Часто, коли у батьків запитують, «як ви робите свою дитину щасливою?», вони відповідають, що годують, вдягають, навчають дитину, задовольняють його нагальні потреби. Іноді, стверджують, що обіймають, цілують, підтримують дитину, говорять як сильно вони її люблять. Як не дивно, цього не достатньо. Спільна діяльність – ось що є запорукою успіху. І містить вона усього три складових: повсякденні побутові справи (робота), створення чогось нового (творчість), і відпочинок. Але ж у цьому і полягає життя?

Так, але у кожного з членів сім’ї свій час,ритм і спосіб. А от коли ми намагаємося хоч частину з цього робити разом – звичайні справи перетворюються з рутини в дійство, традицію, обряд. Дають нам рідкісну можливість тепло поспілкуватися та емоційно зблизитися. Ці прості зовнішні форми діяльності, ефективно діють на глибинному внутрішньому підсвідомому рівні формуючи повноцінну, гармонійну, щасливу особистість.

Приведемо деякі приклади такої діяльності:

Спільні прийоми їжі

Це важлива складова сімейних буднів. Роль сумісної вечері чи сніданку, за дослідженнями вчених є важливим і необхідним пазлом для формування повноцінної особистості, позитивно впливає на здоров’я дитини, його подальшу упевненість, рішучість, розкутість в дружбі та кар’єрі. Часто доводиться чути про різні графіки членів сім’ї, велику завантаженість та фізичну неможливість їсти разом. Та головне, захотіти. Це можливо буде один раз на день, або один раз на тиждень, на вихідний. Та коли ви це започаткуєте, відразу помітите різницю.

Та наголошую, тут теж повинні бути свої правила: 1. Не псувати настрій іншим; 2. Не навантажувати всі обов’язки на когось одного чи двох; 3. Не користуватися телефонами, не дивитися телевізор, не читати газету – у такий спосіб ви ставите бар’єр, відгороджуючись від інших і перебуваючи у власному світі.

Сімейний відпочинок

Тут важливі не лише виїзди на природу чи у місця громадського відпочинку, а й проведення спільного відпочинку на власному подвір’ї чи балконі. Ігри настільні та рухливі, надування мильних бульбашок, запускання повітряного змія, розгадування кросвордів, стрибання в класики. Для особливо завзятих домогосподарок, які постійно знаходять собі купу справ, потрібно виробити правило: неділя – це день для відпочинку, або п’ятниця і вівторок для пікніку. Але уся сім’я повинна сприяти цьому і розвантажувати маму, тата чи бабусю.

Сімейні обряди

Наслідування певних традицій, обрядів - відносить членів родини до певного мінісуспільства з власними правилами та законами, з власною історією. Якщо у вас немає традицій, які передалися у спадок, сміливо запозичайте їх у інших сімей. А можливо вигадайте свої власні обряди, наприклад, при святкування дня народження робити спільний малюнок з відбитків пальців.

Сімейні та календарні свята

Можливо когось може здивувати такий варіант, як банальний. Мовляв, хто ж їх не святкує? Проте, можу стверджувати, що це роблять далеко не всі сім’ї. Вже 20 років працюю в дитячому та юнацькому середовищі, і на питання «які свята проводите разом з сім’єю?» часто спостерігаю здивований погляд та обережне питання у відповідь «Новий рік?». Так, звичайно Новий рік і Різдво і Трійцю і Великдень, звичайно це дні народження, річниці весілля, вступу до садочка, інституту чи якогось гуртка. Це можуть бути День бабусі, День поцілунків, День захисту тварин! Що завгодно! Головна умова - до свята потрібно готуватися заздалегідь, спільно обговорювати його протікання, розподіляти обов’язки по приготуванню до цієї події. Завести правило «гарного настрою».

