Протидія булінгу
Булінг та його види
Булінг - це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.
Види булінгу:
- фізичний: штовхання, зачіпання, бійки, стусани, ляпяси, нанесення тілесних ушкоджень;
- економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
- психологічний: принизливі погрози, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, шантаж;
- сексуальный: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
- кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.
Поради батькам, дітям, що постраждали від булінгу
- Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;
- поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, голові її вислухати і допомогти;
- поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, соціальних педагог, класний керівник, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);
- повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;
- підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблему булінгу може зайняти деякий час.
Якщо ви стали свідком булінгу
- Втрутитися і припинити цькування - булінг не слід ігнорувати;
- зайняти нейтральну позицію в суперечці;
- обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;
- пояснити, які саме дії, ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;
- уникати в спілкуванні слів "жертва" та "агресор", аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;
- повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Пам'ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!
ПОРЯДОК подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)
Загальні питання
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.
4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)
1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – керівник закладу або його заступник.
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності.
Відповідальна особа
1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.
2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.
3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
4. Комісія створюється наказом керівника закладу.
5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.
6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
Терміни подання та розгляду Заяв
1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
Кібербулінг
Кібербулінг - це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини. Переважно це відбувається серед молоді.
Часто залякування в інтернеті може бути легко виявлення - наприклад, якщо ваша дитина покаже вам текст повідомлення, який містить погрози або приниження. Інші дії менш очевидні, такі як висміювання жертви в інтернеті або публікація особистої інформації, фотографій або відеозаписів, призначених для того, щоб завдати шкоди іншим особам. Деякі діти повідомляють про підроблений обліковий запис, веб-сторінку чи онлайн-особу, створену з єдиним наміром переслідувати та залякувати.
Поради батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу
- Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу);
- дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися за допомогою;
- повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.
Поради дітям, що стали жертвами кібербулінгу
- Нікому не повідомляйте свої особисті дані.
- Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень, з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані образи.
- Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, зображенням чи відео які ви отримали чи побачили.
- Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.
- Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
- Повідомляйте про залякування в мережі дорослим. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.
- Ніколи не відповідайте на "такі" коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу
1. Заява про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
6. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
7.Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
10. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
11. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати обставини булінгу.
Чи відомо Вам, що, відповідно до даних дослідження UNICEF, в Україні у 2017 році 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших його проявах (були жертвою чи свідком). У лютому 2019 року було винесено перше судове рішення за фактом цькування у школі. Вже станом на початок серпня судами у 92 справах було винесено рішення про накладення стягнення, 47 справ відправлено на доопрацювання до органів поліції, а ще 36 – закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або спливу строку притягнення до відповідальності.
Школярів, які вчинили булінг, братимуть на облік в поліції – наказ МВС
Ювенальна поліція тепер має брати на профілактичний облік дітей, які цькують інших учнів або вчителів. Відповідний наказ МВС № 488 від 25.06.2020 зареєстрований в Мін’юсті 3 серпня цього року.
Даним наказом затверджені зміни до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України. Зокрема, до переліку дітей, які підлягають взяттю на профілактичний облік, додано тих, хто вчинив булінг учасника освітнього процесу.
«Дитина, яка вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу, підлягає взяттю на профілактичний облік з метою здійснення заходів індивідуальної профілактики поліцейськими підрозділами ювенальної превенції. Просимо довести цю інформацію до відома учасників освітнього процесу», – йдеться у листі МОН № 1/9-436 від 14 серпня цього року «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)» – Лист МОН щодо протидії булінгу.
Згідно з вищезгаданим наказом МВС, підставами для зняття дитини з профілактичного обліку є відсутність випадків вчинення булінгу впродовж року після останнього такого факту.
БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ
Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»:
0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
З’явилася в Україні з початку 2013 року. Консультують компетентні в дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 – для абонентів Київстар, Водафон – 0-800-500-225 та 116-111
На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:
– інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);
– психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);
– правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044) 255 64 50, (044) 255 76 75
Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:
Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
– безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
– правові консультації;
– роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;
– інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
– зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.
ЗНАЙ: ТИ НЕ ОДИН! РАЗОМ ПОДОЛАЄМО БУЛІНГ!
У шкільному житті, сповненому новими знаннями і цікавими подіями, виникають ситуації приниження чи знущання з однокласників, молодших школярів. Ця проблема у всьому світі має назву «булінг», її потрібно вирішувати усім дорослим.
За інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Причому, найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», закриті для спілкування.
Міністерство юстиції України розпочало активну інформаційну роботу #СтопБулінг, адже діти мають право на безпечне дитинство.