Розробки уроків

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Займенник», закріпити навички морфологічного розбору займенника; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, спостережливість; виховувати повагу до історичного минулого, збудити інтерес до вивчення історії свого краю.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань (урок-подорож)

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Привітання вчителя

Нумо, діти, вгомоніться, (підведіться)

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок.

Починаємо урок.

Психологічна вправа «Наш настрій». - Перед кожним із вас у довільному порядку розкладені кольорові смужки. Візьміть, будь ласка, у руки той колір, який вам сьогодні найбільше подобається, з яким хочеться потоваришувати й вирушити у мандри.

Вибір дітей.

Ви підсвідомо вибрали собі в «друзі» ті кольори, які відповідають вашому настрою:

Червоний – піднесеність;

оранжевий – радість;

жовтий – приємність;

зелений – спокій;

синій – сум;

фіолетовий – тривожність;

чорний – незадоволення;

білий – складно сказати про настрій.

Багато з вас вибрали фіолетовий колір. І це не дивно. Адже ви трішки хвилюєтесь, тому що до нас на урок завітали гості. Не хвилюйтесь. Краще привітайте в добрий час наших гостей посмішкою й миром.

Висновок

Отже, сприймайте світ у кольорі, адже це радість для людини, позитивні емоції, енергія сили, здоров’я та успіху!

ІІ. Вступне слово вчителя

В історії українського народу було таке неповторне явище як Запорізька Січ. Це про неї М. Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»

Тож я запрошую вас побувати у 16 -17 ст., зайти до козацького куреня, відкрити для себе щось нове про життя козаків.

Ми проведемо наш урок у формі подорожі славними дорогами Запорозької Січі. А девізом уроку будуть слова: «Козацькому роду нема переводу». І разом з тим ми систематизуємо ваші знання про займенник як частину мови.

Отож, вирушаймо у подорож.

Запис у зошити дати і теми уроку

Сьогодні на уроці ми маємо повторити, узагальнити й закріпити ваші знання про займенник, його розряди, правопис; підготуватися до контрольної роботи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб перевірити ваші знання з теми, використаємо прийом «Гарячий стілець» (один учень за бажанням сідає на стілець, а всі інші задають йому питання з теми).

ІV. Вивчення нового матеріалу

На нас чекає п’ять зупинок, на кожній з яких ви повинні виконати завдання якнайкраще. Бажаю вам успіху!

Зупинка 1.

«Де і як жили запорізькі козаки»

Учениця отримувала випереджувальне завдання і підготувала розповідь на цю тему (розповідь учениці).

Щоб вирушити далі, нам потрібно виконати наступне завдання.

Робота в групах.

Пошуково- вибіркова робота

З поданого тексту випишіть займенники.

Завдання для груп:

І – поставте запитання до займенників, визначте, з якою частиною мови вони співвідносні та вкажіть їх розряд;

Ви вже знаєте: до фортеці Запорізької Січі під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Запорожці вважали небажаним одружуватися. В основі цих звичаїв була, по-перше, необхідність мати регулярне військо з високою бойовою готовністю. Це досягалося за рахунок відречення запорожців од сімей.

ІІ – визначте відмінок займенників, рід (якщо є), особу і число (якщо є);

По-друге, у козака було дуже небезпечне життя, над ним (О.в., ч.р., 3 ос.одн.) повсякчас кружляла смерть, мати дружину та дітей за таких(Р.в.,множ.) обставин – означало свідомо прирікати їх (Р. в.,3 ос. мн.)на сирітство. На одному з козацьких прапорів був зображений козак на коні, а під ним (О.в., ч. р., 3 ос. одн.)– напис: «Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто (Н. в.) за ним (О.в., ч. р., 3 ос. одн.)не заплаче».

ІІІ – визначте синтаксичну роль займенників.

Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного (додаток) була мати, були й сестри, кохані, наречені. Вони й плакали, виряджаючи козаків на Січ, у похід, чекали роками їх (додаток)повернення.

Зупинка 2.

«Як воювали козаки»

(двоє учнів підготували діалог на цю тему).

Кодований диктант

Під певною цифрою закодовано розряди займенників.

1. Особовий

2. Зворотний

3. Питальний (відносний)

4. Заперечний

5. Неозначений

6. Присвійний

7. Означальний

8. Вказівний.

Завдання: визначте розряд займенника і запишіть відповідною цифрою.

Той, ніякий, ви, себе, чия, будь-який, кожний, мій, жодний, цей, ваш, я.

8, 4, 1, 2, 3, 5, 7, 6, 7, 8, 6, 1.

(Проводиться взаємоперевірка)

Зупинка 3.

«Розпорядок дня на Січі»

(випереджувальне завдання – розповідь від імені козака…)

Робота біля дошки.

Зробіть морфологічний розбір займенника у поданому реченні.

Той не козак, хто отаманом не думає бути.

Фізкультхвилинка

Тепер прийшла пора всім нам відпочити.

Хочу на фізкультхвилинку всіх вас запросити.

Встаньте, діти, посміхніться,

Нашій землі поклоніться.

В різні боки похиліться.

Раз присядьте, два присядьте,

А тепер всі дружно сядьте.

Зупинка 4.

«Як приймали у козаки?»

(Випереджувальне завдання – полілог на цю тему).

Учитель. Козаки давали дивні прізвиська новачкам, що приходили на Січ: Півторакожуха, Неїжмак, Лупиніс та ін. Вони уміли посміятися з самих себе, з ворога, завжди охоче кепкували з товаришів.

Творче моделювання (усно)

Доповніть текст, дібравши займенники із довідки.

А ось у курені новачків обов’язково піддавали випробуванням. Наприклад, давали завдання зварити куліш і ставили вимогу: щоб каша була гаряча, як повернуться козаки. А … ховалися й спостерігали, як буде діяти новобранець. Траплялося так, що … із новобранців, приготувавши страву, починав нервувати. Коли козаки бачили, що новачок впадав у розпач, то … не приймали й відпускали додому. А … не занепадали духом,а, гукнувши кілька разів, махали рукою й казали: «Ну, не хочете їсти, то … … наїмся!» … відразу приймали до куреня.

Довідка: самі, хтось, такого, інші, я, сам, такого.

Диктант – «тиша»

Перепишіть, розкривши дужки. Поясніть написання займенників із прийменниками.

Аби (який), ні (до) кого, хтозна (чого), де (хто), що (небудь), будь (хто), що (сь), ні (який), казна (що), з (аби) яким.

Зупинка 5. «Як козаки Великдень святкували».

Учениця отримувала випереджувальне завдання і підготувала розповідь на цю тему (розповідь учениці).

Робота в парах

Гра «Морфологічне лото»

На дев’яти маленьких аркушах написано по одному реченню із займенником. Знайдіть цей займенник, визначте його розряд. Ці аркуші треба покласти на відповідне місце в таблиці «Розряди займенників».

Розряди займенників

Приклад

Особовий

Ми – козацького роду.

Зворотний

Українці з гордістю називають себе нащадками козаків.

Питальний

Який козак без шаблі?

Відносний

Були речі, до яких козаки ставилися дуже серйозно: віра християнська, шаноба до старших.

Заперечний

Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто не заплаче.

Неозначений

Незалежності української жінки в козацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої європейської держави.

Вказівний

Таку пісню чорноброва в степу заспівала.

Означальний

Усі козаки брали участь у загальній січовій раді.

Присвійний

У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей.

Загадки- жарти (якщо є час)

Який займенник складається з однієї букви? (Я)

Який займенник жіночого роду став спортивним терміном? (Нічия)

До якого займенника слід додати одну букву, щоб він перетворився на провалля? (Яр)

Які два займенники заважають їздити по дорозі? (Ями)

Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими? (Вимити)

V. Підсумок.

Ось і закінчилася наша подорож. Я сподіваюсь, що про Січ Запорозьку ви не забудете, адже ми – нащадки запорізького козацтва. Недаремно прислів’я говорить: «Козацькому роду нема переводу».

VІ. Рефлексія.

Технологія «Незакінчене речення…»

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

Найбільше труднощів я відчув…

Я зрозумів, що…

Мені вдалося…

Наступного уроку мені хотілося б…

VІІ. Оцінювання. Учитель оцінює роботу учнів на уроці.

Хочу сказати вам в кінці,

Що ви сьогодні молодці.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Підготуватися до контрольної роботи.

2. Опишіть зовнішність одного з козаків, зображених на картині І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», використовуючи займенники. Визначите їх розряд.

Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься!

Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок. З Тверської я, батьку.

Кошовий. У Бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. Волю любиш?!

Парубок. Люблю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар. Як кличуть тебе, хлопче?

Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!

Як козаки Великдень святкували

Світле Христове Воскресіння – одне з найголовніших православних свят. Козаки до Великодня готувалися заздалегідь. Дотримувались Великого посту, готувались до Божественної літургії та Святого Причастя. У той час, коли в церкві йшла відправа, неподалік на вигоні козаки, котрі не вмістилися в церкві, розпалювали багаття. Вогнище під Великдень, то так , як Ісусові присвячували, коли він мав воскреснути, - так пояснювали козаки.

Наші прапрадіди-козаки освячували паску та наїдки з напоями не кошиками, а цілими возами. А ось Великодній стіл заможного козака вирізнявся вишуканою різноманітністю наїдків: 2,3, навіть 4 велетенських солодких пасок, 1,2 кислих пасок, сирна паска, пара запечених поросят, два запечених ягняти, стегно буженини, голова кабана натуральну його величину з очима з маслин, чималі шматки духмяного сала, декілька видів ковбас.

Ось такі смачні наїдки везли возами на освячення до церкви наші прапрадіди-козаки війська Запорозького у Світле Христове Воскресіння.

Мета: пригадати відоме про прислівник; поглибити й засвоїти

матеріал про загальне значення цієї частини мови, морфологічні

ознаки та синтаксичну роль.

Розвивати в учнів уміння розпізнавати прислівники в реченні,

визначати їх значення та синтаксичну роль, удосконалювати навички

охайного й грамотного письма, уміння висловлюватись (усно й

письмово); збагачувати словниковий запас учнів.

Учити захоплюватися природою, бачити й відчувати довкілля, радіти

причетності до краси.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку. Тема - девіз:

Не може бути у природи невдалих днів, дощів похмурих.

Відчути осінь - насолода, коли краса її барвисто спалахнула.

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності учнів.

Запис теми та девізу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Евристична бесіда.

- Пригадаймо, на які питання відповідають прислівники.

- Яка найголовніша ознака прислівника? (Незмінність.)

- Яким членом речення виступає найчастіше ця частина мови? (Обставиною.)

- Закінчуючи вивчати дієприслівник, ми зазначили, що він має з прислівником спільні ознаки. Які ж саме?

(Незмінність та синтаксичну роль.)

2. Аналіз мовного матеріалу.

Переписати словосполучення і зазначити, з якими частинами мови вжиті тут

прислівники.

дієслово ознака дії

Пожовкнути ( як? ) раптово

дієприслівник ознака дії

падаючи ( куди? ) додолу

прикметник ознака ознаки

приємний ( наскільки? ) дуже

прислівник ознака ознаки

добре ( як? ) дуже

дієприкметник ознака ознаки

забарвлений ( якою мірою? ) занадто

іменник ознака предмета

читання ( яке? ) вголос

Відповідь учня.

- Ми бачимо, що прислівники утворюють словосполучення з різними частинами мови: з дієсловом, дієприслівником, дієприкметником, прикметником, іменником. Прислівник у словосполученні виступає залежним словом і виконує найчастіше роль обставини, рідше - означення. Це залежить від питання, яке ми ставимо до прислівника.

Пояснення - висновок вчителя.

- Прислівники, що вказують на ознаку дії, поєднуються з дієсловом або дієприслівником. Прислівники, що вказують на ознаку іншої ознаки, поєднуються з прикметником, дієприкметником або іншим прислівником. Прислівники, що вказують на ознаку предмета, поєднуються з іменниками. Яка ж частина мови називається прислівником?

Відповідь учня.

- Прислівник - це незмінна частина мови, яка вказує на ознаку дії, предмета чи іншої ознаки.

3. Робота з підручником. Читання вголос правил, уміщених у підручнику.

Підготувати відповідь на запитання: "На які групи за значенням

поділяються прислівники та на які питання вони відповідають?"

ІV. Закріплення й усвідомлення вивченого та розвиток умінь і навичок

застосувати здобуті знання на практиці.

1. Колективна робота з міні - текстом.

- Переписати, розкриваючи дужки, ставлячи пропущені букви та розділові знаки. Пояснити контрольні орфограми і пунктограми.

Осінь раптово заволоділа своїми правами. Вона майстерно жовтить зел..нь бавлячись соковитими фарбами. Повіл..но опадають листочки віртуозно ро(з, с)фарбовані пензлем (не) відомого художника (3 журн.)

Віртуоз (італ.) - людина, яка досягла в роботі високої майстерності.

Пензель (вл. укр.) - прикріплений до ручки пучок шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею на якусь поверхню.

- Синтаксичний розбір останнього речення із записаного тексту (на дошці і в зошитах).

2. Лінгвістична гра «Одним словом».

- Передати одним словом - прислівником кожне із словосполучень.

1. З почуттям подяки, готовністю віддячити за послугу. ( Вдячно.)

2. Ручним способом, без використання механізмів. (Вручну.)

3. Догори обличчям. (Горілиць.)

4. Охоче, із задоволенням і любов'ю до якого-небудь заняття. (Залюбки.)

5. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях. (Навпочіпки.)

6. Завзято, непохитно у здійсненні своєї мети. (Наполегливо.)

7. Без бажання, мляво,, повільно, (Нехотя.)

8. У гніві, дуже розсердившись. (Спересердя.)

9. Піднявшись на кінчики пальців ніг.(Навшпиньки.)

10. Дійсно, відповідно до фактів. (Фактично.)

11 . Не шкодуючи ділитися чим-небудь, охоче витрачаючи щось. (Щедро.) 12. Услід за тим, що віддаляється.(Навздогін.)

