Дрібна моторика – сукупність скоординованих дій нервової, м’язової і кісткової систем, часто в поєднанні із зоровою системою у виконанні дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук і ніг. До області дрібної моторики відносять велику кількість різноманітних рухів: від примітивних жестів, таких як захоплення об’єктів, до дуже дрібних рухів, від яких, наприклад, залежить почерк людини.
З анатомічної точки зору, близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної зони. Тому розвиток мови дитини нерозривно пов’язаний з розвитком дрібної моторики.
Дрібна моторика розвивається природним чином починаючи з дитячого віку на базі загальної моторики. Спочатку дитина вчиться хапати предмет, потім з’являються навички перекладання з руки в руку, так зване «пінцетне захоплення» і т. д., до двох років вона вже здатна малювати, правильно тримати пензлик і ложку. У дошкільному та ранньому шкільному віці моторні навички стають більш різноманітними і складними. Збільшується частка дій, які потребують узгоджених дій обох рук.
Грати можна будь-якими крупами, але все таки, краще починати з манки. Вона чиста, дуже дрібна, і не страшно якщо малюк її спробує. Вдавитися складно, у вуха і ніс засунути як скажімо горох чи гречку не вийде Трохи пізніше можна спробувати ігри з кукурудзяною крупою, а потім і з гречкою, квасолею і рисом.
Способи гри з крупами:
Пальчиковий басейн – просто насипати крупу у велику миску, на столик або піднос і водити ручками, пересипати, набираючи в кулачки – це дозволить малюкові познайомитися з крупою. Можна малювати пальчиками доріжки, сонечко, інші малюнки.
“Купати” ручки в крупі – насипати в глибоку ємність якусь крупу типу кукурудзяної, і запропонувати малюкові занурити туди ручки, стискати і розтискати кулачки, пересипати з однієї ручки в іншу. А можна не тільки ручками, але і ніжками.
3. У цій же чаші можна закопувати іграшки, магнітики для холодильника, та ін. дрібнички. Запропонуйте малюкові пошукати їх і радійте, коли у нього вийде.
4. Сипати по крупинках, як ніби солимо щось.
5. Збирати крупу руками в баночку або мисочку, а краще – у формочки, якими наші дітки грають в пісочку.
6. Крупу можна пересипати з однієї ємності в іншу. Пробуйте працювати ручками, пальчиками, совочком, ложкою, мірними стаканчиками. Десь з 1,5 років, а може й раніше, ваш малюк навчитися ложкою засипати крупу в баночку.
7. Якщо дати кілька круп, то можна порівнювати їх на дотик, за кольорами, формою і розмірами.
8. А якщо змішати манку, наприклад, з квасолею, то можна пограти в казку про Попелюшку: запропонувати дитині перебрати квасолю, відокремивши “зерна від полови”. Тут можна скористатися ситечком – манка через нього просіється, а квасоля залишиться і її можна буде пересипати в окрему мисочку.
9. У миску покласти білу і червону квасолю і сортувати їх за кольором. Непогано якщо є можливість запропонувати білу і червону мисочку.
10. Крупи можна використовувати для пластилінових картинок і фігурок. Вдавлювати крупинки в пластилін одне задоволення.
11. Можна використовувати їх і в аплікаціях – посипати на клей.
12. Або використовувати за прямим призначенням – варити кашку для ляльок. Але це вже ігри для більш старшого віку.
13. Ще одна захоплююча гра. Взяти кілограма два гороху і засипати в дитячу ванночку. Малюкові неодмінно сподобається висипати туди горох, слухати, як він стукає об ванну, пересипати його ручками з миски в ванну і назад, нескінченну кількість разів вибиратися з ванночки і забиратися назад.
14. А наостанок – зробити точковий масаж, тупаючи по гороху або крупі босими ніжками, зображуючи то слона, то зайчика (кому як більше подобається).
15. Закінчивши гру можна взяти з собою залишки крупи на прогулянку і погодувати голубів або скласти всі окремо або в перемішку в баночку і відкласти до наступної гри.
Дуже важливе зауваження: коли ваш малюк грає з крупами – не залишайте його без нагляду.
Грайте та розвивайтесь. Хай щастить!