Інформація для студентів

                    У яких випадках звертатися до соціального педагога?

Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим.

Якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш, як себе поводити у такій ситуації.

Якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків.

І просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє... Я тебе буду чекати, завжди вислухаю і зрозумію!

                                                      Дорогі студенти! Дуже важлива інформація!

Попередження щодо випадків залучення дітей до протиправної діяльності проти національної    

безпеки та ïx наслідки, що розміщенні    

за посиланням:

https://docs.google.com/document/d/1nUvHOTfp3BTJQ9hgs6SWntylXCtwAjtGDbmiDLhALOI/edit?tab=t.0

Всеукраїнська програма ментального здоров’я, створюється за ініціативою першої леді Олени Зеленської і має просту життєву назву «Ти як?», стартувала в Україні 27 березня 2023р.  І певною мірою її можна назвати унікальною, адже, враховуючи воєнний час і травматичні обставини, крізь які доводиться проходити всій державній системі і громадськості, аналогів розбудови подібних новаторських проєктів у світі немає.

Як… я?! Невже це має значення, коли навколо коїться таке жахіття, як війна..?

«Це не на часі»

«Комусь ще гірше, ніж мені»

«Спочатку треба потурбуватися про всіх інших»

«Має бути соромно за моє ниття»

Такі думки першими проминають у свідомості більшості українців, коли їм ставлять запитання: «Ти як?» Бо ж усі ми без винятку з початком повномасштабної війни продовжуємо проживати травматичний досвід.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, принаймні, на рівні усвідомлення і визнання власного психічного стану . 

Що таке ментальне здоровʹя?

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров'я об'єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником.

Як піклуватися про своє ментальне здоровʹя!

Піклуватись про своє психічне здоров'я так само важливо, як і про фізичне. Хороша новина: вони тісно пов'язані, тож фізичні вправи, сон та харчування мають позитивний ефект і для тіла, і для психіки. Дотримуйтесь цих корисних звичок, і ваше життя буде в гармонії.

Як ви думаєте, яка людина має добре психічне здоров'я?

Людина, яка реалізовує свій потенціал, долає стреси, ефективно і продуктивно працює та може робити внесок у життя своєї спільноти.

Як зрозуміти, що твоя психіка потребує захисту?

Всесвітня організація охорони здоров'я називає такі ранні ознаки психічного розладу:

·         фізичні симптоми: наприклад, значне порушення сну та харчування;

·         емоційні симптоми: тривалий смуток, страх чи тривога, підвищена чутливість до звуків, запахів або дотиків;

·         когнітивні симптоми: непослідовність та нелогічність мислення, порушення пам’яті, перебільшені переконання про власні сили;

·         поведінкові симптоми: агресія, неспроможність виконувати звичайні функції, зловживання психоактивними речовинами, соціальна ізоляція, небажання займатися тим, що раніше подобалося, уникнення певних ситуацій;

·         симптоми пов’язані зі сприйняттям: людині здається, що вона бачить або чує те, чого не бачать і не чують інші люди. Страх чи підозрілість до людей, розмите сприйняття себе та навколишнього світу.

 Одним з поширених розладів психічного здоров’я є також залежності. Їх можна впізнати за наступними ознаками.

• Поведінкові: пропуски роботи чи навчання, часте потрапляння у неприємності, суперечки, секретна чи підозріла поведінка, вживання психоактивних речовин під час керування автомобілем, зміни сну й апетиту, періоди незвичної гіперактивності, брак мотивації, перепади настрою, дратівливість, спалахи гніву, тривожна або параноїдальна поведінка без причини, непояснювані зміни особистості чи стосунків.

• Фізичні: червоні очі та розширені зіниці, раптова втрата чи набір ваги, погіршення фізичної форми, незвичний запах подиху, тіла чи одягу, тремтіння, нечітка мова або порушення координації.

• Соціальні: раптова зміна друзів, улюблених розваг та хобі, проблеми із законом, пов’язані із вживанням речовин, не пояснювана потреба у грошах чи фінансові проблеми, вживання речовин навіть попри те, що це спричиняє проблеми у стосунках.

І нарешті, пам’ятайте: усі згадані симптоми, так само як і симптоми фізичних хвороб, проходять за вчасного реагування та турботи про здоров’я. Тож ваша підтримка та за необхідності – звернення за професійною допомогою, можуть допомогти вашій близькій людині повернутися до якісного життя.

Більшість українців сьогодні живуть в стані постійного стресу.

 7 простих способів зберегти ментальне здоров’я:

 1. Чіткий та сталий розпорядок дня.

2. Фізична активність.

3. Повноцінне харчування.

4. Спільні заняття з рідними, друзями.

5. Тактильні контакти.

6. Можливість виговоритися.

7. Спрощений побут.

Але головна запорука його збереження – зосередитися на приємних для себе речах, оточити себе «своїми людьми» – приємними, щирими, зробити дім, в якому ми зараз проводимо більше часу, комфортним і безпечним, а побут простішим.

                            Доброго дня, шановні студенти!

