Викладачам

10 кроків, які допоможуть розвинути стресостійкість.

Усім нам дуже важливо дбати про себе. Особливо в непрості часи, які ми переживаємо сьогодні. Американські вчені сформулювали практичні поради, які допоможуть кожному знайти сили для того, щоб пройти через складні життєві обставини.  

1. Турбуйтеся про тіло та дух. Обов'язково знаходьте час та можливості для відновлення. 

2. Уникайте  розгляду кризової ситуації як проблеми, яку неможливо вирішити.

3. Прийміть життєві обставини, які неможливо змінити.

4. Плануйте. Ставте цілі та досягайте їх.

5. Формуйте позитивний світогляд. Йдеться про усвідомлений вибір фокусуватися на зростанні та фіксації хорошого в житті, вірі у краще тощо.

6.  Навчайтесь у минулого. Не все, що відбувається, – на краще, проте ми можемо взяти краще з усього, що відбувається.

7.  Шукайте можливості для самопізнання після пережитої кризи.

8.  Розвивайте впевненість у собі.

9.  Підтримуйте та зміцнюйте стосунки з іншими людьми.  Обирайте тих людей, які сприяють вашому зростанню та розвитку.

10. Будьте готові до рішучих дій.

Важливо усвідомити: ці кроки будуть ефективними лише в разі дотримання фундаментальних правил ⬇

Правило реальності. Бажання втекти від жахливої правди є природним. Проте, поки не виникне повне усвідомлення того, що все, що відбувається, – дійсно є, робити подальші кроки – марна справа.

Правило часу. Знаходьте час на те, щоб працювати над собою. Спробуйте позбавитись упередження щодо того, що часу мало. Насправді часу дуже багато.

Правило трансформації.  Дозвольте собі обрати зміни. Концентруйтеся на вирішенні проблеми, а не на проблемі. Знайдіть людину, яка вам буде допомагати на цьому шляху (за потреби). Зберігайте віру в те, що все буде саме так, як ви бажаєте.


З Листа МОН УКРАЇНИ № 1/5735-22 від 30 травня 2022 року

 Про запобігання та протидію

 домашньому насильству в умовах 

 воєнного стану в Україні

Суголосно до статті 1. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії - жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.

Діти відчувають на собі подвійний вплив війни. Якщо у родині, де відбувається домашнє насильство, є діти - не варто тішити себе ілюзіями, що вони нічого не помічають й на них така ситуація ніяк не вплине. Діти все бачать, все відчувають, й нездорові стосунки між батьками можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.

Дитина - свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства.

Відповідальність за домашнє насильство несе кривдник із числа таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Згідно законодавства України за вчинення домашнього насильства передбачена відповідальність.

Так, стаття 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Стаття 126¹ Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами.

Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.

Куди звертатися у випадках домашнього насильства:



                 15 травня

Міжнародний день сім’ї

 

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. Коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

 


Зійде сонце над нашою країною! Захисники повернуться додому!

 Життя буде продовжуватися! Створяться нові сімʹї ! Народяться діти!

ВСЕ  БУДЕ УКРАЇНА!

 Вітаю з Міжнародним днем сім'ї! Бажаю величезного сімейного щастя, душевності, любові, ніжності, турботи і уваги. Нехай почуття єднання і привітності завжди гріє вас в будь-яку погоду, в будь-який час року.       

                Бережіть один одного і будьте щасливі!


Період з  25  листопада Міжнародна акція «16 днів проти гендерного насильства»   по 10 грудня 

ҐЕНДЕРНЕ ВИХОВАННЯ (GENDER EDUCATION) – цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них егалітарних цінностей, поваги до особистості, незалежно від статі, розвитку індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками толерантної поведінки та з метою побудови громадянського суспільства.

Відмінності в поведінці жінок і чоловіків,  та їхньої ролі в суспільстві, називається - гендер .

Гендерна рівність —це рівні права, можливості й умови для їх реалізації для жінок і чоловіків у всіх сферах життя.  Ґендерна рівність не означає, що чоловіки і жінки стають однаковими, а те, що їх можливості й життєві шанси рівні.

