12 листопада відмічається день пам’яті святого Зіновія, якого в народі називають Синичником. Саме у цю пору синички збираються у зграї і прилітають із лісів до осель людини. По їх прильоту прогнозували прихід холодів. Про корисність цих веселих пташечок говорить народна приказка «Буде більше синиць – буде менше гусениць».

Наші активні першокласники дізналися про маленьких пернатих друзів та з задоволенням розмалювали власні синички.

У нашій школі діє інформацій стенд "Я маю право".

Наші першокласники ознайомилися зі своїми правами.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Вільгірського НВК:

ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ

                    О.А. Ярощук

«28» серпня 2020 р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

Бугринської сільської  ради  Гощанського району Рівненської  області

на 2020-2021 навчальний рік

Погоджено

на засіданні педагогічної ради

(протокол № 6 від  28.08.2020р.)

Голова педагогічної ради

___________

ЗМІСТ

1.                              Пояснювальна записка

2.                              Навчальний план початкової школи (1-3 класи) з українською мовою навчання

3.                              Навчальний план початкової школи (4 клас) з українською мовою навчання

4.                              Навчальний план основної школи (5-6, 8-9 класи) з українською мовою навчання

5.                              Навчальний план інклюзивного навчання (2, 5, 7 класи ) з українською мовою навчання

6.                              Ресурсне забезпечення:

1.                                                      Науково-методичне забезпечення предметів інваріантної складової

2.                                                      Науково-методичне забезпечення предметів варіативної складової

7.                              Розподіл гуртків

8.                              Мережа класів

9.                              Мережа годин

10.                          Тижневе навантаження вчителів

Додатки:

1.                              Режим робочого дня

2.                              Недільний режим роботи школи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.      до освітньої програми 

-          реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);

-          забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;

-          реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків;

-          наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;

-          зосередження педагогічного колективу на  цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.

2. Нормативно-правове забезпечення:

-                      Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87;

-                      Державний стандарт початкової загальної освіти, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462;

-                      Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392;

-                      Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 6;

-                      Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407;

-                      Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;

-                     Наказ МОН України №268 від 21.03.2018 "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти,  наказ №1273 від 08.10.2019 року 3-4 класів ЗЗСО "

4. Структура програми:

1 розділ– початкова освіта,

2 розділ – базова середня освіта,

Кожна з них визначає:

1.Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2.Очікувані результати навчання учнів.

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

5. Напрямки реалізації.

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів

 І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

 ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

 1.При реалізації освітньої програми забезпечити:

-          логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;

-          рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;

-           використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;

-          науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;

-          профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;

-          роботу з обдарованими дітьми;

-          навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу,  зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

  4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.

5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільних предметів «українська  мова та література», « математика».

8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

9. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

6. Контроль і корекція.

-          реалізувати проект «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти»;

-          виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.

7.Принципи реалізації освітньої програми:

-          забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

-          забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

-          розвиток інклюзивного освітнього середовища;

-          науковий характер освіти;

-          цілісність і наступність системи освіти;

-          прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

-          відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;

-          інтеграція з ринком праці;

-          нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

-          свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

-          гуманізм;

-          демократизм;

-          єдність навчання, виховання та розвитку;

-          виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

-          формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

-          формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

-          формування громадянської культури та культури демократії;

-          формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

Ключові компетентності

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Вектор діяльнісного підходу спрямований на організацію процесу навчання, а компетентнісний – на досягнення певних результатів, формування компетентностей (тобто компетентності формуються в процесі діяльності, компетентнісний і діяльнісний підходи нерозривно пов’язані між собою).

Реалізація змісту освітньої програми з урахуванням особистісного, компетентнісного та діяльнісного підходів, ідей інтегрованого навчання є можливою на основі технологічного підходу, що включає систему дій учителя й учнів, спрямованих на досягнення наперед визначеної мети шляхом послідовного та неухильного виконання певних навчальних завдань в умовах оперативного зворотного зв’язку

Початкова освіта (1 класи)

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Початкова освіта (2-4 класи)

До ключових компетентностей належать:

1) громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних  життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

3) ключова компетенція  -  об'єктивна категорія,  що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень,  які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна,  соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);

4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;

5) компетентність - набута у процесі навчання  інтегрована здатність особистості,   яка складається із знань,  досвіду, цінностей і ставлення,  що  можуть  цілісно  реалізовуватися  на практиці;

6) компетенція - суспільно  визнаний  рівень знань,  умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у конкретному  спілкуванні  знання  мови,  способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

8) міжпредметна  компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності  та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність орієнтуватися  в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;

10) предметна компетентність - освоєний  учнями  у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета  діяльності, пов'язаної з набуттям нового знання,  його  перетворенням і застосуванням;

