Володимир Іванович Сіренко – автор тринадцяти книг поезії та прози: «Рождение песни» (1964), «Батькове поле» (1981), «Корінь мого роду» (1990), «Голгофа» (1992), «Навпростець по землі» (1994), «Все було» (1999), «Повернення в себе» (2001), «Регіт на палі» (2003), «Хрести дерев’яні» (2003), «Велика зона злочинного режиму» (2005), «Клятва» (2009), «Куценики» (2010), «Чолом до сонця» (2011).

У 2015 році вийшла у світ посмертна збірка поезій «З Україною в серці».

Поезії Володимира Івановича – відверта, часом жорстока сповідь борця з несправедливістю. Таке унікальне вміння поєднати у своїй творчості кращі здобутки сучасного і традиції минулого свідчить про талановитого поета-сучасника, земляка, який писав серцем свої рядки.

Високо цінували творчість Володимира Сіренка Борис Антоненко-Давидович, Сергій Плачинда, а Олесь Гончар зазначав, звертаючись до поета: «Ваша поезія самобутня і традиційна. Вона органічно виростає з духовного життя нашого українського народу...»

Жанровий діапазон поезій широкий – це і балади («Балада про перевертня»), і сонети, притчі («Притча про тирана і рибалку», «Притча про портрет»), притча-балада («Балада-притча про медогляд думки»), поеми («Чернеча гора», «Квітка моя нерозквітла…»), драматична поема «Колеги». Це результат пошуку і становлення авторського стилю. Ліричні роздуми про життя сучасників, їхні турботи, прагнення, які поєднуються з фольклорними мотивами. Поет прагне бути потрібним народові, тому деякі вірші мають присвяти. Добір епіграфів характеризує поета як митця.

Проза Сіренка - це вагомий стос неприборканих, відчайдушно сміливих та світлих думок, головна сповідь життя, де автор розповів, як він та його однодумці йшли нелегкими шляхами до свободи слова.

Тарасенко Єлизавета

«З Україною в серці» (2015)

Видана за кошти шанувальників творчості відомого поета. Ця книжечка – як небесний усміх згаслого письменника-патріота, сповнений безмежної любові до України й українців, який залишився жити у слові.