ВІЛ/СНІД

Половина нових випадків ВІЛ - інфікування припадає на дітей віком 18 років.      Більшість із них інфікується через ін′єкційне споживання наркотиків або сексуальні контакти з ВІЛ – інфікованими. Попередити поширення ВІЛ/СНІД серед молоді - один із найважливіших пріоритетів уряду України, що знайшло своє підтвердження в Національній програмі профілактики  ВІЛ – інфекції, допомоги та лікування ВІЛ – інфікованих і хворих на СНІД.      

   Дитячий Фонд ООН ЮНІСЕФ – це організація, яка працює в інтересах дітей та молоді. ЮНІСЕФ заявляє, що молодь має право володіти інформацією про ВІЛ та СНІД. Такі знання допоможуть їй приймати відповідальні рішення щодо свого життя і здоров′я та захищати себе і своїх близьких. Ці знання також сприятимуть толерантному та неупередженому  ставленню молоді до хворих на СНІД.     ″Надзавданням″ профілактичної роботи, є створення у кожної дитини власної моделі безпечної поведінки, спрямованої на зниження ризику зараження ВІЛ, формування зваженого ставлення до проблеми СНІД. Тобто, ми  маємо привернути увагу студентів до проблеми, надати переконливу інформацію про ступінь ризику, висунути аргументи на захист безпечної поведінки,  допомогти виробити навички такої поведінки, сформувати толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ/ СНІД. ВІЛ/СНІД -  захист від загальнолюдської загрози в наших руках.

Що ж таке ВІЛ/СНІД?

Збудником СНІДу є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), що належить до ретровірусів. Це РНК-вмісний вірус, генетично й антигенно неоднорід­ний, має великий ступінь мінливості.

Відомо 2 антигенних типи вірусу — ВІЛ-1 і ВІЛ-2, однак є дані про існування й інших типів, щонайменше ще трьох.

ВІЛ-1 поширений у всіх країнах світу, ВІЛ-2 — переважно в Західній Африці, але все частіше його виявляють у країнах Америки і Європи, у тому числі і в Ук­раїні.

ВІЛ нестійкий у навколишньому середовиші. Він інактивується за температу­ри 56 °С протягом 30 хв, а під час кип'ятіння гине упродовж 1 хв. Під впливом 70 % етилового спирту гине через 1 хв, швидко інактивується під впливом звичайних дезінфекційних засобів. Виділений у 1985 р.

• Які шляхи передачі ВІЛ?

• Як його виявляють?

Доведено, що передача ВІЛ від однієї людини до іншої здійснюється:

1. Статевим шляхом - при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах (під час анального, вагінального та орального сексу).

2. Парентерально (ін'єкційно, через кров та інші біологічні рідини) - після переливання інфікованої цільної крові або її компонентів; нестатеве зараження через пошкоджені шкіру і слизисті оболонки людей, що контактують з кров'ю або деякими секретами (слизом з піхви, грудним молоком, спермою, виділенням з ран, спинномозковою рідиною і ін.) хворих на ВІЛ - інфекцію; при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів, кісткового мозку, штучної інсемінації інфікованою спермою.

3. Перинатальним шляхом від матері до дитини - вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ - інфікованої матері; під час пологів - при контакті плоду з інфікованою кров'ю або секретами матері, або при заковтуванні плодом материнської крові або інших рідин) та горизонтальний (інфікування дитини при вигодовуванні грудьми або грудним молоком ВІЛ - інфікованої матері).

Домінуючим механізмом передачі збудника є контактний, який реалізується статевим шляхом. 

Експерти вважають, що на долю статевого шляху передачі вірусу припадає 86 відсотків усіх випадків зараження, з них 71 відсоток – під час гетеро сексуальних і лише 15 процентів – гомосексуальних контактах.

ВІЛ не передається при звичайних побутових контактах з людьми. Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища - ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Анкетування показує, що не всі добре знають про ВІЛ/СНІД. Підозрілі симптоми, які можуть вказувати на потребу аналізу крові на ВІЛ – це постійна гарячка, частий пронос, недостатнє збільшення або раптова втрата ваги тіла, хронічне збільшення лімфатичних вузлів, білі плями на оральній слизовій оболонці і рецидивні або незвичайні інфекції.

Кожний, хто хоче знати, чи ВІЛ-інфікований, чи ні, може безоплатно та анонімно здати кров на аналіз у кабінетах довіри, які є при центрах профілактики СНІДу в кожному обласному місті України.