ВОЛОДИМИР АЛЕКСАНДРОВ.
«Непохитний репрезентант української ідеї в Харкові»
Embedded Files
БІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Кесар Білиловський:
«…Чоловік ідеально чесний та безкорисливий, добрячий, милосердний, привітливий і сумирний без крапельки гордощів. Магніт його щирого серця і чистої світлої душі притягував і прихиляв всіх до його. Всі його любили, всі поважали: і студенти, і селяни, і городяни, і старі, і молоді».
(Зоря. 1894. Число 4. С. 91)
Володимир Степанович Александров народився 20 червня (2 липня за н. ст.) 1825 року в с. Бугаївка Ізюмського повіту Слобідсько-Української губернії (нині Ізюмського району Харківської області) у родині сільського священника.
Батько – Степан Васильович Александров, священник, поет. Народився у с. Цареборисів, нині с. Оскіл Ізюмського району Харківської області. Закінчив Харківський колегіум. Служив у Цареборисові, пізніше близько 30 років у сл. Бугаївка Ізюмського повіту, наприкінці життя – у поселенні Гракове Харківської губернії. Цікавився письменством, любив музику, грав на скрипці. У 1842 році написав роман у віршах «Вовкулака», опублікований 1848 року в «Южнорусском сборнике» А. Л. Метлинського.
Тв.: Вовкулака : укр. поверье / рассказ в стихах Стефана Александрова // Южный русский сборник / изд. Амвросия Метлинского. – Харьков, 1848. – С. 1–107 (разд. паг.).
Літ.: Известие о сочинителе «Вовкулаки» // Южный русский сборник / изд. Амвросия Метлинского. – Харьков, 1848. – С. 108 (разд. паг.); Комаринець Т. І. Александров Степан Васильович / Т. І. Комаринець // Українська літературна енциклопедія : [в 5 т.] / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка Акад. наук Укр. РСР, Голов. ред. Укр. рад. енцикл. ім. М. П. Бажана. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 41.
Мати походила з родини Купавцевих. У листах В. С. Александров з великою теплотою згадує про неї, зокрема про те, що вона сама навчала його грамоті та доживала свій вік у його родині в Харкові (кінець 1860-х – 1870-ті роки).
Літ.: Білиловський К. О. Споминки про д-ра В. Александрова / Цезар Білило [К. О. Білиловський] // Зоря. – 1894. – Число 4. – С. 90–92.
Бугаївка. Фото з фейсбук-сторінки «Події Бугаївки»
Навчався Володимир Александров в Куп’янському повітовому духовному училищі, потім (до 1846 р.) – у Харківському колегіумі. У 1846/47 навчальному році був слухачем філософського факультету Харківського університету, після чого вступив на медичний факультет.
Список студентов, ветеринарных воспитанников и приватнослушающих Императорского Харьковского университета
на 1846/1847 академический год. [Харьков, 1846]. С. [31].
У 1853 році закінчив навчання і за призначенням розпочав службу батальйонним лікарем у Варшаві, де здобув ступінь доктора медицини, а також одружився. 1859 року повернувся на батьківщину. Працював лікарем Чугуївського уланського полку (1860), ординатором Слов’янського військового тимчасового шпиталю (1862), старшим ординатором Чугуївського військового шпиталю (1864). У 1867 році переїхав до Харкова, де спочатку обіймав посаду молодшого, а потім старшого городового лікаря Харківського губернського правління. З 1870 року – член Харківського медичного товариства. У 1879 році повернувся на військово-медичну службу, хоча у 1880 році ще значився також лікарем Харківського ветеринарного інституту. Повернувшись до військової медицини, служив старшим лікарем морського лазарету в Керчі, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові. 1888 року вийшов на пенсію.
Михайло Лободовський:
«У щоденному житті це була людина щиро проста, добросерда, людям помічна, відгучна на все добре, люблена усіма, хто знав покійного, а знали його й геть далеко! Він мав собі думки ліберального наладу, але не любив червоновидих химерій. Ще з мальства мого я знав його вродливим, чорнявим студентом, співаючим українські пісні під гітару. Цієї розваги не цуравсь він і на старості».