Сімейні посиденьки

Спільні перегляди фільмів,передач, прослуховування музики та читання книжок. Спільне переглядання відео з весілля, виписки з пологового будинку чи просто осінньої минулорічної рибалки. Краще буде, щоб зміст кінофільму, казки чи музичного твору був повчальним, глибоким та актуальним. Про наслідки вульгарної поведінки - для підлітка; про користь вчасно їсти, спати і сідати на горщик для малюків, про повагу до старших, про вірність в дружбі тощо. Але, це повинен бути не просто візуальний ряд, після якого всі позіхаючи розбрідаються по власним ліжкам, а подія, після якої всі обговорюють, а що б могло статися, якщо б герой вчинив інакше, задають один одному питання, діляться враженнями. А коли зовсім не хочеться перевантажувати мозок, можна просто разом лускаючи насіння та по обговорювати події з життя.

Сімейне дерево

Створення будь-яких спільних продуктів, зазвичай об’єднує навіть сторонніх людей. Якщо ж це одна сім’я – така діяльність є фундаментом у вихованні щасливої дитини. Сумісне обговорення, вибір дерева і його посадка – це крок вперед на декілька поколінь. Ваші діти можуть розповідати своїм дітям, а можливо і внукам, як ви разом садили й поливали черешеньку. Обладнання власного садочку, висадка дерев чи квітів у сквері, навіть вирощування Бонсаю на підвіконні (для проживаючих в квартирі) дає неймовірний ресурс у великій справі сімейного єднання.

Що ще може об’єднувати сім’ю?

Сімейні фотосесії - візуалізують сімейну пам’ять, сімейні заняття спортом - допомагають дотримуватися культури тіла, спільний ремонт у домі чи будівництво й обладнання бесідки - створюють спільний простір, сімейні прогулянки центром міста чи берегом річки - демонструють єдність духу, сімейний читацький клуб з помісячним обговоренням вражень - посилюють інтелектуальну єдність, сімейні гуртки (в’язання, малювання чи різьблення по дереву) - традиційно організовують сім’ю навколо прикладної творчості та багато-багато іншого.

Підводячи підсумок, хочеться застерегти, кожен з вас може вигадувати власні оригінальні способи побути разом. Але не треба забувати, що кожен з нас все таки індивідуальність, яка подекуди потребує власного простору, усамітнення та дотримання особистих границь.

Підготувала – соціальний педагог, практикуючий психолог НПАЛ Леся Первина.

Довгий час працюючи в педагогічному середовищі, починаєш помічати речі, до яких неможливо залишатися байдужим і стояти осторонь. Не раз від батьків доводилося чути такі міркування: «Ще одна дитина? От вже ні! Тут одного на ноги не можемо поставити». З точки зору психології, такий спосіб мислення є достеменно помилковим – по-перше, так ми нав’язуємо дитині меркантильне ставлення до життя і думки, що все у сім’ї має належати лише йому; по-друге, так відбувається навіювання та прийняття, для себе й для дитини, позиції бідності (переконання себе самого в тому, що грошей, яких буде вистачати на усіх дітей ніколи не заробити) і як результат зневіра в особистій успішності; по-третє, демографічна ситуація у Європі зазнає неабиякого спаду, саме завдяки судженням молодих батьків мати усього одну дитину (адже у пари має бути хоча б двоє нащадків, щоб чисельність на планеті залишалася на місці, а не зменшувалася в половину). Як Ви бачите, одна невинне, і на перший погляд раціональне, твердження, може дати збій у трьох сферах – «вміння любити та віддавати», «фінансова успішність», «демографія»…

Почавши свою статтю з цього неоднозначного факту, хотілося б сказати, що не завжди те, що здається нам таким простим і зрозумілим, і насправді, дійсно, є таким. А мова піде знову ж таки про дітей, їх розвиток та виховання.

Життєві реалії часом кардинально міняють наші звички, і коли діти на довгий час, як от зараз, залишаються поруч з нами, принципи та терпимість поступово капітулюють, поступаючись втомі та дратівливості. Більшість рятується телефонами, планшетами та комп’ютером, пом’якшуючи правила перебування в Інтернеті. І хоч сумління нагадує, що так робити не слід, батьки не можуть вигадати нових видів зайнятості для дітей... Якщо ж на допомогу покликати творчість та креатин, вигадати нові та цікаві форми діяльності для наших нащадків можливо. Ось Вам декілька простих ідей.

