моя могила ; Ти несись, мій спів : (пер. з нім. мови романсу невідомого авт.) ; Вечірній дзвін : (з І. Козлова) ; Епітафія ; Україна : (акростих) ; Розбите серце : (переспів із Левенштейна).