(Зоря. 1894. Число 2. С. 42)
Володимир Александров мав велику родину. У листі до Олександра Корсуна від 7 серпня 1880 року він писав: «Діток у нас, слава Богу. Дві старші дочки замужем, уже маємо й внуків. Старший син в університеті на 2-му курсі. Дві дочки в гімназії, більша у 6-й клас перейшла, а менша в 4-й; ще два сини соколи: одному 5 років, а другому – 3, бігають собі дома, а що найменша дочка на руках, пішов 8-й місяць. На тім світі 4 сини і 2 дочки» (Цит. за: Батраченко Л. Ф. Листування В. Александрова: архівні матеріали // Журналістська освіта на Сумщині: набутки і проблеми. Суми, 2009. С. 59).
На жаль, відомостей про всіх членів сім’ї Александрових та їхні долі в друкованих джерелах знайти не вдалося.
Дружина – Олександра Павлівна Александрова. У першому номері альманаху «Складка» В. С. Александров умістив вірш «Моя могила» з присвятою «Ал. П. Ал-овой», пізніше покладений на ноти Миколою Лисенком.
Донька – Людмила Володимирівна Александрова (у шлюбі Пантелеймонова), вчителька музики, композиторка. Поклала на ноти пісні з оперет В. С. Александрова «За Немань іду» та «Не ходи, Грицю, на вечорниці». Написала музику до романсів «Дивлюсь я на небо» (слова Михайла Петренка) та «Повій, вітре, на Вкраїну» (слова Степана Руданського). Репресована у 1930-ті рр. Подальша доля невідома.
Тв.: За Hемань иду : малоpус. опеpетка в 4 актах / скомпонував В. Ал-ов [В. С. Александров] ; пісні на фортепіано положила Людмила Ал-ова [Л. В. Александрова]. – 2-ге вид. – Харків : Унів. дpук., 1873. – [4], 60, 14 с. : ноти; Дивлюсь я на небо [Ноти] / комп. Л. В. Александрова, авт. слів М. Петренко // Зачарування звуків ніжних : укр. романси : для співу у супроводі в-челі, скр. та фортепіано / упоряд.: В. А. Макарова, Л. А. Макарова. – Вінниця, 2013. – С. 22–23.
Літ.: Загайкевич М. Александрова Людмила Володимирівна / М. Загайкевич // Українська музична енциклопедія / Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2006. – Т. 1. – С. 44.
Син – В’ячеслав Володимирович Александров, освітянин, член Катеринославського товариства «Просвіта» першого складу. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. Працював у комерційних училищах Катеринослава, Моршанська (інспектор), Єлисаветграда, Сімферополя, Ромнів (директор). Його колега по роботі в Ромнах, творець національної педагогіки Григорій Ващенко у автобіографічних творах, зокрема, згадує, як 1919 року в Полтаві В. В. Александров поручительством врятував його від денікінського розстрілу і визволив з-під арешту. В’ячеслав також займався віршуванням. В альманасі «Складка» на спомин В. С. Александрова умістив вірш «Дума на могилі» з посвятою покійному батькові. Дві його поезії також були надруковані Кесарем Білиловським у четвертому випуску «Складки» (1897). Докладав зусиль для збереження пам’яті про батька. Зокрема, у 1926 році передав до Музею Слобідської України ім. Г. Сковороди рукопис своїх спогадів про батька, що лягли в основу прочитаної ним лекції.
Тв.: Дума на могилі : (посвята покійному батькові) / В’ячеслав Александров // Складка : альм. на спомин В. С. Александрова / спорудив К. А. Білиловський. – Харків, 1896. – С. 262–264 ; Чотири пори ; Скажи мені… / Вяч. Александров // Складка : альманах року Божого 1897-го / спорудив К. А. Білиловський. – СПб, 1897. – С. 85–86.
Літ.: Памятная книжка Полтавской губернии на 1916 год. – Полтава : Изд. Полт. губ. стат. ком., 1916. – 454 с. – С. 349 (Адрес-календарь): про В. В. Александрова; Єрофеїв І. Ф. Матеріали до біографії В. С. Олександрова : (дві лекції в Музеї Слобід. України ім. Сковороди) / Ів. Єрофіїв // Червоний шлях. – 1926. – № 9. – С. 253–255; Ващенко Г. Історія однієї школи : (спогади) / Григорій Ващенко // Визвол. шлях. – 1957. – Кн. 12. – С. 1381–1392. – С. 1384, 1385, 1387: про В. В. Александрова (Олександрова); Ващенко Г. Моя автобіографія / Григорій Ващенко // Наукові записки / Укр. вільний ун-т, філос. ф-т. – Мюнхен, 1963. – Число 7. – С. 5–9. – С. 7: про В. В. Александрова; Чабан М. П. Александров В. В. // Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921) : біобібліогр. слов. / Микола Чабан. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 90–92.
