📌 Профілактика злості та агресії серед дітей – комплексний процес, що передбачає створення сприятливого середовища, навчання навичок емоційної регуляції і формування позитивних моделей поведінки.
☑ Ключовим аспектом є дотримання фізичної, психологічної та емоційної безпеки у родині. Дитина не повинна зазнавати фізичного покарання або жорстокого поводження з боку батьків чи інших членів сім'ї. Емоційне насильство, таке як образи, приниження, маніпуляції та ігнорування – неприпустимі. Дитина повинна відчувати, що її люблять і приймають, незалежно від її успіхів чи невдач.
📍 Варто пам'ятати, що агресія – це природна емоція, тому необхідно навчити дитину проявляти її в екологічний спосіб, щоб не нашкодити собі та іншим. Більше порад – у спільному матеріалі з ГО "Центр психологічної допомоги "Конфіденс" за підтримки Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine.
В Україні батькам школярів можуть загрожувати чималі штрафи за пропуски занять та дрібні правопорушення їхніх дітей.
Законодавство передбачає притягнення батьків до відповідальності у випадках, коли діти без поважних причин прогулюють школу, курять, вживають алкоголь або порушують правила громадського порядку.
Згідно з положеннями статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батькам, чиї діти не відвідують школу або порушують дисципліну, можуть винести попередження або накласти штраф від 850 до 1700 гривень. Якщо ж порушення повторюється протягом року, сума штрафу зростає до 5100 гривень.
Такі санкції застосовуються також до батьків дітей віком від 14 до 16 років, якщо їхні вчинки мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення. Це правило стосується, зокрема, випадків хуліганства, дрібних крадіжок та інших правопорушень.
Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, навчальні заклади зобов’язані повідомляти поліцію та служби у справах дітей, якщо учень не з’являється на уроках протягом 10 днів поспіль без обґрунтованих причин. Це дає змогу відповідним органам оперативно втручатися та забезпечувати право дитини на здобуття середньої освіти.
Батьки можуть підтвердити причини відсутності дитини на заняттях за допомогою медичної довідки або письмового пояснення. Ці документи зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року та дозволяють уникнути штрафів за пропуски занять.
Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.
Що ж таке юридична відповідальність?
Юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, що полягає в застосуванні державою до правопорушника певних заходів примусу, передбачених санкціями правових норм. Загалом можна виділити цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Особливості цивільної відповідальності дітей
Цивільно відповідальність – це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням цивільних прав другої сторони. Переважно цивільна відповідальність зводиться до компенсації завданих збитків і носить майновий характер.
Малолітні особи, тобто діти віком до 14 років не відповідають за заподіяну шкоду. Згідно зі ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, які не досягли 14 років, несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші заклади, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини.
Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків.
Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки.
У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується повністю чи в частині, якої не вистачає, його батьками.
Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом 3-х років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.
Адміністративна відповідальність, і як вона застосовується до неповнолітніх
Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який застосовується до особи, яка вчинала адміністративне правопорушення. Адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Дуже часто воно чиниться в стані алкогольного сп'яніння. За дрібне хуліганство законом передбачається адміністративний арешт - позбавлення волі до 15 діб або накладання штрафу.
Адміністративна відповідальність також наступає за пошкодження пам'яток історії та культури, а також за порушення правил охорони природи (наприклад, ловля риби в заборонених місцях). Адміністративна відповідальність також наступає за порушення правил пожежної безпеки (наприклад, паління в пожежнонебезпечних місцях).
Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
Адміністративним кодексом передбачається відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісі. Іноді ми спостерігаємо картину, коли група неповнолітніх після відвідування лісу лишає після себе тліюче вогнище. Це дуже небезпечно і може призвести до лісової пожежі, до винищення багатьох гектарів лісу.
Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами
Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративного кодексу передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Не проходьте мимо такого порушення. Жорстокість до тварин в дитинстві може призвести до жорстокості до людей в майбутньому, до скоєння злочину.
Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх
До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, статтями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
У випадку вчинення особами віком 16-18 років наступних правопорушень, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах:
– незаконне вироблення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збути в невеликих розмірах;
– дрібне розкрадання державного або колективного майна;
– порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів;
– керування транспортними засобами в стані сп’яніння;
– дрібне хуліганство;
– поширювання неправдивих чуток;
– злісна непокора розпорядженню або вимозі працівника міліції чи їх образа;
– порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж вогнeпальної, холодної або пневматичної зброї.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП:
попередження;
штраф;
оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;
конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;
позбавлення спеціального права (до 3 років); виправні роботи (до 2-х місяців, 20 % від зарплати);
адміністративний арешт (до 15 діб).
передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
щире розкаяння винного;
відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
вчинення правопорушення неповнолітнім.
Стаття 36. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її,
повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;
втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб
Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років
Згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:
– умисне вбивство ;
– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави ;
– умисне тяжке тілесне ушкодження;
– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
– диверсію;
– бандитизм;
– терористичний акт;
– захоплення заручників;
– зґвалтування;
– насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;
– крадіжку;
– грабіж;
– розбій;
– вимагання;
– умисне знищення або пошкодження майна;
– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.
Висновок
Треба пам'ятати, що правопорушення - не дрібниця, а шлях до скоєння злочину. Отже, попередження правопорушення, а також своєчасне покарання за його скоєння є шляхом до запобігання скоєння злочину.
Торгівля людиною - дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.
Вербування - вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.
Переміщення - людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.
Переховування - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.
Передача або одержання людини - вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.
Обман, як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації , що не відповідає дійсності (так званий активний обман) або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін. (так званий пасивний обман), з метою схилити цю особу до певної поведінки.
Шантаж - психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.
Уразливий стан особи, відповідно до п. 2 примітки до статті 149 КК України, – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
Експлуатація людини - всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
Продаж - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.
До іншої оплачуваної передачі у можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).
Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.
Склад злочину - формальний. Встановлення однієї із зазначених форм діяння достатньо для констатації його об’єктивної сторони. Крім того, для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини обов’язковим є також спосіб вчинення діяння, а саме: використання суб’єктом обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи.
Суб'єкт злочину - загальний або спеціальний (службова особа, батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники).
Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.
Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:
сексуальна експлуатація;
використання в порнобізнесі;
втягнення у злочинну діяльність;
залучення в боргову кабалу;
усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
використання в збройних конфліктах;
експлуатація її праці;
примусова праця;
примусова вагітність;
вилучення органів;
проведення дослідів над людиною без її згоди;
примусова праця.
Примусова праця (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.
Сексуальна експлуатація - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.
Під використанням в порнобізнесі слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.
Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).
Залучення у боргову кабалу - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.
Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).
Примусова вагітність - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.
Вилучення органів - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).
Проведення дослідів над людиною без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експерементальними.
Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:
спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
щодо кількох осіб;
повторно;
за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
спричинив тяжкі наслідки.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;
медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, що постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:
безоплатне отримання послуг перекладача;
тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.
Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.
Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:
звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;
наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.
Відповідно до статті 149 КК України:
1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Національна "гаряча лінія" із попередження домашнього насильства — це цілодобова, анонімна та конфіденційна гаряча лінія, яка надає інформаційні, юридичні, психологічні та соціальні консультації постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства.
Телефонуйте 116 123 або 0 800 500 335.