Гурток "Робототехніка"

Чи потрібна робототехніка у школі?

У наш час інформаційні технології інтенсивно впроваджуються в усі сфери життя людини: побут, виробництво, послуги тощо. Таке впровадження потребує великої кількості кваліфікованих ІТ- спеціалістів. Як наслідок, сучасна освіта має швидко адаптуватись до потреб суспільства і надавати учням такі знання, які у майбутньому дозволили б їм стати конкурентоспроможними фахівцями ІТ-індустрії. Зрозуміло, що закладати фундамент навичок програмування необхідно з початкової та середньої школи.

Але як зробити процес освоєння програмування цікавим, продуктивним та захоплюючим?

На мою думку, важливу роль у цьому процесі відіграє впровадження робототехніки у навчальний процес, адже на уроках учні самостійно створюють роботів і програмують їх на виконання певних дій. ,Таким чином, відбувається усвідомлення зв`язку між програмою і діями робота. Така структура дає можливість поступово давати дітям основи програмування, щоуроку ускладнюючи завдання і поглиблюючи знання. Як показує практика, найкраще починати вивчення програмування за допомогою графічного середовища, яке дає можливість просто пояснити складні поняття (цикли, масиви, змінні, константи тощо).

Чому робототехніка? Діти люблять роботів:)

Робототехніка – це унікальна можливість просто, цікаво та доступно вивчати складні речі основ програмування.

Робототехніка – це потужний інструмент для STEАM освіти.

Робототехніка – це міжпредметні зв’язки і, як наслідок, нестандартні та цікаві уроки.

Робототехніка – це командна, творча і проектна робота, яка дозволяє розкрити та розвинути потенціал учнів.

Робототехніка як окрема дисципліна – це:

• проектування (завдання, ідея та 3D-моделювання);

• конструювання;

Програмування (складання алгоритму, написання програми); Тестування робота, проведення досліджень і змагань. Міжпредметні зв`язки показують, який внесок у розвиток учня дає робототехніка. Нижче описані приклади міжпредметних зв`язків робототехніки (усі приклади особисто були неодноразово проведені на уроках).

• Інформатика: завдяки простому та інтуїтивно зрозумілому програмному забезпеченню учні на доступному рівні освоюють такі складні елементи програмування, як: змінні та константи, масиви, типи даних, логічні дані, математичні операції, інтервали, цикли, перемикачі, випадкові значення. Учні згодом зможуть засвоювати усі ці поняття у кодовому (текстовому) програмуванні.

• Математика: вчення або повторення певних математичних операцій, понять. Наприклад: коло, радіус, діаметр, окружність тощо, а також різноманітні розрахунки.

• Фізика: за допомогою побудови різноманітних конструкцій учні мають можливість вивчати прості механізми, проводити різноманітні фізичні експерименти. Вивчати відновлювальні джерела енергії, температури, прискорення тощо.

• Хімія: Вивчення температурного перебігу екзотермічних та ендотермічних хімічних реакцій тощо.

• Географія: створення роботів, які допомагають проводити роботу з картами, вивчати масштаб, протяжність географічних об’єктів: річок, гірських хребтів, державних кордонів, автомобільних шляхів тощо; визначати відстані між об’єктами та протяжність материків і держав з півночі на південь із заходу на схід.

• Біологія: дослідження явища транспірації, ходу температури у приміщенні протягом уроку,температури класної кімнати з рослинами і без тощо.

• 3D-моделювання: робота в 3D дизайнерах, розвиток навичок об`ємного моделювання та просторового уявлення.

У яких класах найкраще вивчати робототехніку?

Вивчення робототехніки необхідно починати з першого класу, поступово формуючи робототехнічні навички. Потрібно лише правильно обрати концепт навчання дітей робототехніки. Отже, необхідно, щоб робототехніка найближчим часом стала окремим предметом у школі, що дасть змогу швидко і якісно адаптувати дітей до сучасних умов розвитку інформаційних технологій і в подальшому стати конкурентоспроможними фахівцями ІТ-індустрії.