Цікаві листівки, картинки.

Як і раніше, гарні зображення залишаються цікавою формою проведення вільного часу. За допомогою них, можна грати в асоціації, досліджувати свій настрій, вигадувати цікаві історії (як з кубиками Роррі), використовувати як карту для виконання квестів. Правила: 1.Не робити все це в один день, щоб не перетомлюватися; 2. Вчасно прибирати листівки після гри, щоб не набридали; 3. Час від часу змінювати зображення, щоб не втрачати ефект новизни.

Рифми та тексти.

Ігри зі словами незаслужено забуті сучасними дітьми, а вони є дуже цікавими, веселими та ще й корисними, бо розвивають винахідливість, креативність і збагачують словниковий запас. Запропонуйте своїй дитині повигадувати смішні віршики про свій день, про песика, про маму й тата, про друга сусіда без якого так сумно і з яким так весело. У багатьох дітей, висока пошукова спроможність і віршування перетворюється у улюблений вид діяльності. Ігри в слова «Продовжуй на ту ж букву», «10 предметів на букву А», «Міста та селища» та багато інших, теж є і цікавими і корисними. Правила: 1. Спочатку потрібно показати приклад, прийняти участь в грі; 2. Підбирати гру відповідно віку; 3. Не знецінювати критикою та висміюванням.

Гра в акторів.

Як і в попередніх розвагах, тут теж існує багато варіацій. Це й вигадай та зіграй кінець казки чи мультфільму, про інсценуй ситуацію, яка тебе тривожить, Покажи виставу зі своїми іграшками, зобрази театральну зірку та її життя, ляльковий театр, театр тіней, пантоміма-загадка, тощо. Правила: 1.Добровільність у виборі ролі та розвитку сюжету; 2. Підбадьорювання та оплески; 3. Увага до текстів та сюжетів, адже за ними можуть ховатися справні переживання вашого чада.

Домашні обов’язки в ігровому форматі.

Буденні справи, які займають так багато дорослого часу можна розподілити зі своїми дітьми, а щоб це не було диктатурою і робилося добровільно потрібно перетворити обов’язок у гру. Догляд за домашніми тваринами та рослинами – це ті ж самі Тамагочі чи комп’ютерна «Ферма». Миття посуду чи витирання пилу – це гра в Попелюшку чи боротьба з космічними прибульцями. Правила: 1. Власний приклад; 2. У кожній грі має бути винагорода чи звання; 3. Не забувати припиняти гру, після виконаного завдання.

Існує ще безліч розваг – загадки, пісні та музика, малювання, читання. Ваша малюк – ваш простір для фантазії. Головне дотримуйтеся правил і пам’ятайте, щоб допомогти комусь, потрібно турбуватися й про себе. Адже наші діти дуже чутливі до сімейних негараздів і віддзеркалюють дорослу поведінку як на зовні так і в середині. І, у доказ цього, хочу привести цитату, взяту з одної групи Viber .

Дитина, оточена критикою – вчиться звинувачувати,

Дитина, оточення насмішками – вчиться недовіряти,

Дитина, оточена ворожістю – вчиться боротися,

Дитина, оточена злістю – вчиться задавати болю,

Дитина, оточена непорозумінням – вчиться не чути інших,

Дитина, оточена неправдою – вчиться брехати,

Дитина, оточена соромом – вчиться відчувати провину…

І, підростаючи, лише сильні особистості можуть розірвати це коло!

Дитина, оточена підтримкою – вчиться захищати,

Дитина, оточена похвалою – вчиться бути впевненою,

Дитина, оточена чесністю – вчиться бути справедливою,

Дитина, оточена безпекою – вчиться довіряти,

Дитина, оточена схваленням – вчиться самоповазі,

Дитина, оточена любов’ю – вчиться кохати і бути коханою,

Дитина, оточена свободою вибору – вчиться бути відповідальною за свої рішення.

І тільки таке виховання – фундамент щасливого життя!

Удачі, стійкості й наснаги усім нам у вихованні.

Підготувала - психолог Леся Первина.