НАКАЗ ПРО ДОДАТКОВІ КАНІКУЛИ ДЛЯ 1 -х КЛАСІВ               

1.    Вступ. Пояснювальна записка

Сучасна освіта має готувати людину, яка здатна жити в надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі, сприймати його змінність як суттєву складову власного способу життя. Тільки інноваційна за своєю суттю освіта може виховати людину, яка живе за сучасними інноваційними законами глобалізації, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю, яка керується в житті власними знаннями і переконаннями.

Згідно зі Статутом «Узинський ліцей № 1» є опорним закладом загальної середньої освіти, який постійно працює над упровадженням інноваційних освітніх, педагогічних і управлінських ініціатив в освітній процес, розвивається  система додаткової освіти (курси за вибором, гуртки, індивідуальне та інклюзивне навчання).

Структура: опорна школа, філії.

Опорний заклад загальної середньої  освіти «Узинський ліцей №1»  Узинської міської ради  Київської області має у своєму складі філії: Олійниково-Слободська філія, Малоантонівська філія, Узинська філія.

Мова навчання - українська.

У 2023–2024 навчальном уроці у закладі  функціонує 21 клас.  Усього учнів 518 . З них  у початковій школі 8 класів -  173 учні, в основній школі – 10 класів -  272 учні; у старшій школі  - 3 класи -  73 учні. Середня наповнюваність класів становить приблизно 25 учнів по «Узинському ліцею №1».

В Олійниково – Слободській філії  -  8 дітей.

У Малоантонівській філії- 7 дітей.

В  Узинській філії –48 дітей.

Метою опорного закладу загальної середньої  освіти «Узинський ліцей №1»  Узинської міської ради  Київської області ,  який дає повну загальну середню освіту,  є всебічний розвиток,  виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Ми пишаємося нашими дітьми, усміхненими, радісними і захопленими, які кожного дня поспішають до закладу. Радіємо успіхам громади, впевнено рухаємося в завтрашній день своєї країни, щоб разом досягти успіху на шляху реформувань.

Повна загальна середня освіта Узинського ліцею №1 має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта  тривалістю два роки.

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

-      вільне володіння державною мовою;

-      здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-       математична компетентність;

-       компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-       інноваційність;

-       екологічна компетентність;

-       інформаційно-комунікаційна компетентність;

-       навчання впродовж життя;

-       громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-       культурна компетентність;

-       підприємливість та фінансова грамотність;

-       інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для усіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена  на 2023-2024 навчальний рік  відповідно до

§  Конституції України;

§  Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

§  умов провадження освітньої діяльності, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 (вредакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 347);

§  Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (із змінами та доповненнями);

§  постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 19.09.2018 №806, від 17.07.2019 № 681);

§  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 року. №688);

§  постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти»;

§  постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 07.08.2013р. №538,  від 26.02.2020 № 143);

§  розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

§  розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;

§  наказу МОН України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко;

§  наказу МОН України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко;

§  наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;

§  наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;

§  наказу МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

§  наказу МОН Українивід 01.04.2022 №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»;

§  наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;

§  наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти №572 від 09.10.2002, № 921 від 17.08.2012, №401 від 08.04.2016);

§  наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8, (із змінами внесеними наказами МОН України від 06.06.2016 № 624, від 24.04.2017 №635, від 10.07.2019 №955, від 10.02.2021 №160) «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти»;

§  наказу МОН України від 25.04.2013 №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 №660, від 14.07.2015 №761, від 08.09.2020 №1115);

§  наказу МОН України від 14.07.2015 №762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019№ 621, від 01.03.2021 № 268);

§  наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;

§  наказу Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» від 16 жовтня 2018 року № 1109;

§   наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації»;

§  наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року № 536 «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти»;

§  наказу МОН від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказів МОН від 10.08.2021 №898, від 29.09.2021 №1031, від 13.12.2021 №1358, від 02.02.2022 №96, від 09.02.2022 №143, від 11.04.2022 № 324) «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;

§  Указу Президента України від 16.03.2022 року №143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»

§  листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;

§  листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;

§  листа МОН України « Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти» від 16.08.2023 року № 1/12186-23;

§  Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205;

§  Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.

Освітня програма складена на 2023-2024 навчальний рік  і схвалена  рішенням педагогічної ради від 30.08.2023 (протокол №1 ).

Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програ;

3)   пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4)   рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.
ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ:

забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

розвиток інклюзивного освітнього середовища;

забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

науковий характер освіти;

цілісність і наступність системи освіти;

прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

відповідальність і підзвітність закладу освіти перед громадою;

інтеграція з ринком праці;

нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності:

гуманізм;

демократизм;

єдність навчання, виховання та розвитку;

виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

формування громадянської культури та культури демократії;

формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

невтручання політичних партій в освітній процес; невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених Законом України «Про освіту»).

 2. Призначення ліцею та засіб його реалізації

Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасного ліцею - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи із завдань сучасного ліцею, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості . Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином упорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Спеціальні уміння і навички — це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. Наприклад, з фізики і хімії - це розв'язування задач, проведення лабораторних дослідів, показ демонстрацій, здійснення дослідницьких робіт. З географії – робота з картою, географічні вимірювання, орієнтування за допомогою компасу та інших приладів. З математики — розв'язування задач, робота з обчислювальними машинами різних типів, з логарифмічною лінійкою, з моделями та ін. З  біології - робота з гербаріями, муляжами, колекціями, препаратами, мікроскопами.

Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають  уміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів, наприклад, навичками роботи з книгами, довідниками, читання й письма, бібліографічним апаратом, раціональної організації домашньої праці, дотримання режиму дня тощо.

Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Об'єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог.

Між освітою і вихованням існує не однобічний зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

Таким чином, головне завдання педагогічного колективу «Узинського ліцею №1» – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:

·  системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів;

·   змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;

·  різноманітністю методів, форм і засобів навчання;

·  в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них.

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, в якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед ліцеєм.

3. Опис "моделі" випускника ліцею

Випускник «Узинського ліцею №1» – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень.

 Отже, сучасний випускник   усвідомлює різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага до  іншої особистості), особисту самоцінність.

 Уміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі.  Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення.

 Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість.

 Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та  цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством.

 Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя.  Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні.

 Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом.

 Практична особистість – знає основи комп’ютерної  грамотності,  професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає. Це людина, яка  є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової школи. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

 Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Таким чином, педагогічний колектив «Узинського ліцею №1» повинен виховувати випускника, який  здатний  до самовизна­чення й самореалізації.

4. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею

Враховуючи призначення і місце ліцею в освітньому просторі міста ліцей працює над досягненням таких цілей та задач:

·  забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

·  гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

·  створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

·  формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

·  забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

·        створення безпечного розвивального освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей;

·        безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу;

·        різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

·        збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання ліцеїста як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту», в закладі основними формами здобуття освіти є інституційна: очна (денна), дистанційна (за потреби).

       Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, тривалість навчального тижня - 5 днів.

Порядок організації освітнього процесу під час дистанційного навчання ( за потребою) визначається Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.09.2020 за № 941/35224. Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти, виконання освітньої програми закладу освіти відповідно до державних стандартів освіти, але не повинна призводити до перевантаження учнів. Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно за допомогою інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій. Крім того, важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог, зокрема щодо обсягу та форм подання навчального матеріалу, завдань для самоперевірки та оцінювання, а також недопущення перевантаження за часом під час роботи за комп’ютером тощо.

В ОЗЗСО «Узинський ліцеї №1» використовуються такі інструментарії дистанційного навчання у 2023-2024 навчальному році:

 -електронний щоденник та електронний журнал на платформі «Нові знання»;

- сайт закладу ;

- Classroom

- платформи Zoom, Google Meеt, (для проведення онлайн-нарад, засідань педагогічної ради, засідань атестаційної комісії, засідань методичних об’єднань закладу, творчих груп);

- платформи Zoom, Google Meеt, (для проведення онлайн-уроків);

- Viber, платформи Zoom, Google Meеt, (для зворотнього зв’язку індивідуальної роботи із здобувачами освіти, батьками дітей);

 -вебплатформу дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» для організації дистанційного та змішаного навчання.

Здобувачі освіти можуть користуватися платформою як для навчання під час перебування за кордоном, карантину так і для додаткового ознайомлення з темою під час очного навчання.

Змішана форма передбачає здобуття освіти за очною та дистанційною формою за певних умов та обставин, викликаних збереженням життя та здоров’я учасників освітнього процесу.

       Сімейна форма передбачає здобування освіти дітьми, для яких батьки обрали сімейну (домашню) форму навчання. Роль домашніх учителів в процесі навчання дітей за сімейною (домашньою) формою на сучасному етапі виконують батьки. Діти  повинні проходити підсумкове оцінювання навчальних досягнень не рідше, ніж три (1-4 класи) – чотири (5 – 11(12) класи) рази на рік. Також вони проходять семестрове, річне оцінювання та атестацію. Оцінювання знань учні можуть проходити в закладі разом з іншими дітьми або індивідуально – це вирішує заклад освіти. Крім того, завдання для оцінювання та атестації складає заклад освіти, з урахуванням очікуваних результатів навчання.

       Інклюзивна освіта здійснюється згідно діючого законодавства.

Для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на підставі довідок ЛКК та заяв батьків організовано індивідуальну форму навчання з педагогічним патронажем та інклюзивну форму навчання.

       Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 28 червня наступного року.

Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 22 грудня 2023 року

ІІ семестр – з 08 січня по 31травня 2024 року 

Впродовж навчального року для учнів 1-11 класів проводяться канікули – 30 днів:

Орієнтовні терміни проведення канікул:

       - осінні   - з 23 жовтня  по 29 жовтня 2023 року (7 днів);

       - зимові  - з 23 грудня 2023 року по 07 січня 2024 року (16днів);

       - весняні  - з 25 березня по 31 березня 2024року (7 днів)

У 2023/2024 навчальному році  відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 8/32979, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково. 

На період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення в частині тривалості освітнього процесу. 2023/2024 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.

Ліцей працює в п’ятиденному режимі в одну зміну. Навчальні заняття починаються о 8.00 год. 30 хв. і закінчуються о  14.55 год.

Тривалість уроків така: у 1-х класах – 35 хв, у 2 -4-х класах – 40 хв., в 11 - х  класах –  45 хв. Між уроками встановлено час для перерв, не менше 10 хвилин.

Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до додатка інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.08р. №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Під час повітряних тривог учасники навчально-виховного процесу діють за затвердженим алгоритмом та переходять до укриття.

У закладі освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22)

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 січня наступного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

6. Загальний обсяг навчального навантаження

            Розподіл навчального навантаження здійснено за навчальними предметами та класами.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти: 1-й клас — 23 год/тижд., загальний обсяг 1-і класи – 1610 годин/навчальний рік; 2-й клас   — 25 год/тижд., загальний обсяг 2-і класи - 1750 годин/навчальний рік; 3-й клас — 26 год/тижд., 4-й клас — 26 год/тижд., загальний обсяг 3-і класи - 1820 годин/навчальний рік та 4-і класи - 1820 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) в освітній програмі ліцею відповідає Державному стандарті базової середньої освіти: 5 клас-  31 год/тижд., загальний обсяг 5-і класи -  2170 годин/навчальний рік; 6 клас – 34 год/тижд., загальний обсяг 6-і класи -  2380 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9 класів:

7 клас-  33,5 год/тижд., загальний обсяг 7-і класи -  2345 годин/навчальний рік; 8 клас-  34,5 год/тижд., загальний обсяг 8-і класи -  2415 годин/навчальний рік; 9- клас-  31 год/тижд., загальний обсяг 9-і класи -  2520 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів:

10 клас-  38 год/тижд., загальний обсяг 10-і класи -  2660 годин/навчальний рік; 11 клас-  38 год/тижд., загальний обсяг 11 клас -  1330 годин/навчальний рік.

7. Особливості та форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Ліцей потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

8. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти

Моніторинг умов функціонування освітньої системи:

- якість кадрового забезпечення;

- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення; 

- стан запровадження профільного навчання.

Моніторинг освітнього процесу:

- рівень викладання базових дисциплін;

- стан запровадження освітніх інновацій;

- рівень реалізації виховних систем.

Моніторинг результатів освітнього процесу:

  - рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;

- рівень вихованості учнів.

Очікувані результати:

 - покращення якості надання освітніх послуг;

 - підтримка обдарованої молоді;

 - підняття престижу творчих педагогів;

 - впровадження освітніх інновацій;

- створення позитивного іміджу, конкурентоздатності школи.

9. Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.