Інтерактивна вправа «Робота в групах»

Використовується ілюстрація або світлина із зображенням чарівного

осіннього пейзажу(для учнів , які творчо й образно мислять).

1. Написати етюд за даною ілюстрацією, використовуючи прислівники.

2. Прислівники підкреслити, дати твору заголовок.

Для довідок:

Етюд (фр.) - в образотворчому мистецтві - первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури для майбутнього твору;

словесний "малюнок " - враження, начерк.

Листя за кольором можуть бути: багряні, коричневі, жовті, бурштинові, ледь освітлені жовтизною, замріяні, в сонячних променях, жовтогарячі, оранжеві, червоні, умиті дощем і прикриті небом, чарівно - жовті, неповторно мозаїчні,

Інтерактивне навчання: прийом «Пошук».

Кросворд № 1. « Синонім».

1. Дати визначення синонімів.

2. Вписати у порожні клітинки синоніми до поданих слів:

1) інколи; 2) як-небудь; 3) неодмінно; 4) вниз;

5) голосно; 6) повік; 7) ввічливо.

Відповіді: 1) часом; 2) абияк; 3) конче; 4) додолу; 5) гучно; 6) навіки; 7) чемно.

Скласти з одним із прислівників речення про осінь і записати в зошит.

Кросворд №2. « Антонім».

1. Дати визначення антонімів.

2. Вписати у порожні клітинки антоніми до поданих прислівників:

1) мало; 2) раніше; 3) всерйоз; 4) дешево; 5) уночі; 6) вірно; 7) влітку.

Відповіді: 1) багато; 2) пізніше; 3) жартома; 4) дорого;

5) вдень; 6) невірно; 7) взимку.

3. Скласти з одним із прислівників речення про осінь і записати його в зошит.

Вибірковий диктант.

З речень, які зачитує учень, виписати словосполучення з прислівниками.

В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра.) Паде додолу листя з деревини, паде невпинно, чутно, сумовито (/. Франко.) Доріжки щільно вкриваються пухким листяним килимом. Раптом чарівний оркестр життєдайних осінніх звуків будить світлі фантазії (3 журн.) А межи сірих днів - ячання зграї, яка на схід поспішно відлітає. (С.Біда.)

V. Заключна бесіда - узагальнення.

Інтерактивне навчання: технологія «Мозковий штурм»

- Дайте визначення прислівника.

- На які розряди поділяються прислівники?

- Головним чи залежним словом є прислівник у словосполученні? Чому?

- Чи змінюються прислівники за родами, числами, відмінками?

- Якими членами речення виступають прислівники?

Ознаку дії називає ,

А також місце, час, причину

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає.

Бо це прислівник – всім відомий.

Незмінна ця частина мови,

На запитання як? коли?

Готова всім відповісти.

Сміється сонце як? – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

А небо голубіє дивно,

Пливуть хмаринки тихо, мрійно.

Дзвенить кохана мова чисто,

А кожне слово – урочисто;

Земля стрічає нас святково,

Сміються зорі загадково.

Сади цвітуть коли? – весною,

Улітку трав моря шовкові,

А восени врожай збирають,

Узимку снігу всі чекають.

Прислівників багато в мові,

Усі яскраві, всі чудові!

Щоб здобути знань основи,

Вивчи цю частину мови!

К. Лужецька

VІ. Рефлексія навчальної діяльності.

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

- Найбільші труднощі я відчув …

- Я зрозумів, що …

- Я не вмів, а тепер умію …

- Я не знав, а тепер знаю …

- На наступних уроках мені хотілося б знову …

VІІ. Домашнє завдання.

Придумати гру для молодших школярів, у якій буде використано багато

прислівників-антонімів. Наприклад, вниз – угору, швидко – повільно тощо.

Гру записати у вигляді інструкції.

VІІІ. Виставлення оцінок з коментарем.

Тема: література рідного краю. «Волинь моя, воле…» (за творчістю Н.Горик)

Мета: познайомити учнів із багатогранністю таланту Н.П.Горик; розвивати навички виразного читання та розуміння ліричних творів, складання презентації; виховувати почуття гордості за митців-краян.

Обладнання: виставка творів письменниці, пісенний супровід читців, презентації.

Форма проведення: бінарний урок української літератури та інформатики.

Хід уроку:

І. Вступне слово вчителя української літератури.

…Синьоока Волинь. Багатий, щедрий наш край. Працьовиті руки хлібороба вирощують високий урожай, мозолисті руки шахтаря піднімають на-гора тисячі тонн вугілля. Щедра наша земля й на таланти, свіжі, самобутні, які відкривають нам чарівний світ поезії, вчать розуміти прекрасне. Зустріч із справжньою поезією – це свято душі, яке не згасає довгі роки. Це свято щедро дарують нам уже багато років волинські поети, серед яких і Ніна Горик.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель літератури: Сьогодні у нас нетрадиційний урок літератури рідного краю. Це бінарний урок літератури та інформатики. Ми познайомимось з постаттю видатної волинської поетеси Ніни Горик, полинемо у світ її поезії.

Учитель інформатики:

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Основна частина уроку.

Тож запрошую всіх до щирої розмови про поезію і життя, про батьківщину, про мрії і сподівання.

Учні висвітлюють біографічні відомості про поетесу (виступи дітей із презентаціями).

Учитель літератури: Ви почули, що ім’я поетеси овіяне любов’ю. Це людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Сьогодні – вона наша «уявна» гостя. Запрошуємо її до слова (учениця розповідає про поетесу від свого імені).

Учитель літератури: Далі побудуємо нашу роботу у вигляді інтерв’ю письменниці.

Учень 1: Ніно Петрівно, чи часто згадуєте дитячі роки, рідне село. Чи є у вас поезії на ці теми?

«Н. Горик»: З душевним щемом згадую своє рідне село Забужжя. Серед розкішної природи, щирих і добрих людей пройшло моє дитинство. Це часточка великої землі, ім’я якій Україна. Завжди з пошаною і теплотою пишу про своїх односельчан, які зберегли душу народну – пісню. Мої вірші скроплені добротою і любов’ю до своєї школи, села, краю. Це поезії «Мов розірвалось вулиці намисто», «У нашому селі співати люблять», «Мої ровесники», «Волинь» тощо.

Читці читають вірші: «Мов розірвалось вулиці намисто»;

«У нашому селі співати люблять»;

«Мої ровесники»;

«Волинь».

Учень 2: Чи важко бути вчителем і поетесою одночасно?

«Н. Горик»: Так, звичайно. Але я жодного разу не пожалкувала про вибір своєї професії. Адже мова і література для мене – це спосіб мислення і спілкування. Багато моїх віршів на цю тему.

Читці читають вірші: «Учительське»;

«Чорнобривці»

Учень 3: Ви здобували вищу освіту в Луцьку. Чи подобається вам це місто?

«Н. Горик»: Це були неповторні роки навчання в Луцькому педінституті. Це місто для мене таке ж дороге, як і рідне село. Відвідуючи Луцьк, почуваю себе завжди молодою. В пошані схиляю голову перед «строгим старим інститутом» і «голубими очима читальні». Дуже люблю свій вірш «До Луцька».

Учениця читає вірш «До Луцька».

Учень 4: Розкажіть про свою першу збірку поезій.

«Н. Горик»: Перша збірка поезій має назву «Волинь моя, воле…», видана в 1990 році. Вона увійшла до книги «Айстри», де вміщені твори ще восьми молодих поетес. На її обкладинці біла ніжна айстра, що пов’язана з назвою книги. Збірку відкриває вірш «Предслово». У ньому звучить моя велика і ніжна любов до поезії і слова. Також у збірці розкрито теми громадянської активності, доброти, милосердного ставлення до екології рідного краю.

Читці читають вірші: «У Колодяжному»;

«Над Прип’яттю»;

«У лісі».

Учень. Дякуємо за розмову.

ІV. Підсумок.

Учитель літератури: Олесь Гончар писав: «Маємо відродити в наших сучасних українцях і українську генетичну пам'ять, почуття гордості, маємо до збайдужілих душ торкнутися запашним євшан-зіллям рідного слова».

Ніна Горик всією своєю творчістю виконує це завдання.

V. Оцінювання.

Мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати вміння відрізняти прикметники від інших частин мови, визначати їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички доречного використання прикметників у мовленні; розвивати пам’ять, увагу, аналітичне мислення, мовлення; виховувати любов до природи, почуття прекрасного

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

В. Сосюра

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Поетичне вітання:

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

Розповідь з елементами бесіди.

o Яку частину мови ми з вами закінчили вивчати нещодавно?

o Ми завершили вивчати іменник, зробили певні підсумки, але з іменником не розпрощались, працюватимемо з ним ще не раз. - За свідченням вчених, за кількістю в мові іменник посідає перше місце. За що ж йому така увага? І чи достатньо мати у своєму мовному арсеналі (запасі) тільки іменники?

Відповіді учнів

Учитель. Тому ми сьогодні докладно опрацюємо і нформацію про іншу частину мови –прикметник, який мешкає у веселковому краї. Погляньте на дошку. Перед нами — барвиста райдуга. Пройшовши через неї, ми потрапимо до веселкового краю. Але для цього нам необхідно поглибити знання про прикметник, тобто засвоїти тему уроку.

o Запис у зошиті теми уроку, ознайомлення з епіграфом.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Веселкові ворота»

o Чи знаєте ви, якими кольорами сяє нам веселка? Думаю, ми разом зможемо пригадати ці кольори.

Завдання. До поданих на дошці слів дібрати прикметники на означення кольорів веселки.

Калина (червоний) сонце (жовтий) сади (зелений) ріки (сині) небо (блакитне) промені (фіолетові) апельсин (оранжевий)

- Діти, на які питання відповідали залежні слова у отриманих нами словосполученнях?

- Успішно виконавши перше завдання, через веселкові ворота прямуймо далі - у веселковий край.

o Щоб зустрітися з прикметниками і дізнатися про них все, нам потрібно зайти до трьох міст: міста науки й письма, міста краси, міста поезії.

ІV. Вивчення нового матеріалу. Зупинка 1. Місто науки і письма. Робота з підручником – ключ до міста науки.

Завдання (усно). Прочитайте загадки. Відгадайте їх. Визначте в тексті загадок прикметники. 1. Біла, а не сніг, зелена, а не луг, кучерява, а не людина. 2. Червоний колір, винний смак, кам’яне серце. В кого так? 3. Довгий, зелений, добрий, солоний, смачний і сирий. Хто це такий? 4. Ніс залізний, а хвіст конопляний. 5. Ніс довгий, а голос дзвінкий.

Бесіда:

Чи змогли б ви відгадати загадки, якби з них було вилучено прикметники? Чому? Яка роль прикметників у мовленні?

Вчитель. Отже, прикметники надають мовленню точності та виразності. Найчастіше вони вживаються в описах предметів, тварин, зовнішності людей та ін.

Робота біля дошки. Визначити рід, число, відмінок прикметників у поданих словосполученнях.

Веселковий край, далекі простори, журавлиним ключем, ласкавому сонцю, у високому небі, широкого степу.

Зупинка 2. Місто краси

Робота в парах. Списати речення, розкриваючи дужки. Прикметники, що в дужках, поставити у відповідному відмінку. Визначити морфологічні ознаки прикметників.

Тихо – тихо опускаються сніжинки (пухнастий). (Сірий сонний) дерева ніби прислухаються до їхнього (неквапливий) падіння. Беззвучно та урочисто сніжинки лягають на (голий) гілки, (пошорхлий) траву. Ще мить і все вкриється (сліпучий білий) ковдрою.

Зупинка 3. Місто поезії

Бесіда за питаннями - ключ до міста поезії.

1. Як називають словосполучення з прикметниками, які вжиті в переносному значенні ( золоті руки, для прикладу)? ( Епітети.)

2. За яким питанням визначаємо епітет? Наведіть приклади.

3. Що ж таке епітет? ( Художнє означення.)

Вибіркова робота

На дошці записана строфа ( епіграф ), з якої необхідно виписати словосполучення з прикметниками, вказавши серед них епітети, визначити морфологічні ознаки виписаних прикметників.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

V. Підведення підсумків уроку

Рефлексія

Ось і завершується наша подорож. Думаю, всі здогадалися, що веселковий край—це наша багатобарвна Україна, барвиста україська мова, яку прикрашають і збагачують прикметники. Про їхнє значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль ми поглибили свої знання, на наступних уроках дізнаємося про решту таємниць прикметників.

Незакінчене речення. «Сьогодні на уроці я дізнався…

я навчився…

я зрозумів…»

VІ. Домашнє завдання. П. 44. Із підручника «Українська література» виписати 5 речень з прикметниками, визначити їх морфологічні ознаки.

Мета: вчити дітей розпізнавати групи прикметників за значенням, визначати розряд прикметника, вжитого у переносному значенні; розвивати вміння робити спостереження над мовними явищами, будувати алгоритм та працювати за ним, формувати комунікативні вміння та навички; виховувати любов до природи рідної землі, її багатства та краси.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

Гра «Інтерв’ю за одну хвилину»

Відповідати на запитання тільки прикметниками.

Якими були для вас канікули?

Яким був попередній урок?

З яким настроєм ви прийшли на урок?

А яка обстановка повинна зараз бути на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему?

Отже, давайте створимо таку обстановку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

«Морфологічна розминка»

o Який розділ науки про мову ми вивчаємо?

o Що вивчає морфологія?

o Яку частину мови ми вивчаємо?

o Яка частина мови називається прикметником?

o Які морфологічні ознаки має прикметник?

o Яку синтаксичну роль виконує прикметник у реченні?

o Якою є початкова форма прикметника?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку Сьогодні ми продовжимо розпочату на минулих уроках тему. Будемо вчити прикметник і говорити про природу рідної землі, вчитись бачити її красу та багатство. Тому девізом нашого уроку нехай стане народне прислів’я: “Де рідний край, там і рай”.