                    Пропоную вам поради від психологічної підтримки

Від мрії до дії: практичні поради, як втілити свої мрії в життя.

Хронічний стрес, страх та невизначеність сьогодення стають ґрунтом для тривоги, депресії та інших психологічних проблем. У таких умовах як ніколи важливо не втрачати зв'язок із мріями. Саме вони дають нам сили йти далі.

З погляду психології мрії виконують низку важливих функцій:

·      Мотивують та надихають

Коли ми чітко уявляємо собі те, чого прагнемо, це дає нам сили діяти, долати перешкоди та рухатися до мети.

·      Розширюють свідомість

Мрії допомагають нам вийти за межі буденності, уявити нові можливості.

·       Підвищують стійкість

Віра у краще майбутнє дає нам ресурси для подолання труднощів та адаптації до складних умов.

·        Зміцнюють психічне здоров'я

Мрії мають терапевтичний ефект, адже вони дозволяють нам зосередитися на позитиві та відволіктися від проблем.

Важливо зазначити, що не всі мрії однаково корисні. Нечіткі, нереалістичні або негативні мрії можуть мати небажаний вплив на наше життя. Тому якщо вам наразі складно сказати, яка у вас мрія, спробуйте наступну вправу:

1. Відкрийте свій щоденник або візьміть аркуш паперу.

2. Приділіть трохи часу, щоб помедитувати,

зосередитися на своїх відчуттях та думках.

3. Дайте собі чесні відповіді на такі запитання:

·        Що я вмію та що можу робити добре?

·        Які мої сильні сторони та якості?

·        Що я прагну робити?

·        Яким я бачу себе в майбутньому?

·        Чого мені не вистачає для досягнення мети?

·        Не бійтеся мріяти. Чим чіткіше ви уявляєте собі свої бажання, тим легше буде їх втілити в життя:

·        Створіть "дошку мрій". На ній можна розмістити картинки, фотографії та фрази, що візуалізують ваші бажання.

·     Заведіть щоденник мрій, де ви будете записувати свої мрії, плани та ідеї. Пишіть максимально докладно. Уявіть, наприклад, як ви будете почуватися, коли досягнете їх. Регулярно перечитуйте свої записи, щоб підтримувати мотивацію.

        ·    І, нарешті, зробіть перший крок до здійснення мрії. Не чекайте, коли все буде ідеально. Почніть вже зараз. І не бійтеся помилок, адже вони – це частина шляху до успіху.

Пам'ятайте, мрії – не просто вигадки, а потужний інструмент розвитку. Вірте в себе та свої можливості, це допоможе вам подолати будь-які труднощі 

Психологічна підтримка

Як впоратися з тривожними думками?

Кожен із нас знає, що означає жити в умовах постійної тривоги. Новини, сирени, невизначеність – усе це змушує наш розум малювати найгірші сценарії. Але як зберегти внутрішню рівновагу й не дозволити тривозі виснажувати нас?

Техніка "Якорі реальності" допомагає повернути контроль над своїми думками та зосередитися на теперішньому моменті. Вона досить проста, вам знадобиться зробити лише три кроки:

1. Впіймайте тривожну думку.

Коли ви помічаєте, що вас накриває тривога, поставте собі запитання:

Чи ця думка ґрунтується на фактах, чи це лише моя уява?

Чи допомагає мені ця думка діяти, чи вона лише забирає енергію?

2. Створіть "якір реальності".

Замість того, щоб занурюватися в страхи, прив’яжіть себе до теперішнього моменту. Спробуйте:

 Відчути свої стопи на підлозі

Перерахувати 5 речей, які бачите навколо

Сконцентруватися на повільному диханні (вдих – 4 секунди, видих – 6)

Сказати собі: "Зараз я тут. Зараз я в безпеці. Я роблю те, що в моїх силах"

3. Переключіть увагу на дію

Тривога паралізує, але дії повертають нам контроль. Маленькі кроки допомагають не застрягати в думках:

Зателефонуйте рідним, нагадайте один одному, що ви разом

Зробіть щось конкретне: приберіть, приготуйте чай, підіть на прогулянку

Долучіться до підтримки ЗСУ

Пам’ятайте, тривожні думки – це реакція на складні обставини, але ми не мусимо їм підкорятися. Навіть у найтемніші часи ми можемо знайти точки опори. Якщо відчуваєте, що тривога стає надто сильною, не соромтеся звернутися за підтримкою – до друзів, родини чи психологів. Ми разом, ми сильні. Бережіть себе. І знайте, ви не одні.

                                                                                             Коли злість приховує біль

Ми звикли вважати злість «поганою» емоцією. Але інколи вона — лише захисна маска.

За гнівом часто ховається щось набагато вразливіше: біль, відчай, відчуття знецінення. Сварка може бути способом не показати, що всередині ми розбиті. Гнів дозволяє здаватися сильним там, де ми насправді беззахисні.

Коли ми починаємо слухати свою злість, виявляється, що вона може бути дверима до глибших переживань. Важливо не заглушати її, а спробувати розгледіти: що саме вона прикриває?

