Робота з відстаючими здобувачами освіти

1. Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмета вміннях, що не дають змоги охарактеризувати істотні елементи досліджуваних понять, а також здійснити необхідні практичні дії.

2. Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що здобувач освіти не може за відведений час оволодіти необхідним обсягом знань, умінь, навичок.

3. Недостатній рівень розвитку й вихованості особистісних якостей, що не дозволяють здобувачеві освіти виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.

1) Внутрішні

─ Недоліки біологічного розвитку:

а) дефекти органів чуття;

б) соматичне ослаблення;

в) особливості вищої нервової діяльності, що негативно впливають на навчання;

г) психологічні відхилення.

─ Недоліки психічного розвитку особистості:

а) слабкий розвиток емоційної сфери особистості;

б) слабкий розвиток волі;

в) відсутність позитивних пізнавальних інтересів, мотивів, потреб.

─ Недоліки вихованості особистості:

а) недоліки в розвитку моральних якостей;

б) недоліки у ставленні особистості до вчителів, колективу, родини тощо;

в) недоліки важкого виховання.

2) Зовнішні 

─ Недоліки освіченості особистості:

а) прогалини в знаннях і спеціальних уміннях;

б) прогалини в навичках навчальної праці.

─ Недоліки досвіду впливу навчального закладу:

а) недоліки процесу навчання, навчальних посібників тощо;

б) недоліки виховних впливів (вчителів, колективу, учнів тощо).

─ Недоліки впливу середовища:

а) недоліки впливу родини;

б) недоліки впливу однолітків;

в) недоліки впливу культурно-виробничого оточення.

у процесі контролю за підготовленістю здобувачів освіти:

─ створення атмосфери особливої доброзичливості під час опитування;

─ зниження темпу опитування, дозвіл довше готуватися до відповіді;

─ пропозиція здобувачем освіти зразкового плану відповіді;

─ дозвіл користуватися наочним матеріалом, яке допомагає при приготуванні став;

─ стимулювання оцінкою, підбадьоренням, похвалою;

  під час викладу нового матеріалу:

─ застосування до здобувачів освіти з низьким рівнем підготовки заходів щодо підтримання інтересу й використання запитань, які з’ясовують ступінь розуміння здобувачами освіти  матеріалу;

─ залучення їх  до процесу приготування страв на етапі показу майстром виробничого навчання ;

─ залучення до висловлення пропозицій з  вирішення  проблемних стуацій, до висновків та узагальнень або пояснень суті проблеми, висловленої сильним здобувачем освіти;

 в ході самостійної роботи здобувачів освіти на уроці:

─ поділ завдань на етапи, виконання  простих завдань , посилання на вирішення проблемних ситуацій;

─ нагадування прийому й способу виконання завдання;

─ вказівка на необхідність актуалізувати той чи інший спосіб приготування страв;

─ наголошення  на правельність , необхідність вирішення виробничих ситуацій та задач;

─ інструктування з техніки безпеки та охорону праці на робочому місці;

─ стимулювання самостійних дій здобувачів освіти, які не встигають.

─ більш ретельний контроль за їхньою діяльністю, вказівки на помилки, перевірка, виправлення;   під час організації самостійної роботи:

─ вибір для груп з низьким рівнем підготовки відповідних завдань , вправ, а не збільшення їх кількості;

─ більш докладне пояснення послідовності виконання завдання;

─ попередження про можливі ускладнення, використання карток-завдань, інструкційних карток, та технологічних карт при приготуванні страв та напівфабрикатів.