Молоді батьки часто не усвідомлюють усієї відповідальності та обов’язків батьківства, не володіють комплексом необхідних компетенцій, стають заручниками власних проблем у вихованні дітей та сімейних стосунках.
Результативна взаємодія батьків між собою та у родині створює найбільш сприятливі умови для повноцінного розвитку дитини на всіх етапах її життя. У сім’ї, де батьки не були готові до народження малюка або не здатні самостійно обрати конструктивну модель поведінки, дитина часто не може реалізувати свої здібності, набуває психологічних проблем. Батьківство як соціально-педагогічне явище охоплює сукупність батьківських рис, почуттів, знань та навичок розвитку дитини для формування здорової та зрілої особистості, починаючи з дитинства.
Поведінка батьків – вирішальна річ. Батькам потрібно розуміти, що вони виховують дитину не лише тоді, коли розмовляють з нею, повчають або карають. Вони виховують її кожен момент життя. Навіть тоді, коли їх немає вдома. Як вони одягаються, як розмовляють з іншими людьми і про інших людей, як радіють або сумують, як поводяться з друзями і ворогами, як сміються – все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти батьківської думки доходять до неї невидимими шляхами. А якщо дома батьки грубі, вихваляються, пиячать, а ще гірше, якщо ображають матір, їм уже не треба думати про виховання. Вони вже виховують своїх дітей погано, і ніякі найкращі поради й методи їм не допоможуть.
Стилі батьківської поведінки
Авторитарний стиль батьківської поведінки
Батьки, схильні до авторитарного стилю:
- надто суворі;
- застосовують фізичні покарання;
- надмірно контролюють всі вчинки дитини;
- вимагають від неї постійної покірності;
- обмежують право вибору дитини;
- не бажають іти на компроміс із дитиною;
- не терпимі до дитячих недоліків і проявів «дитячості»
Ліберальний стиль батьківської поведінки
Батьки, схильні до ліберального стилю:
- недостатньо або взагалі не контролюють поведінку дитини через байдуже ставлення до батьківських обов’язків;
- практикують вседозволеність;
- виконують усі забаганки дитини;
- невиправдано ідеалізують дитину.
Опікунський стиль батьківської поведінки
Батьки, схильні до опікунського стилю:
- прагнуть постійно бути поруч із дитиною;
- вирішують за дитину всі проблеми;
- роблять за дитину те, що вона може робити сама;
- оточують дитину надмірною увагою;
- обмежують самоствердження дитини;
- контролюють кожен крок дитини.
Демократичний стиль батьківської поведінки
Батьки, схильні до демократичного стилю:
- поважають особистість дитини;
- приймають дитину такою, якою вона є;
- дають зрозуміти дитині, що її справи важливі й для них;
- довіряють дитині;
- дозволяють робити власний вибір;
- заохочують самостійність;
- засуджують не саму дитину, а її вчинок;
- прислухаються до думок дитини;
- проводять разом із дитиною вільний час;
- допомагають розвивати здібності.
Примітка. Оптимальним для сімейного виховання вважається демократичний стиль, якому притаманні високий рівень вербального спілкування між дітьми і батьками, готовність прийти на допомогу дітям, віра в успішну самостійну діяльність дитини, адекватний батьківський контроль. Але в нестандартних, екстремальних ситуаціях доцільним буде вдатися до авторитарного стилю, взяти керівництво у свої руки за браком у дитини життєвого досвіду і самосвідомості дорослої людини. Ліберальний же стиль стане у пригоді в ситуації перевірки набутого дитиною досвіду, розвитку пізнавальної сфери, здібностей дитини тощо. Тому слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуальності, створюючи таке середовище, в якому вона активно розвивається.