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Знайти прикметники, підкреслити, поставити питання.

Повітря бриніло пташиними голосами. Горобині хвостики стирчали козирком. Синички в чорних фартушках і жовтих светрах вихвалялися:“Підсиню небо!” Щиглики бились у хатні вікна.

Усний експеримент

o Приєднати до прикметників слово "дуже".

o Утворити ступені порівняння.

o З якими прикметниками цього не можна зробити?

o Що означає прикметник “хатні”?

V. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Робота з підручником (ст. 153 - 154)

Побудова алгоритму

На яке питання відповідає прикметник?

Чий? Який?

Присвійний Чи поєднується прикметник зі словом «дуже», чи

утворюються ступені порівняння?

Так Ні

Якісний Відносний

Розподільний диктант

Якісні, відносні та присвійні прикметники запишіть у три колонки

Широкий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьківський, батьків, Петрів, спортивний, козацький,дотепний, сусідчин, сусідський.

VІ. Закріплення одержаних знань і вмінь

Робота в групах

Вибірково-розподільний диктант

І група. З поданого тексту виписати якісні прикметники.

ІІ група. З поданого тексту виписати відносні прикметники.

ІІІ група. З поданого тексту виписати присвійні прикметники.

Стояла січнева ніч. За вікном художник побачив сумну синичку. Він відчинив вікно і впустив бідолашну пташку. Кілька днів синичка відігрівалась і від’їдалася. Та пташині дорога воля. Тому художник випустив її.

Синичка розповіла про все іншим птахам, і вони почали злітатися до художникового вікна. А коли настала весна, птахи спитали, чим віддячити за порятунок. Відповів художник:

- Я мрію намалювати ясне небо, морську хвилю, срібний іній. Але не маю для цього фарб! І почав він знаходити біля вікна дивовижні фарби. Були вони то в кленовому листочку, то у м’якій пір’їнці. І написав художник прекрасні картини.

Пояснення вчителя (про перехід прикметників з однієї групи в іншу)

Срібний годинник – срібний іній

залізні ворота – залізна воля

лисяча нора – лисяча хитрість

Розгляд таблиці «Перехід прикметників з однієї групи в іншу»

Творча робота

Утворіть із поданих іменників і прикметників словосполучення, у яких прикметники належали б до різних за значенням груп. Запишіть утворені словосполучення.

Золотий, шоколадний,каштановий, перстень, морозиво, засмага, руки, алея, капелюх.

Завдання. Від поданих слів утворити присвійні прикметники.

Сестра,брат,бабуся, Микола, Андрій, Наталя,школяр.

V. Підсумок.

Метод «Мікрофон»

o На які групи поділяються прикметники за значенням?

o Які прикметники відносяться до якісних?

o Які прикметники відносяться до відносних?

o Які прикметники відносяться до присвійних?

o Поясніть перехід прикметників з однієї групи в іншу.

VІ. Домашнє завдання.

П. 45.

«Зроби вибір»

І. Вправа 369.

ІІ. Розкрити значення фразеологізмів: сонне царство, рання пташка, пташиного молока бракує, осине гніздо, будувати повітряні замки.

Визначити прикметники за значенням.

Мета: дати відомості про ступені порівняння прикметників, формувати вміння їх розрізняти, утворювати, правильно та доречно вживати в мовленні; розвивати культуру усного і писемного мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова, рідного народу

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Комплімент»

(Вчитель підходить до першого учня і говорить: «Ти мені подобаєшся, тому що ти добрий». Учень повертається до сусіда і продовжує комплімент).

ІІ. Перевірка домашнього завдання

«Морфологічний хокей» (учні першого ряду – нападаючі – ставлять питання з теми учням середнього ряду – захисникам, якщо їм важко відповісти на поставлене питання, у гру вступають учні третього ряду – воротарі. Потім ролі перерозподіляються).

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

(Учні формулюють очікування від уроку).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя. Робота з підручником.

Робота біля дошки

Утворіть ступені порівняння від поданих слів, виділити суфікси та префікси: веселий, солодкий.

V. Закріплення одержаних знань і вмінь

Пояснювальний диктант

Небо було синіше од моря, море було синіше од неба. Чим витриваліше мовчання, тим дивовиж ніші слова. Затремтіли тонкі волоконця щонайменших нервів моїх. З усіх утрат втрата часу найтяжча. Найбільш небезпечний підступний ворог, але удаваний друг – найбільш отруйний.

Гра «Граматична хвилинка»

Виправте помилки, пов’язані з утворенням ступенів порівняння прикметників.

Самий спритніший, найбільш популярніший, більш кращий, найчорнявенькішенький, маліший, тонкі ший, найбільш сивий, гнідіший.

Робота в парах

Доберіть антоніми до прикметників, утворіть від них вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

Широкий, довгий, сильний, дорогий, бідний.

Кодовий диктант

Під певними цифрами закодовані ступені порівняння прикметників.

o 1 – проста форма вищого ступеня;

o 2 – складена форма вищого ступеня;

o 3 - проста форма найвищого ступеня;

o 4 - складена форма найвищого ступеня.

Доберіть до кожного прикметника відповідну цифру. Запишіть.

Сильніший, найбільш вдалий, найкращий, чистіший, менш завзятий, найбільш витривалий, щонайтепліший, найменш вигідний, цікавіший, більш зручний.

1, 4, 3, 1, 2, 4, 3, 4, 1, 2.

VІ. Підсумок уроку.

«Закінчи речення і наведи приклад»

o Проста форма вищого ступеня утворюється…

o Складена форма вищого ступеня утворюється…

o Проста форма найвищого ступеня утворюється…

o Складена форма найвищого ступеня утворюється…

VІІ. Домашнє завдання.

П. 46

Відшукайте і запишіть 6-8 прислів'їв та приказок, де вживаються ступені порівняння прикметників.

Мета: закріпити та узагальнити знання учнів про ступені порівняння прикметників, формувати вміння їх розрізняти, утворювати, правильно та доречно вживати в мовленні; розвивати культуру усного і писемного мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної мови

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Девіз творчих та винахідливих:

Видумуй, пробуй, твори! Розум, фантазію прояви! Активним і уважним будь І про кмітливість не забудь!

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Прийом «Гарячий стілець» (один учень виходить до дошки і сідає на стілець, учні по черзі дають йому запитання за вивченою темою).

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Складні випадки утворення вищого ступеня порівняння якісних прикметників: вузький – вужчий, низький – нижчий, поганий – гірший, великий – більший.

V. Робота з підручником (ст. 159)

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Робота біля дошки

Від поданих слів утворіть просту форму вищого ступеня порівняння прикметників. Вказати на складні випадки її утворення.

o Близький –

o важкий –

o дорогий –

o малий –

o дужий –

o тяжкий

Гра «Будь уважний»

Кожен учасник гри виготовляє для себе з цупкого паперу по 3 картки розміром 10 на 15 см. На одній пише літеру ш, на другій – щ, на третій – жч. Учитель читає вголос прикметник із наведеного нижче списку і, вказуючи по черзі на кожного з учасників гри, пропонує швидко підняти картку з відповідними літерами, що пишуться у слові, яке означає вищий ступінь цього прикметника, і голосно прочитати його.

Слова для гри: дорогий, дешевий, тонкий, товстий, короткий, слабкий, дужий, м’який, солодкий, важкий, легкий, глибокий, швидкий,низький, високий, молодий, вузький, широкий, близький.

Вибірковий диктант

Із поданого вірша випишіть сполучення з якісними прикметниками. Визначте їх ступені порівняння. Чого навчає цей вірш?

Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя.

(В. Симоненко)

Проблемне запитання:

Чи можна утворити ступінь порівняння від прикметників типу босий, голий, хворий, глухий? (Відповіді дітей)

Отже, не мають ступенів порівняння якісні прикметники, що вказують на абсолютну ознаку: лисий, глухий, кульгавий, мертвий, босий, голошиїй, голомозий.

Виконання вправи 386.

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Складіть діалог на тему «Ступені порівняння прикметників».

VІІІ. Домашнє завдання

П. 46. Випишіть з художньої літератури 6 речень із прикметниками вищого і найвищого ступенів порівняння.

Мета: дати відомості про повні й короткі форми прикметників та особливості їх уживання; формувати вміння їх розрізняти та доречно вживати у мовленні; розвивати логічне мислення, спостережливість, увагу; виховувати інтерес до усної народної творчості

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Побажання»

(Вчитель підходить до першого учня і говорить: «Я тобі бажаю веселого дня». Учень повертається до сусіда і продовжує побажання).

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Морфологічна розминка «Так чи ні?»

1. Прикметник – це службова частина мови?

2. Прикметник означає дію або стан предмета?

3. Прикметник відповідає на питання який? чий? котрий?

4. У реченні прикметник виступає додатком?

5. Має три розряди за значенням?

6. Ступені порівняння прикметників мають дві форми?

7. Прикметник не відмінюється за відмінками?

8. Прикметник змінюється за родами і числами?

9. Прикметник скляний якісний?

10. Чи можна утворити ступінь порівняння від прикметника босий?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

(Учні формулюють свої очікування від уроку).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Дослідження – відновлення

Порівняйте виділені в реченнях форми прикметників. Які з них уживаються рідко?

Місяцю ясний, зорі прекрасні!

Ясен місяць, місяць ясен поміж зірочками.

Він там великий, де малі вікна.

Кожен кулик у своєму болоті велик.

Пояснення вчителя з використанням мультимедійної презентації

Робота з підручником (ст. 150)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творче конструювання

Від поданих повних якісних прикметників утворіть короткі прикметники. Чи можна провідміняти утворені форми?

Молодий, золотий, срібний, дрібний, ясний, дужий, славний, повний, веселий.

2. Робота біля дошки

Запишіть речення. Вкажіть повні форми прикметників, з-поміж них – стягнену і нестягнену. Поясніть, яка з цих форм є обмеженою у вживанні. Визначте рід, число, відмінок кожного з прикметників.

1. Нічка лукавая, нічка цікавая чарує людей. 2. Місяць ясний, зорі прекрасні, яснії очі темної ночі. 3. Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене. 4. Небо глибокеє, сонце ласкавеє…

3. Дубль-диктант

До поданих слів доберіть прикметники однакові за формою. Визначте форму прикметників.

Веселий –

ясен –

ласкав –

червоная –

молода –

сумнії –

повен –

синій –

4. Дослідження- відновлення

Відновіть прислів’я, на місці крапок уставляючи короткі прикметники.

1. Кулик …, а все-таки птиця.

2. … золотник, та… .

3. Не… - не берись за гуж.

4. Гнат не …, винувата хата, що впустила Гната.

5. … пень, та дурень.

Для довідок: невелик, мал, важок, дуж, винуват, велик.

VІ. Підсумок уроку

Диктант-тест з усним обґрунтуванням

1. Визначте рядок, у якому всі слова – короткі форми прикметників:

а) веселий, біла, красиве;

б) рад, достоїн, певен;

в) потрібен, повинен, великий.

2. Визначте рядок, у якому всі слова – це повна нестягнена форма прикметників:

а) зеленеє, широкії, глибокая;

б) дрібен, зелен, велик;

в) охайний, чиста, далеке.

3. Укажіть, в якому рядку всі слова – це повна стягнена форма прикметників:

а) весел, ладен, варт;

б) славнії, жовтеє, гарная;

в) гордий, чемна, майстерне.

4. Визначте, у якому рядку правильно утворено ступінь порівняння прикметників:

а) самий кращий, більш веселіший;

б) якнайдовший, більш витривалий;

в) поганіший, найвеселий.

5. Усі прикметники відносні в рядку:

а) червоний, старий, сумний;

б) Наталин, матусин, сестрин;

в) фарфоровий, літній, паперовий.

6. Повну нестягнену форму мають прикметники:

а) молодая, синєє;

б) чистий, охайна;

в) повен, весел.

VІІ. Домашнє завдання

П. 44 (стор. 150)

Із народних пісень випишіть 6 речень із прикметниками повної й короткої форм.

Мета: дати відомості про поділ прикметників на тверду і м’яку групи; формувати вміння визначати належність прикметника до певної групи; розвивати творчі здібності учнів, пам'ять, увагу, спостережливість; виховувати повагу до української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Самоналаштування»

Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте:

«Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці».

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Експрес-контроль:

o Які форми мають прикметники?

o Якою може бути повна форма прикметника? Наведіть приклади.

o Що таке коротка форма прикметника? Де вона використовується?

o Якої форми прикметник веселий? Чому?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Використання технології «Навчаючи - учусь»

І група – тверда група прикметників, їх відмінювання;

ІІ група – м’яка група прикметників, їх відмінювання;

ІІІ група – прикметники на – лиций, їх відмінювання.

Бесіда. Учитель перевіряє роботу в групах.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Розподільний акродиктант

Запишіть подані прикметники у дві колонки – прикметники м’якої та твердої груп.

Справжній, крайній, лихий, блакитний, самотній, тьмяний, сніговий, зверхній, соняшниковий.

Ключ: підкресливши другу літеру кожного слова, прочитаєте слово… «правильно».

Робота біля дошки

Провідміняйте прикметники гарячий, літній, круглолиций. Виділіть закінчення.

Робота в групах

І група:

1. Поставте подані словосполучення в орудному відмінку однини.

1. Поміркуйте, який іменник зайвий у цьому логічному ряду.

А прикметник? Відповідь обґрунтуйте.

Вища круча, гаряча лапша, ширша межа, смачніша каша, нижча груша, дорожча парча, холодніша суміш, прудкіша миша.

ІІ група:

1. Перепишіть подані в дужках словосполучення, ставлячи в потрібній формі. Виділіть закінчення у прикметниках.

2. Визначте відмінок прикметників.

Бачу (талановиті діти). Люблю (барвисті квіти). Сумую за (рідні обличчя). У захопленні від ( народні перекази). Переймаюсь (незабутні враження).

