ВОЛОДИМИР АЛЕКСАНДРОВ.
«Непохитний репрезентант української ідеї в Харкові»
ВОЛОДИМИР АЛЕКСАНДРОВ.
«Непохитний репрезентант української ідеї в Харкові»
БІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Кесар Білиловський:
«…Чоловік ідеально чесний та безкорисливий, добрячий, милосердний, привітливий і сумирний без крапельки гордощів. Магніт його щирого серця і чистої світлої душі притягував і прихиляв всіх до його. Всі його любили, всі поважали: і студенти, і селяни, і городяни, і старі, і молоді».
(Зоря. 1894. Число 4. С. 91)
Володимир Степанович Александров народився 20 червня (2 липня за н. ст.) 1825 року в с. Бугаївка Ізюмського повіту Слобідсько-Української губернії (нині Ізюмського району Харківської області) у родині сільського священника.
Батько – Степан Васильович Александров, священник, поет. Народився у с. Цареборисів, нині с. Оскіл Ізюмського району Харківської області. Закінчив Харківський колегіум. Служив у Цареборисові, пізніше близько 30 років у сл. Бугаївка Ізюмського повіту, наприкінці життя – у поселенні Гракове Харківської губернії. Цікавився письменством, любив музику, грав на скрипці. У 1842 році написав роман у віршах «Вовкулака», опублікований 1848 року в «Южнорусском сборнике» А. Л. Метлинського.
Тв.: Вовкулака : укр. поверье / рассказ в стихах Стефана Александрова // Южный русский сборник / изд. Амвросия Метлинского. – Харьков, 1848. – С. 1–107 (разд. паг.).
Літ.: Известие о сочинителе «Вовкулаки» // Южный русский сборник / изд. Амвросия Метлинского. – Харьков, 1848. – С. 108 (разд. паг.); Комаринець Т. І. Александров Степан Васильович / Т. І. Комаринець // Українська літературна енциклопедія : [в 5 т.] / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка Акад. наук Укр. РСР, Голов. ред. Укр. рад. енцикл. ім. М. П. Бажана. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 41.
Мати походила з родини Купавцевих. У листах В. С. Александров з великою теплотою згадує про неї, зокрема про те, що вона сама навчала його грамоті та доживала свій вік у його родині в Харкові (кінець 1860-х – 1870-ті роки).
Літ.: Білиловський К. О. Споминки про д-ра В. Александрова / Цезар Білило [К. О. Білиловський] // Зоря. – 1894. – Число 4. – С. 90–92.
Бугаївка. Фото з фейсбук-сторінки «Події Бугаївки»
Навчався Володимир Александров в Куп’янському повітовому духовному училищі, потім (до 1846 р.) – у Харківському колегіумі. У 1846/47 навчальному році був слухачем філософського факультету Харківського університету, після чого вступив на медичний факультет.
Список студентов, ветеринарных воспитанников и приватнослушающих Императорского Харьковского университета
на 1846/1847 академический год. [Харьков, 1846]. С. [31].
У 1853 році закінчив навчання і за призначенням розпочав службу батальйонним лікарем у Варшаві, де здобув ступінь доктора медицини, а також одружився. 1859 року повернувся на батьківщину. Працював лікарем Чугуївського уланського полку (1860), ординатором Слов’янського військового тимчасового шпиталю (1862), старшим ординатором Чугуївського військового шпиталю (1864). У 1867 році переїхав до Харкова, де спочатку обіймав посаду молодшого, а потім старшого городового лікаря Харківського губернського правління. З 1870 року – член Харківського медичного товариства. У 1879 році повернувся на військово-медичну службу, хоча у 1880 році ще значився також лікарем Харківського ветеринарного інституту. Повернувшись до військової медицини, служив старшим лікарем морського лазарету в Керчі, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові. 1888 року вийшов на пенсію.
Михайло Лободовський:
«У щоденному житті це була людина щиро проста, добросерда, людям помічна, відгучна на все добре, люблена усіма, хто знав покійного, а знали його й геть далеко! Він мав собі думки ліберального наладу, але не любив червоновидих химерій. Ще з мальства мого я знав його вродливим, чорнявим студентом, співаючим українські пісні під гітару. Цієї розваги не цуравсь він і на старості».