Наступного разу, коли відчуєш гнів, спитай себе: «Що я насправді хочу сказати? Який біль за цим стоїть?»

Коли сором зупиняє рух

Сором — це не просто емоція. Це внутрішній стоп-сигнал, який може паралізувати.

Він виникає там, де ми прагнемо бути прийнятими, але боїмося, що нас відкинуть. У дитинстві сором часто був способом виховання: «Не роби так, бо смішно», «Сусіди подумають». І поступово цей голос став нашим внутрішнім цензором.

У дорослому житті сором може позбавляти радості й простих кроків — від бажання сказати «мені це подобається» до здатності обійняти когось щиро.

Сором не завжди ворог. Він показує, де ми особливо вразливі й де потрібна ніжність до себе.

Зупинись на мить: що ти відкладав останнім часом через сором? І чи справді він має керувати твоїм життям?

Коли мовчання гучніше за слова

Бувають моменти, коли ви поруч із кимось і здається: тиша між вами важить тонну.

Мовчання може бути затишком, а може — холодом. Інколи ми мовчимо, бо боїмося зруйнувати крихкий зв’язок. Інколи — бо не знаємо, як сказати, що нам болить. У таких паузах народжуються здогадки, фантазії й образи, яких могло б і не бути, якби були слова.

Справжня близькість не завжди у розмовах, але й не у втечі від них. Це радше про здатність залишатися присутнім — навіть у тиші — без відчуження.

Подумайте: чиє мовчання у вашому житті звучить гучніше за слова? І що б ви хотіли туди внести?

    Психологічна підтримка

 Мистецтво слухати: як дати співрозмовнику розкритися по-справжньому

    Чи справді ви вмієте слухати? Не перебивати, не підганяти, не виправляти, а бути повністю залученим у розмову? Часто нам здається, що ми вже розуміємо, про що йдеться, і «домальовуємо» картину на свій розсуд. Але є спосіб слухати так, щоб побачити людину по-справжньому — такою, якою вона є.

Головне — дайте людині можливість договорити. Не поспішайте з висновками. Бо люди частіше за все виявляються глибшими та менш передбачуваними, ніж ми думаємо спершу.

Це вміння слухати без втручання, йдучи за думками іншої людини, називається феноменологічним слуханням. Воно передбачає відсутність оцінок, поспішних висновків і нав'язування власного бачення.

Що допомагає слухати по-справжньому:

Не перебивати, не завершувати за іншу людину її фрази.

Помічати, коли перестаєте слухати, і просто чекаєте моменту, щоб сказати своє.

Утримуватися від порад і виправлень.

Уявляти, що співрозмовник — це невідома книга, а ви її читач, а не редактор.

Таке слухання — не пасивність, а довіра. Це визнання того, що інша людина має право бути собою — без нашого втручання. Якщо дати їй цей простір, вона зможе по-справжньому розкритися.

Наберіться терпіння. Навчіться утримувати простір для чужої історії — і побачите: люди набагато цікавіші, глибші й неоднозначніші, ніж здаються на перший погляд.

Бо навіть той, хто говорить невпевнено чи плутано, висловлює щось важливе про себе. І тут виникає парадокс: чим менше ми втручаємося — тим більше людина розкривається.

                  Перфекціонізм — маска, що душить

Перфекціонізм часто видається чеснотою: я відповідальний(а), я на висоті. Але під ним може ховатися зовсім інше.

Перфекціон — це іноді не про прагнення до кращого, а про страх бути побаченим у недосконалості. Коли дитячі потреби не були вчасно помічені, людина вчиться «робити все правильно», щоб заслужити увагу. Кожна допущена помилка здається вироком. І з роками це призводить не до свободи, а до постійного внутрішнього вичерпання: ви ніколи не відпочиваєте, бо завжди є ще «трохи краще».

Парадокс у тому, що перфекціонізм рятує від сорому тимчасово — але поступово він відбирає радість від життя. І чим сильніша маска, тим більша порожнеча під нею.

Попросіть себе сьогодні: що станеться, якщо я зроблю це неідеально? І дайте відповідь без засудження.

                             Доброго дня, шановні студенти!

 У межах реалізації Національної стратегії із створення безбар"єрного простору в Україні на період до 2030 року на платфорі "Prometheus" розміщено новий освітній курс "Життєстійкість молоді в умовах криз", безкоштовний, проводиться в онлайн - форматі, після завершення слухачі отримають сертифікати. Курс доступний на платформі "Prometheus"за посиланням https://bit.ly/3MTfiUg. Якщо вам цікава ця інформація, можете скористатися.

2 травня 2022 року Європейський Союз спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) запустили всеукраїнську комунікаційну кампанію для запобігання торгівлі людьми під час війни.

Після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого гуманітарні потреби України зросли до безпрецедентного рівня. Згідно з останнім звітом Міжнародної організації з міграції (МОМ), за перші 17 днів квітня майже 600 тис. осіб стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в Україні, внаслідок чого загальна кількість ВПО з початку війни перевищила 7,7 млн або 17% населення.