ІІІ група:

1. Перепишіть, поставивши подані в дужках прикметники в потрібній формі.

2. Визначте їх відмінки, виділіть закінчення.

Вода в потоці (світлолиций), мов пір’я зоряне голубки.

На (синій) озері, в пустині (самотній) лебідь (білий) жив.

Співав, і мріяв, і тужив…

О співи, співи (лебединий)!

(Білолиций) місяць тихо плив (високий) небом, розливаючи своє (срібний) проміння.

В (порожній) житті немає втіхи.

VІ. Підсумок уроку.

Самооцінювання (заповнення картки самооцінки).

Індивідуально-особистісний підсумок уроку

Так Ні Не дуже

Урок мені сподобався

Цю тему я добре знаю

Я знаю всі терміни

Я добре працюю на уроці

Я впевнений (а) у своїх силах

Самооцінка у балах

VІІ. Домашнє завдання

П. 47. Диференційовані завдання. Вправи 392, 393

Мета: дати відомості про способи творення прикметників, перехід прикметників в іменники; формувати вміння утворювати прикметники та визначати способи їх словотвору; розвивати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов до української мови

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Спіймай мій настрій»

Пропоную дітям попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим (діти виконують дії, які називає вчитель).

o Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя.

o Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, «подаруйте» її своєму товаришеві.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

(Усне опитування)

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

«Мозковий штурм»

o Яка основа називається твірною?

o Яке слово є похідним?

o За допомогою чого можуть утворюватися нові слова?

o Назвати способи словотворення в українській мові.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником (ст. 167)

Робота біля дошки

З’ясуйте способи утворення поданих прикметників. Виділіть твірні основи та морфеми, за допомогою яких прикметники утворено.

Передосінній –

премудрий –

неграмотний –

київський –

придорожній –

безхмарний –

круглолиций –

синьо-жовтий –

Робота в групах

«Словотвірний бар’єр»

І група. Від поданих слів утворіть прикметники суфіксальним способом. Виділіть словотворчі суфікси.

Україна, село, поле, Дніпро, вода, радість.

ІІ група. Від поданих слів утворіть прикметники префіксальним способом. Виділіть словотворчі префікси.

Високий, значний, збройний, тривалий, міський.

ІІІ група. Від поданих слів утворіть складні прикметники способом основоскладання.

Багато граней, карі очі, світлий і зелений, білий сніг, чорні вуса.

Кросворд «Сховані слова»

Впишіть у порожні клітинки прикметники відповідно до коротких тлумачень і у виділеному верхньому вертикальному рядку прочитаєте слово… «словотвір»

1. Такий, що розташований на Поліссі

2. Який дбає, піклується про когось, про щось.

3. Якого шанують, поважають.

4. Такий, що містить у собі багато соку.

5. Який має вагу, змістовний, переконливий.

6. Який має хвіст.

7. Досить їдкий.

8. Який підпорядкований ритму, повторюється через рівні проміжки часу.

9. Антонім слова тьмяний.

Пояснення вчителя про перехід прикметників в іменники

Завдання. Прочитайте словосполучення. До виділених слів поставте запитання. Якими частинами мови є виділені слова?

Майбутнє рішення наше майбутнє

знайома жінка наша знайома

учительська робота зайшли в учительську

Творча робота

Зі словами військовий, молода, хворий складіть і запишіть по два речення так, щоб ці слова були й іменниками, і прикметниками.

VІ. Підсумок уроку.

Складіть сенкан на тему «Прикметник»

VІІ. Домашнє завдання

П. 48. І група – вправа 405

ІІ група – записати 10 прізвищ відомих українців, використовуючи прикметники, що виконують роль іменників.

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про прикметник як частину мови; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до вивчення української мови

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань (у формі гри «Щасливий випадок»)

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Чорна рука – біла рука» (етюд з негативними емоціями)

Дітям пропоную уявити й зобразити спочатку «чорну руку», що готова до агресії, а потім, за сигналом, перетворити її на «білу руку», добру руку, ту, що може пожаліти.

o Чи можуть негативні емоції приносити користь людям?

o Тож давайте нести один одному тільки добро, позитивні емоції.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІІІ. Опрацювання матеріалу уроку

1. Інструктаж

Учитель пояснює умови гри та етапи проведення. Шляхом випадкового вибору розподіляє клас на три команди.

2. «Тихіше їдеш, далі будеш…»

Учитель ставить питання командам. Потрібно правильно відповісти.

1. Яке загальне значення прикметника?

2. На які розряди за значенням поділяються прикметники?

3. Які ви знаєте форми прикметника?

4. Скільки ступенів порівняння мають прикметники?

5. Як творяться прикметники вищого ступеня?

6. Як творяться прикметники найвищого ступеня?

7. Чи всі прикметники мають ступені порівняння?

8. За чим змінюються прикметники?

9. Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі?

10. Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?

11. Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?

12. Яку синтаксичну роль у реченні виконує прикметник?

13. Яким словом у словосполученні найчастіше буває прикметник?

14. Назвіть прикметник до слова озеро.

15. Які зміни приголосних відбуваються при творенні ступенів порівняння прикметників?

3. «Заморочки із бочки»

Команди по черзі із діжечки витягують конверти і з’ясовують приналежність прикметників у словосполученнях до якісних, відносних і присвійних.

І команда. Ослячі вуха, осляча впертість, ослячі чоботи; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух; лебедина подушка, лебедина вірність; лисяча голова, лисяча хитрість, лисяча шуба; яструбині крила, яструбина злість; вовчий апетит, вовчий хвіст; качиний ніс, качине м'ясо, качині повадки; легкий день, легкий нежить, Маріїн портфель.

ІІ команда. Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев’яний голос, дерев’яний стіл;золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам’яна стіна, кам’яна душа;залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисячий погляд; каштанове дерево, каштанові коси; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит.

ІІІ команда. Лисячий усміх, золотий браслет, золоте правило, риб’ячий жир,лисяче манто, гусячий пух, горобина ніч, лисячі нори, зелений луг, зелений борщ, молочна каша, молочна імла, солов’їне гніздо, солов’їний голос, біла стіна, білий хліб, джерельна вода, батьків годинник, довгий шлях, сестрина книжка, весняний день, мокрий одяг.

4. Конкурс капітанів

Перепишіть. Підкресліть повні нестягнені та стягнені форми прикметників однією рискою, а короткі – двома.

1. Заступила чорна хмара та білую хмару.

2. Гостювала в нас хмара цілу днину, білі роси вішала на калину, а як встигла вечором загоріться – дрібен дощик сіяла на ворітця.

3. Синій простір на обрії повен голосами пташиних сердець.

4. Чорнії брови, карії очі, темні, як нічка, ясні, як день.

5. Посіємо хліб у ріллю віковую, запалимо серце працею.

6. Зелен дубочок на яр похилився.

5.Фотографічно- ілюстрований творчий гейм

(проводиться за той час, доки капітани виконують своє завдання).

Кожній команді пропонується ілюстрація з пейзажем. До неї учні складають твір- опис, в якому вживають прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння, повні й короткі прикметники.

6. «Ти – мені, я - тобі»

(Команда готує 5 якісних прикметників, від яких суперники утворять усі можливі форми ступенів порівняння).

ІV. Підсумок уроку. Оцінювання.

Переведення набраних протягом гри балів у шкільний бал.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи. Повторити вивчене (П. 44- 49).

Виконати тестові завдання вправи 447.

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень шестикласників з теми «Прикметник як частина мови»; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовної теорії; розвивати культуру усного і писемного мовлення, формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; виховувати ціннісне ставлення до рідної мови, її багатства та краси

Тип уроку: урок перевірки й контролю результатів навчання

Хід уроку

І. Організаційний момент

Девіз – формула:

Люблю я свій розум, Увагу та пам'ять. Працює мій мозок. І вчусь я старанно. Сприймаю все нове І мислю логічно. Учителя слово Здійсню практично.

II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

III. Підготовча робота

Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру. Поділ учнів класу за варіантами.

IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами

І варіант

1. Знайдіть правильне твердження:

а) прикметники змінюються за родами і числами;

б) прикметники змінюються за родами, числами і відмінками;

в) прикметники змінюються за відмінками і числами.

2. Не можуть утворювати ступенів порівняння:

а) якісні прикметники;

б) відносні та присвійні прикметники.

3. Знайдіть рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.

а) На ріднім, на давньому, на яснолицьому;

б) життьовий, тіньовий, замшивий;

в) помаранчевий, ясеновий, дощовий;

4. Яку синтаксичну роль виконує прикметник у реченні? а) означення, рідше – присудок; б) обставина; в) додаток. 5. Повну нестягнену форму має прикметник: а) ясен; б) веселий; в) молодая. 6. Усі прикметники відносні в рядку: а) червоний, старий, сумний; б) Тетянин, бабусин, золотий;

в) дерев’яний, зимовий, книжковий. 7. Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників смачний, великий.

8. У поданих реченнях підкресліть повні нестягнені та стягнені форми прикметників однією рискою, а короткі – двома. Заступила чорна хмара та білую хмару. Гостювала в нас хмара цілу днину, білі роси вішала на калину, а як встигла вечором загоріться – дрібен дощик сіяла на ворітця. Синій простір на обрії повен голосами пташиних сердець.

9. Уведіть в речення слово молода так, щоб в одному воно було іменником, а в другому — прикметником.

10. Зробіть морфологічний розбір виділеного прикметника у реченні: Широкий простір дніпровської повені розкривається перед очима.

ІІ варіант

1. Знайдіть правильне твердження:

а) відносними називаються прикметники, які виражають ознаку, що виявляється в більшій чи меншій мірі;

б) відносними називаються прикметники, що виражають належність предмета людині;

в) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі;

2. До м’якої групи належать прикметники, які:

а) закінчуються на м’який знак;

б) закінчуються на пом’якшений приголосний;

в) у кінці основи мають м’який приголосний;

3. Знайдіть рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.

а) Палацевий, яблуновий, вишньовий;

б) на давнім, плюшевий, бойовий;

в) аличевий, взірцевий, алюмінієвий.

4. Прикметник, ужитий у словосполученні золоті руки є: а) якісний; б) відносний; в) присвійний. 5. Яку синтаксичну роль виконує прикметник у реченні: Чисте повітря було наповнено свіжістю. а) присудок; б) додаток; в) означення. 6. При творенні найвищого ступеня порівняння прикметників допущено помилку у варіанті: а) найближчий; б) самий близький; в) якнайближчий. 7. Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників міцний, низький.

8. У поданих реченнях підкресліть повні нестягнені та стягнені форми прикметників однією рискою, а короткі – двома. Чорнії брови, карії очі, темні, як нічка, ясні, як день. Посіємо хліб у ріллю віковую, запалимо серце працею. Зелен дубочок на яр похилився. 9. Уведіть в речення слово військовий так, щоб в одному реченні воно було іменником, а в другому — прикметником.

10. Зробіть морфологічний розбір виділеного прикметника в реченні: І ліс, і моріжок мені здавались чарівними.

Оцінювання тестових завдань: 1 – 8 – 1 бал; 9, 10 – 2 бали.

V. Підсумок уроку

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як роботи завершено і зошити здано).

VІ. Домашнє завдання

Повторіть вивчений матеріал із теми «Прикметник як частина мови».

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал шляхом виконання відповідних вправ; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, спостережливість; виховувати повагу до історичного минулого, збудити інтерес до вивчення історії свого краю.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань (урок-подорож)

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Привітання вчителя

Нумо, діти, вгомоніться,

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок.

Починаємо урок.

Психологічна вправа «Наш настрій». - Перед кожним із вас у довільному порядку розкладені кольорові смужки. Візьміть, будь ласка, у руки той колір, який вам сьогодні найбільше подобається, з яким хочеться потоваришувати й вирушити у мандри.

Вибір дітей.

Ви підсвідомо вибрали собі в «друзі» ті кольори, які відповідають вашому настрою:

Червоний – піднесеність;

оранжевий – радість;

жовтий – приємність;

зелений – спокій;

синій – сум;

фіолетовий – тривожність;

чорний – незадоволення;

білий – складно сказати про настрій.

Отже, кольори впливають на людину, її самопочуття, емоції.

Висновок

Сприймайте світ у кольорі, адже це радість для людини, позитивні емоції, енергія сили, здоров’я та успіху!

ІІ. Вступне слово вчителя

В історії українського народу було таке неповторне явище як Запорозька Січ. Це про неї казав М. Гоголь: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»

Тож я запрошую вас побувати у 16 -17 ст., зайти до козацького куреня, відкрити для себе щось нове про життя козаків.

Ми проведемо наш урок у формі подорожі славними дорогами Запорозької Січі. А девізом уроку будуть слова: «Козацькому роду нема переводу». І разом з тим ми будемо вивчати тему «Односкладні речення».

Отож, вирушаймо у подорож.

Запис у зошити дати і теми уроку

Сьогодні на уроці ми маємо повторити, узагальнити й закріпити ваші знання про односкладні речення, їх види, підготуватися до контрольної роботи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб перевірити ваші знання з теми, використаємо прийом «Гарячий стілець» (один учень за бажанням сідає на стілець, а всі інші задають йому питання з теми).

ІV. Вивчення нового матеріалу

На нас чекає п’ять зупинок, на кожній з яких ви повинні виконати завдання якнайкраще. Бажаю вам успіху!

Зупинка 1.

«Де і як жили запорізькі козаки»

Учениця отримувала випереджувальне завдання і підготувала розповідь на цю тему (розповідь учениці).

Щоб вирушити далі, нам потрібно виконати наступне завдання.

Робота в групах.

Пошуково- вибіркова робота

На дошці записано різні види односкладних речень.

Завдання для груп:

І – виписати означено- особові речення;

ІІ - виписати неозначено- особові речення;

ІІІ - виписати узагальнено - особові речення.

В усіх реченнях вказати спосіб вираження присудка.

1. Землею рідною живу у бурях, снах і наяву.