11) предметна компетенція - сукупність  знань, умінь  та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв'язання навчальної проблеми (задачі,  ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;

12) предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі  процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

13) предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що  характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа";

14) соціальна компетентність - здатність  особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Базова середня освіта (5-9 класи)

До ключових компетентностей належать:

1) громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма - нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність - здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

ІV. Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Навчання за наскрізними лініями реалізується для здобувачів освіти 1-3-х класів відповідно до Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» через інтеграцію предметів, інтеграцію навичок, інтеграцію напрямів, послідовну та перспективну інтеграцію:

Назва наскрізної лінії

Як реалізується певна наскрізна лінія в закладі

«Екологічна безпека та сталий розвиток» 

Організація навчального середовища

Використання вертикальних міжпредметних зв’язків на уроках математики, української мови, образотворчого мистецтва, літературного читання, «Я досліджую світ», «Навколишній світ»

«Громадянська відповідальність»

Навчальні предмети: «Українська мова», «Я досліджую світ», «Навколишній світ», «Мистецтво»

Виховні години

«Здоров'я і безпека» 

Навчальні предмети: «Я досліджую світ», «Навколишній світ», «Фізкультура»

Активні перерви на свіжому повітрі, фізкультхвилинки

«Підприємливість і фінансова грамотність»

Навчальний предмет «Математика»

    Навчання за наскрізними лініями реалізується здобувачів освіти 4-х класів відповідно до Постанови КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» через:

-                     Організацію навчального середовища;

-                     Окремі предмети;

-                     Предмети за вибором, факультативи; 

-                     Роботу в проектах;

-                     Позакласну навчальну роботу.

В середній школі

Назва наскрізної лінії

Як реалізується певна наскрізна лінія в закладі

«Громадянська відповідальність»

Українська мова (наприклад)

1.Тема уроку: Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова – державна мова України. Права людини і відповідальність / Усвідомлення потреб, прав і мовних обов’язків учнів як громадян своєї держави.

Усвідомлена        національна самоідентифікація. 

Усвідомлення особистої  відповідальності за життя мови як мови українського народу. Розуміння того, що українська мова – державна мова України.

2.Тема уроку: Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення  — значущі частини слова (повторення і поглиблення відомостей). 

Права людини і відповідальність /потреби людини 

Усвідомлення себе частиною

суспільства; 

потреби поважного ставлення до співрозмовника,  приналежності до групи за статтю (чоловіча/жіноча);

Розуміння рівноправності    / гендерної несправедливості між чоловіком і жінкою / хлопчиком і дівчинкою у суспільстві.

Історія України (наприклад)

 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Історія України на шкалі часу. 

цінності /ставлення шанування національної

історії

2. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ Робота з історичними джерелами. Місця, де зберігають історичні джерела

цінності /ставлення духовні та матеріальні цінності, взаєморозуміння у спільній діяльності

Математика (наприклад)

1. Натуральні числа. Число нуль. Цифри.

Стереотипи та упередження // усвідомлення того, що стереотипи можуть призвести до спрощених, несправедливих поглядів на особистість 

2. Числові вирази. Буквені вирази та формули

Рівноправність, стереотипи

// усвідомлення толерантного ставлення до людини незалежно від її зовнішності, національності, соціального стану тощо. Усвідомлення специфіки групової роботи (права і обов’язки членів групи) 

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

Українська мова (наприклад)

1. Лексикологія. Тема уроку мовленнєвого розвитку: Складання усного опису предмета (квітки, куща калини, осіннього листя і т. ін.) за картиною.

Усвідомлення дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, взаємозв’язку людини і природи

2. Будова слова. Орфографія.

Тема уроку мовленнєвого розвитку: Складання опису тварини для Вікіпедії та опису тварини як героя оповідання.

Усвідомлення

взаємозв’язку людини і природи;

важливості розвитку естетичного смаку, відчуття краси образного слова, абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.

Історія України (наприклад)

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ.

Історико-географічні регіони України та їх особливості

усвідомлення людини як частини природи,

змін в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.

Математика (наприклад)

Тема 1. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ. ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ І ВЕЛИЧИНИ

усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь

Тема 1. ПОДІЛЬНІСТЬ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ

усвідомлення

раціонального використання природних ресурсів, їх збереження та примноження для

розвитку суспільства

«Здоров’я і безпека»

Українська мова (наприклад)

1.Вступ. Тема уроку мовленнєвого розвитку: Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул).

Усвідомлення потреби в спілкуванні, знанні правил спілкування та вмінні дотримуватися їх; потреби уважного й поважливого ставлення до співрозмовника

2. Тема уроку мовленнєвого розвитку:Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері з використанням звертань.