Племінник – Сергій Іванович Васильківський, художник. За відомостями мистецтвознавця Миколи Безхутрого, мати художника Параска Урилівна доводилася двоюрідною сестрою В. С. Александрову, з яким певний час росла і навчалася. Сам Васильківський інколи гостював у родині Александрових у Харкові.
Літ.: Безхутрий М. М. Сергій Васильківський : біогр. повість / М. М. Безхутрий. – Київ : Молодь, 1979. – 256 с., 8 арк. іл. – С. 6–7: про родинні зв’язки С. І. Васильківського та В. С. Александрова.
Стефан Новицький:
«...Був чудовим сім’янином: тієї атмосфери всепрощаючої, але діяльної любові, взаємоповаги та поваги до усякої людини, що він створив у своїй родині, я не бачив ніде в іншому місці у такій широті і в таких милих і симпатичних формах».
(Новицкий С. А. Доктор медицины Владимир Степанович Александров.
Харьков, 1894. С. 14)
У харківській оселі Володимира Александрова на вулиці Сумській, 68 (на той час це була околиця міста) гостювало багато відомих особистостей, серед них – композитор Микола Лисенко, письменники Борис Грінченко, Павло Грабовський, Кесар Білиловський, а також письменники-початківці, вчителі, студенти, семінаристи.
Євген Чикаленко:
«…Це була дуже гостинна симпатична людина, у якої найчастіше збиралися старі й молоді українці».
(Чикаленко Є. Х. Спогади (1861–1907).
Нью-Йорк, 1955. С. 126)
У квітні 1890 р. В. С. Александров склав собі жартівливу епітафію:
«Володимир Степанович Александров,
доктор медицини.
Помер (рік, місяць і число)
з тієї ж самої причини,
з якої й всі ті помирають,
що медицини овсі не знають».
Помер 29 грудня 1893 року (10 січня 1894 року за н. ст.) в Харкові у віці 68 років. Був похований на міському кладовищі.
Марія Грінченко:
«Кілька українців намислили зробити з його похорону хоч невеличку українську демонстрацію у мертвому щодо українства Харкові. Зібрали 22 карбованці, купили два вінки, зробили українські написи. Як рушив похорон з церкви, то жінка Кирпатого (письменника) та я взяли вінки і понесли на чолі процесії. Спершу ніхто нас не чіпав, але через якийсь час підійшов поліціянт і хотів вінки забрати. Ми не віддали. Поліціянт посперечався і зник. Трохи згодом прийшло їх уже двоє. Ми знов не хотіли віддавати, але, побачивши, що до цвинтарю вже недалеко, а вінки покрасувалися вже досить довго, помирилися з поліціянтами на тому, що положили вінки на труну на катафалкові так, щоб написи не кидались у вічі. Обійшлося так мирно через те, що Александров був генерал і поліціянтам звелено було поводитися так, щоб не зробити скандалу на генеральському похороні. Через те ж пощастило Грінченкові сказати над труною на цвинтарі промову по-українському. І демонстрацію хоч маленьку таки було зроблено, і в мертвому Харкові про неї таки було говорено».
(Барабаш С. М. «Пісня про Гарбуза» – відомий твір невідомого автора :
сторінками архівів Володимира Александрова [Електронний ресурс]
/ Барабаш С. М., Бурко О. В. // Педагогічна академія. 2024. Вип. 10.
URL: https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/351/231
Перепохований у 1970-ті роки в почесному кварталі 13-го міського кладовища. Гранітна стела на могилі встановлена після перепоховання.
Спогади про Володимира Александрова залишили Кесар Білиловський, Михайло Лободовський, Павло Грабовський, Стефан Новицький. Автобіографічні матеріали він сам найбільш повно подав у листах до Кесаря Білиловського, Олександра Корсуна та Володимира Левицького. Численні біографічні довідки про нього, його батька та доньку, на жаль, рясніють неточностями та помилками.