«Турбуючись про громадян України, які були змушені залишити свої домівки, про постраждалих від війни та про вразливі верстви населення, ми продовжуємо надавати необхідну гуманітарну допомогу внутрішнім переселенцям і громадам, що приймають їх. Водночас складні життєві обставини штовхають людей до відчайдушних рішень і схильності приймати ризиковані пропозиції допомоги – прихистку, транспорту, працевлаштування – що може загрожувати трудовою, сексуальною та іншими формами експлуатації. Тому ми разом із нашими партнерами з ЄС прагнемо посилити нашу превентивну роботу, щоб українці, рятуючись від війни, завжди залишались в безпеці», – додав Ан Нгуєн, Голова Представництва МОМ в Україні.

«Ми мусимо визнати, що загроза торгівлі людьми для українців під час війни - це реальна небезпека. Прошу не легковажити, докладати усіх зусиль і бути озброєними інформацією, щоб захистити себе і врятувати життя собі і тим хто поруч».

Торгівля людьми – це не міф, це реальність!

Через війну Росії проти України зростають ризики торгівлі людьми.Щороку тисячі громадян України потерпають від торгівлі людьми. Цей вид злочину за кримінальними прибутками займає третє місце у світі після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками.

Щорічний дохід  злочинців від торгівлі людьми у всьому світі складає близько 150 мільярдів доларів. Для злочинців — це величезні гроші, для людей — страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя…

        Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство ООН з питань міграції.

      У 2021 році Представництво МОМ в Україні ідентифікувало і надало допомогу понад тисячі постраждалих від торгівлі людьми — чоловікам, жінкам і дітям. Ця кількість — лише верхівка айсбергу, адже багатьох постраждалих від торгівлі людьми не вдається ідентифікувати, тож вони не отримують допомоги. За даними опитування, проведеного МОМ, у 2019–2021 роках від торгівлі людьми постраждало 46 000 українців.

 ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — СУЧАСНЕ РАБСТВО

Якщо: Вас силою примушували працювати;

·   Вам не виплатили обіцяної заробітної плати;

·         у Вас відібрали паспорт чи інші документи;

• Вас насильно утримували, контролювали;

• Вам погрожували, шантажували;

• Вас змушували до жебрацтва;

• Вас втягнули у проституцію, порнобізнес;

• Ви стикнулись з обманом, насильством;

Ви стали жертвою торгівлі людьми.

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ:

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк 

від 3 до 15 років.

ФОРМИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:

• Сексуальна експлуатація, примушування до проституції.

• Використання у порнобізнесі.

• Трудова експлуатація.

• Примусове жебрацтво.

• Примусове втягнення у злочинну діяльність.

• Торгівля людьми з метою вилучення органів тощо.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ЦЬОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗЛОЧИНУ:

• Вербування.

• Переміщення.

• Переховування.

• Передача або одержання людини.

• Експлуатація з метою отримання кримінального прибутку.

Домашнє насильство

Доброго дня, дорогі студенти! 

Сучасне життя, безперервна інформація про війну,  сигнали тривоги, страх за близьких людей спонукають організм працювати на повну силу. Стресова сигналізація не відключається, і згодом людина виснажується. Симптоми стресового стану дуже різні й залежать як від обставин, так і особливостей самого організму. Серйозні травматичні події можуть спричиняти гострий стресовий розлад.

Уявіть собі, ви їдете по місту, чуєте сирену і раптом вам стає дуже страшно. Ритм вашого серця понад 100 ударів на хвилину, ви хапаєте ротом повітря, вас трясе, ви посилено пітнієте, вам так погано, що здається зараз помрете.

Так виглядає панічна атака.

 Сьогодні я хочу запропонувати вам  декілька  дихальних  вправ, які допоможуть зняти стрес та панічні атаки.

Сісти зручно біля стіни, витягнути спину. Скласти руки на «сонячному

сплетінні» та опустити до них голову.

Дихати подихом квадрата:

вдих на 4 сек.;

затримка дихання на вдиху на 4 сек.;

видих на 4 сек.;

затримка дихання на видиху на 4 сек.

Вправа «Вдих – видих»

Сядьте зручно. Максимально розслабтесь.

Зробіть глибокий вдих і короткий видих. Повторіть декілька раз.

Прислухайтесь до своїх відчуттів.

Зробіть короткий вдих і глибокий видих. Повторіть декілька раз.

Прислухайтесь до своїх відчуттів.

Порівняйте свої відчуття після першого і другого типів дихання.

Як ви себе відчуваєте після виконання вправи? Чи відчули ви відмінність між різними типами дихання?

Вправа «Повне дихання»

Для виконання повного дихання потрібно сісти, випрямити спину,

розслабитися. Видихніть, вдихніть і починайте розслабляти м’язи живота. Це призводить до наповнення легенів повітрям. Але на цьому вдих не закінчується.