(Зоря. 1894. Число 2. С. 42)
Володимир Александров мав велику родину. У листі до Олександра Корсуна від 7 серпня 1880 року він писав: «Діток у нас, слава Богу. Дві старші дочки замужем, уже маємо й внуків. Старший син в університеті на 2-му курсі. Дві дочки в гімназії, більша у 6-й клас перейшла, а менша в 4-й; ще два сини соколи: одному 5 років, а другому – 3, бігають собі дома, а що найменша дочка на руках, пішов 8-й місяць. На тім світі 4 сини і 2 дочки» (Цит. за: Батраченко Л. Ф. Листування В. Александрова: архівні матеріали // Журналістська освіта на Сумщині: набутки і проблеми. Суми, 2009. С. 59).
На жаль, відомостей про всіх членів сім’ї Александрових та їхні долі в друкованих джерелах знайти не вдалося.
Дружина – Олександра Павлівна Александрова. У першому номері альманаху «Складка» В. С. Александров умістив вірш «Моя могила» з присвятою «Ал. П. Ал-овой», пізніше покладений на ноти Миколою Лисенком.
Донька – Людмила Володимирівна Александрова (у шлюбі Пантелеймонова), вчителька музики, композиторка. Поклала на ноти пісні з оперет В. С. Александрова «За Немань іду» та «Не ходи, Грицю, на вечорниці». Написала музику до романсів «Дивлюсь я на небо» (слова Михайла Петренка) та «Повій, вітре, на Вкраїну» (слова Степана Руданського). Репресована у 1930-ті рр. Подальша доля невідома.
Тв.: За Hемань иду : малоpус. опеpетка в 4 актах / скомпонував В. Ал-ов [В. С. Александров] ; пісні на фортепіано положила Людмила Ал-ова [Л. В. Александрова]. – 2-ге вид. – Харків : Унів. дpук., 1873. – [4], 60, 14 с. : ноти; Дивлюсь я на небо [Ноти] / комп. Л. В. Александрова, авт. слів М. Петренко // Зачарування звуків ніжних : укр. романси : для співу у супроводі в-челі, скр. та фортепіано / упоряд.: В. А. Макарова, Л. А. Макарова. – Вінниця, 2013. – С. 22–23.
Літ.: Загайкевич М. Александрова Людмила Володимирівна / М. Загайкевич // Українська музична енциклопедія / Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2006. – Т. 1. – С. 44.
Син – В’ячеслав Володимирович Александров, освітянин, член Катеринославського товариства «Просвіта» першого складу. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. Працював у комерційних училищах Катеринослава, Моршанська (інспектор), Єлисаветграда, Сімферополя, Ромнів (директор). Його колега по роботі в Ромнах, творець національної педагогіки Григорій Ващенко у автобіографічних творах, зокрема, згадує, як 1919 року в Полтаві В. В. Александров поручительством врятував його від денікінського розстрілу і визволив з-під арешту. В’ячеслав також займався віршуванням. В альманасі «Складка» на спомин В. С. Александрова умістив вірш «Дума на могилі» з посвятою покійному батькові. Дві його поезії також були надруковані Кесарем Білиловським у четвертому випуску «Складки» (1897). Докладав зусиль для збереження пам’яті про батька. Зокрема, у 1926 році передав до Музею Слобідської України ім. Г. Сковороди рукопис своїх спогадів про батька, що лягли в основу прочитаної ним лекції.
Тв.: Дума на могилі : (посвята покійному батькові) / В’ячеслав Александров // Складка : альм. на спомин В. С. Александрова / спорудив К. А. Білиловський. – Харків, 1896. – С. 262–264 ; Чотири пори ; Скажи мені… / Вяч. Александров // Складка : альманах року Божого 1897-го / спорудив К. А. Білиловський. – СПб, 1897. – С. 85–86.
