Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році
У 2025/2026 навчальному році навчання у 5-8 класах буде здійснюватися за:
Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120);
модельними навчальними програмами. На її основі учитель складає навчальну програму, у якій зазначає послідовність й орієнтовний час вивчення тем і види навчальної діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими.
Під час планування уроків МОН рекомендує врахувати такі вимоги:
урок має включати не лише виклад матеріалу, а й завдання для його практичного застосування;
частину знань і навичок учні мають здобувати самостійно через пошукові завдання та дослідницьку діяльність;
виклад матеріалу має бути варіативним: від пояснення й практичних вправ до проблемного навчання з пошуком рішень.
На початку навчального року МОН рекомендує запланувати роботу щодо виявлення та (у разі потреби) подолання освітніх втрат учнів. Для цього важливо:
адаптувати навчальні програми;
використати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки;
подбати про доступність викладу, наявність циклічного, інтервального повторення матеріалу, вправ на стабілізацію емоційного стану учнів, упровадження диференційованого навчання та формувального оцінювання.
Особливості навчання учнів 8-х класів
Українська мова
На заняттях з української мови учні вивчатимуть синтаксичні відомості: одним з основних акцентів має бути робота, спрямована на розвиток словникового запасу учнів. Під час вивчення граматичних тем це сприятиме правильному сприйманню граматичної форми й доцільності синтаксичної конструкції. У модельних навчальних програмах не виокремлено спеціальних уроків розвитку мовлення учнівства, оскільки кожен урок має бути зорієнтований на розвиток дитини.
Українська література
Вивчення української літератури ґрунтується на хронологічно-стильовому підході з урахуванням жанрово-родової специфіки творів. Особливу увагу рекомендовано приділяти сучасним інтерпретаціям історичного минулого України, де художньо відтворено добу прадавньої України в контексті сучасної літератури. Водночас кількість творів давньої літератури обмежено, адже сучасні учні ще не мають достатнього читацького досвіду, а їхні інтереси потребують адаптованого та більш доступного матеріалу.
Біографічні відомості про письменників варто подавати стисло, зосереджуючись лише на тих фактах життя і творчості, які можуть зацікавити школярів. Робота з художніми текстами передбачає міжмистецький підхід: доцільно залучати твори живопису, музики, скульптури чи кіномистецтва, які мають тематичний зв’язок із літературним твором або є його інтерпретацією. Такий підхід сприяє кращому розумінню змісту та глибшому емоційному сприйняттю.
Текстуальне опрацювання, позакласне читання та вивчення поезії напам’ять мають рекомендаційний характер, надаючи учням більше свободи у виборі форми роботи з літературою. У випадку дистанційного навчання МОН радить активно використовувати цифрові сервіси й онлайн-інструменти, які урізноманітнюють освітній процес (Canva, PlayBuzz, Miro, Jamboard, Padlet, Google Forms, Online Test Pad, Poll Everywhere тощо).
Зарубіжна література
Викладання зарубіжної літератури здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників вивчають в українських перекладах або іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо).
Під час викладання зарубіжної літератури потрібно звернути увагу на можливості використання окремих елементів компаративістики: порівняння явищ однієї національної літератури, художніх творів різних національних культур, художніх текстів і медіатекстів , літературних творів і творів інших видів мистецтва, художніх і нехудожніх текстів (науково-популярних, документальних тощо), оригіналу і перекладу. Водночас учителю потрібно завчасно перевірити необхідний цифровий контент для безпечної роботи учнів, провести інструктаж щодо основних правил поведінки в інтернет-просторі та в онлайн- взаємодії, повідомити про необхідність дотримання етичних норм і академічної доброчесності.
Історія
В умовах війни історична освіта відіграє ключову роль у зміцненні громадянської позиції, критичного мислення та національної суб’єктності. МОН звертає увагу, що незалежно від логіки побудови обраної програми, порядку досягнення обов’язкових результатів навчання та змісту, матеріал з історії України слід викладати, пов’язуючи його з подіями всесвітньої історії та дотримуючись україноцентричного підходу до вивчення історії. Фокус у викладанні предметів має зміщуватися з нагромадження фактів на розвиток аналітичних, порівняльних і рефлексивних умінь.
Актуальні виклики, які має враховувати вчитель історії під час викладання історії:
Інформаційна війна: учні щодня стикаються з історичними маніпуляціями – меми, тіктоки, псевдонаукові «розвінчування міфів». Завдання школи – навчити відрізняти факти від інтерпретацій.
Війна пам’ятей: наративи про минуле стали інструментами сучасної політики. Українська історія потребує переосмислення поза колоніальними схемами та імперськими рамками.
Переосмислення ролі України у світовій історії: підсилюється запит на україноцентричний підхід, який дозволяє побачити глобальні процеси з власної перспективи.
Переобтяження фактами та виснаження учнівства: варто фокусуватися не на всеохопному знанні, а на формуванні аналітичних, порівняльних, рефлексивних умінь.
Надважливим завданням у викладанні предметів громадянської та історичної галузі залишається викорінення радянських і пострадянських історичних наративів, фальсифікації та міфологізації історії. У рекомендаціях докладно зазначені актуальні для викладання історії ключові моменти.
МОН рекомендує педагогам активно використовувати можливості онлайн-ресурсів, які мають відповідати віковим особливостям учнів і бути змістовними і дидактично доцільними Педагог має:
завчасно переглядати весь відео- та текстовий контент (рекомендується використовувати відеофрагменти тривалістю не більше 7– 10 хвилин);
забезпечити його відповідність темі уроку;
створити завдання, що допоможуть учням та ученицям осмислити побачене чи прочитане.
Громадянська освіта
У Новій українській школі громадянська освіта викладається з 1 класу – спочатку як частина інтегрованих курсів, а з 7 по 12 клас може викладатися також і як окремий предмет. У 2025/2026 навчальному році особливо актуальними є теми:
довіри, взаємодії, горизонтальних зв’язків і спільного блага;
орієнтування у правовому полі під час війни (зокрема, права дитини в умовах надзвичайних ситуацій, етичні дилеми);
цифрового громадянства: поведінка в мережі, участь у цифрових платформах, протидія мові ворожнечі та булінгу, ШІ та права;
психоемоційної стійкості та залученості, участі, соціального впливу учнів і учениць.
У рекомендаціях МОН запропонувало перелік навчальних програм і методичних матеріалів.
Правознавство
Викладання навчальних предметів «Основи правознавства» у 9 класі та «Правознавство» для учнів та учениць 10-11 класів у 2025/2026 н. р. обумовлюється особливостями національної правової системи в умовах воєнного стану з урахуванням законодавчих змін. МОН звертає окрему увагу на Закон України «Про публічні консультації» та рекомендує вчителям вказувати на цей інструмент взаємовідносин держави та громадян, оскільки його застосування у майбутньому сприятиме демократизації відносин публічного управління, залучення зацікавлених осіб до розроблення, формування чи реалізації державної політики, розв'язання питань місцевого значення.
В умовах збройної агресії російської федерації проти України вкрай актуальним є вивчення міжнародного гуманітарного права. У рекомендаціях МОН запропонувало перелік навчальних програм, онлайн-курсів і методичних матеріалів.