Фрагмент спогадів Кесаря Білиловського про Володимира Александрова з автобіографією письменника
(Складка : альманах на спомин В. С. Александрова. Харків, 1896. С. 17–22).
Фрагмент спогадів Кесаря Білиловського про Володимира Александрова з автобіографією письменника
(Складка : альманах на спомин В. С. Александрова. Харків, 1896. С. 17–22).
Вибрана бібліграфія:
Новицкий С. А. Доктор медицины Владимир Степанович Александров / С. А. Новицкий. – Харьков : Тип. Губерн. правления, 1894. – 19 с.: портр.
Б2-27867 Лисенко А. Я. Александрови – поети Слобожанщини / А. Я. Лисенко. – Харків : Харків. друк. № 2, 2007. – 148 с.
* * *
10220 Александров Владимир Степанович // Русские врачи-писатели / сост. Лев Фед. Змеев. – С.-Петербург, 1886. – Вып. 1. – С. 3.
*Владимир Степанович Александров : [некролог] // Харьков. губерн. ведомости. – 1893. – 31 дек.
*Владимир Степанович Александров : [некролог] // Юж. край. – 1894. – 1 янв.
Б Д-р Володимир Александрів : [три посмерт. згадки] // Зоря. – 1894. – Число 2. – С. 42–43. – Авт.: М. Т. Лобода [М. Ф. Лободовський], Л. Ч-на та анонім.
Б Білиловський К. О. Споминки про д-ра В. Александрова / Цезар Білило [К. О. Білиловський] // Зоря. – 1894. – Число 4. – С. 90–92.
Б Грабовський П. А. Споминки про Волод. Александрова / Павло Граб [П. А. Грабовський] // Зоря. – 1894. – Число 23. – С. 505–506.
*Змиевец С. В. Александров / С. Змиевец // Харьков. губерн. ведомости. – 1894. – 6 февр.
[К годовщине со дня смерти В. С. Александрова] // Харьков. губерн. ведомости. – 1894. – 29 дек.
М [Александров В. С.] // Житє і слово. – 1894. – Т. 1. – С. 319. – (Некрологи).
*Стешенко І. М. В. Александров / І. Сердешний [І. М. Стешенко] // Правда. – 1894. – № 20. – С. 207–208.
Б Грабовський П. А. Споминки про д-ра В. Александрова / Павло Граб [П. А. Грабовський] // Зоря. – 1895. – Число 13. – С. 258–259.
Б 2374 Білиловський К. О. Коротенькі споминки про В. С. Александрова / К. О. Білиловський // Складка : альм. на спомин В. С. Александрова / спорудив К. О. Білиловський. – Харків, 1896. – С. 3–23.
Володимир Левицький:
«Редактор збірки помістив “Коротенькі споминки про В. С. Александрова”, обіймаючи час 9 літ – від 1884 до 1893 року. В них живими кольорами малюється симпатичний образ покійника в його домашнім життю, відносинах до людей [між тим головно до самого автора] і в його громадській, а передовсім літературній діяльності».
(Зоря. 1896. Число 16. С. 317)
76896 Володимир Степанович Александров. 1825–1893 : [біогр. довідка] // Українська Муза : поет. антол. : од початку до наших днів / під ред. Олекси Коваленка. – Київ, 1908. – Стб. 321–324 : фото.
493579 Александров Володимир Степанович // Українська радянська енциклопедія : [в 17 т.] / голов. редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 1959. – Т. 1. – С. 161.
Наш земляк поет Володимир Александров // Соціаліст. життя (Ізюм). – 1961. – 28 січ.
586372 Александров Володимир Степанович // Українські письменники : біобібліогр. слов. : у 5 т. / редкол.: О. І. Білецький (голова) [та ін.]. – Київ, 1963. – Т. 2. – С. 17–21.
Овчаренко І. Поетична сім’я [Александрових] / І. Овчаренко // Рад. життя (Ізюм). – 1964. – 8 січ.
К3-40936 Александров Володимир // Азбуковник : енцикл. укр. літ. / Богдан Романенчук. – Філадельфія, 1966. – Т. 1. – С. 49–50.
Сніжина Г. «Я бачив, як вітер березу зламав…». Хто автор чудової пісні? / Г. Сніжина // Рад. життя (Ізюм). – 1969. – 26 квіт.
А 698910 Александров Владимир Степанович // Украинская советская энциклопедия : [в 12 т.] / гл. редкол.: Бажан. Н. П. (гл. ред.) [и др.]. – Киев, 1978. – Т. 1. – С. 128.
Б 225897 Безхутрий М. М. Сергій Васильківський : біогр. повість / М. М. Безхутрий. – Київ : Молодь, 1979. – 256 с., 8 арк. іл. – С. 6–7: про родинні зв’язки С. І. Васильківського та В. С. Александрова.
Б3-84-98(2) Володимир Александров : [біогр. довідка] // Антологія української поезії : у 6 т. / [редкол.: М. П. Бажан та ін. ; упоряд. текстів та авт. біобібліогр. довідок С. А. Крижанівський]. – Київ, 1984. – Т. 2. – С. 250 : фото.
К5-1189 Мороз Л. З. Александров Володимир Степанович / Л. З. Мороз // Українська літературна енциклопедія : [в 5 т.] / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка Акад. наук Укр. РСР, Голов. ред. Укр. рад. енцикл. ім. М. П. Бажана. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 41.
К1-8370 Александров Володимир Степанович // Митці України : енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 17.
К4-5612 Александров Володимир // Енциклопедія українознавства. – Перевид. в Україні. – Київ, 1993. – Т. 1. – С. 36 : фото.
К2-73110 Головінов В. П. Александрови [Степан та Володимир] / В. П. Головінов, П. Л. Гомон // Духовні джерела Слобожанщини / В. П. Головінов, П. Л. Гомон. – Харків, 1998. – С. 74–75.
К4-9617 Александров В. С. : [опис архів. фонду] // Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури / Нац. акад. наук України, Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів. – Київ, 1999. – С. 23–25.
К4-8489 Денисенко В. Надихався народною творчістю / Володимир Денисенко // Історичний календар–2000 / [голов. ред. А. В. Денисенко]. – Київ, 1999. – С. 210.
К4-9680 Александров Володимир // Українська література у портретах і довідках: давня література – література ХІХ ст. : довідник / [редкол.: С. П. Денисюк та ін.]. – Київ, 2000. – С. 8.
К2-89714 Володимир Александров : [біогр. довідка] // Хрестоматія з літератури рідного краю / [за заг. ред. О. Л. Сидоренка]. – Харків, 2001. – С. 41.
К5-8425 Усенко П. Г. Александров Володимир Степанович / П. Г. Усенко // Енциклопедія історії України : [у 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України]. – Київ, 2003. – Т. 1. – С. 65 : фото.
К4-13339 Зайцев Б. П. Александров Володимир Степанович / Б. П. Зайцев // Вихованці Харківського університету : біобібліогр. довід. / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2004. – С. 10–11: портрет.
К2-170984 Александров Володимир Степанович // Медицина в Україні : біобібліогр. слов. / Держ. наук. мед. б-ка. – Київ, 2005. – Вип. 2. – С. 16–17.
К5-32848 Загайкевич М. Александров Володимир Степанович / М. Загайкевич, Р. Пилипчук // Українська музична енциклопедія / Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2006. – Т. 1. – С. 42–43.
К2-125294 Андронова Л. Г. Александров Володимир Степанович / Л. Г. Андронова // Літературна Харківщина : довідник / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків, 2007. – С. 17–18.
К4-17286 Александров Владимир Степанович // Православная энциклопедия Харьковщины / [авт. идеи, рук. проекта В. В. Петровский]. – Харьков, 2009. – С. 65.
К4-21152 Червяк П. І. Александров Володимир Степанович // Медична енциклопедія / П. І. Червяк ; Нац. акад. мед. наук України. – 3-тє вид., допов. – Київ, 2012. – С. 1178.
К4-20883 Лобас П. Александров Володимир Степанович / Петро Лобас // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2012. – Т. 1. – С. 164–165 : фото.
К5-29622 Володимир Александров : [біогр. довідка] / уклад. Матвєєва Т. С. // Харківський університет і література : антол. творів випускників, викладачів і студентів / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – С. 80 : фото.
К5-32862 Ясенчук А. Александров Володимир Степанович / Алла Ясенчук, Надія Пазяк // Українська фольклористична енциклопедія : у 2 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2019. – Т. 1. – С. 16.
Page updated
Google Sites
Report abuse