Літ.: Памятная книжка Полтавской губернии на 1916 год. – Полтава : Изд. Полт. губ. стат. ком., 1916. – 454 с. – С. 349 (Адрес-календарь): про В. В. Александрова; Єрофеїв І. Ф. Матеріали до біографії В. С. Олександрова : (дві лекції в Музеї Слобід. України ім. Сковороди) / Ів. Єрофіїв // Червоний шлях. – 1926. – № 9. – С. 253–255; Ващенко Г. Історія однієї школи : (спогади) / Григорій Ващенко // Визвол. шлях. – 1957. – Кн. 12. – С. 1381–1392. – С. 1384, 1385, 1387: про В. В. Александрова (Олександрова); Ващенко Г. Моя автобіографія / Григорій Ващенко // Наукові записки / Укр. вільний ун-т, філос. ф-т. – Мюнхен, 1963. – Число 7. – С. 5–9. – С. 7: про В. В. Александрова; Чабан М. П. Александров В. В. // Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921) : біобібліогр. слов. / Микола Чабан. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 90–92.
Племінник – Сергій Іванович Васильківський, художник. За відомостями мистецтвознавця Миколи Безхутрого, мати художника Параска Урилівна доводилася двоюрідною сестрою В. С. Александрову, з яким певний час росла і навчалася. Сам Васильківський інколи гостював у родині Александрових у Харкові.
Літ.: Безхутрий М. М. Сергій Васильківський : біогр. повість / М. М. Безхутрий. – Київ : Молодь, 1979. – 256 с., 8 арк. іл. – С. 6–7: про родинні зв’язки С. І. Васильківського та В. С. Александрова.
Стефан Новицький:
«...Був чудовим сім’янином: тієї атмосфери всепрощаючої, але діяльної любові, взаємоповаги та поваги до усякої людини, що він створив у своїй родині, я не бачив ніде в іншому місці у такій широті і в таких милих і симпатичних формах».
(Новицкий С. А. Доктор медицины Владимир Степанович Александров.
Харьков, 1894. С. 14)
У харківській оселі Володимира Александрова на вулиці Сумській, 68 (на той час це була околиця міста) гостювало багато відомих особистостей, серед них – композитор Микола Лисенко, письменники Борис Грінченко, Павло Грабовський, Кесар Білиловський, а також письменники-початківці, вчителі, студенти, семінаристи.
Євген Чикаленко:
«…Це була дуже гостинна симпатична людина, у якої найчастіше збиралися старі й молоді українці».
(Чикаленко Є. Х. Спогади (1861–1907).
Нью-Йорк, 1955. С. 126)
У квітні 1890 р. В. С. Александров склав собі жартівливу епітафію:
«Володимир Степанович Александров,
доктор медицини.
Помер (рік, місяць і число)
з тієї ж самої причини,
з якої й всі ті помирають,
що медицини овсі не знають».
Помер 29 грудня 1893 року (10 січня 1894 року за н. ст.) в Харкові у віці 68 років. Був похований на міському кладовищі.
Марія Грінченко:
«Кілька українців намислили зробити з його похорону хоч невеличку українську демонстрацію у мертвому щодо українства Харкові. Зібрали 22 карбованці, купили два вінки, зробили українські написи. Як рушив похорон з церкви, то жінка Кирпатого (письменника) та я взяли вінки і понесли на чолі процесії. Спершу ніхто нас не чіпав, але через якийсь час підійшов поліціянт і хотів вінки забрати. Ми не віддали. Поліціянт посперечався і зник. Трохи згодом прийшло їх уже двоє. Ми знов не хотіли віддавати, але, побачивши, що до цвинтарю вже недалеко, а вінки покрасувалися вже досить довго, помирилися з поліціянтами на тому, що положили вінки на труну на катафалкові так, щоб написи не кидались у вічі. Обійшлося так мирно через те, що Александров був генерал і поліціянтам звелено було поводитися так, щоб не зробити скандалу на генеральському похороні. Через те ж пощастило Грінченкові сказати над труною на цвинтарі промову по-українському. І демонстрацію хоч маленьку таки було зроблено, і в мертвому Харкові про неї таки було говорено».
(Барабаш С. М. «Пісня про Гарбуза» – відомий твір невідомого автора :
сторінками архівів Володимира Александрова [Електронний ресурс]
/ Барабаш С. М., Бурко О. В. // Педагогічна академія. 2024. Вип. 10.
URL: https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/351/231
Перепохований у 1970-ті роки в почесному кварталі 13-го міського кладовища. Гранітна стела на могилі встановлена після перепоховання.