Усвідомлення потребу в цінностях, зокрема родинних;  наслідки, що можуть бути спричинені непорозуміннями між рідними людьми, обґрунтовує необхідність їх уникання.

Історія України (наприклад)

Тема 6.  УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

Шанобливе ставлення до старших, любов до батьків, природи і світу – важливі моральні цінності людини;

усвідомлення небезпеки можливого негативного впливу й маніпуляцій у процесі спілкування в мережі Інтернет 

«Підприємливість та фінансова грамотність»

Українська мова (наприклад)

1. Відомості з синтаксису  й пунктуації.

Цінності /ставлення, уміння Складання твору-роздуму за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чого не можна купити за гроші»).

Історія України (наприклад)

Розділ 2.

СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ  ЄВРОПИ

Умію:

– показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

–        описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

–        охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Математика (наприклад)

Тема 1. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ. ГЕОМЕТРИЧНІ  ФIГУРИ І ВЕЛИЧИНИ

Цінності /ставлення, уміння

розв'язує сюжетні задачі з реальними даними щодо: використання природних ресурсів рідного краю; знаходження периметрів та площ земельних ділянок, підлоги класної кімнати, об'єму об'єктів, що мають форму прямокутного паралелепіпеда; розрахунку сімейного бюджету, можливості здійснення масштабних покупок тощо.

Тема 3. ВІДНОШЕННЯ І ПРОПОРЦІЇ   

розв’язує: основні задачі на відсотки; задачі на пропорційні величини і пропорційний поділ

розв’язує сюжетні задачі на: розрахунок відсоткового відношення різних величин (наприклад працездатного населення регіону, калорій тощо); прийняття рішень у сфері фінансових операцій тощо

Тема 1. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ. ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ І ВЕЛИЧИНИ 

Учень/учениця:

розпізнає поняття «родинний бюджет», «фінансові ресурси», «доходи», «видатки»;

називає види доходів родини;

обчислює та аналізує родинний бюджет

V. Освітні галузі

Типову освітню програму укладено освітніми галузями (1-4 класи):

Мовно-літературна

Українська мова (мова і читання) (1-4 кл.), Англійська мова (1-4 кл.)

Математична

Математика (1-4 кл.)

Природознавство

Природознавство (4 кл.)

Суспільствознавство

Я у світі (4 кл.)

Технологічна

«Дизайн і технології» (1-3 кл.), Трудове навчання (4 кл.)

Інформатична

Інформатика (1-4 кл.)

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я (4 кл.)

Фізкультура (4 кл.)

Мистецька

Мистецтво (1-3 кл.)

Я досліджую світ

«Я досліджую світ» (1-3кл.)

Фізкультурна

Фізкультура (1-3 кл.)

Мистецька

Образотворче мистецтво (4 кл.),

Музичне мистецтво (4 кл.)

Типову освітню програму укладено освітніми галузями (5-11 класи):

Галузь

Предмети, через які реалізується галузь

Мови і літератури

Українська мова (5-11 кл.), українська література(5-11 кл.), англійська мова (5-11 кл.), німецька мова (5-9 кл.), Світова література (5-А-9-А кл.), Зарубіжна література (5-Б – 9-Б кл.)

Суспільствознавство

Історія України (5-11 кл.), всесвітня історія (6-11 кл.), основи правознавства (9 кл.), громадянська освіта (10 кл.)

Мистецтво

Музичне мистецтво (5-7 кл.), образотворче мистецтво            (5-7 кл.), мистецтво (8-9 кл.)

Математика

Математика (5-6 кл.), алгебра (7-11кл.), геометрія (7-11кл.)

Природознавство

Природознавство (5 кл.), біологія (6-11 кл.), географія (6-10 кл.) , фізика (7-11 кл.), хімія (7-11кл.)

Технології

Трудове навчання (5-9 кл.), інформатика (5-11 кл.), технології (10-11 кл.)

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я (5-9 кл.), фізична культура (5-11 кл.)

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

VІ. Форми організації освітнього процесу

Форма навчання являє собою цілеспрямовану, змістовно насичену та методично оснащену систему пізнавального та виховного спілкування, взаємодії, відносин учителя й учнів. Форма навчання реалізується як органічна єдність цілеспрямованої організації вивчаємого змісту, засобів і методів.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-                             формування компетентностей;

-                             розвитку компетентностей;

-                             перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-                             корекції основних компетентностей;

-                             комбінований урок.

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

·   дослідницькі,

·   інформаційні,

·   мистецькі проекти,

·   сюжетно-рольові ігри,

·   інсценізації,

·   моделювання,

·   ситуаційні вправи,

·   екскурсії,

·   дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

·   різні типи уроку,

·   екскурсії,

·   віртуальні подорожі,

·   спектаклі,

·   квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

              Форми організації освітнього процесу в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №65: екскурсії, уроки-семінари, конференції, форуми, квести, інтегровані уроки, відео-уроки тощо. 