Гендерна рівноправність — це рівне ставлення й оцінювання суспільством подібностей та відмінностей між жінкою та чоловіком і розрізнення ролей, які вони відіграють.

Гендерна дискримінація – це ситуація, за якої особа або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами та свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій законом.

Ґендерно зумовлене насильство - це насильство, яке вчиняється до осіб через їхню стать або стосується переважно осіб певної статі. Це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого найчастіше стають жінки.

 Інформація для роздумів

Приклади порушення гендерної рівності в Україні:

 У структурі населення України жінки займають 54 %;

• 80 % безробітних в Україні — жінки;

• серед державних службовців жінки становлять 68 %, проте на керівних посадах, на рівні прийняття рішень їх буквально одиниці;

• у Вищому господарському суді України близько 40 % суддів — жінки. В обласних господарських судах жінки-судді складають 60 %.

Зайнятість жінок в Україні:

• в промисловості — 2,1 %;

• у сільському господарстві — 54,3 %;

• у приватному сервісі — 43,6 %.

За рівнем представництва жінок у парламенті Україна серед інших країн світу посідає місце у другій сотні, поступаючись не лише державам з традиційними демократичними устроями, як, наприклад, Швеція, а й Білорусі, В’єтнаму, Нікарагуа, Польщі, Росії, Румунії, Туркменістану, Угорщині тощо.



Міжнародний день друзів – свято, відоме всьому світу. Присвячується цей день друзям і близьким людям, які завжди підтримають і не залишать у біді.

Дружба завжди була великою цінністю у житті людини, адже відшукати по-справжньому вірного друга вважається удачею. Для того, щоб нагадати людству про важливість друзів, навчити цінувати вірність і опору, яку нам надають ці люди, було створено міжнародне свято.

Цей день приурочений теплим стосункам між близькими людьми, а не дружбі у всьому світі. Різниця в тому, що існує ще День дружби, який відзначається 30 липня і присвячується дружнім відносинам між державами, національностями і культурами.

Пом"ятаєте, як кіт Леопольд казав: "Хлопці, давайте жити дружно!"

Як допомогти студентам із труднощами у навчанні.

Неуспішність - найгостріша проблема сучасної освіти, викликана багатьма причинами, в тому числі й соціальними. Сильно знизився у наш час престиж освіти, інтелігентності, професійної компетентності.

З проблеми подолання неуспішності є численна література як у нашій країні, так і за кордоном, накопичений цінний практичний досвід, зроблений ряд висновків, який не потребує доведення. Встановлено, зокрема, що неуспішність закономірно пов‘язана з  індивідуальними особливостями дітей та з тими умовами, у яких протікає їхній розвиток, це порушення взаємодії між студентами, викладачами та навколишнім середовищем.

Можна виділити такі групи невстигаючих:

·        діти, у яких відсутні дійові мотиви навчання;

·        діти зі слабкими здібностями до навчання;

·        діти з неправильно сформованими навичками навчальної праці та які не вміють трудитися.

Діти, які не вміють працювати сприймають завдання неуважно, часто їх не розуміють, пасивні, не помічають своїх невдач та труднощів, індиферентно ставляться до результатів своєї роботи. Вони емоційні, кажуть “не можу” до початку роботи та потребують заохочення.

Справа в тому, що всі студенти, які не встигають, мають спільні риси,  узагальнені поняттям “слабка самоорганізація”, яка виявляється у невмінні студента керувати власними психологічними процесами, відсутністю сформованих раціональних способів розумової праці, небажанням думати при розв‘язанні навчальних завдань, формальним засвоєнням знань. Прагнучи запобігти розумової праці, невстигаючі шукають різні обхідні шляхи, які звільняють їх від необхідності мислити.

Слід відмітити, що студент, не встигає - це не обов‘язково двієчник, який не може засвоїти  мінімальні вимогами навчальної програми. Таке глибоке відставання може бути  пов‘язане з аномаліями сімейних взаємин, хворобами. Але уважно вглядаючись у будь-яку групу, незмінно переконуєшся, що навіть серед благонадійних студентів важко знайти дитину, яка ніколи б не потребувала допомоги у подоланні  труднощів у навчанні.