Продовжуйте активно вдихати повітря, поки не наповните грудну клітину (ви відчуєте, як вона збільшується в розмірах). На мить затримайте дихальний цикл, а потім починайте повільно випускати повітря. У міру вивітрювання повітря розслабляйте грудну клітину, втягуйте в себе живіт, буквально видавлюючи залишки повітря. Видих можна супроводжувати звуком 

«хм-м-м».

Вправа з китайської гімнастики

Зробіть три короткі носові вдихи без видихів. На перший вдих витягніть руки перед собою на рівні плечей. На другий вдих розведіть руки в сторони теж на рівні плечей. На третій вдих підніміть руки вгору над головою. Зробіть довгий видих через рот, при цьому руки тримаєте за головою, пальці стиснуті в замок, лікті розслаблені. 

Вправу слід повторити п’ять-шість разів.

Рухлива вправа для зняття напруги «Все навпаки»

Виконувати рухи услід за тим, хто проводить вправу, при цьому не

повторювати їх, а робити все навпаки. Проте, якщо психолог підніме руку, потерпілий повинен опустити її; якщо розводить долоні, їх потрібно скласти;швидко махне рукою праворуч – повільно відведе руку ліворуч.

Глибоке та повільне дихання.

Вдихаємо носом, видихаємо ротом. Робимо коротку паузу між вдихом та видихом. Видих має бути довшим, аніж вдих. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку, і видихаємо довго та повільно ротом. Одного вдиху та видиху недостатньо (мінімум 3 хвилини).

Пити воду маленькими ковтками, аби активувати рефлекс ковтання. Це дуже важливий рефлекс, пов’язаний з нормалізацією роботи блукаючого нерва.

Між ковтками робимо глибокий вдих та видих(мінімум 25 ковтків води).

Намагаємось затримувати воду в роті.

Вправа «Африканські танці»

Встаємо, згадуємо картинки з документальних фільмів про африканські племена, які танцюють навколо вогнища, та почергово вдавлюємо ноги в землю, згинаючи в коліні. Це не має бути красиво. Можна навіть не підіймати стопи, а просто переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу (мінімум 1 хвилину).

Вправа «Запах квітів»

Запропонуйте дитині уявити, як вона відчуває запах квітки, глибоко

вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.

Вправа «Маленький зайчик»

Мов зайчик, який стрибає у саду, та нюхає все довкола, запропонуйте

дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.

І на останок

Вправа «Подорож на хмарі»

Сядь зручніше і заплющ очі. Глибоко вдихни і видихни. Я хочу тебе запросити у подорож на хмарі. Стрибни на білу пухнасту хмару, схожу на гору м’яких подушок. Відчуй, як твоя спина і ноги зручно вмостилися на цій великій хмарній подушці. Тепер починається подорож. Твоя хмара вільно здіймається у синє небо. У небі високо і спокійно. Нехай хмара перенесе тебе в місце, де ти почуваєшся щасливим. Спробуй побачити це місце якомога детальніше. Тепер пора повертатися. Злізь зі своєї хмари і подякуй їй за таку чудову подорож. Тепер спробуй намалювати місце, де ти почуваєшся спокійно і щасливо.

Діти, тримаємося. Все має свій початок і кінець. Війна обов"язково закінчиться. Ми будемо жити в мирі, радості і зробимо нашу Україну ще красивішою й багатішою!

Доброго дня, шановні студенти! Де кого з вас зацікавило питання: " Як завоювати авторитет у колективі?" Розпочнемо цю тему з 5 простих порад.

Як завоювати повагу: 5 простих способів

1. Показуйте, що вашу думку можна змінити

Часто ми боїмося визнати, що здатні помилятися, хоча певною мірою це заважає будувати гармонійні взаємини з оточенням. Зухвалість і впертість зводять стіни: нам важче спілкуватися з родичами під час святкової вечері, з протилежною статтю на побаченні, з колегами на роботі.

Але більшість з нас занадто горді, щоб сказати три простих слова: «Я був неправий». Нам здається, якщо це визнати, то люди будуть менше нас поважати. Та це не так. Будьте відкриті до нових ідей і дайте зрозуміти, що вашу думку можна змінити, якщо вона хибна. Люди, які здатні на це, викликають повагу.

2. Інвестуйте вільний час і гроші у своє майбутнє

Більшість людей не цінують свій вільний час. Вони мало займаються спортом та саморозвитком, майже не читають книжок, не проводять час з друзями й колегами, зате годинами просиджують у соціальних мережах.

Якщо сьогодні ви зробили зарядку і читаєте всього по 15 хвилин, але щодня, ви вже далеко попереду! Видатні люди світу вкладають свій вільний час у саморозвиток, бо кожна отримана навичка подвоює шанси на успіх. А до успішних, цікавих особистостей завжди ставляться з повагою.

Якщо ви хочете чогось досягти та завоювати шанобливе ставлення, запитайте себе:

• Як я проводжу вільний час?

• Які заняття вичерпують мою енергію і виснажують мене?

• Чому я продовжую марнувати свій вільний час на це?

На ці запитання не завжди легко відповісти, і з часом ваші відповіді можуть змінитися. Але зрозумійте це зараз, і у вас буде набагато краще майбутнє.