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів (хімії, фізики, біології), менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів)  передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання, зокрема уроки біології проводяться в парку Ювілейний.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

 Проводяться заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

1.         Кадрове забезпечення освітньої діяльності

В 2020-2021 навчальному році кадрове забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти:

педагогічних працівників – 20;

мають відповідну освіту – 20;

кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» - 5;

кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» -9 ;

кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» - 4;

кваліфікаційна категорія «спеціаліст» - 2;

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу НУШ визначено 805 годин/навчальний рік, для учнів 2 класу 875 годин/навчальний рік, для учнів 3 класу 910  годин/навчальний рік (типова освітня програма  початкової освіти під керівництвом Савченко  О.Я.). Для учнів 4 класу – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 № 572, (додаток № 1) із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460.

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-3 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-      дитиноцентрованості і природовідповідності;

-      узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-      науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-      наступності і перспективності навчання;

-      взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-  логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-      можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-      творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-      адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Відповідно до типових навчальних планів розроблено і затверджено  Робочі навчальні плани

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ иб ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя 

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

Позначення звуків буквами.

Вправляння у поділі слів на склади.

Дослідження ролі наголосу в словах.

Спостереження за лексичним значенням слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження тексту.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

відповідає на запитання за змістом  прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки;

пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання  залежно від змісту тексту  (самостійно та за завданням учителя);

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші  жанрові  особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування  орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події;

визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює  щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;

пов’язує  зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів  через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем;

здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо);

аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно  їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами;

розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки  на відповідну тему: казки про тварин, пригоди,  фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого  розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.    

Робота з різними джерелами і видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;

– твори відомих письменників-класиків  України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

– художня  вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси;

– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику,  про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок  у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення;

розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень;

створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає й обговорює прості медіапродукти;

обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів;

пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3 словами;

доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворює словосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?;

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень;

використовує  відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

розпізнає текст за основними ознаками;

розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів;

перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори

Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

Користування правилами переносу слів.

Користування алфавітом.

Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні.

Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях.

Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення.

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

Дослідження числівників і використання їх у мовленні.

Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження і складання текстів.

Удосконалення текстів

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

Геометричні фігури

розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд. 

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

порівнює числа різними способами;

визначає розрядний склад двоцифрового числа;

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100;

обчислює усно зручним для себе способом; 

прогнозує результат додавання та віднімання;

перевіряє правильність обчислень;

визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення;

коментує виконання обчислень;

розуміє сутність дій множення і ділення;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

розуміє неможливість ділення на нуль;

застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення;

обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;

прогнозує результат множення і ділення,

перевіряє правильність обчислень;

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

обчислює результат кратного порівняння чисел;

визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення;

коментує виконувані дії;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв,  година – год, доба, тиждень);

користується інструментами для вимірювання величин;

користується годинником і календарем для  визначення часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення

Нумерація чисел першої сотні

Додавання і віднімання чисел у межах 100.

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

Арифметичні дії множення і ділення.

Назви компонентів та результатів множення і ділення.

Взаємозв’язок між множенням і діленням.

Переставний закон множення.

Особливі випадки множення і ділення.

Табличне множення і ділення.

Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Відношення кратного порівняння.

Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви;

встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії;

застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками

Числові вирази. Буквені вирази.

Числові рівності.

Числові нерівності

Геометричні фігури

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;

називає елементи геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

креслить відрізки заданої довжини;

будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;

розрізняє круг і коло;

вимірює сторони геометричних фігур; обчислює довжину ламаної, периметр многокутника

Геометричні фігури об’ємні та плоскі.

Прямокутник. Квадрат.

Круг. Коло.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;

планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;

створює математичну модель задачі;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

шукає різні способи розв’язування (розв’язання  задачі);

складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя

Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані.

Навчальні дослідження

Робота з даними

виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;

вносить дані до таблиць;

визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою

Додаткові теми:

Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).

Таблиця Піфагора.

Подвійні числові нерівності.

Рівняння з одним невідомим.

Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. 

Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

 «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Пояснювальна записка

 Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

˗    формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);

˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

˗     визначення цілей навчання;

˗     створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

˗     структурування програми за темами;

˗     вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

˗     розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

˗     дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

˗     дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

˗     дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;

досліджує свій організм

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина серед людей

цікавиться минулим своєї сім’ї;

розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);

знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;

знає, хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

розрізняє вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина в суспільстві

знає назву країни, її столицю;

має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю;

виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;

орієнтується у найближчому просторі;

долучається до корисних справ громади

Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа

розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти;

розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,

розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;

групує об’єкти природи за однією ознакою;

встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;

обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;

досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);

використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля;

розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні;

називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;

 дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності

Що належить до природи.