Причинами неуспішності можуть бути:

·    недоліки фізичного та психічного розвитку (слабке здоров'я, нерозвинута пам'ять і мислення, відсутність навичок  

     навчальної праці);

·    недостатній рівень вихованості (відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недисциплінованість, відсутність 

     почуття обов'язку і відповідальності);

·    недоліки в діяльності навчального закладу (відсутність у групі атмосфери поваги до знань, недоліки в методиці 

     викладання, недостатня організація індивідуальної та самостійної роботи студентів, байдужість і слабка підготовка 

     викладача);

·    негативний вплив атмосфери в сім'ї (низький матеріальний рівень життя сім'ї, негативне ставлення батьків до закладу, відрив дітей від навчальної праці та ін.).

Дослідження переконують, що ці причини по-різному впливають на хлопців і дівчат. Так, серед невстигаючих майже 80% хлопців і 20% дівчат. Слабке здоров'я є головною причиною неуспішності у хлопців удвічі рідше, ніж у дівчат. Недостатній рівень вихованості в хлопців трапляється втричі частіше, ніж у дівчат.

Як допомогти студентам покращити успішність?

Залежно від виду відставання у навчанні проводять відповідну навчальну роботу зі студентами щодо його усунення.

Подоланню епізодичного відставання сприяють:

·        консультації з питань раціоналізації навчальної праці;

·        додаткові заняття;

·        посилення контролю за щоденною працею студентів;

·        своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів щодо їх    

         усунення;

·        індивідуальні завдання з вивчення пропущеного;

·        контроль за виконанням заданого.

Для подолання стійкого відставання з однієї дисципліни  чи дисциплін одного профілю необхідно:

·        вдосконалення методики викладання дисципліни;

·        доступне розкриття навчального матеріалу,

·        розвиток мислення студентів;

·        диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях;

·         спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем;

·        заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчальної дисципліни.

Щоб подолати стійке і широкопрофільне відставання студентів, слід: вживати заходів щодо усунення епізодичного і часткового відставання; координувати дії всіх викладачів з дисциплін, з яких студент не встигає.

Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності студентів є належна підготовка викладача до такого виду діяльності.

Для цього він зобов'язаний:

·        усвідомити державну значущість цієї проблеми;

·        уміти встановити «діагноз захворювання» — причини неуспішності в кожному конкретному випадку;

·        володіти методикою навчання таких студентів;

·        підходити до них з «оптимістичною гіпотезою»;

·         виявляти терплячість, доброзичливість.

У зарубіжних країнах неуспішність дитини долають індивідуалізацією навчання. Для відстаючих готують програмовані посібники, створюють спеціальні комп'ютери для індивідуальної роботи.

 


Поради викладачам

  10 способів порятунку від стресу

        З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе.

 Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідо­мості, — вже наполовину  вирішена. Для цього зовсім необо­в'язково йти до психоаиалітика. Розкажіть про те, що  вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний при­йом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

  Не вдавайте з себе бідну ягничку. Перше, що рекоменду­ють зробити психологи коли в  черговий раз захочеться роз­винути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знай­ти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.

  Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упора­тися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, роз­ поділивши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.

 Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему   роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті тра­пляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані пробле­ми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.

  Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок вики­дає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпрос­тіша йогівська вправа.       Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть        у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка  (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб пов­ноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

 Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням.Наприклад, купіть собі будь-що у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки  заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

  Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм проду­  куватиме бажані гормони радості.

  Робіть фізичні вправи не менше ЗО хвилин на день. За­мість того, щоб відлежуватись у  ліжку, бігайте. За тверджен­ням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортив­не ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну на­громаджуватися, по-друге, відволікають від негативних ду­мок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для   вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

  Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Ві­зьміть па озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є  опуда­ло свого недруга. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть  лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на  шматки... (Можете уяв­ляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що не­ нормативна лексика разом з різкими жестами теж добре ви­водить негативні емоції.

  Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у  натуральному вигляді міс­титься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

 

                    Як розпізнати професійне вигорання та попередити його?

Для багатьох з нас понеділок – складний день, і ми з нетерпінням чекаємо на вихідні. Але це – ще не ознака професійного вигорання.

Тоді як до основних симптомів вигорання на роботі належать:

·        Втрата ентузіазму.

·        Збільшення кількості помилок та падіння якості роботи.

·        Страх перед нововведеннями.

·        Песимістичні настрої щодо власної діяльності та роботи компанії в цілому.

·        Втрата відчуття сенсу роботи, яку ви виконуєте.

·        Зменшення соціальних контактів на роботі.

·        Дратівливість.

·        Хронічна втома.

У сукупності такі емоційні стани майже неминуче призводять до звільнення.


Та чи є спосіб запобігти вигоранню на роботі?

·  Знайдіть спосіб емоційної розрядки від складних переживань на роботі. Наприклад, за допомогою техніки виписування негативу на папері або «змивання» поганих емоцій з рук під струменем води.

·        Активний спосіб життя та спорт – є профілактикою роздратованості та хронічної втоми.

·        Підвищуйте власну планку. Відчуття прогресу в кар'єрі важливе для того, щоб уникнути вигорання.

·      Проведіть за можливості чітку межу між робочим часом та особистим життям. Інакше це призводить до відчуття, що робота поглинає увесь ваш час.

·  Відзначайте кожне своє досягнення за методом «маленьких кроків». Це додасть впевненості та забезпечить відчуття постійного прогресу.




 Гарного Вам настрою, дорогі мої колеги !

 

 Що це за штука – гарний настрій? І чому воно стає поганим, сумним? Як зробити так, щоб бути завжди в приємному, гарному настрої, коли твоя душа просто  співає? І чи взагалі це можливо? А якщо просто робити собі та іншим хоч невеликі,  але приємності? Намагатися частіше посміхатися і не думати про погане. Адже без посмішки світ стане нудним і похмурим: не буде веселих пісень, віршів, фільмів, картин, танців… Чим більше щасливих облич, тим більше в світі гарного настрою. 

                                (до Міжнародного дня протидії  булінгу)

                           Що таке булінг?

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього ...

Булінг це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним ...

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають. 

Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.

Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.


Яка відповідальність за вчинення булінгу?

Вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.

Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».


Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:


                                                                                       Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:


                                        Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!



Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!


Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

 Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!


      Що робити, якщо ваша дитина агресор?


Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування)







Дорогі викладачі! Хочу запропонувати Вам курс лекцій про домашнє насильство.  Якщо Вас зацікавить ця тема, я можу продовжити друкувати матеріал про форми  та наслідки насильства. 

Ознаки фізичного насильства:

Бути жертвою насильства — несвідоме рішення, тоді як бути кривдником — це свідомий вибір завдавати шкоду життю та здоров'ю іншої людини.


Насильство завдає шкоди не лише фізичному, а й психічному здоров'ю постраждалих, і часто супроводжується сексуальним та економічним насильством.


Ознаки сексуального насильства:

Статевий акт, який вчиняє повнолітня особа із дитиною у віці до 16 років, незалежно від її згоди, є сексуальним насильством щодо дітей.


Ознаки психологічного насильства:

Окремий конфлікт у сім'ї, випадкова образа чи навіть повторювані сварки — це не психологічне насильство. Насильство — свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви. Це ускладнює для постраждалих ефективний захист почуттів та інтересів.


Психологічне насильство щодо дітей найчастіше виправдовують перевагою у досвіді, виховними потребами, нездатністю дітей самостійно подбати про себе. Часто батьки й опікуни «не розуміють», що їхні дії чи слова (або ж бездіяльність) є психологічним насильством. Відтак, кількість дітей-жертв психологічного насильства найбільша з-поміж усіх його видів — 45%.

Прояви психологічного насильства щодо дітей:


Основні ознаки економічного насильства: