Бізнес-аналітик

ЗАДАЧІ ТА ОБОВ’ЯЗКИ

Головна задача бізнес-аналітика – виявити проблеми бізнесу замовника і знайти максимально ефективне її вирішення. Для цього він повинен володіти знаннями в предметній області. Бізнес-аналітик працює з вимогами на всіх етапах життєвого циклу розробки ПЗ і постійно виступає посередником між замовником і командою програмістів.

Робота бізнес-аналітика включає такі етапи:

1. Виявити потреби замовника, зрозуміти проблему, яку він хоче вирішити.
2. Самостійно або за допомогою команди сформулювати концепцію рішення.
3. Оформити концепцію в технічне завдання з конкретними вимогами до майбутнього продукту. Для цього використовуються різні техніки бізнес-аналізу – побудова моделей процесів і структур, прототипи користувальницького інтерфейсу, сценарії використання. Водночас робиться точна оцінка трудовитрат і тривалості робіт.
4. Деталізувати кожну вимогу у вигляді специфікацій.
5. Консультувати програмістів і тестувальників під час розробки продукту, обговорювати спірні моменти із замовником.

«Всі завдання можна описати простими словами: робота з вимогами. Це передбачає як взаємодію із зацікавленими персонами на стороні замовника, так і з членами команди, які відповідають за процес розробки рішення».

У великих проектах іноді виділяють ролі Бізнес-аналітика і Системного аналітика. В обов’язки Бізнес-аналітика входить виявлення бізнес-цілей замовника, продумування концепцій рішення і формування вимоги. В обов’язки Системного аналітика – формалізація і специфікація вимог, написання технічного завдання на рівні функціональних вимог і програмної реалізації.

У коло обов’язків бізнес-аналітика входить:

– Аналіз бізнес-потреб замовника;

– Складання вимог до майбутнього продукту (спілкування з зацікавленими особами – розробниками, клієнтами, кінцевими користувачами);

– Аналіз вимог (застосування різних методологій і нотацій – прототипування, анкетування, опитування, мозковий штурм, аналіз наявних документацій, конкурентів);

– Аналіз проблемних областей та пропозиції для поліпшення;

– Формалізація вимог (поділ вимог на бізнес-, функціональні, нефункціональні, написання специфікації вимог);

– Управління вимогами (обробка запитів на зміну, аналіз і опис впливу на наявні вимоги);

– Трансляція вимог між розробниками та клієнтом.

Типовий робочий день бізнес-аналітика – це:

– Зустрічі з проектною командою та із замовником;

– Опрацювання концептуальних рішень;

– Робота з інструментами аналізу: схемами, діаграмами, моделями, прототипами;

– Консультації розробників і тестувальників;

– Вивчення стандартів.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ

Головна перевага професії бізнес-аналітика – можливість заглиблюватись в саму суть: розбиратися, що як влаштовано, з яких частин складається, як вони між собою пов’язані та взаємодіють, і потім описувати складні речі за допомогою простих, але корисних моделей.

Бізнес-аналітики допомагають різним сторонам розуміти один одного, і в результаті отримують продукт, який задовольнить всіх.

Ще один плюс – важливість і значущість діяльності, оскільки саме результати роботи бізнес-аналітика визначають хід проекту.

Серед недоліків виділяють складності в спілкуванні з замовником, коли не вдається донести хороші ідеї або ж заважають обмеження в термінах і бюджеті.

Інша скарга – необхідність вивчати великі обсяги інформації в стислі терміни. Окрім вивчення безпосередньо свого проекту, бізнес-аналітик зобов’язаний постійно тримати руку на пульсі нових методологій, підходів, вивчати базові принципи нових платформ.