2. Працюй до сьомого поту.

3. Вже не боронять волю булавами.

4. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

5. Впаду зорею у траву край материнського порога.

6. Без труда не чекай добра.

7. Козаків на галерах кували.

8. Не працюватимеш, то й не матимеш.

9. Дивимось на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

Зупинка 2.

«Як воювали козаки»

(двоє учнів підготували діалог на цю тему).

Кодований диктант

Під певною цифрою закодовано види односкладних речень.

1. Означено-особове речення

2. Неозначено- особове речення

3. Узагальнено- особове речення

4. Безособове речення

5. Називне речення

Завдання: визначити види поданих речень і записати відповідною цифрою.

Козака несуть і коня ведуть. Вечоріло. По хатах запалювати світло. Розвію хмару, над життям навислу. Не кидай слів на вітер. Іду на клич доби. Безмежний степ. Надією й терпінням усього досягнеш. Тиша й спокій. Співали про славних отаманів та гетьманів.

2, 4, 2, 1, 3, 1, 5, 3, 5, 2.

(Проводиться взаємоперевірка)

Зупинка 3.

«Розпорядок дня на Січі»

(випереджувальне завдання – розповідь від імені козака…)

Робота біля дошки.

Зробити синтаксичний розбір поданого речення.

Посадили над козаком явір та калину.

Зупинка 4.

«Як приймали у козаки?»

(Випереджувальне завдання – полілог на цю тему).

Прийом «Два – чотири – всі разом»

Гра «Синтаксичне лото»

На п’яти маленьких аркушах написано по одному односкладному реченню. Ці аркуші треба покласти на відповідне місце в таблиці «Типи односкладних речень», що лежать на парті в кожній групі.

Спочатку працюєте вдвох, потім – учотирьох, потім – всі разом.

Тип односкладних речень

Приклад

Означено- особове

Неозначено – особове

Узагальнено- особове

Безособове

Називне

Приклад І.

Світає…

Тії слави козацької повік не забудеш.

Не питай старого, а бувалого.

Ведуть коня вороного, розбиті копита.

Зимовий ліс.

(При поясненні використовувати метод «Прес»: я вважаю… тому що… отже…)

А зараз перепочинемо і проведемо фізкультхвилинку. Діти, будьте уважні, дасте відповідь на таке запитання:

- Який вид односкладних речень використано в цій фізкультхвилинці?

Піднімаймо руки вгору,

Нахиляємось додолу,

Не згинаймо власні ноги,

Як торкаємось підлоги.

Зупинка 5. Пошукова робота «Козаччина у прислів’ях і приказках»

(Учні коментують прислів’я і приказки про козаків).

Творче конструювання

Перетворити двоскладні речення на синонімічні односкладні безособові. Підкреслити головний член речення, вказати спосіб його вираження.

Ми дуже хочемо побачити море. Пахне хата і хліб житній. Потім несподівано зразу труснув сніжок. Я не маю ні роду, ні дружини, ані брата-товариша на всій Україні. З яру тягне прохолода.

Гра «Спіймай помилку»

Учитель читає речення і називає його вид. Якщо учень погоджується – піднімає червону картку, якщо ні – зелену.

1. Козаччина. (Безособове речення)

Ні – зелена картка. (Називне речення)

2. Нема на світі кращих хлопців над козацьких добровольців. (Безособове речення)

Так – червона картка.

3. За рідний край і життя віддай. (Узагальнено- особове речення) Так – червона картка.

4. Гострі козацькі вигадки. (Означено- особове речення) Ні – зелена картка. (Називне речення)

5. Степ та воля – козацькая доля. (Неозначено- особове речення) Ні – зелена картка.(Двоскладне речення)

6. Повіяло вітром на козацький курінь. (Називне речення) Ні – зелена картка. (Безособове речення)

V. Підсумок.

Ось і закінчилася наша подорож. Я сподіваюсь, що про Січ Запорозьку ви не забудете, адже ми – нащадки запорізького козацтва. Недаремно прислів’я говорить: «Козацькому роду нема переводу».

VІ. Рефлексія.

Технологія «Незакінчене речення…»

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

Найбільше труднощів я відчув…

Я зрозумів, що…

Мені вдалося…

Наступного уроку мені хотілося б…

VІІ. Оцінювання. Учитель оцінює роботу учнів на уроці.

Хочу сказати вам в кінці,

Що ви сьогодні молодці.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Підготуватися до контрольної роботи.

2. Описати зовнішність одного з козаків, зображених на картині І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», використовуючи односкладні речення. Визначити їх вид.

Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю В. Нестайка, зацікавити творчістю, розкрити особливості твору, його пригодницький характер; розвивати навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його; формувати вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет автора, малюнки героїв твору, тестові завдання, підручники, комп’ютер.

Хід уроку

І.Організаційний момент

- Скажіть, який у вас настрій?

- Добре, сподіваюся, після нашого уроку ваш настрій лише покращиться.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти, ви хочете довше побути дітьми чи швидше стати дорослими? У кожного своя думка. А от Всеволод Нестайко хотів довше побути у дитинстві, спражньому, насиченому пригодами, розвагами.

Розповідаючи про своє бажання стати дитячим письменником, він зазначав: "Всі болі розтоптаного війною мого дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося, - сонячно. Весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими".

Ось звідкіля витоки такої неповторної Країни Дитинства, створеної Нестайком. Сьогодні ми з вами поринемо в цю дивовижну Країну письменника.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Запишіть в зошити дату й тему уроку.

Отож, сьогодні на уроці ми ознайомимося з життям і творчістю В. Нестайка, розкриємо особливості твору, його пригодницький характер.

ІY. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

«Всеволод Нестайко – відомий український дитячий письменник. Народився у 1930 р. в м. Бердичеві Житомирської обл. в родині службовців. Там проходило його дитинство, обпалене війною.

Батько був січовим стрільцем в австрійській армії, він вільно володів п’ятьма мовами.

Про Бердичів збереглася одна згадка: страшний голод 1933 року, і трирічний хлопчик після марних прохань дати чогось поїсти каже:”Ну, то дай води”. Власне, рятуючись від голоду, родина й переїхала тоді у тридцять третьому, до Києва, де жила мамина сестра

У ранньому дитинстві Всеволод Зіновійович був дуже хворобливим. Мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б не хворів у дитинстві. Скарлатина, кір, вітрянка, коклюш, свинка… Не кажучи про безкінечні грипи та ангіни… Здорових, безтурботних днів дитинства на рік було менше, ніж сонячних днів у Англії. Тож не могла мама весь час сиділа разом із хлопчиком на лікарняному. І вона замикала самого у квартирі й бігла до здорових дітей у далеку 56 школу біля Володимирського базару.

Пригадував, як трирічний, гірко плакав у коридорі під замкненими дверима, вслухаючись у жахну тишу, яка зрідка порушувалася хряскотом дверей на третьому або другому поверхах і лункими по сходах кроками, що віддалялися й затихали десь унизу.

В 1941 році одинадцятирічний хлопчик звідав страшні будні війни, окупації, два довгих дитячих роки поневірянь, голоду, страху облав і неволі. «Неволя- це найстрашніше, що може бути в світі – коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш вдіяти. У 1944-му році мені було 14 років, і з того часу я став дорослим, напевно. Дитинства у мене вже не було».

Після війни екстерном склав іспити за дев’ятий клас, і закінчив школу зі срібною медаллю (була одна четвірка з фізики).

З 1947 року Всеволод Нестайко став студентом філологічного факультету Київського університету.

У 1952 році, закінчивши ВУЗ, починає працювати в журналі “Барвінок”. Пізніше він – редактор видавництва “Молодь”, з 1957 року – редактор у видавництві “Веселка”.

Розповідь учня від імені письменника

Випереджувальні завдання. «Цікаві факти із життя письменника». Виступи учнів.

1. В. Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через війну не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці.

2. Юний Всеволод зразковою поведінкою не вирізнявся. Так само, як і герої його майбутніх повістей. Сам себе у шкільні роки автор називає «жевжикуватим», дуже непосидючим, затятим любителем всіляких «приколів». Бувало, що й учителі сміялися з його жартів, а часом виставляли за двері.

3. Книжками Нестайко захоплювався ще з перших класів. Письменник пам’ятає перший художній твір, над яким він пролив свої дитячі сльози. Це було оповідання А.П. Чехова «Ванька Жуков», що йому, чотирирічному, прочитала мати. Любов до творчості Антона Павловича і, як зазначає сам письменник, «вірність його ідеалам людяності, порядності та відповідальності» збереглися у нього на все життя. Навіть перший гонорар він витратив на бюст Чехова.

4. Згідно з соцопитуваннями, проведеним у 1990-1992 р. Державною бібліотекою для дітей та Міністерством культури України, Нестайко - лідер читацького інтересу. Його твори включено до шкільної програми та перекладені на двадцять мов світу, у тому числі на російську, англійську, німецьку, французьку, іспанську.

5. За книгами Всеволода Нестайка знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Письменник — лауреат численних літературних премій. У 1979 р. рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

6. Майбутній письменник був худеньким та рудим. Ох, скільки прикрощів зазнав він через колір свого волосся: «...Мене дражнили: «море горить», «пожежна команда», «рудий африканський їжачок» — руде волосся на моїй голові стирчало, наче голки в їжака, адже я робив собі «шевелюру» замість чубчика, щоб виглядати старшим». Допитливі читачі, які ознайомилися з кількома його книжками, могли помітити, що ці ж дражнилки мають відлуння і в його повістях.

7. Ось як писав сам В.Нестайко про себе: «У дитинстві я був руденький, худенький і маленький - чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Baсі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив'язував до однієї ноги важку праску, до другої - цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить».

Помер: 16 серпня 2014 р., в Києві

2.Словникова робота з теорії літератури

А зараз давайте пригадаємо, що таке повість та ще й пригодницька.

ПОВІСТЬ – це великий за обсягом твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.

У повісті зображено багато подій із життя героїв, спосіб викладу розповідний, є докладні описи й розповіді про події та персонажів, прозова форма.

ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір, у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.

Пригодницький твір має складний,заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями.

Потребує пояснення й сама назва твору.

· Хто ж такі тореадори?

Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор (від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

· Як ще називають бій із биками (корида)?

· Випереджувальне завдання про історію створення повісті

Повідомлення (історія написання)

Все почалося з того, що якось на початку шістдесятих років минулого століття Всеволод Нестайко поїхав із групою київських письменників і журналістів на полювання. А ввечері до багаття мисливців прибився сільський хлопчик на ймення Ява, дуже самостійний і меткий. І був у нього дід Варава, іменем якого назвали тамтешнє озеро – Реньове. А незадовго до цього художник Василь Євдокименко, який проілюстрував чимало книжок Всеволода Нестайка і який постійно жив у місті Острі на Чернігівщині, розповів письменнику історію про двох місцевих хлопців, котрі заблудилися у колгоспній кукурудзі. Вони блукали в ній цілий день, аж поки надвечір у селі не заговорило радіо, на звук якого вони й вибралися із кукурудзяного полону.

Саме в оповіданні «Пригода в кукурудзі» вперше з’явилися на світ Ява Рень і Павлуша Завгородній. Трохи згодом В.Нестайко написав про них ще одне оповідання «Тореадори з Васюківки». Ява і Павлуша були настільки жвавими, так і просилися в нові пригоди, що буквально примусили письменника написати про них цілу повість «Пригоди Робінзона Кукурузо», яка вийшла у 1964 році. Успіх книжки був просто фантастичним і письменник вирішив написати продовження. У 1966 році вийшла друга повість про Яву і Павлушу — «Незнайомець з тринадцятої квартири», а в 1970 — ще одна, «Таємниця трьох невідомих». Разом повісті склали славнозвісну трилогію «Тореадори з Васюківки», яка вперше побачила світ окремим виданням у 1973 році і з того часу постійно перевидається і перекладається багатьма мовами.

Перегляд уривку фільму «Тореадори з Васюківки»

Y. Підведення підсумків.

Дякую всім за роботу і пропоную закінчити речення:

«Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»

Оцінювання. Найактивнішими сьогодні були...

VІ.Домашнє завдання.

Розповідь про В. Нестайка. Прочитати уривки повісті. Зробити ілюстрації до твору.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Прикметник», формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати логічне й образне мислення, пам'ять, увагу; виховувати любов і повагу до української мови.

Тип уроку: узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Обладнання: мультимедійний комплект, смайли, роздатковий матеріал

Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційне налаштування. Аутотренінг

Я – учень.

Я – творча особистість.

Я думаю, аналізую.

Я не боюся висловлювати свої думки.

Помилившись, я міркую далі.

Шукаю істину.

Я хочу багато знати.

Я сьогодні отримаю високий бал

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми з вами продовжуємо мандрувати країною Морфологією. Нашу соціокультурну змістову лінію уроку ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

На столі, в таємній скрині,

Мерехтить віконце синє.

У віконці щохвилини

Все нові й нові картини (телевізор).

- А чи знаєте ви, що історія телебачення України розпочалася у 1925 році, коли талановитий фізик-експериментатор Борис Грабовський, син відомого українського поета Павла Грабовського, створив першу в світі телевізійну передачу. З того часу багато води утекло, але й досі телебачення відіграє важливу роль в нашому житті. Тож я запрошую вас на урок-телестудію і наш клас перетвориться на студію телеканалу «Без минулого немає майбутнього».

Перед вами Програма телепередач, що стане сьогодні планом нашої роботи. Протягом уроку ваша робота буде оцінюватися монетами-смайлами. Вони знадобляться нам в одній з телепередач.

Програма телепередач

1. Інтерв’ю за одну хвилину

2. Школа лікаря Комаровського

3. Народний синоптик

4. Чи знаєте ви, що…

5. Фольк-music

6. Україна має талант

7. Детектор брехні

8. Гроші

9. Лото-забава

10. Підсумки

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Запис дати і теми уроку. Ми маємо повторити , систематизувати та узагальнити ваші знання про прикметник як частину мови, його морфологічні ознаки, групи за значенням, форми прикметників, ступені порівняння та ін.