Жива і нежива природа.

Сонце і його вплив на живу і неживу природу.

Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.

Дослідження властивостей тіл природи.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Охорона і збереження природи.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання;

описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших;

розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі;

ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки;

пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі;

визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються;

досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки;

досліджує зміни, що відбуваються з людиною

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень.

Людина серед людей

пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших;

доречно вживає слова чемності;

надає допомогу, коли просять та звертаються по неї;

висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ;

добирає докази до своїх висновків;

не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших;

співпрацює в групах для досягнення спільних цілей

Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.

Людина в суспільстві

розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них;

розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб;

розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення;

дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів

Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення.

Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи;

на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами;

виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення.

Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина і природа

має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року;

називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин;

наводить приклади зв’язку людини і природи;

розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп;

розрізняє форми земної поверхні;

класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи;

визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання;

виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень;

фіксує результати досліджень доступними способами і робить висновки;

дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації;

застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;

наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела;

робить висновок: природа потребує охорони;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності.

Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення.

Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин.

Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами.

Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба.

Вплив Сонця на сезонні явища в природі

Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року.

Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України.

Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості.

Використання рукотворних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ІНФОРМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

опрацювання інформації;

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

Рівні навчання

Засоби та

об’єкти

навчання

Змістові лінії

2 клас

3 клас

4 клас

Графічний редактор

Текстовий редактор

Середовище програмування

Інформація. Дії з інформацією

☼

☼

☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

☼

☼

☼

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

☼

☼

☼

Об’єкт. Властивості об’єкта

☼

☼

☼

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання.

☼

☼

☼

Алгоритми

☼

☼

☼

2 клас

Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Інформація. Дії з інформацією

пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду;

наводить приклади значення інформації  для себе особисто;

називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища;

наводить приклади інформації у різних видах: текстовій, графічні, звуковій тощо;

розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію;

використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Навколишній світ та інформація.

Види інформації за способом подання.

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією;

наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію;

використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі;

пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої;

звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією.

Об’єкт. Властивості об’єкта

Учень/учениця:

називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей;

описує  об’єкт називаючи його властивості та їх значення;

порівнює об’єкти за значеннями властивостей;

спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості;

наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей.

Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта)

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

запускає знайомі програми;

завершує роботу з програмою;

називає інструменти малювання у  графічному редакторі;

обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату;

створює не складні малюнки за зразком;

створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей;

вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора;

виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків;

пропонує  власні кольорові рішення малюнка;

пояснює добір кольорів;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Меню комп’ютерної програми.

Огляд різних прикладів меню.

Інструменти комп’ютерних програм.

Графічний редактор.

Інструменти графічного редактора та їх налаштування.

Створення та редагування не складних малюнків.

Добір кольорової гами малюнка

Збереження малюнків

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання

об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей;

створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач;

виділяє та переносить фрагменти малюнка;

створює графічні відповіді  до навчальних завдань;

знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі;

визначає закономірність об’єктів;

відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Перенесення фрагментів малюнка.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Прості та складені сюжетні геометричні задачі.

Копіювання фрагментів малюнку.

Лінійні алгоритми

Учень/учениця:

визначає послідовність кроків для виконавців;

знаходить помилки у алгоритмах;

визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення;

створює малюнок за лінійним алгоритмом;

пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення малюнків за готовими алгоритмами

Складання власних графічних алгоритмів

Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів.

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

Пояснювальна записка

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації

пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

Світ професій.

Побутове самообслуговування

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик);

порівнює природні і рукотворні форми;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом;

порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями;

розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва;

розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання;

досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик;

аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища;

моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі)

Природне і штучне середовище. Матеріали.

Спостереження, імітація, фантазування.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі-аналоги.

Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально).

Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.).

Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими;

оцінює проектні ідеї – власні та інших;

пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих;

обдумує план реалізації задуму в матеріалі;

прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність;

порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

моделює виріб з елементами фантазування;

описує модель свого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали;

використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо);

пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями

Виявлення проблеми.

Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми.

Поетапне проектування технології виготовлення виробу

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю;

здійснює розмічання ліній на папері і картоні

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів;

з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій;

дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя;

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні

Ручні інструменти та пристосування.

Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне використання матеріалів

Середовище соціалізації

обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу;

оцінює та презентує результати власної проектно-технологічної діяльності;

обговорює результати з іншими;

долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища;

висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників;

виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо

Цінність виконаного проекту для соціальної сфери.

Презентабельність та реклама.

Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі.

Світ професій соціальної сфери.

Побутове самообслуговування

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

●                        ·    усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).

●          здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).

●       спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

●       самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

●          формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

●          співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

●          опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

●          проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

●          виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

1 клас

Вступ

Головною метою навчально-виховного комплексу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної, початкової  та неповної загальної освіти, розвиток і формування особистості, зміцнення здоров'я, забезпечення адаптації дитини.

Освітня програма розроблена на 2020/2021 навчальний рік відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Концепції Нової української школи.

Освітню програму складено на основі Типових освітніх програм:

для 1-2 класів - за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко 1-2 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України  від 08.10.2019 №1272, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688);

для 3 класу - за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко 3-4 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України  від 08.10.2019 №1273, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688);

для 4 класу – за Типовою освітньою  програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 № 407,  Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 20.04.2011р. № 462.

Вимоги до здобувачів освіти

Відповідно до пункту 4 ст. 12 Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації її розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства (в умовах навчально-виховного комплексу), початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвито; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Загальний обсяг навчального навантаження

(початкова школа)

Навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою загальною середньою освітою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 805 годин на навчальний рік / 23 годин на тиждень, 2 класу – 875 годин на навчальний рік/25 годин на тиждень,  3 класу - 910 годин на навчальний рік / 26 годин на тиждень, 4 класу - 910 годин на навчальний рік / 26 годин на тиждень

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальній програмі окремих предметів.

Перелік, зміст і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Освітню програму укладено за освітніми галузями, які реалізуються через навчальні предмети:

для 1-3 класів

Назва освітньої галузі

Назва предмету

Мовно-літературна, зокрема:

Іншомовна

Навчання грамоти 1 клас

Українська мова і читання 2 клас

Українська мова і літературне читання -3 класи

Іноземна мова (англійська)

Математична

Математика

Природнича

Я досліджую світ

Громадянська й історична

Соціальна

Здоров’язбережувальна

Технологічна

Дизайн і технології

Інформатична

Інформатика (з 2 класу)

Мистецька

Мистецтво

Фізкультурна

Фізична культура

для 4 класу

Назва освітньої галузі

Назва предмета

Мови і літератури

Українська мова  і читання

Іноземна мова (англійська)

Суспільствознавство

Я у світі

Мистецтво

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

Математика

Математика

Прироздознавство

Природознавство

Технології

Трудове навчання

Інформатика

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

Фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Очікувані результати навчання (компетентності) здобувачів освіти

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

 До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми варто використовувати внутрішньо предметні та між предметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти  та переносу умінь у нові ситуації.

Обов’язкові результати навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за освітніми галузями.

1-3 класи:

Мовно-літературна освітня галузь

Здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Іншомовна освіта

Здобувач освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Математична освітня галузь

Здобувач освіти:

досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;

застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Природнича освітня галузь

Здобувач освіти:

відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;

опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;

усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;

критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Технологічна освітня галузь

Здобувач освіти:

втілює творчий задум у готовий виріб;

дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;

ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;

практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Інформатична освітня галузь 

Здобувач освіти:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;

усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

Здобувач освіти:

дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;

робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;

виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Громадянська та історична освітня галузь 

Здобувач освіти:

встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);

орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;

працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;

узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;

представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;

має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;

усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;

дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

Мистецька освітня галузь

Здобувач освіти:

виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;

пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;

пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Здобувач освіти:

регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;

добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;

керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства (в умовах навчально-виховного комплексу), початкова школа забезпечую подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю,  української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

4 клас:

відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті 2011р., ключові компетентності: уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі між предметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести,  які організовуються у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту початкової освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. 

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти

Усі педагогічні працівники мають відповідну повну вищу педагогічну освіту, вчасно проходять курси підвищення кваліфікації, атестуються відповідно до перспективного плану атестації педагогічних працівників на 2020-2024 роки.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності передбачає наявність:

-        Чинної освітньої програми та навчального плану на 2020/2021 н.р., за якими здійснюватиметься освітня діяльність;

-        Підручників, посібників та навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України;

-        Методичних посібників для вчителів, фахових періодичних видань;

-        Демонстраційних, роздаткових матеріалів;

-        Методичних матеріалів для проведення контрольних робіт, державної підсумкової атестації у 4- та 9-му класах.

1.                              ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО РОБОЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

на 2020-2021 навчальний рік

І. Загальні засади

Тип закладу – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Структура школи

Школа має статус україномовної.

Класів з українською мовою навчання – 9:

І ступінь – 4 класи, ІІ ступінь – 5 класів.

 Кількість учнів: 1-4 кл. –  53 учні; 5-9 кл. –  50 учнів

Режим роботи закладу:

·                                 мова навчання – українська;

·                                 режим навчання – п’ятиденний;

·                                 початок занять – о 9.15 годині;

·                                 тривалість уроків у початковій школі та основній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

·                                 тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778).

Структура 2020-2021 навчального року:

І семестр з 1 вересня по 24 грудня 2020 року;

осінні канікули з 24 жовтня по 1 листопада 2020 року;

зимові канікули з 25 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року;

ІІ семестр з 11 січня по 28 травня 2021 року;

весняні канікули з 20 по 28 березня 2021 року.

Здобувачі освіти 9-го класу складають ДПА за окремим графіком.

Орієнтовно:

• 4 клас – травень;

• 9 клас – з 1 по 14 червня;

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Робочий навчальний план

Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

на 2020-2021 навчальний рік розроблений на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції Нової української школи, ухваленої рішенням колегії МОН України від 27.10.2016, із змінами від 03.04.2017.

Робочі навчальні плани складені відповідно наказів МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня» та від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня»:

·                                 для 1-2 класів – за Типовим навчальним планом початкової школи з навчанням українською мовою (за типовою освітньою програмою початкової освіти авторського колективу під керівництвом О.Я.Савченко), затвердженим Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року;

·                                 для 3-4 класів – за Типовим навчальним планом початкової школи з навчанням українською мовою (за типовою освітньою програмою початкової освіти авторського колективу під керівництвом О.Я.Савченко),  наказом  МОН України від 08.10.2019р. №1273

·                                 для 4 класу – за Типовою освітньою програмою ЗЗСО І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №407 (таблиця №1);

·                                 для 5-9 класів – за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №405 (таблиця №1).

ІІ. Розподіл годин інваріантної та варіативної складових

Робочий навчальний план

 Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

 охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.

При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМ України від 23.11.2011 № 1392 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013) та наказами МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня» та від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня».

ІІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

У 2020-2021 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної складової, на які виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

№ з/п

Назва навчального предмету, спецкурсу тощо

Спрямування

Клас

Кількість годин за робочим навчальним планом

Кількість годин

І семестр

ІІ семестр

1.                          

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

5

3,5

3,5

(І-ІІІт.-4год.,

ІІ-IVт.-3год.)

3,5

(І-ІІІт.-4год.,

ІІ-IVт.-3год.)

2.                          

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

6

3,5

3,5

(І-ІІІт.-3год.,

ІІ-IVт.-4год.)

3,5

(І-ІІІт.-3год.,

ІІ-IVт.-4год.)

3.                          

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

8

1,5

1,5

(І-ІІІт.-1год.,

ІІ-IVт.-2год.)

1,5

(І-ІІІт.-1год.,

ІІ-IVт.-2год.)

4.                          

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

9

1,5

1,5

(І-ІІІт.-1год.,

ІІ-IVт.-2год.)

1,5

(І-ІІІт.-1год.,

ІІ-IVт.-2год.)

5.                          

Географія

Навчальний предмет інваріантної складової

9

1,5

1,5

(І-ІІІт.-2год.,

ІІ-IVт.-1год.)

1,5

(І-ІІІт.-2год.,

ІІ-IVт.-1год.)

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових частин навчального плану.

Враховуючи бажання батьків, з варіативної складової виділяються додаткові години на вивчення курсу християнської етики в українській культурі (курс за вибором) у 1-4 класах,  та факультативного курсу української мови у 5-му класі - по 1 годині на тиждень, факультативного курсу правознавства у 9-му  класі – по 1 годині на тиждень.

Використано годин варіативної складової:

Курс за вибором

Християнська етика в укр. культурі

Всього

годин

Клас

1

2

3

4

Кількість годин

1

1

1

1

4

Курс за вибором

Факультативний курс з української мови

Клас

5

Кількість годин

1

1

Факультативний курс з правознавства

Клас

9

Кількість годин

1

1

ІV. Структура та режим 2020-20201навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

Екскурсії у 1-4-х класах, навчальні екскурсії  в 5-8-х класах, згідно рішення педагогічної ради школи (протокол № 6 від  28.08.2020 р.), проводяться протягом навчального року.

У випускних класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти.

Вручення документів про освіту проводиться для випускників 9-го класу в червні місяці 2020 року.

