Дихання – це синонім життя 

Сучасний екологічний стан нашої країни й світу в цілому не може не тривожити людство. Безперечно, цей факт дуже впливає на здоров’я кожної дитини, а тим паче – на дітей. Нині вже в дошкільників виявляються різні патологічні стани та функціональні відхилення, серед яких перше місце посідають захворювання верхніх дихальних шляхів.

Усім відомо, що найліпше лікування хвороби – це її профілактика. І тут у пригоді стане дихальна гімнастика, вправи якої допоможуть навчити дитину правильно дихати. При глибокому диханні відбувається вентиляція легень, очищення їх від бактерій та мікробів, які спричинюють виникнення та швидкий розвиток хвороби.

Виконувати дихальну гімнастику зовсім нескладно. До того ж у формі гри вона матиме подвійний ефект. Дихальна гімнастика дуже корисна для організму дитини: вона поліпшує обмін кисню по всьому тілу, стимулює роботу шлунка й кишківника, серцевого м’яза. Крім того, якщо ваша дитина відрізняється гіперактивністю, то завдяки дихальній гімнастиці вона навчиться розслаблятися, заспокоюватися. Важливо лише правильно підійти до процесу виконання вправ – і результати вас вразять.

Для дітей дошкільного віку дихальну гімнастику проводять в образно-ігровій формі. Навантаження поступово збільшують, ускладнюючи вправи та збільшуючи число їх повторень. Із молодшими дошкільниками, з огляду на незавершеність формування їхньої дихальної системи, дихальні вправи виконують у повільному й середньому темпі, повторюючи їх 4-5 разів. У старшому дошкільному віці вправи слід виконувати в середньому темпі, збільшуючи кількість повторень до 6-8.

Для результативності дихальної гімнастики необхідно дотримуватися таких правил:

- виконувати вправи із задоволенням, адже позитивні емоції самі по собі мають значний оздоровчий ефект;

- концентрувати увагу на диханні, що збільшує позитивний ефект вправи;

- вдихати носом, а видихати через рот, і в жодному разі не затримувати, проте й не виштовхувати повітря;

- під час вдиху стежити за тим, щоб плечі не піднімалися – важливо утримувати тіло в розслабленому стані;

- більш повільно і плавно видихати повітря, щоб щоки не роздувалися;

- вдих має бути гранично активний, а видих – абсолютно пасивний;

- не проводити дихальну гімнастику за 20 хвилин до прийому їжі й протягом години після нього;

- комплекси вправ слід варіювати і проводити кілька разів на день по 2-3 хвилини.

Спільні зусилля батьків і педагогів щодо застосування дихальної гімнастики позитивно впливають на оздоровлення дитини: не лише удосконалюється її фізичний розвиток, а й зміцнюється імунітет організму в цілому. Тож усе залежить від вашого ентузіазму.

Бажаємо вам і вашій дитині міцного здоров’я у поєднанні з веселими іграми!

Дитина і суспільні колізії 

(пам'ятка для педагогів та батьків)

Насамперед і педагогам, і батькам потрібна мудрість, яка передбачає, зокрема позитивне світосприйняття, розуміння законів природи і суспільства, виваженість у словах і вчинках, толерантність по відношенню до дітей і дорослих, уміння зрозуміти іншого, об’єктивність в оцінках, далекоглядність.

Обов’язковою є любов до дитини, повага до її особистості та прийняття її такою, як вона є. Розуміння, що для неї екологічно, а що порушує її рівновагу і комфорт. Здатність поступатися власними інтересами, щоб не зашкодити здоров’ю дитини, як фізичному, так і психічному, моральному.

За цих умов дорослі, з одного боку, оберігають психіку дитини від небезпечних перевантажень, з іншого – вчать її мудрості й любові, а отже формують імунітет до недобрих впливів.

• Педагоги і батьки виконують місію носіїв життєвого оптимізму, гарантів безпеки і благополуччя дитини. Формують позитивне світосприйняття, необхідне для її повноцінного розвитку.

• Попри сумні і незбагненні події сьогодення та інші колізії дорослого життя створюють у родині та дитсадку спокійну світлу атмосферу, сповнену позитивних життєствердних настроїв.

• Поводяться розважливо, гасять власні пристрасті. Враховують, що діти до 3-х років, хоча менше розуміють, дуже чутливі до психічного стану дорослих, перебувають у тісному емоційному зв’язку з матір’ю.

• Малюють дитині світ не чорно-білим (поганий-добрий), а різнобарвним, розкриваючи філософію життя. Вчать розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору.

• Виховують повагу до інших людей, толерантність і терплячість до кожного, незалежно від того, чи подобається він, чи погоджується з тобою. Вчать засуджувати не людину, а недобрий вчинок, роблячи це без агресії. Самі в житті подають такий приклад.

• Формують дружні взаємини між дітьми, згуртовують їх у спільних справах, не протиставляють одне одному, вчать радіти успіхові товариша.

• Запобігають виникненню конфліктів, вчасно помічаючи їх назрівання.

• Як би не кипіла душа болем, огидою, зневірою, не проявляють при дитині бурхливих емоцій, які (особливо негативні) руйнують її внутрішній світ. Не виправдовують насилля. Не ведуть дискусій, зокрема політичних, у присутності дошкільнят.

• Педагоги дотримуються нейтралітету, не нав’язують своїх особистих політичних та інших поглядів, і в жодному разі не протиставляють їх поглядам батьків вихованців. Для дитини стресогенними є вже самі лише розбіжності в переконаннях близьких людей.

• Обмежують та пом’якшують негативну інформацію, що доходить до дітей. Але й не уникають розмови. Пояснюють спокійно, врівноважено, без агресивних ноток і тяжкого смутку (якщо події трагічні).

• Не залишають дитину наодинці з сильними враженнями, оскільки малята незрозуміле додумують і можуть нафантазувати страхіття, більш стресогенні за реальність. Заспокоюють і підбадьорюють малюка.

• У періоди соціальних протистоянь (демонстрацій, виборів) педагог проявляє особливу пильність. Придивляється до дитячих ігор, що відтворюють враження малят, спрямовує їх у мирне річище. Якщо виникає гра політичної тематики, не забороняє, тому що діти мають потребу програвати те, що вразило, знімаючи стрес. Приділяє більше уваги індивідуальним бесідам, дає кожному виговоритись, вислуховує враження від побаченого (почутого), пояснює, що всі люди різні, і кожен може висловлювати свою думку. Це нормально. А от ображати одне одного, знущатися, бити, вбивати не можна ні дітям, ні дорослим. Демонструє об’єктивність, засуджуючи прояви агресивності будь-якої сторони, незалежно від власних політичних симпатій.

• Дорослі враховують, що реакція дошкільнят на стресогенні ситуації може бути віддалена в часі. Дитина може страждати непомітно для нас, дорослих. Здається, що подія не справила на неї сильного враження, а стрес починає розвиватися. Найтяжчі дитячі стреси часто не проявляються зовні.

• Якщо дитина прилучена до якоїсь духовної традиції, вірить у любов і справедливість Творця, то батьки вчать її обирати духовні цінності та плекати в собі лише добрі почуття. А негативні емоції, що виникають, знімати молитвою, і в усіх скрутних ситуаціях звертатися до вищої мудрості.