Embedded Files
Пам’ятка для батьків п’ятикласників
1. .Спілкуйтеся зі своєю дитиною, цікавтеся її життям, розповідайте їй про своє шкільне життя. Діліться власними переживаннями, це допоможе досягти взаєморозуміння.
2.Спостерігайте за сином чи донькою. Ви, як ніхто інший, знаєте свою дитину. І саме Вам її «йорзання» на стільці чи закушена губа можуть багато про що розповісти і без слів.
3.Дбайте про зовнішній вигляд дитини, її чистоту, охайність. Пам’ятайте, що для підлітків зовнішність є дуже важливою.
4.Створюйте сприятливі умови для навчання дитини і повсякчас поліпшуйте їх. Учні основної школи часто звертаються до додаткових джерел інформації, виконуючи домашнє завдання. У наш час є багато пізнавальної, енциклопедичної, навчальної літератури, дисків. Придбавши потрібне, Ви полегшите дитині навчання.
5. Цікавтеся життям дитини у школі. Регулярно спілкуйтеся з класним керівником, особливо на початку навчального року.
6. Не гарячкуйте під час розв’язання конфліктних ситуацій! Вислухайте думку всіх учасників конфлікту. Будьте послідовними, думайте про наслідки. Попереду у дитини ще не один рік навчання.
7. Не карайте дитину за низькі оцінки. Пам’ятайте, що зниження успішності під час переходу до основної школи – явище природне, очікуване. Ліпше допоможіть дитині! Не варто наголошувати при цьому, що Вам ніхто не допомагав, Ви самі з усім управлялись.
8. Контролюйте навчання, відпочинок, дозвілля своїх дітей. Регулярно перевіряйте роботу в зошитах та записи у щоденнику. Важливо, щоб усі домашні завдання були виконаними, проте ще важливіше не допустити перевтоми дитини.
9. Співпрацюйте з класним керівником, допомагайте за потреби, адже він нещодавно познайомився з дітьми: всього одразу не охопиш.
Пам’ятайте, що у п’ятому класі у вашої дитини формується ставлення до навчання на весь подальший час: як учень провчиться у п’ятому класі, так він і буде ставитися до навчання в старших класах.
Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану
З початку війни кожна людина відчуває цілий спектр емоцій. Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін:
· заперечення,
· злість,
· торг,
· депресія,
· прийняття.
Стадії можуть чергуватись по-різному або проживатись “уперемішку”. Але важливо одне - пройти складний процес прийняття того, що трапилось і адаптуватись до нового життя. В нормальних, безпечних умовах дитині 1 класу потрібно на це рік, дітям 5 класу пів – року, дорослим декілька місяців. Тому, ми з Вами можемо тільки уявити, що відбувається зараз із дитячою психікою. І завдання дорослих допомогти школярам сформувати нову картину життя та подолати стрес. Діти по-різному реагують на нього залежно від індивідуальних якостей і навичок управління собою. Наприклад: школярі молодших класів не можуть повною мірою пояснити свої почуття, в той час як дорослі діти можуть точно сказати, що їх турбує і чому (хоча важливим фактором залишається те, що вони зазвичай не будуть ділитися цією інформацією з батьками).
У дітей стрес може проявлятися через зміни в поведінці. Загальні зміни можуть включати:
· дратівливість або примхливість,
· плач,
· пітливість долонь,
· втечі,
· агресивні або захисні сплески,
· відмова від діяльності, яка раніше приносила їм задоволення,
· постійний вираз занепокоєння,
· скарги на школу більше ніж зазвичай,
· демонстрація несподіваних переляканих реакцій,
· занадто велика або занадто мала прихильність до батьків або вчителя, нервово-рухова поведінка (наприклад, закручування або розтягнення волосся, жування і смоктання, кусання шкіри та нігтів).
Важливо, що діти можуть реагувати на стрес більш глобально через:
· депресію,
· апатію і уникнення,
· нав’язливі стани,
· надмірну сором'язливість,
· надмірне занепокоєння,
· «замерзання» в соціальних ситуаціях,
· нав'язливим інтересом до предметів, рутини, їжі;
· постійного занепокоєнням про те, «що буде далі».
Діти і підлітки також можуть виражати почуття стресу, кажучи негативні речі про себе, про інших або про навколишній світ (наприклад, «я нікому не подобаюся», «я тупий», «немає нічого веселого»). Крім того, може спостерігатися регресивна поведінка, тобто втрата набутих навичок. Наприклад, якщо раніше учень міг розв’язувати складні математичні задачі, то тепер для нього це неможливо.
Важливо!!! Негативні зміни в поведінці майже завжди є чіткою ознакою того, що щось не так і тому вчитель, має звернути на це увагу
Психологія війни: 5 «ні», які допоможуть не впасти у відчай:
1. НІ - емоціям. Цілком їх обнулюємо, щоб не розгойдуватися і розмазувати соплі по столу. Ми ще будемо на цей час.
