Книжки, які можна... жувати

У Івано-Франківську видають книги для малечі, якій ще немає навіть року. Їх можна... жувати, прати та навіть прасувати. Шиють такі книжечки з натуральних тканин, використовують нехімічні фарби. Якщо дитинча засне над книжечкою - не біда, адже вона м'якенька і приємна на дотик.

Ідея створити таку розвиваючу «літературу» для немовлят належить художниці-дизайнеру Олені Рубановській. Вона побачила схожі на виставці за кордоном, де вони користуються шаленою популярністю. А втілили цю ідею у видавництві «Кашалот».

В асортименті видавництва - п'ять м'яких книжок: «Ранок у бабусі», «Різдво у Вифлеємі», «Він завжди зі мною», «Їде поїзд» та «Велика мандрівка». Кожна має 8 аркушів, формат сторінок — 25 на 25 сантиметрів. У книжечках - яскраві малюнки та коротенький текст. Застібаються вони на липучку - це сприяє розвитку моторики у дитини.

Остання книга цікава ще й тим, що до неї на мотузочці приєднаний м'якенький автомобіль, який «переїжджає» зі сторінки на сторінку. Це допомагає малечі розвивати увагу та тренувати пам'ять.

Перша книгозбірня Київської Русі

За літописними свідченнями, бібліотека Ярослава Мудрого – перша бібліотека Київської Русі – розташовувалася на території Софіївського собору в Києві.

Час заснування бібліотеки невідомий. За підрахунками фахівців, книгозбірня Софіївського собору налічувала понад 950 томів. Висловлювалися припущення про те, що частина княжого книгосховища увійшла в не менш легендарну бібліотеку Івана Грозного. У наші дні бібліотеку намагалися відшукати методами біолокації.