ШАНОВНІ БАТЬКИ,  ПАМ’ЯТАЙТЕ!

     Від знаків вітання, схвалення, любові і прийняття, що повторюються, у дитини складається відчуття: «зі мною все в порядку» «я – хороший».   

     Від сигналів засудження, незадоволення, критики з’являється відчуття «зі мною щось не так» «я – поганий».

     Душевна скарбничка дитини працює день і ніч. Її цінність залежить від того, що ми туди кидаємо.

     Навіть вимоги, які ви пред’являєте, мають бути наповнені любов’ю і надією.

     Навчиться слухати свою дитину в радості і в жалі.

     Караючи свою дитину, залишайтеся поряд з ним, не уникайте спілкування з ним.

     Станьте для своєї дитини прикладом для наслідування в прояві позитивних емоцій по відношенню до членів своєї сім’ї та до інших людей.

     Не розмовляйте зі своєю дитиною з байдужим обличчям.

ТОЖ БУДЬТЕ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ ВАШОЇ ДИТИНИ  І ДОПОМОЖІТЬ ЇЙ! 

Піклування про ментальне здоров’я має бути на часі для кожного українця: за соціологічними опитуваннями понад 90% мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% - перебувають у зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних із психічним здоров’ям.
40-50% громадян, за оцінками спеціалістів потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності. 

Далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів? Часто навіть саме визнання власних психологічних проблем заперечується у свідомості через одну-єдину причину – банальне незнання, що з цими проблемами робити далі. 

Толерантність (від латів. tolerantia) - терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її чеснотами і недоліками. 

Толерантність - це: 

• терпимість; 

• пошана права бути "іншим";

 • неспричинення шкоди "іншому"; 

• взаємозалежність всіх від кожного і кожного від всіх.