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

- Пригадати вивчені теоретичні відомості з цієї теми нам допоможе телепередача «Інтерв’ю за одну хвилину»

4.1 Завдання. Дайте якомога більше відповідей на питання за одну хвилину

- Що таке прикметник?

- Назвіть морфологічні ознаки прикметника

- Яку синтаксичну роль виконує прикметник?

- Назвіть групи прикметників за значенням

- Які форми має прикметник?

- Які прикметники мають ступені порівняння?

- Як утворюється проста форма вищого ступеня, складна форма вищого ступеня?

4.2 Телепередача «Школа лікаря Комаровського»

- «Школа лікаря Комаровського» - це медична телевізійна передача, присвячена різним аспектам нашого здоров'я. Сьогоднішня порада лікаря – догляд за зубами.

Завдання. Прочитайте текст. Випишіть прикметники разом з іменниками, до яких вони відносяться. Визначте рід, число, відмінок прикметників.

Робота біля дошки. Двічі на день чистіть зуби зубною щіткою і щодня прочищайте міжзубні простори зубною ниткою. Дотримуйтеся збалансованого режиму харчування, обмежуючи проміжні закуски між основними прийомами їжі. Використовуйте продукти для догляду за ротовою порожниною та зубну пасту із вмістом фтору.

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

5.1 Телепередача «Народний синоптик»

- З давніх-давен люди не владу з погодою, бо ж дощ, як правило, йде не тоді, коли просять, а тоді, коли косять: і тепло й холод настають не в пору. За тисячоліття склалися народні прикмети, перевірені часом. На порозі – березень, перший місяць весни, і «Народний синоптик» поспішає розповісти прикмети березня:

- місяць ріжками вниз – на тепло й добрий урожай;

- довгі бурульки – весна буде затяжною;

- осика в пухнастих сережках – цього року буде врожай вівса;

- птахи в’ють гнізда на сонячній стороні – на холодне літо;

- сухий березень – поганий урожай.

Завдання. Робота в парах. Визначте групу прикметників за значенням (якісні, відносні, присвійні) у поданих реченнях.

5.2 Телепередача «Чи знаєте ви, що…»

- Найцікавіші факти про життя в Україні, події, природні явища – про все Вам розповість наступна телепередача. Україна цікавіша, ніж нам здається. Тож дивуйтеся разом з телепередачею «Чи знаєте ви, що…».

Завдання. Робота в групах.

І – випишіть прикметники з тексту, визначте їх групу: тверда чи м’яка;

ІІ – знайдіть ступінь порівняння прикметника, утворіть інші можливі форми;

ІІІ – поставте запитання до прикметників, вкажіть їх синтаксичну роль.

Софія Київська

Софія Київська пережила та побачила на своєму віку стільки, що про це можна говорити нескінченно. Софія – це справжня культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і малярство, і ювелірне мистецтво, зібрані в один потужний акорд…

Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст. У 1990 році собор разом з ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

5.3 Телепередача «Фольк-music»

«Фольк-music» - це пошук та відродження справжніх мелодій та народних пісень різних регіонів України. А ще це – популяризація справжньої музики, насамперед серед молоді. Це програма для всіх поколінь.

Пісня «Ой, зелене жито, зелене…»

Завдання: прослухавши пісню, вкажіть повні та короткі форми прикметників. Повні (стягнені чи нестягнені форми)?

5.4 Телевізійне шоу «Україна має талант»

- Неталановитих дітей не буває. Кожен має свою іскринку. Саме тому настав час для ефіру талант-шоу «Україна має талант».

Діалог

VІ. Підсумок уроку

6.1 Телепередача «Детектор брехні»

- Телепередача «Детектор брехні» - найбільш чесне шоу нашого каналу. Дайте правдиву відповідь на питання, яке дістанете із загадкової скриньки.

VІІ. Оцінювання

7. 1 Телепередача «Гроші»

- «Трудова копійка годує довіку», - говорить народне прислів’я. Настав час рахувати зароблене і визначати, наскільки вдало сьогодні працював кожен із вас.

VІІІ. Домашнє завдання. 8.1 Телепередача «Лото-забава»

- «Лото-забава» - телевізійна лотерейна гра, розіграш тиражу якої стане справжньою виставою, а головні ролі виконуватимуть… лото трон та її величність фортуна. Ви повинні із чарівного мішечка обрати собі жетон із номером вправи. На щасливчиків сьогодні чекає джекпот.

Жетони для «Лото-забави»

- виконати вправу 383 (жетон № 1);

- випишіть 2 речення з прикметниками. Зробіть морфологічний розбір прикметників (жетон № 2);

- відпочивай, ти сьогодні попрацював добре (жетон № 3 - джекпот).

ІХ. Рефлексія. 9.1 Телепередача «Підсумки»

Метод «3-М» (три моменти) : - момент, який запам’ятався…

- момент, який був цікавим;

- момент, який був незрозумілим.

- Сподіваюся, що телепередачі каналу «Без минулого немає майбутнього» не залишили Вас байдужими, Ви збагатилися новими знаннями та фактами. Дякую за урок.

Мета: навчальна: розкрити особливості твору, його пригодницький характер; розвивати навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його; формувати вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, опти­містичний світогляд;

розвивальна: зацікавити учнів суспільною проблематикою, допомогти їм установлювати причиново-наслідкові зв'язки;

виховна: прищеплювати моральні цінності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: проектор, сигнальні картки, дидактичний матеріал, тестові завдання.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності уроку

Як завжди, рада зустрічі з вами і мрію про те, що на цьому уроці ви порадуєте мене гарними оцінками, цікавими думками, правильно виконаним домашнім завданням.

А ви про що мрієте? На що сподіваєтесь від уроку?

(гарні оцінки, нові знання, почути щось цікаве)

Як бачите, наші бажання співпадають, докладемо зусиль - і мрії наші здійсняться. Будемо на це сподіватися?

Я пропоную, щоб девізом нашого уроку були слова:

Життя-це мрія. Здійсни її.

Ви згодні? Тоді повторимо як заклинання: життя-це мрія, здійсни її.

2. Актуалізація опорних знань

Вікторина «Так» чи «Ні»

1. Хлопці хотіли прорити метро під клунею. (Ні, під свинарником)

2. За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики)

3. Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так)

4. Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так)

5. Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому.

(Ні, відв’язали козу)

6. Кандидатура цапа Жори не підійшла на тореадорський бій, бо він був з одним рогом. (Ні, бо був «дуже балакучий»)

7. Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так)

8. Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4)

9. Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р»)

10. Театр хлопці організували разом з учителькою Галиною Сидорівною. (Так)

11. Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед. (Так)

12. Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій магнітофон. (Ні)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Тема нашого уроку: Дитячі мрії та реальність у творі Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Пригодницький сюжет повісті

Сьогодні ми з вами згадаємо найцікавіші сторінки твору, будемо розвивати вміння і навички переказування, коментування подій та вчинків героїв, вчитимемося аргументувати свою думку. Я бажаю вам отримати задоволення від уроку. Вірю, що кожен запам’ятає щось із сьогоднішньої розмови і обов’язково використає отримані знання і вміння у житті.

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Всеволода Нестайка можна назвати справжнім чарівником художнього слова. Сам він вважав, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися в дитин­ство, догратися, досміятися.

Повість «Тореадори з Васюківки» теж про гру, вигадку, фанта­зію. Романтика щоденних пригод так захопила двох друзів Івана Реня і Павла Завгороднього, що іноді вони втрачають відчуття межі між реальністю та уявним світом, створеним ними самими.

Вже з перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. І сміятися багато та весело.

Повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» вражає динаміч­ністю подій. Не встигає закінчитися одна пригода з її головними героями, а вже починається інша. І щоразу фантазерам Яві та Павлуші, які сплутали вигадки з дійсністю, доводиться виплутуватися з комічних ситуацій.

1. Вони захоплено уявляють, як відбудеться вперше в історії Васюківки таке вражаюче видовище, як бій биків. Подивитися на торе­адорів Івана Реня і Павла Завгороднього приїдуть з усієї України, їх покажуть по телевізору.

Перегляд уривку 1

Але не все так сталося, як гадалося. А сталося ось як…

Перегляд уривку 2

Але що поробиш, якщо корова Контри­буція не розуміє добрих намірів сміливих тореадорів і заганяє їх у багно.

2. Усне малювання «Яскраві плями»

Учні відкривають листа та знаходять там різнокольорові малюн­ки, їхня задача — розказати, як вони стосуються твору.

1. Свиня Манюня.

2. Килимок.

3. Корова Контрібуція.

4. Човен.

5. Цуценя Собакевич.

6. Дзвінок.

7. Ласти, трубка і маска.

3. Літературна гра «Вгадай героя».

Учні пригадують персонажів твору за наведеними характерис­тиками.

1. «Противна й плямиста, як географічна карта». (Свиня Манюня).

2. «Вона вся аж кипіла, здавалося, що в неї навіть пара йде з рота. (Галина Сидорівна)

3. «Бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла. Вона була бридли­ва, охайна...» (Корова Контрибуція.)

4. «Мисливець завзятий, на полюванні коли стріляє, ліве око ону­чею зав'язує». (Дід Варава)

5. «Депутат райради, ланкова кукурудзоводів». (Мати Яви)

6. «Вона букву "р" не вимовляє». (Менша сестричка Яви Ярина)

7. «Колгоспний шофер, що жив по сусідству з Явою». (Книш)

8. «А взагалі характер ого-го! Сталь, а не характер. Таких на мільйон лише один буває». (Ява)

9. «Схиливши набік голову, глянуло спершу на Яву, потім, перехиливши на другий бік, глянуло на мене і заметляло хвостиком, ] очевидно, дякуючи за порятунок». (Цуценя Собакевич)

10. «Керувала дзвоником, калатаючи ним з уроків і на уроки». (Ба­ба Маня)

11. «Завзятий рибалка, що жив одинаком і майже весь час пропа­дав у плавнях на риболовлі». (Бурмило)

12. «Він урочисто прикладає руку до козирка і стоїть так, оддаючі честь, аж поки ми не зникаємо». (Старшина Паляничко)

4. Музична фізхвилинка

5. Робота в групах

- А які ж вони головні герої? Запишімо те хороше, що притаманне хлопчикам, і те, що, на вашу думку не красить підлітка. 1 група «+», 2 група «-»

+ ПАВЛУСЬ ―

ЯВА

А взагалі-то на вашу думку вони позитивні чи негативні герої?

А як ми можемо пояснити їх негативні прояви поведінки?

Хлопчики – ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять не зі зла, це – так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами.

6. Тестові завдання

Тестове опитування за розділами твору

1. Через що вчителька вигнала «тореадорів» з уроку?

А Вони гучно розмовляли;

Б вони принесли з собою цуценя;

В вони запізнилися;

Г вони сперечалися з нею.

2. Що вкрали хлопці зі школи?

А Дзвоник;

Б підручник;

В м'яч;

Г глобус.

3. Як звали сувору вчительку?

А Тамара Петрівна;

Б Світлана Павлівна;

В Галина Сидорівна;

Г Ольга Олександрівна.

4. Куди поділи друзі шкільного дзвоника?

А Сховали за сараєм;

Б прив'язали на шию цуценятку;

В втопили в річці;

Г виміняли на цукерки.

5. Яке покарання вигадала для них учителька?

А Вивчити всі прогуляні уроки; '

Б підготувати доклад про цуценят;

В залучити їх до прибирання шкільного подвір'я;

Г не пустити їх на екскурсію до Києва.

6. На що була схожа кожна станція метро, на думку хлопців?

А На стадіон;

Б на театр;

В на ринок;

Г на школу.

7. Хто знайшов та повернув «тореадорів» стурбованій учи-1

тельці?

А Книш та Бурмило;

Б старшина Паляничко;

В невідомий мешканець столиці;

Г однокласники.

8. Яку посаду обіймала мати Яви?

А Голови сільради;

Б директора школи;

В голови колгоспу;

Г депутата.

9.Хто зруйнував збудоване хлопцями метро?

А) корова Контрибуція;

Б) учителька математики;

В) льоха Манюня;

Г) дід Салимон.

10. Головні герої твору

А) Ява та Павлуша;

Б) Ява та Жора;

В) Павлуша та Петька;

Г) Антончик і Степан.

11. Про що йде мова: «Це такі гробниці в Єгипті. В них фараонів ховали. Багато століть тому…»

А) про урок історії;

Б) про казку, яку розповідає мати;

В) про пригоду на баштані.

12. Для чого Ява вигадує різні штуки-викаблуки?

А) щоб повеселити людей,

Б) щоб отримати гроші,

В) щоб зажити слави,

Г) щоб роздратувати батьків.

7. Підведення підсумків

Рефлексія «Дерево мудрості».

Метод незакінчених речень

Дякую всім за роботу і пропоную

«Сьогодні на уроці я зрозумів…»

або

«Повість «Тореадори з Васюківки» допомогла мені зрозуміти, що…»

Продовжити речення: «Я висловлюю подяку В. Нестайку за те, що ...»

Сподіваюся, всі ви отримали задоволення від уроку. Бажаю, щоб ваше дитинство було таким же яскравим і різноманітним, як у Павлуся з Явою, щоб кожен з вас був непересічною особистістю, яка не забуває про закони моралі та етики.

8. Домашнє завдання

Мета: закріпити знання учнів про другорядні члени речення;розвивати вміння визначати другорядні члени речення; виділяти умовними позначками; розвивати вміння школярів працювати з текстом, уміння будувати висловлювання типу роздуму, розповідати короткі історії; виховувати шанобливе ставлення до родини, повагу до батьків.

Тип уроку: застосування знань та умінь.

Форма: урок-презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Слово вчителя

У мене в руках цікава скринька. У ній – найцінніший скарб планети Земля. Зараз кожен зазирне і скаже, кого ви побачили.

(На дні скриньки лежить дзеркало).

- То кого ви побачили на дні скриньки?

- Ви побачили кожен себе. Отже, найцінніший скарб – це ви. Кожен з вас – особистість, і саме такої людини, як ви, більше на цій планеті немає і не буде.

- А що дитині треба? ( відповіді учнів).

Дім красивий, білий.

І, як світлий образ,

Мамин погляд добрий,

Й батька дорогого,

Чути добре слово.

А ще гарно б мати

І сестру, і брата.

- Про кого розповідає вірш?

- Про що мріє дитина?

2.Розгадування ребусів.

7Я Р1а

Сім’я Родина

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

1.Запитання до учнів

- Чого ви чекаєте від уроку?

- Прийом «Продовжте речення»

Я знаю…

Я вмію …

Я хочу навчитись…

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу

1. Презентація.

Скласти презентацію другорядних членів речення( 1 ряд – додаток, 2 ряд – означення,3 ряд – обставина.)

2. У наведених реченнях знайти свої другорядні члени.

Родина сильна взаємною любов'ю всіх її членів, доброзичливістю, взаєморозумінням, взаємопідтримкою. Які б випробування не випали на долю людини, вона повинна мати прихисток саме в стінах рідного дому, де її завжди зрозуміють правильно, і пожаліють, і допоможуть, і скажуть в очі гірку правду, коли це необхідно, і суворо посварять, але — тільки з любов'ю і тільки в ім'я справедливості. В такій родині діти шанують і поважають батьків, а батьки, у свою чергу, з уважністю слухають судження своїх дітей, поважаючи їхню людську особистість, не принижуючи їхньої гідності. Найголовніші цінності життя — праця, кохання, вірність, доброта, мрія, милосердя, доброзичливість — формуються у сім'ї, в рідній домівці.

3. Проблемно-пошукове завдання.

Гра «Знайди предмет» (за інструкцією).

Учитель пропонує учневі інструкцію, згідно з якою він має знайти в зазначеному місці певний предмет за тридцять секунд.

ІНСТРУКЦІЯ

1. Підійди.

2. Відкрий.

3. Візьми.

4. Іди.

5. Зупинися.

6. Віддай.

Учитель. Чому не вийшло? Що не записано в інструкції?

Давайте спробуємо ще раз за іншою інструкцією.

ІНСТРУКЦІЯ

1. Підійди до письмового столу.

2. Відкрий першу шухлядку.

3. Візьми книжку.

4. Іди до вчителя.

5. Зупинися біля нього.

6. Віддай книжку вчителеві.

Який висновок ми можемо зробити із цієї вправи? (Другорядні члени речення роблять мовлення не тільки образним ті емоційним, а ще й влучним, конкретним.)

4. Конструювання.

З’єднайте частини прислів’я та запишіть їх. Поясніть значення. Виділіть головні та другорядні члени речення.

Яблучко від яблуні (недалеко відкотиться).

Чим би дитина не бавилась, (аби не плакала)!

Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у (подушках).

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — (й дрючка не бояться.)

Шануй батька й неньку, (то буде тобі скрізь гладенько.)

Всяка пташка (своє гніздо знає).

У нашого Омелька невелика сімейка: (тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.)

Хату руки (держать).

5. «Знайди зайве слово».

- Які слова заважають щастю родини?

Добробут, пошана, вірність.

Затишок, виховання, кохання .

Порада, байдужість, турбота.

Сварки, повага, піклування .

Допомога, розуміння, зрада.

Складіть речення з будь-якими трьома словами, щоб вони виступали в ролі додатка.

5. Робота з текстом. Прочитайте текст, до якого стилю він належить. Визначте тип мовлення, тему та основну думку.

Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарять нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге.

Родина – основа нашого суспільства. Колись наші батьки закохалися та вирішили одружитися. Потім у їхній родині з'явилися діти. А через кілька років ми самі станемо дорослими та захочемо створити свою сім’ю.

Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Це бабусині казки та смачні пироги, це мамина турбота, батькова допомога. Родина – це коли навіть твоя домашня тваринка - її повноцінний член.

Рідні люди – це подарунок долі, який ми маємо цінувати. А родина – наш надійний притулок у великому, не завжди дружньому світі. І кожен з нас обов’язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.

Виконайте синтаксичний розбір виділених речень.

6. Прослухайте вірш, скажіть, якою повинна бути родина, щоб у ній панував лад.

Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонятися доземно ми повинні

За диво й за життя – своїм батькам.

Батьки для нас – це найдорожчі люди,

Воно піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.

І хай здоров’я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

Бо все найкраще в дітях від родини!

Привітність, щирість, щедрість, доброта,

Усі традиції народні і святині

Та мудрість й віра чиста і свята.

7. Творча робота. Складіть презентацію власної родини. (Слайд-шоу з фотографій учнівських родин. Звучить пісня «Моя родина».) У творі підкресліть означення та обставини.

V. Підведення підсумків. Оцінювання

1.Скласти сенкан «Додаток», «Означення», «Обставина», «Сім’я».

2.Прийом «Продовжте речення» .

Сьогодні я дізнався (-лася)…

Було цікаво…

Було важко…

Тепер я можу…

Я навчився (-лася)…

Урок дав мені для життя…

3. Заключне слово вчителя. Притча «Як треба будувати гніздечко».

4. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання

Скласти лінгвістичну казку «Другорядні члени речення»

Мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю граматичних основ, про головні та другорядні члени речення; удосконалювати вміння визначати члени речення; удосконалювати пунктуаційні вміння та навички;

розвивати пам’ять, увагу, аналітичні здібності; розвивати соціальну, комунікативну, творчу компетентності;

виховувати любов до рідної мови, формувати чуття влучного образного слова.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал, маршрутний лист подорожі, мультимедійний супровід уроку.

Внутрішньопредметні зв’язки: правильне інтонування речень, удосконалення вмінь відтворювати деформований текст, розігрування діалогів.

Міжпредметні зв’язки: українська література, природознавство.

Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Перевірка домашнього завдання

- Добрий день, діти! Сьогодні ми з вами проведемо помандруємо. Я вже бачу як загорілися ваші очі, як ви з нетерпінням чекаєте на пригоди.

А працюватимемо ми під таким девізом:

Не просто слухати, а чути!

Не просто дивитись, а бачити!

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно працювати.

-Думаю, що усім відомо, що будь – яка мандрівка не може пройти без підготовки, без збирання речей у дорогу. Тож нашими речами є сумлінно виконане домашнє завдання. Давайте його перевіримо.

ІІ. Повторення ключових питань.

* Маршрутний лист

Як відомо, навіть найпростіша мандрівка передбачає складання її маршруту. Ми з вами будемо мандрувати за допомогою маршрутного листа, який лежить у вас на партах.

Інструктаж щодо роботи з маршрутним листом

*За сумлінне виконання завдань № 1 – 7 ви можемо поставити собі чи другові 0 – 0, 5-1 бал.

*За правильне виконання завдання № 8 «Місто скарбів» ви можете отримати 3 бали ( кожне тестове питання оцінюється в 0, 5 б.)

*Усього можна отримати 10 балів.

*За сумлінну активну роботу учитель має право вам додати 1 чи 2 бали.

*Будьте уважні та чесні!

Назва мандрівки

Словосполучення й речення. Головні члени речення. Просте речення.

Маршрутний лист

____________________________________________

Прізвище, ім’я, клас

№

Назва етапів мандрівки

Самооцінка

Взаємооцінка

Оцінка вчителя

1

Збирання в дорогу

«Повний вперед!»

2

Вулиця перешкод

3

Майдан міркувань

4

Бульвар творчості

5

Озеро загадок

6

Лабіринт каламбурів

7

Хвилинка- повторинка

8

Місто скарбів

9

Усього

* Збирання в дорогу «Повний вперед!» ( інтерактивна гра «Мікрофон»):

· Що називається словосполученням?

· Як пов’язуються слова у словосполученні?

· Як визначити в словосполученні головне і залежне слова?

· Чому не утворюють словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення?

· У чому полягає відмінність між реченням та словосполученням?

· Які бувають речення за метою висловлювання?

· За емоційним забарвленням?

· За наявністю головних членів?

· За будовою (кількістю граматичних основ)?

· Що утворює граматичну основу речення?

· Які є другорядні члени речення?

· Які члени речення називаються другорядними?

*Робота з підручником.

Опрацювання таблиці «Словосполучення», «Речення».

ІІІ. Виконання вправ на повторення та узагальнення.

*Вулиця перешкод

До кожного слова підберіть залежне слово з метою точнішого , конкретнішого визначення предмета, ознаки, дії

— Яблуко –

— стіл –

— вчити –

— берег –

— йти -

*Майдан міркувань.

Визначте, які з наведених поєднань не є словосполученнями.

Укласти угоду; архіви й бібліотеки; на арені; творча робота; розуміти й відчувати; вода спадала; буду навчатись; духовний розвиток; протягом року; хліб і сіль; ранок позначався змінами; не більше чотирьох годин.

· Бульвар творчості

Доберіть до поданих головних слів залежні, складіть з ними 2 речення.

Школа, майстер, виробництво, верстат, розкрій, підготувати, облицювати, лакувати, шліфувати, зняти.

* Фізхвилинка. Розігрування веселих діалогів

Прочитати діалоги за особами, правильно інтонуючи кожну репліку. Вказати окличні речення.

******

- Ти вже повчив уроки?

- Якщо йти до магазину, то ще ні, а якщо гуляти, то вже!

*****

- Чому ти так пізно повернулася додому?

- Я була в Марійки – допомагала їй робити уроки.

- Та вона ж відмінниця!

- Я допомагала Марійці робити мої уроки.

*****

- Який твій найулюбленіший предмет?

- Телевізор!

*Озеро загадок.

Прочитати загадки, відгадати їх. Із речень виписати кілька словосполучень, у кожному визначити головне й залежне слова. З'ясувати, як у кожному з виписаних словосполучень здійснюється граматичний зв’язок між словами. Визначити, якими частинами мови виражене кожне із словосполучень.

1. Червоний гість дерево їсть.

2. Увечері вмирає, а зранку оживає.

3. Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється.

4. Кольорове коромисло через річку повисло.

5. Чорна корова, золоте теля.

Народна творчість.

Відгадки.

1.Вогонь. 2. День. 3. Блискавка. 4. Веселка. 5. Місяць на небі.

· Лабіринт каламбурів

Розташуйте слова у правильному порядку, щоб прочитати речення, доведіть, що вони прості.

1.Бути писати - ось того щоб початок і джерело правильно мудрим.

2. Для жити та освіченої вченої значить думати людини

3. Мова яка людина така й.

4.Спішить сильно, тому щастить хто менше.

* Хвилинка – повторинка

Робота біля дошки та в зошиті. Записати речення, підкреслити підмети й присудки. Визначити види речень за метою висловлювання та будовою.

Осінь на рябому коні їздить (Нар.творч.) Осінь ходить, яблука золотить (М.Рильський.) Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В.Сосюра.) Чатує осінь на останнє листя старого дуба (Л.Костенко.) Каштанів жовтий лист прощально одшумів (В.Сосюра.)

ІV. Підбиття підсумків уроку.

*Місто скарбів

Тестові завдання.

1.Укажіть словосполучення:

А буряки й цибуля;

Б у класі;

В писати твір;

Г осінь закінчується.

2. Укажіть поширене словосполучення:

А читати журнал;

Б багатошаровий салат;

В помаранчеві ягоди горобини;

Г прибути невчасно.

3. Укажіть розповідне речення.

А Збережімо рідну мову.

Б Зачиніть, будь ласка, кватирку.

В Сьогодні буде дощ?

Г У вівторок буде контрольна робота.

4. До словосполучень не можуть належати:

А поєднання іменників із прикметниками ( погожий день, щире слово);

Б поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків, зі мною);

В поєднання дієслів із прислівниками (працювати наполегливо, рухатися швидко);

Г поєднання дієслів і займенників ( йти зі мною, говорити з тобою)

5. Граматична основа речення складається

А з підмета і означення;

Б з підмета і присудка;

В з присудка та обставини;

Г з означення й підмета.

6. Спонукання до дії (наказ, прохання) вражається

А у розповідному реченні;

Б у питальному реченні;

В у окличному реченні;

Г у спонукальному реченні.

Ключ.

1 –В, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б, 5 – Б, 6 – Г.

· Завершення подорожі

Діти, підрахуйте кількість балів, отриманих протягом подорожі ( самооцінка та взаємооцінка). Оцінка учителя буде виставлена після уроку.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф ________, знати ключові поняття з теми; виконати диференційоване завдання: І група – робота з текстом; ІІ група – робота з картками.

Завдання для І групи

· Прочитати текст, із 5 та 6 речення виписати усі можливі словосполучення. Зробити їх розбір. Пояснити, чому головні члени речення (підмет і присудок) та однорідні члени не становлять словосполучень.

День був ясний. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Сонце ходило в небі низько, але добре ще припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях лист зеленів, ніби влітку. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Проти сонця воно лисніло, наче легка біла хмара порвалась на небі, розпалась на нитки і полетіла на землю. Павутиння обснувало тополі, верби, стіжки. Воно маяло на вершечках садків, метлялось коло хрестів церкви і знов летіло та летіло… (За І.Нечуєм-Левицьким; 85 сл.)

Завдання для ІІ групи

Картка 1

Переписати, ставлячи в кінці речень розділові знаки. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Розповісти, які бувають речення за інтонацією й за метою висловлювання.

Ви чули казочку про край царя Гороха Чи знаєте, чому людей там стало трохи Хтось іскру з люльки здув, а загасить не зміг. І знявсь пожар такий, аж загорівся сніг

Леся Українка.

Картка 2

Переписати, ставлячи в кінці речень розділові знаки. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. З’ясувати вид кожного речення за метою висловлювання. Вказати окличні речення.

Чи то я недбалий Чи то я ледачий Оце задали нам чотири задачі й письмо на додачу І вже я навколо нічого не бачу А вітер з розгону влетів до кімнати: «Та доки ж сидіти Та доки писати»

М.Пригара.

Тема. Другорядні члени речення. Означення

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення, розширити знання про означення, способи його вираження, типи і стилі мовлення; вчити визначати означення у реченні, з’ясовувати спосіб його вираження, конструювати речення за поданими схемами; удосконалювати вміння поширювати думка за допомогою означень; виховувати патріотичні почуття, прагнення пізнавати минуле свого народу.

Міжпредметні зв’язки: відомості про епітет, його зображувально – виражальну роль; інформація про Нестора Літописця, його літопис «Повість Минулих літ».

Учні повинні знати: запитання, графічне позначення означення та способи його вираження.

Учні повинні вміти: відрізняти означення від інших другорядних членів речення, підкреслювати означення умовною позначкою, будувати речення за схемами і поширювати їх означеннями.

Обладнання: мультимедійнийй проектор, тлумачний словник, картки самооцінювання діяльності учнів на уроці, роздатковий матеріал.

Література:

· Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 5 класу. – К.: Грамота, 2005.

· uk.wikipedia.org/wiki/Нестор-літописець

· uk.wikipedia.org/.../День_слов'янської_писемності

Перебіг уроку

1.Забезпечення мотивації.

· Активізація опорних знань та вмінь

Після організованого початку уроку, який орієнтовно співпадає у календарному плані з Днем слов’янської писемності (9 листопада), учитель пропонує учням уважно прочитати текст на слайді.

Учні колективно виправляють і коментують орфографічні помилки на правила, вивчені у початковій школі, пригадують правила вживання тире між підметом і присудком і виправляють пунктуаційну помилку.

Після цього учні самостійно підкреслюють граматичну основу в останньому реченні тексту і самостійно перевіряють свою роботу.

Далі учитель пропонує пригадати, з яким другорядним членом речення познайомилися минулого уроку, учні підкреслюють додатки. Після цього учитель просить з’ясувати, на які запитання відповідають інші, ще не підкреслені члени речення, із запитанням якої частини мови співпадають.

2.Представлення теми й очікуваних результатів.

Учитель повідомляє, що сьогодні п’ятикласники познайомляться зі ще одним другорядним членом речення – означенням, роздасть картки самоаналізу діяльності учнів на уроці та нагадає, як із ними працювати.

Самоаналіз роботи на уроці

Перелік знань і умінь

Знаю

(вмію)

Треба допрацювати вдома

Я знаю

· На які запитання відповідає означення?

· Як підкреслюється означення?

· Словами яких частин мови виражається означення?

Я вмію

· Відрізняти означення від інших другорядних членів речення

· Підкреслювати означення умовною позначкою

· Будувати речення за схемами і поширювати їх означеннями.

3. Презентація необхідної для учнів інформації.

· Робота з підручником (сторінка 58, вправа 109). Колективне складання зв’язної розповіді про означення на основі відомостей, поданих у таблиці.

Означення – це другорядний член речення, що відповідає на запитання який? чий? котрий? і підкреслюється хвилястою лінією. Наприклад: Місто Чернігів розташоване на правому березі Десни.

- Словами яких частин мови виражені означення у цьому реченні?

· Лінгвістичне дослідження. Робота в парах.

- Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок, з’ясуйте тип і стиль мовлення. Визначте, чим виражені виділені означення.

Після закінчення роботи учні роблять висновок, словами яких частин мови виражаються означення.

4.Забезпечення виконання системи вправ і завдань, спрямованої на формування мовних, комунікативних, соціокультурних і оргдіяльнісних умінь.

· Колективна робота. Сконструювати речення на основі прочитаного тексту за даними схемами, підкреслити головні та другорядні члени речення.

· Робота в групах. Прочитати текст, визначити стиль мовлення, підкреслити означення.

· Стилістична лабораторія

- Щороку 9 листопада, у день слов’янської писемності, коли стартує Міжнародний конкурс з української мови ім. П.Яцика, представники влади вітають учасників мовного змагання. Ось і цього року підготували два тексти привітання. Порівняйте їх і дайте відповіді на запитання:

Яка роль означень у мовленні?

Який художній засіб ґрунтується на вживанні означень?

У яких стилях мовлення і з якою метою вживаються епітети?

Дорогі українці!

Щиросердечно вітаємо вас з Днем української писемності та мови.

Мова є основою духовного багатства народу, найвагомішим надбанням кожної окремої людини і найбільшою суспільною цінністю.

Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Всебічна підтримка державності мови, зростання її престижу, зміцнення та розвиток - почесна місія кожного громадянина України.

Бажаємо, щоб Материнське Слово було для нас духовним джерелом життя і оберегом. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо у душі любов до рідної мови.

Українці!

Щиросердечно вітаємо вас з Днем писемності та мови.

Мова є основою багатства народу, надбанням людини і цінністю.

Маємо дар: одну з мов світу. Підтримка державності мови, зростання престижу, зміцнення та розвиток - місія громадянина.

Бажаємо, щоб Слово було для нас джерелом життя і оберегом. Не з примусу, а лише за покликом сумління та гідності плекаймо у душі любов до мови.

· Самостійна робота за варіантами. Записати речення, вставивши на місці крапок слова д довідки. Назвати епітети.

5. Оцінювання результатів уроку. Підбиття його підсумків.

· Гра «Обери потрібне». Із трьох складників у кожному рядку обери і запиши те, що стосується означення.

· На основі виписаних ключових слів скласти зв’язне висловлювання про означення.

· Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал на стор. 58, виконати вправу 61. Індивідуальне завдання : написати міні – опис «Моя улюблена квітка», підкреслити означення.

Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки». У світі фантазій і добра

Мета: вчити дітей аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, виразно, емоційно виконувати ролі; розвивати уміння уявляти ситуацію, розуміти задум автора, формувати навички поведінки на сцені, перед широкою аудиторією; виховувати повагу до друзів-акторів, доброту, милосердя, уміння співпереживати.

Обладнання: декорації для інсценізації, дитячі малюнки, технічні засоби, картки.

Хід уроку

Лякать людей артист не має права.

Зірвать виставу- то найбільший гріх.

Твоє страждання – особиста справа.

Твоє мистецтво – радощі для всіх.

Л. Костенко

I. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдання уроку.

Слово вчителя.

Розповідаючи про своє бажання стати дитячим письменником, Всеволод Нестайко зазначив: "Всі болі розтоптаного війною мого дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося, - сонячно. Весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими".

Ось звідкіля витоки такої неповторної Країни Дитинства, створеної Нестайком. Сьогодні ми з вами поринемо в цю дивовижну Країну письменника. Сьогодні ми влаштуємо театр. Хтось з нас буде актором, хтось – прискіпливим критиком, комусь доведеться грати роль автора, але кожен має бути щирим, справжнім, щоб відчути насолоду від зустрічі з головними героями Всеволода Нестайка.

(Оголошення теми уроку)

Робота з епіграфом.

Епіграфом до нашого уроку стануть слова відомої поетеси Л. Костенко.

- Як ви розумієте слова Л.Костенко?

- Як, на думку поетеси, має поводитись актор на сцені?

- То що ж ви очікуєте від сьогодняшнього уроку?

(побачити виразні, емоційно виконані ролі; зрозуміти задум автора; формувати навички поведінки перед аудиторією; поглибити знання про даний твір…)

II. Сприймання нового матеріалу.

Повідомлення (історія написання)

Все почалося з того, що якось на початку шістдесятих років минулого століття Всеволод Нестайко поїхав із групою київських письменників і журналістів на полювання. А ввечері до багаття мисливців прибився сільський хлопчик на ймення Ява, дуже самостійний і меткий. І був у нього дід Варава, іменем якого назвали тамтешнє озеро – Реньове. А незадовго до цього художник Василь Євдокименко, який проілюстрував чимало книжок Всеволода Нестайка і який постійно жив у місті Острі на Чернігівщині, розповів письменнику історію про двох місцевих хлопців, котрі заблудилися у колгоспній кукурудзі. Вони блукали в ній цілий день, аж поки надвечір у селі не заговорило радіо, на звук якого вони й вибралися із кукурудзяного полону.

Саме в оповіданні «Пригода в кукурудзі» вперше з’явилися на світ Ява Рень і Павлуша Завгородній. Трохи згодом В.Нестайко написав про них ще одне оповідання «Тореадори з Васюківки». Ява і Павлуша були настільки жвавими, так і просилися в нові пригоди, що буквально примусили письменника написати про них цілу повість «Пригоди Робінзона Кукурузо», яка вийшла у 1964 році. Успіх книжки був просто фантастичним і письменник вирішив написати продовження. У 1966 році вийшла друга повість про Яву і Павлушу — «Незнайомець з тринадцятої квартири», а в 1970 — ще одна, «Таємниця трьох невідомих». Разом повісті склали славнозвісну трилогію «Тореадори з Васюківки», яка вперше побачила світ окремим виданням у 1973 році і з того часу постійно перевидається і перекладається багатьма мовами.

- То хто ж вони, головні персонажі повісті, - фантазери чи бешкетники, мрійники чи порушники дисципліни?

Моделювання образу.

I. Ява Рень і Павлуша Завгородній - звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни".

Звідки таке незвичне ім'я - Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я - Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень - енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр.

II. Павлуша Завгородній - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.

Васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру".

Інсценізація уривка 1.

- Чи такими ви уявляли героїв твору, їх поведінку?

Словникова робота.

У діалозі головних героїв прозвучали слова, які потребують пояснення.

З’ясуємо лексичне значення даних слів.

Тореадор (матадор) – це учасник кориди (бою з биками). Корида дуже популярна в Іспанії та в країнах Латинської Америки.

Гангстери – учасники бандитської зграї ,організованої групи злочинців.

Буцегарня – приміщення для тимчасового ув’язнення.

Авантюрист – шукач сумнівних ризикованих пригод, пройдисвіт.

- А зараз театр-перевтілення. Ролі головних героїв виконають дівчатка.

Інсценізація-перевтілення 2.

- Чи легко грати роль іншої людини? Чому?

Робота біля дошки. Побудувати інформаційне гроно “ Риси характеру героїв”

Ява Павлуша

Позитивні Негативні

веселі не люблять навчатися

кмітливі неслухняні

сміливі несерйозні

розумні необережні

добрі

люблять усе живе

із почуттям гумору

дотепні

Літературний аукціон.

А зараз завітаємо до літературного аукціону. Я прошу аукціоніста зайняти своє місце.

• Що будували Ява і Павлуша під свинарником?

• Які назви мали б носити станції лінії метро у Васюківці?

• Скільки коштував би проїзд у метро? Хто мав би право їздити безкоштовно? Скільки платила б учителька математики?

• Як звали Явину корову?

• Яке око примружував дід Варава, коли стріляв на полюванні?

• Хто з героїв казав так: “Опозогив! Маму – депутата на все село опозогив. Загаза чогтова!”?

• Що було зображено на килимку, який Павлуша приготував для кориди?

• Яку оперу співали тореадори Ява і Павлуша, йдучи на бій із коровою?

• Де побачив Ява свого друга після того, як Павлуша вдарив Контрибуцію по губі?

• Де опинилися хлопці, втікаючи від корови? Скільки часу вони простояли у бридкій слизькій багнюці?

• Чим частував Ява свою корову після кориди?

• Як назвав Павлуша Яву, коли той опускався на цеберку в криницю?

• За що хлопці не любили Карафольку?

• Яке, на думку хлопців, найбільше слово зі слів людських?

Уявна подорож «Сторінками класного альбому»

Діти, зверніть увагу на дошку. Перед вами колекція малюнків, створена вашою уявою, фантазією. Аналізуючи виставку, можна зрозуміти, який епізод вам найбільше припав до душі. Про щ о мріяли хлопці, влаштовуючи кориду? Який з малюнків вказує на реальність цього вчинку?

Практичне вдосконалення знань.(Теорія літератури)

- Що таке повість?

- Доведіть, що «Тореадори з Васюківки» - це повість, а не оповідання.

- Які твори називаються пригодницькими?

(Повість – це великий за обсягом епічний твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.

Пригодницький твір має складний сюжет, із його героями трапляються цікаві, часом неймовір пригоди, вони опиняються в складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно, виходять переможцями.)

Робота з підручником.

Засоби творення комічного:

1. Надання предмету зображення невластивих йому рис.

2. Дитяча етимологія.

3. Уживання жартівливих приказок, прислів’їв, фразеологізмів.

4. Несподівані порівняння.

5. Надання незвичних для тварин звичок.

6. Використання зниженої лексики, лайливих слів.

7. Використання наукової чи професійної лексики.

8. Вживання гіперболи й літоти з метою висміювання.

III. Підсумок уроку.

Метод «Інтерв’ю»

- Про що довідалися ви на уроці?

- Що зацікавило найбільше?

- Яке враження на вас справили герої-актори?

- Уявіть, що вам потрібно рекламувати твір В.Нестайка «Тореадори з Васюківки». Як ви зацікавите читачів?

( Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба - велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка - одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її. )

- А щоб перевірити, чи досягли ми своєї мети на уроці, продовжіть речення, записані на дошці.

Я можу…

Я вмію…

Я знаю…

Один з важливих висновків, які кожен зробить після знайомства з васюківськими тореадорами, це – щастя дружби і вірність їй, як і взагалі вірність принципам, обов’язку. Недарма на Яву та Павлушу таке глибоке враження справляють слова з листа, адресованого їм : «Святе це діло – дружба. …Той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий!.. бо найбільше ти людина, коли щось робиш для друга. Пам’ятайте про це…»

IV. Домашнє завдання.

Завдання середнього рівня. Виписати 6 прислів’їв, які характеризують справжні дружні стосунки.

Завдання високого рівня. Скласти опис-загадку з елементами гумору когось із однокласників. Ім’я особи не називати, клас повинен впізнати по опису.