3. Не вдавайте із себе когось іншого

Якщо ви вдаєте, що все знаєте, хоча насправді це не так, то виглядаєте безглуздіше, ніж коли б визнали, що відповідь вам невідома. Не знати чогось — це нормально. Намагатися бути тим, ким ви не є, — не нормально.

Люди почнуть вірити у те, що ви все знаєте і на все здатні. Але обман легко розкриється, бо до вас приходитимуть колеги або близькі по допомогу чи пораду, які ви не зможете дати. Так ви швидко втратите повагу, авторитет, репутацію — все одним махом.

Будьте собою, відповідайте лише за те, у чому впевнені. Якщо не знаєте відповіді чи не можете знайти рішення, визнайте це і запропонуйте відшукати вихід разом. Така поведінка вкупі з готовністю прийти на допомогу гарантують повагу тих, хто поруч.

4. Покажіть, що лише ви відповідальні за свій вибір та дії

Є такі люди, які постійно на щось скаржаться і перекладають відповідальність за поганий результат на когось іншого. Наприклад: не взяли на роботу — винен некомпетентний рекрутер, звільнили — керівник, платять невелику зарплатню — погана держава... І ці претензії нескінченні.

Справді, набагато легше звинуватити в усьому умовного поганого хлопця, якщо справа закінчується невдачею, аніж подивитися на ситуацію збоку і сказати: «А що я міг би зробити інакше, краще?»

Допоки ви перекладатимете відповідальність за свої дії та  кінцевий результат на інших, ви будете слабким. Вам буде складно вирватися з цього замкненого кола, щось змінити в житті та завоювати повагу людей.

5. Не пліткуйте і не намовляйте на інших

Деякі люди намагаються привернути увагу до своєї персони, поширюючи соковиту інформацію, неперевірені дані або чутки. Інші наговорюють на колег, щоб домогтися підвищення чи просування по службі.

Та проблема полягає у тому, що тільки-но ви починаєте погано відгукуватися про когось, люди одразу ж замислюються, а чи не говорите про них так само. І це завжди має свою ціну — якщо ви постійно пліткуєте і кепкуєте з інших, у вас немає шансів заслужити повагу.

Облиште плітки у минулому і ви помітите, як зміниться ваше життя. Шукайте інші способи піднятися кар’єрними сходами. Якщо вам випадково стало відомо, що між колегами спалахнули романтичні почуття чи хтось хоче звільнитися, не розголошуйте таємницю, яка вам не належить.

У розділі ВІДЕО можете подивитися коротенький сюжет про те, як завоювати авторитет.

Далі буде...

Продовжую надавати поради на тему, як завоювати авторитет. Сьогодні це поради для наших випускників, які незабаром отримають своє перше робоче місце.

Як завоювати авторитет

Якщо мова йде про авторитет, заснованому на повазі, то завоювати його одночасно і легко, і просто. При наявності відповідних особистісних якостей формування авторитету йде природним шляхом і, здається, скоєно без зусиль людини. А якщо дані, необхідні для завоювання поваги оточуючих, відсутні, або вам здається, що вони відсутні? В цьому випадку необхідно пройти своєрідну «настройку особистості», що включає кілька кроків:

·     Крок 1. Самоаналіз і самооцінка. Це серйозне осмислення своїх особистих і професійних якостей і оцінка їх з точки зору значущості та привабливості для оточуючих. Для цього необхідна рефлексія – вміння подивитися на себе з боку. Щоб полегшити собі завдання, можна виписати всі значущі для завоювання поваги якості і оцінити їх наявність у вас за десятибальною шкалою.

·   Крок 2. Саморозвиток. Оцінивши якості, необхідні для завоювання авторитету, виберіть ті, що вважаєте найбільш важливими, і складіть план їх розвитку.

·       Крок 3. Комунікація. Неможливо завоювати авторитет, чи не взаємодіючи з людьми. Це необхідно і для налагодження контактів, і для демонстрування своїх особистих і професійних якостей. Тому оціните свої комунікативні якості, і якщо вони недостатньо розвинені, попрацюйте над цим.

·     Крок 4. Соціальна значущість. Для того щоб завоювати авторитет, потрібно стати корисним, значущим для суспільства. Це вимагає розуміння інтересів і цілей групи і готовності жертвувати своїми інтересами заради блага соціуму. Чим більше група потребує вас, тим вище ваш авторитет.

Ну і ще одна порада.

Пам’ятайте, що зрозуміти, які якості необхідні для завоювання авторитету, дуже легко. Це те, що ми все цінуємо в оточуючих:

·         відкритість і чесність;

·         природність поведінки;

·         позитивний настрій;

·         працьовитість і чуйність;

·         вміння поважати інших і прощати їхні помилки.

Будьте суворі до себе і поблажливі до оточуючих, не прагнете перекладати на інших ні роботу, ні відповідальність, і проблеми із завоюванням авторитету у вас не буде.

А ще треба знати золоті правила характеру.