Спогади про Володимира Александрова залишили Кесар Білиловський, Михайло Лободовський, Павло Грабовський, Стефан Новицький. Автобіографічні матеріали він сам найбільш повно подав у листах до Кесаря Білиловського, Олександра Корсуна та Володимира Левицького. Численні біографічні довідки про нього, його батька та доньку, на жаль, рясніють неточностями та помилками.
Вибрана бібліграфія:
Новицкий С. А. Доктор медицины Владимир Степанович Александров / С. А. Новицкий. – Харьков : Тип. Губерн. правления, 1894. – 19 с.: портр.
Б2-27867 Лисенко А. Я. Александрови – поети Слобожанщини / А. Я. Лисенко. – Харків : Харків. друк. № 2, 2007. – 148 с.
* * *
10220 Александров Владимир Степанович // Русские врачи-писатели / сост. Лев Фед. Змеев. – С.-Петербург, 1886. – Вып. 1. – С. 3.
*Владимир Степанович Александров : [некролог] // Харьков. губерн. ведомости. – 1893. – 31 дек.
*Владимир Степанович Александров : [некролог] // Юж. край. – 1894. – 1 янв.
Б Д-р Володимир Александрів : [три посмерт. згадки] // Зоря. – 1894. – Число 2. – С. 42–43. – Авт.: М. Т. Лобода [М. Ф. Лободовський], Л. Ч-на та анонім.
Б Білиловський К. О. Споминки про д-ра В. Александрова / Цезар Білило [К. О. Білиловський] // Зоря. – 1894. – Число 4. – С. 90–92.
Б Грабовський П. А. Споминки про Волод. Александрова / Павло Граб [П. А. Грабовський] // Зоря. – 1894. – Число 23. – С. 505–506.
*Змиевец С. В. Александров / С. Змиевец // Харьков. губерн. ведомости. – 1894. – 6 февр.
[К годовщине со дня смерти В. С. Александрова] // Харьков. губерн. ведомости. – 1894. – 29 дек.
М [Александров В. С.] // Житє і слово. – 1894. – Т. 1. – С. 319. – (Некрологи).
*Стешенко І. М. В. Александров / І. Сердешний [І. М. Стешенко] // Правда. – 1894. – № 20. – С. 207–208.
Б Грабовський П. А. Споминки про д-ра В. Александрова / Павло Граб [П. А. Грабовський] // Зоря. – 1895. – Число 13. – С. 258–259.
Б 2374 Білиловський К. О. Коротенькі споминки про В. С. Александрова / К. О. Білиловський // Складка : альм. на спомин В. С. Александрова / спорудив К. О. Білиловський. – Харків, 1896. – С. 3–23.
Володимир Левицький:
«Редактор збірки помістив “Коротенькі споминки про В. С. Александрова”, обіймаючи час 9 літ – від 1884 до 1893 року. В них живими кольорами малюється симпатичний образ покійника в його домашнім життю, відносинах до людей [між тим головно до самого автора] і в його громадській, а передовсім літературній діяльності».
(Зоря. 1896. Число 16. С. 317)
76896 Володимир Степанович Александров. 1825–1893 : [біогр. довідка] // Українська Муза : поет. антол. : од початку до наших днів / під ред. Олекси Коваленка. – Київ, 1908. – Стб. 321–324 : фото.
493579 Александров Володимир Степанович // Українська радянська енциклопедія : [в 17 т.] / голов. редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 1959. – Т. 1. – С. 161.
Наш земляк поет Володимир Александров // Соціаліст. життя (Ізюм). – 1961. – 28 січ.
586372 Александров Володимир Степанович // Українські письменники : біобібліогр. слов. : у 5 т. / редкол.: О. І. Білецький (голова) [та ін.]. – Київ, 1963. – Т. 2. – С. 17–21.
Овчаренко І. Поетична сім’я [Александрових] / І. Овчаренко // Рад. життя (Ізюм). – 1964. – 8 січ.
К3-40936 Александров Володимир // Азбуковник : енцикл. укр. літ. / Богдан Романенчук. – Філадельфія, 1966. – Т. 1. – С. 49–50.
Сніжина Г. «Я бачив, як вітер березу зламав…». Хто автор чудової пісні? / Г. Сніжина // Рад. життя (Ізюм). – 1969. – 26 квіт.
А 698910 Александров Владимир Степанович // Украинская советская энциклопедия : [в 12 т.] / гл. редкол.: Бажан. Н. П. (гл. ред.) [и др.]. – Киев, 1978. – Т. 1. – С. 128.
Б 225897 Безхутрий М. М. Сергій Васильківський : біогр. повість / М. М. Безхутрий. – Київ : Молодь, 1979. – 256 с., 8 арк. іл. – С. 6–7: про родинні зв’язки С. І. Васильківського та В. С. Александрова.
Б3-84-98(2) Володимир Александров : [біогр. довідка] // Антологія української поезії : у 6 т. / [редкол.: М. П. Бажан та ін. ; упоряд. текстів та авт. біобібліогр. довідок С. А. Крижанівський]. – Київ, 1984. – Т. 2. – С. 250 : фото.
К5-1189 Мороз Л. З. Александров Володимир Степанович / Л. З. Мороз // Українська літературна енциклопедія : [в 5 т.] / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка Акад. наук Укр. РСР, Голов. ред. Укр. рад. енцикл. ім. М. П. Бажана. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 41.
К1-8370 Александров Володимир Степанович // Митці України : енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 17.
К4-5612 Александров Володимир // Енциклопедія українознавства. – Перевид. в Україні. – Київ, 1993. – Т. 1. – С. 36 : фото.
К2-73110 Головінов В. П. Александрови [Степан та Володимир] / В. П. Головінов, П. Л. Гомон // Духовні джерела Слобожанщини / В. П. Головінов, П. Л. Гомон. – Харків, 1998. – С. 74–75.
К4-9617 Александров В. С. : [опис архів. фонду] // Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури / Нац. акад. наук України, Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів. – Київ, 1999. – С. 23–25.
К4-8489 Денисенко В. Надихався народною творчістю / Володимир Денисенко // Історичний календар–2000 / [голов. ред. А. В. Денисенко]. – Київ, 1999. – С. 210.
К4-9680 Александров Володимир // Українська література у портретах і довідках: давня література – література ХІХ ст. : довідник / [редкол.: С. П. Денисюк та ін.]. – Київ, 2000. – С. 8.
К2-89714 Володимир Александров : [біогр. довідка] // Хрестоматія з літератури рідного краю / [за заг. ред. О. Л. Сидоренка]. – Харків, 2001. – С. 41.
К5-8425 Усенко П. Г. Александров Володимир Степанович / П. Г. Усенко // Енциклопедія історії України : [у 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України]. – Київ, 2003. – Т. 1. – С. 65 : фото.
К4-13339 Зайцев Б. П. Александров Володимир Степанович / Б. П. Зайцев // Вихованці Харківського університету : біобібліогр. довід. / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2004. – С. 10–11: портрет.
К2-170984 Александров Володимир Степанович // Медицина в Україні : біобібліогр. слов. / Держ. наук. мед. б-ка. – Київ, 2005. – Вип. 2. – С. 16–17.
К5-32848 Загайкевич М. Александров Володимир Степанович / М. Загайкевич, Р. Пилипчук // Українська музична енциклопедія / Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2006. – Т. 1. – С. 42–43.
К2-125294 Андронова Л. Г. Александров Володимир Степанович / Л. Г. Андронова // Літературна Харківщина : довідник / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків, 2007. – С. 17–18.
К4-17286 Александров Владимир Степанович // Православная энциклопедия Харьковщины / [авт. идеи, рук. проекта В. В. Петровский]. – Харьков, 2009. – С. 65.
К4-21152 Червяк П. І. Александров Володимир Степанович // Медична енциклопедія / П. І. Червяк ; Нац. акад. мед. наук України. – 3-тє вид., допов. – Київ, 2012. – С. 1178.
К4-20883 Лобас П. Александров Володимир Степанович / Петро Лобас // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2012. – Т. 1. – С. 164–165 : фото.
К5-29622 Володимир Александров : [біогр. довідка] / уклад. Матвєєва Т. С. // Харківський університет і література : антол. творів випускників, викладачів і студентів / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – С. 80 : фото.
К5-32862 Ясенчук А. Александров Володимир Степанович / Алла Ясенчук, Надія Пазяк // Українська фольклористична енциклопедія : у 2 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2019. – Т. 1. – С. 16.