Ця вправа давно вважається класичною в психології та психотерапії, її знають і використовують дуже багато спеціалістів. Проте, її ефективність 

від цього не зменшується. 

Мета вправи: отримати ресурсний стан, досвід, від поринання в безпечний затишний простір, для отримання стану рівноваги, емоційної стабільності. 

Хід вправи: 1. Заземліться. Для цього сядьте рівно, заплющіть очі, розправте плечі але не напружуйтеся. Поставте обидві стопи на підлогу, відчуйте як земля живить та підтримує Вас. Дихайте глибоко, черевом. Вдихайте носом, видихайте ротом.

2. В своїй уяві чи в спогадах знайдіть таке місце, де б Ви почувалися апсолютно безпечно, затишно, спокійно та впевнено. Воно може з'явитися не відразу, але якщо Ви продовжите залишатися в комфортній позі та дихати, то невдовзі відшукаєте його.

3. Це місце, яке матиме границі, кордони (стіни, захистну ауру, мури або особливості ландшафту). Тільки Ви зможете вирішити хто там живе і хто зможе туди потрапити, де саме знаходиться це місце, яка там температура і  час доби.

4. Усвідомте, що для пошуку та облаштування Вашого безпечного місця доступні будь-які засоби, все що дозволите своїй уяві та фантазії. Ви можете навіть чарувати!

5. Зверніть увагу, що саме Ви бачите? Які звуки чуєте? Які запахи відчуваєте? Чи все Вам подобається? Якщо ні, то Ви здатні це змінити.

6. Тепер дослухайтеся свого тіла, які у Вас відчуття на шкірі, у шлунку, у м'язах? Чи є напруга? Якщо так, то де саме? І з якої причини вона виникає? Нейтралізуйте цю причину, чарівною силою думки.

7. Звертайте увагу на всі деталі, найменші дрібниці, намагайтеся їх запам'ятати та усвідомити. Побудьте тут... (близько 2 хв). 

8. Завжди коли Вам схочеться, Ви зможете прийти у Ваше безпечне місце... Придумайте собі знак, жест, рух, за допомогою якого ви зможете швидше добиратися до свого затишного місця, швидше потрапляти у свій власний комфортний простір. Наприклад, Ви можете рукою натиснути на коліну чашечку правої ноги, чи обійняти пальцями однієї руки зап'ястя іншої. Обов'язково це повинен бути один і той самий, ідентичний жест. Зробіть цей жест зараз, потім іще раз, щоб Ваше тіло, за потреби швидко його згадало, разом з усіма образами та відчуттями. 

9. Відчуйте це ще раз. Потім зверніть увагу на дихання. І, повільно повертаючись до реальності, розплющіть очі.

Презентація до заняття 

Багато з нас, чуючи фразу «мандариновий настрій» відразу згадує про запах цитрусів, щебетання новорічних дзвоників, шурхіт подарункових обгорток, сніжок, гаряче какао та передчуття чуда… Та багато говорить цю фразу з іронією, фиркає чи зітхає, заколює очі чи кривить обличчя в іронічній посмішці. Чому так відбувається? Невже вся справа в дорослішанні? Та ні. Ми перестаємо вірити в дива, щасливий кінець чи перемогу добра не тому, що перестаємо рости і починаємо старіти. А може саме тому…? Що перестаємо «РОСТИ»?

Багато чинників. У кожного вони різні. Та, якщо задумуватися про це, шукати відповіді  - це вже означає робити перший крок до щастя, позитиву й кращого майбутнього. Давайте поговоримо про це?

Перший чинник, це самозбереження. Мій чоловік колись сказав дуже показову фразу: «Краще я буду очікувати на погане. І коли воно справдиться, я буду готовий. А якщо ж, все таки, все вирішиться на краще, що ж, я буду приємно здивований». Ось так, ми, люди, іноді убезпечуємо себе від руйнацій та неприємних несподіванок. Та забуваємо при цьому, що коли ми мислимо негативно, то притягуємо негатив як магніт.

Наступний чинник - побоювання  інфальтивності. Згадайте, діалог учнів молодших класів: «Ти що до сих пір віриш в Діда Мороза? Ха-ха. Ну й дурко!» Ми всі, в деякому сенсі, першокласники, які зображують дорослих і досвідчених, схрещуючи пальці щоразу, коли хочуть добратися до свого справжнього нутра. Проте, зараз є багато сміливців, які прикриваються дитячістю як стилем життя, сподіваючись, що нахабною демонстрацією малячих забаганок та театральним егоїзмом, заховаються від «монстрів» реальності.

Також є скептицизм, набутий досвід, реакція на соціальні очікування, рух за течією, клопоти, гіпертрофована відповідальність та багато інших чинників, що заважає нам, простим смертним, насолоджуватися магією Різдва. Насолоджуватися можливістю бути дитиною, чарівником і дарунком одночасно…

Як не зіпсувати собі свято і відчути справжній Різдвяний дух і мандариновий настрій? Спробуйте прості дії:

1.       Складіть список усього того, що любите на Новорічні свята. Це допоможе вам усвідомити свої уподобання. Не забувайте про найменші дрібниці;

2.       Підготуйте казкові атрибути: гірлянди, салюти, бенгальські вогники, свічки, музику, іграшки, наїдки, напої, подарунки і звичайно ж, мандарини;

3.       Вивчіть Різдвяні пісні, навіть якщо не любите співати, навіть якщо думаєте, що не вмієте. Вивчіть обряди. Залучіть своїх рідних, і влаштуйте міні театр свята. Можливо спочатку це буде неприродно і напружено. Але щирість, долає напругу! А народна пісня, обряд і традиція зроблять свою справу на генетичному рівні!

4.       Даруйте подарунки, готуйте їх, підбирайте, не шкодуйте на це часу і серця. Якщо ж будете готувати презенти власноруч, ефект посилиться вдвічі. Пишіть вірші, святкові записки з компліментами та зізнаннями, малюйте, робіть колажі та аплікації, нарізайте сніжинки. Творчість  і є дивом. Вона надихає на щирість.

5.       Не здавайтеся навіть коли натикаєтеся на байдужість, насмішки та образи. Пожалійте таких людей, вони нещасні, вони обмежені та збіднілі. Пожалійте і йдіть далі, адже свято - це складова найціннішого дарунка що є у кожного з нас, складова життя.

ВЕСЕЛИХ СВЯТ)))