ЗОЛОТІ  ПРАВИЛА ХАРАКТЕРУ

Правило 1. Уява.

Уявіть собі, що поруч з Вами знаходиться людина, яку Ви поважаєте над усе, на яку Ви хочете бути схожі, або яку ви кохаєте. І ця людина бачить кожен Ваш вчинок. Ось і поміркуйте, чи дозволите Ви собі в її присутності говорити погані слова чи робити негарні вчинки?

Правило 2. Володійте собою.

За будь-яких обставин завжди володійте собою. Згадайте, що голова дана нам не лише для краси. В стресовій ситуації порахуйте до 10, а за потреби і до 100. Шекспір казав: «Не треба розпалювати піч для своїх ворогів, інакше самі в ній згорите».

Правило 3. Думки.

Все у житті залежить від окремих подій, а швидше від того, що Ви про ці події думаєте. Від Вашого умонастрою. Якщо Ви думаєте про щастя – Ви щасливі. Якщо в думках присутній страх – Ви боїтеся. Якщо згадуєте нещастя – неодмінно зазнаєте фіаско. Звісно, не так просто думати про хороше, коли людина пролила гарячу каву на Ваші новенькі джинси, але варто спробувати.

Правило 4. Голос.

Голосові зв’язки дані Вам, щоб Ви не надривали їх, а говорили тактовно і ввічливо. Інколи корисно тримати язик за зубами і відмовитися від недоречних реплік чи запитань. Один філософ з'ясував, чим розумна людина відрізняється від нерозумної. Думки у них однакові, але нерозумний відразу їх висловлює, а розумна спочатку розмірковує мовчки.

Правило 5. Руки.

Коли розмовляють вуста, руки мовчать. Часто люди полюбляють «розмовляти» руками. Уникайте таких «розмов».

Правило 6. Вправляння.

Хорошими людьми стають не стільки від природи, скільки від тривалих вправлянь. Тому постійно тренуйтеся у гарних вчинках.

Правило 7. Настрій.

Незалежно від того, який у Вас настрій, вітайтеся з людьми завжди привітно. Кричати: «Привіт, жирний!», зовсім не обов’язково.

Правило 8. Леді та джентльмени.

Ніколи не панікуйте. Справжні леді або джентльмен не знайдуть виходу лише із могили.

Правило 9. Жертви.

Гарні риси характеру складаються із жертв. Не бійтеся жертвувати якимись дрібницями. Ваша завбачливість у будь-якому випадку окупиться сторицею.

Правило 10. Зовнішній вигляд.

Постійно слідкуйте за своїм зовнішнім виглядом. Не так важливо у що саме одягнена людина, як те, чи має її одяг охайний вигляд.

Правило 11. Доброта.

Доброта і дружелюбність завжди переможуть злість та несправедливість.

Правило 12. Правило Риболова.

Кожен з Вас полюбляє солоні огірки та тістечка з кремом. А ще охоче їздить на риболовлю. Та хіба хоча б хтось почне годувати рибу солоним огірком чи пригощати її тістечками? Ні! Всі чудово знають, що рибі до вподоби гнійні мухи та черви. Але ж ми не про себе думаємо – про рибу. Інакше вона на гачок і не подивиться. Чому ж ми так рідко це правило використовуємо в житті, якщо воно є законом для риболовлі?

Правило 13. Спільна мова.

Вмій догодити людям і результат не забариться.

День усиновлення – свято милосердя та любові

30 вересня Україна відзначає день усиновлення. Це свято доброти та  милосердя,  яке невипадково збігається з днем християнських святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Це національне свято усиновителів, опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів прийнявши в свої сім’ї дітей, які при різних обставинах втратили свої рідні сім’ї.

Усиновлення – це важливий та відповідальний крок, який потребує великої духовної сили, віри, надії, любові та мудрості.

Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Адже діти – це наша надія і наше майбутнє.

Протягом 2020 року в Україні усиновили 2047 дітей. Це на третину більше, ніж у попередні роки.

Водночас у 2019 році в Україні усиновили 1419 дітей та зафіксували 36 випадків скасування усиновлення. У 2018 році усиновили 1358 дітей. Станом на початок 2020 року в Україні було більш як 30 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

                                                                         ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону дитинства

Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Розділ II. ПРАВА ТА СВОБОДИ ДИТИНИ

Стаття 6. Право на життя та охорону здоров'я

Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

З цією метою держава вживає заходів щодо:

зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності;

забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям;

боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води;

створення безпечних і здорових умов праці;

надання матерям належних послуг з охорони здоров'я у допологовий і післяпологовий періоди;

забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров'я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам;

розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я;

пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 9. Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації

 Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку. Це право включає свободу розшукувати, одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв'язку (комп'ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини. Їй забезпечується доступ до інформації та матеріалів з різних національних і міжнародних джерел, особливо тих, які сприяють здоровому фізичному і психічному розвитку, соціальному, духовному та моральному благополуччю.

Діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.

З метою реалізації цього права держава сприяє:

поширенню засобами масової інформації матеріалів, корисних для розвитку дитини;

виданню та розповсюдженню дитячої літератури та підручників шляхом створення пільгових умов для їх видання;

міжнародному співробітництву у сфері обміну та поширення інформації та матеріалів, що надходять із різних національних і міжнародних джерел;

діяльності засобів масової інформації, спрямованій на задоволення мовних потреб дітей, у тому числі тих, які належать до національних меншин.

Здійснення прав дитини на вільне висловлювання думки та отримання інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя.

Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства

Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Держава здійснює захист дитини від:

усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;

втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;

залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.

Розділ III. ДИТИНА І СІМ'Я

Стаття 11. Дитина і сім'я

Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

 Стаття 14. Розлучення дитини з сім'єю

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Стаття 15. Право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

 Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

 У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені в суді у порядку, встановленому законом.

 Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров'ю.

о піклування.

Міністр також надала інформацію щодо питання забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, які числяться на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов. Станом на 01.01.2021 їх кількість становить 33 243 особи.

За ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я 17 вересня весь світ відзначає Всесвітній день безпеки пацієнта.

З 4 вересня 2019 року запроваджено відзначення цього дня і в Україні.

               Згідно із Європейською хартією прав пацієнтів, Конституцією України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України пацієнти мають такі права:

• право на медичні профілактичні заходи;

• право на доступність у галузі охорони здоров’я;

• право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;

• право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме:

• право на вільний вибір лікаря;

• право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;

• право на вибір закладу охорони здоров’я;

• право на заміну лікаря;

• право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України;

• право на медичну таємницю;

• право на якісну медичну допомогу;

• право на безпечну медичну допомогу;

• право на інновації, а саме:

• право на медико-біологічний експеримент;

• право на репродуктивні технології;

• право на донорство;

• право на терапевтичне клонування;

• право на корекцію (зміну) статі;

• право на попередження за можливістю страждань і болю;

• право на індивідуальний підхід до лікування;

• право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я;

• право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю;

• право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;

• право на захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я.

• Безпека хворих гарантується дотриманням всіх протоколів і стандартів у системі охорони здоров’я країни.

Статтею 145 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці.

                День вишиванки в 2025 році - 15 травня!

                                          Як святкують День вишиванки в Україні

В мирні часи у Свято Вишиванки традиційно відбувалися масові розважальні заходи та пісенні фестивалі. Однак під час дії військового стану - такі скупчення людей є забороненими та небезпечними. 

Проте незламний український народ продовжує святкувати за будь-яких обставин. Зокрема в останні роки можна спостерігати флешмоби в дату, коли День Вишиванки в Україні. Він полягає в тому, що люди одягають вишиті сорочки та інший національний одяг, фотографуються та розміщують дописи в соціальних мережах. Це просто неймовірний спосіб продемонструвати свою любов до України в цей непростий для нас час. 

Крім цього можна відвідати майстер-класи та спробувати себе в ролі вишивальниці, а також поласувати стравами національної української кухні.        

                                                Святкуймо разом День вишиванки!

В останні роки, коли українці ще більше усвідомили свою національну гідність, вишиванку все частіше можна зустріти на вулицях нашої прекрасної країни. Почесні гості, які відвідують Україну одягають вишиту сорочку, і це не тільки знак поваги, вбрання символізує підтримку великого народу, що продовжує кровопролитну боротьбу за свою незалежність.

Молодята з насолодою одягають вишите весільне вбрання, юні українці – на випускні вечори у школах і університетах, малеча у дитсадках, розповідаючи віршики про весну усвідомлює свою причетність до величного соціуму.

Зробіть простий вчинок, одягніть національне вбрання і йдіть на роботу, навчання, прогулянку. Ми єдині, а значить, перемогти нас неможливо.

Цікавинки про українську вишиванку

·         Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ.

·         Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.

·         Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому.

·         Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь.

·         Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки.

·         Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти.

·         Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію.

·         Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. Згідно із Книгою рекордів України, на центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках.

24 квітня - Міжнародний День солідарності молоді!

Міжнародний день солідарності молоді відзначається щорічно з 1957 року за рішенням Всесвітньої федерації демократичної молоді. Цей день покликаний привернути увагу суспільства  до проблем молоді.

Сьогодні молоді люди, безумовно, набагато сміливіші попередників у відстоюванні своїх прав і поглядів. Вони мають більше можливостей та можуть втілити в життя сотні нових ідей щодня.

Чи легко бути молодим сьогодні – це залежить від згуртованості та солідарності молоді у вирішенні своїх проблем. 

Сучасні молоді люди у всьому світі повинні знати про свої права, уміти їх відстояти і захистити, вести здоровий спосіб життя, отримувати якісне навчання та освіту, щоб побудувати кар'єру та успішне життя.

День солідарності молоді може стати ще одним приводом для того, щоб привернути увагу державної влади, суспільства та засобів масової інформації до найгостріших проблем молоді і допомогти поліпшити їхнє становище.

Вітаю всіх студентів коледжу!

З повагою      Філімонова Л.М.