2.                              РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

початкової школи (1-2 класи) з українською мовою навчання

на 2020-2021 навчальний рік

Наказ МОН України від 21.03.2018 №268

(розроблена під керівництвом О.Я.Савченко,

наказ №1273 від 08.10.2019 року)

рішення Колегії МОН України від 22.02.2018р.)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень/рік

у класах

1

2

3

Мовно-літературна

Іншомовна

Українська мова

5/175

5/175

5/175

Літературне читання

2/70

2/70

2/70

Англійська мова

2/70

3/105

3/105

Математика

Математика

4/140

4/140

5/175

Я досліджую світ

Я досліджую світ (природнича,

громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3/105

3/105

5

3/105

Дизайн і технології

1/35

1/35

1/35

Інформатична

Інформатика

-

1/35

1/35

Мистецька

Музичне мистецтво

1/35

1/35

1/35

Образотворче мистецтво

1/35

1/35

1/35

Фізкультурна

Фізична культура

3/105

3/105

1/35

Усього

19+3

21+3

22+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:

Християнська етика в українській культурі

1/35

1/35

1/35

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20/700

22/770

23/35

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23/805

25/875

26/910

                                          3.    РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

початкової школи (4 клас) з українською мовою навчання

на 2020-2021 навчальний рік

наказ МОН України від 20.04.2018 року № 407 (тал.1)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин 

у класах / учнів

Разом

Клас/к-сть учнів

4/15

4/15

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

7

Іноземна мова

2

2

Математика

Математика

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

Суспільствознавство

Я і Україна

-

-

Я у світі

1

1

Мистецтво

Музика

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

3

3

Основи здоров’я

1

1

Усього

21+3

21+3

Варіативна складова

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації

1

Осн.хр.моралі

1

Разом по варіативній складовій

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету

25

25

4.                              РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Вільгірського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів дошкільного навчального закладу

 (5-9 класи) з українською мовою навчання

на 2020-2021 навчальний рік

наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405 (тал.1)

Освітні галузі

Навчальні предмети

5кл

6кл

7кл

8кл

9кл

Разом

Учнів у класі

15

13

9

13

11

61

Мови і літератури

Укр.мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Укр .літ.

2

2

2

2

2

Іноз. мова  (англ.)

3

3

3

3

3

Зарубіжна  літ.

2

2

2

2

2

Суспільство-

знавство

Історія Укр.

1

1

1

1,5

1,5

Всесв.іст.

-

1

1

1

1

Основи  правозн.

-

-

-

-

1

Мистецтво

Муз. мист.

1

1

1

-

-

Обр. мист.

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природо-знавство

Природозн.

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Хімія

-

-

1,5

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Технології

Труд. навч.

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здор

1

1

1

1

1

Фіз. к-ра

3

3

3

3

3

Разом

23,5

+3

26,5

+3

28

+3

28,5

+3

   30

+3

151,5

Варіативна складова

Спортивний гурток

1

Укр.мова (Ф)

1

Правознавство(Ф)

1

Всього по вар.скл

1

1

2

Всього

27,5

29,5

31

31,5

34

153,5

Гран.доп.

28

31

32

33

33

VІІІ. Перелік навчальних програм

1.     Типова освітня програма для 1-2 х класів (автор Савченко О.Я.) (затверджено наказом МОН України від 08.10.2019              № 1272),  для 3 –х класів Типова освітня (автор Савченко О.Я.) (затверджено наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273)

Найменування навчальних програм навчальних дисциплін

Наявність (так/ні)

Ким затверджено

Рік затвердження

Українська мова та література

Українська мова. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи»

Так

Міністерство освіти і науки України (наказ МОН від 07.06.2017 № 804)

2017

Українська література Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи.

Так

Міністерство освіти і науки України (наказ  МОН від 07.06.2017 № 804)

2017

Іноземні мови (англійська)

Навчальна програма 1-4 класи для загальноосвітніх навчальних закладів

Так

Міністерство освіти і науки України (наказ № 948 від 05.08.2016 )

2016

Математика

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. Математика.

Так

Міністерство освіти і науки України (наказ № 948 від 05.08.2016 року)

2016

Програми для початкової школи. 1-4 класи. Математика. – СУМИ: ТОВ НВП "Росток А.В.Т.", 2016, – 80с.

Так

Міністерство освіти і науки (додаток №2 до наказу №905 від  06.08.2014 року);

Лист Інституту іннов. техн. і змісту освіти від 05.03.2014 року №14.1/10-163

2014

Математика Навчальна програма. Математика. 5-9 класи.

Так

Міністерство освіти і науки України (наказ № 804 від 07 червня 2017 року)

2017

Навколишній світ

Програми для початкової школи. 1-4 класи. Навколишній світ. – СУМИ: ТОВ НВП "Росток А.В.Т.", 2016, – 80с.

Так