ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НУШ.

Пам’ятка батькам першокласника:

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира

зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне

відношення до його перших досягнень і можливих труднощів

допоможуть першокласникові підтвердити значущість його

нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в

школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться,

у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має

право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його

дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на

початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника,

наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з

ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У

кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його

похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка

(“Молодець!”, “Ти так добре впорався!”) здатні помітно

підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах,

не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя

або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явилася людина

авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку

першокласника про свого педагога.

9. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи

істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її

різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися

досить часу для ігрових занять.

10 заповідей для батьків першокласника:

1. Починайте “забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй

посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко:

“який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити

посуд”.

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси

(улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення

сімейних проблем).

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово

привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті

(наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той

і на інший продукт).

4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності

сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку

навколишніх, навіть учителя  відповідайте: “Спасибі, ми обов’язково

поговоримо на цю тему”.

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею

конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро

цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну

життєву позицію.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного

навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше

всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина

почувала, що це вам цікаво.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її

пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити

світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не

виходить, відповідайте: “Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз

спробувати”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша

дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом,

усмішкою, ласкою й ніжністю.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що

вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог,

якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас

тепер і в майбутньому.