У кожного з нас,у шкільні роки та й впродовж дорослого життя були конфлікти. Раніше про це всі знали і сприймали як норму поведінки. Так, звичайно педагоги завжди втручалися, розбиралися і намагалися ліквідувати інцидент. І всі прекрасно розуміли, що люди які ображають інших, не завжди погані, просто їх вчинки не є позитивними. Але про причини, хоч їх теж розуміли - чому хтось ображає, а хтось піддається образам, насмішкам, насиллю, - намагалися не думати. Головне,  - ліквідувати «запалення». Сьогодні, ми підходимо до проблеми більш глибоко. Давно вже розмежовані поняття булінгу та конфлікту, прописані їх види, та причини. Але це не є гарантом ліквідації цих складних  явищ. І якщо конфлікт, дає надію на конструктивне рішення і, відповідно позитивний результат. То булінг – явище, яке негативно відображається, як на агресорі та жертві, так і на спостерігачах цькування.

Можливо хтось відразу скаже, що ця тема, настільки банальна, що набридла? Та я раджу пригадати свої дитячі роки. Наприклад, я була активною дитиною, і спробувала на собі різні ролі, і нападницькі і пригнічувані. Досвід корисний, але не дуже приємний... І тепер, згадуючи про це як психолог і соціальний педагог, хочу щоб свідомість дитини мала підтримку, як на рівні вчителів, так і на рівні батьків. Я хочу щоб діти розуміли, що не вони є поганими, а обставини та особистий досвід, які нами не до кінця осмислені, змусили так повестися… А те, що тема дуже часто обговорюється, не є гарантом дитячого самоусвідомлення, самоаналізу, самоприйняття. Я скажу більше, багато дорослих цього не роблять, у своєму житті!

Тому, чим більше ми, працівники освіти, даємо дітям можливостей подумати, тим ефективнішою буде наша профілактика. Говорити про свідомість та осмисленість легко, а впроваджувати це на практиці та ще й отримати результат – непереливки. Цікаві,нестандартні форми не народжуються щохвилини, особливо, коли працювати треба дистанційно. Цього разу, щоб побачити молодіжну позицію, та підштовхнути до аналізування з цієї теми, було організовано конкурс творчих робіт «Прийнятні способи самоствердження». Де діти мали можливість порозмірковувати на тему булінгу, як способу самоствердження, запропонувати свої, прийнятні способи самореалізації та розвитку. Адже, коли, ми вчимося говорити про проблему, її прояви, про власні почуття щодо подій, власні усвідомлення, аналіз та висновки,то зменшуємо ймовірність виникнення цькування, неадекватної,нераціональної реакції, відсутності реакції та супротиву загалом! Щоб уникати самоствердження через булінг, насильство, негатив, потрібно знати себе, свої потреби і прагнення. Знати те, що дарує радість та щастя. І, гаючи часу, вирушати собі на зустріч!

Після опрацювання результатів конкурсу хотілося б відзначити таких учнів: Анастасія Чуніхіна (19 група), Рєзнік Елизавета (38 група), Кононенко Вікторія та Теличко Світлана (27 група), Голубенко Альона (32 група), Арбузов Віталій (18 група), Охват Женя (12 група), Ревнівцева Корнелія (22 група). Перше місце отримала Кононенко Вікторія з емоційним есе – «Будь на стороні добра», друге місце між собою розділили Рєзнік Елизавета з презентацією «Усе про булінг» та Чуніхіна Анастасія з презентацією «Прийнятні способи самоствердження», трете місце посіли Арбузов Віталій з презентацією «Моя самореалізація» та Теличко Світлана з твором «Самоствердження – потреба у впевненості». Вітаємо переможців! Їх роботи будуть розміщені на сайті ліцею та у соціальних мережах.