Гендерна політика
Гендерні стереотипи, яким не можна вчити дітей
Початкова школа – перша ланка в освітньому процесі. Й від того, чи буде дитина відчувати задоволення від навчання та ненав’язливого виховання, залежить її подальший вільний розвиток у дорослому житті. Проте складнощі виникають, якщо від народження дитина оточена токсичними кліше. І найчастіше — це гендерні стереотипи. Разом з експертами ми розібрались, які з них найчастіше трапляються в школі та як їх подолати батькам та вчителям.
Ґендер означає "соціальні стосунки між людьми різних статей", "соціально організовані стосунки між людьми різних статей", "поділ ролей на чоловічі та жіночі".
Гендерна рівність – це не тільки рівність статей, а й рівність використання особистісного потенціалу кожної людини незалежно від статі.
Гендерне виховання – цe цілеспрямований, організований і керований процес формування соціокультурних механізмів конструювання чоловічих і жіночих ролей, поведінки, діяльності тa психологічних характеристик особистості, запропонованих суспільством залежно від їх біологічної статі.
Що ж таке гендерні стереотипи
Як пояснили нам в організації “Феміністична майстерня”, стереотип — це усталене уявлення, спрощення складного, що дозволяє нам простіше сприймати реальність. Стереотипи бувають різні: як корисні, так і токсичні.
Наприклад, “у приміщення всі заходять через двері, а не через вікно”, — це корисний стереотип, завдяки якому нам не потрібно постійно думати, яким чином потрапити у приміщення і витрачати мисленнєві ресурси. Проте “усі жінки — занадто емоційні” — це токсичний і узагальнювальний гендерний стереотип. У цьому випадку інформація про всіх жінок на планеті відсутня. А ті, хто так думають, керуються лише найбільш яскравими уявленнями та прикладами.
Мислячи подібними стереотипами, ми не бачимо того, що відбувається за межами кожної конкретної ситуації. Це часто спричиняє суперечки, негативні відчуття й досвіди.
В школах часто ділять за гендером — чому ж це шкідливо
Впродовж довгого часу у школах плекали і поширювали поділ на чоловічу та жіночу працю та заняття. На уроках праці дівчатка вчаться шити, вишивати, куховарити, а хлопчиків навчають робити вироби з дерева, металу та майструвати. Проте доросле життя не таке однобічне і кожній людині потрібні елементарні навички з приготування їжі, пришивання ґудзиків та вкручування жарівок, коли ті перестають працювати. Тому, прибираючи цей поділ та мотивуючи майбутніх дорослих людей, вчителі мають подбати про те, щоб дати базу для виживання.
Які гендерні стереотипи зустрічаються найчастіше
Інколи педагоги зациклюються на певних установках, які надалі можуть бути шкідливими і для хлопчиків, і для дівчат. Феміністка Ірина Дєдушева виділяє такі головні стереотипи, що найбільш розповсюджені у школі:
“Головне — одружитися і народити дітей” — часто говорили дівчатам не лише надокучливі родичі, а й шкільні педагоги. Так, ніби ти й оцінки маєш гарні мати, ніби й шкільні предмети вчити. Проте пам’ятай, що у висновку — це все другорядне. Тож задля удосконалення навичок гарної господині, на уроках праці дівчат вчили готувати, а під час перерв — доглядати за чистотою класу.
Дівчат не вчать бути лідерками. Нащо, якщо ти маєш одружитися та залишатися в тіні чоловіка? Через це надалі жінки часто знецінюють свої професійні навички. Жінкам важче просити підвищення та збільшення заробітної платні. На керівних посадах менше жінок, тому що відчувають себе менш впевненими у професійній сфері.
Натомість хлопчиків виховують як лідерів, годувальників, захисників. Вони мають бути сильними, не проявляти емоцій. Через це багато чоловіків не здатні виражати свої почуття. Їм важко бути гарними татами чи ділитися своїми переживаннями з близькими. А пригнічення емоцій може стати проблемою вже фізичного здоров’я. Це навіть може вплинути на тривалість життя чоловіків, які, за статистикою, живуть менше за жінок.
Конкурси краси, які часто проводять в стінах школи теж мають негативний вплив. Дівчатам вкотре наголошують, що вони мають поборотися за місце під сонцем саме завдяки своїй зовнішності. Якщо ти негарна — в тебе немає шансів вдало одружитися та реалізуватися в житті. До того ж це розвиває конкуренцію між дівчатами. А у дорослому віці замість жіночої солідарності та взаємопідтримки серед жінок наявна висока конкуренція як в особистому житті, так і на роботі.
Хлопцям прощають бешкетництво, в той час, як дівчата мають бути особливо слухняними та стриманими. Надалі дівчата невпевнені під час побудови стосунків з начальством, відстоювання своїх кордонів та прав на особистий простір та недоторканість.
“Чоловічі” та “жіночі” свята. Ще зі школи святкування, наприклад, 8 березня перетворюється на День матері та свято весни. Чим знову акцентується увага на ролі жінки. Про те, що в цей день варто згадати про права жінок, почали говорити деінде лише протягом останніх років.
Іноді у школі відбувається поділ предметів на “дівчачі” — гуманітарні та “хлопчачі” — точні. Педагоги мають мотивувати всіх дітей, а не критикувати чиїсь здібності пов’язуючи їх зі статевою приналежністю.