2. НІ – матеріальним уподобанням. Ворог програє, тому знищує наші матеріальні цінності: будинки, машини тощо. Зараз головне зберегти наше життя та відстояти свою країну. Решту відбудуємо за гроші ворога. Буде ще краще!
3. НІ – контролю. Ми не можемо вплинути на все. Тому режим відстеження всіх військових подій виключаємо. Дивимося лише ранкові та вечірні випуски Офісу Президента України.
4. НІ – безладдя та хаосу. Стежимо за чистотою. Прокинулися, застелили ліжко та підтримуємо гігієну. Це допоможе максимально мобілізуватись. (Від редакції: У спогадах людей, що пройшли фашистські табори Другої світової війни, цей метод теж описується. Ті хто щоранку голився, вмивався, чистив зуби, наводив речі в порядок, дожили до визволення. Ті, хто, махнув на себе рукою, впадали в смуток, чахли і вмирали).
5. НІ – фейковим родичам. Нині момент істини. Кожен показує своє справжнє обличчя. Усіх, хто веде розмови про «заходи у всьому світі» і радить займатися медитацією на передовій – посилаємо на російський корабель. Там місця всім вистачить. Запам'ятайте. Ми не агресори. Ми захищаємось. На війні виключаємо кота Леопольда.
PS:І ще : не дивимося сопливі та сльозливі відео відомих блогерів. Це демотивує та виводить із рівноваги. А нам зараз важливо вірити та надихати своїх Воїнів на Перемогу
Поради психолога учням
Поради психолога учням
Поради щодо спілкування:
Поради щодо спілкування:
Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них;
Хто любить людей, того й люди люблять;
Виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;
Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами;
Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не цікавиться справами інших людей;
Учіться ставити себе на місце іншої людини;
Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та інші. Ввічливість обеззброює;
Використовуйте кожну нагоду для спілкування.
Для успішного встановлення контактів із людьми треба:
Для успішного встановлення контактів із людьми треба:
Якомога швидше знайти спільні інтереси;
По-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);
Не виявляти до співрозмовника зверхності;
Щиро цікавитися співрозмовником, тим, що він говорить;
Враховувати поведінку та термінологію людини, з якою говорите;
Нападами та лайкою людей не переконаєте;
Для того, щоб переконати когось, ттеба"знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;
Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.
Пам’ятка «Як займатися особистісним саморозвитком»
Пам’ятка «Як займатися особистісним саморозвитком»
Проявляй у всьому неухильну наполегливість
Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.
Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:
- для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?
- чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?
- як ти звично контролюєш себе?
- чи довго можеш лишатися працездатним?
- коли протягом дня працюєш продуктивніше?
- чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?
- яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?
- які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?
4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.
5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.
6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.
7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні».
8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її.
9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.
10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.
11. Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.
Як розвинути пам’ять?
Як розвинути пам’ять?
Невпинно стікає час, немов у піщаному годиннику. Шаленим галопом мчить технічна революція. Сучасна людина працює набагато менше, аніж у минулому столітті, тому що левову частку її роботи виконують машини… Інколи складається враження, що й думаємо набагато менше, особливо підростаюче покоління. Дедалі частіше можна стати свідком чи співучасником таких подій, що цілковито переконують: а деградація все-таки опановує наші душі. Зрозуміло, що насамперед говоритимемо про дітей шкільного віку, адже найбільшою проблемою для батьків є неуспішність їхньої дитини. А чи знаєте ви, що найпершою причиною неуспішності є неуважність. Дитині складно запам’ятовувати сказане вчителем на уроці, вона забуває записати домашнє завдання, не пам’ятає прочитаний твір, не може його переказати… Ці нюанси можна перераховувати і далі, але потрібно задуматися над тим, чи ми приділяємо належну увагу дітям, чи вчимо вчитися, чи допомагаємо розвивати їхні навички і здібності, увагу і пам'ять, мислення. Тож пропонуємо поради, які допоможуть не лише дітям, але й дорослим покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.
Думайте
За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.
Цікавтесь
Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.
Будьте готові
Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.
До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.
Не топчіть сліди
Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.
Озирніться довкола
Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.
Учіть від А до Я
Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.
Дійдіть до суті
Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.
Виберіть головне
Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.
Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»
Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.
Не все одразу
Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.
Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного
Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
Рекомендації психолога учням
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.
4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.
7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.
8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.
9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.
10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.
12. Між уроками роби перерви.
13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.
15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.
16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.
17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.
18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.
19. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.
20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами1. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосередити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.
21. Складай план усної відповіді.
22. Перевіряй себе.
Пам'ятай
Ми найкраще запам'ятовуємо:
• те, чим постійно користуємося;
• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);
• те, що нам потрібно;
• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;
• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).
Метод ключових слів
Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці.
Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми одразу згадуємо весь абзац.
Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова. Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання.
До кожного ключового слова постав запитання, що дасть змогу зрозуміти, як воно пов'язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і спробуй зрозуміти цей взаємозв'язок.
З'єднай два сусідніх ключових слова за допомогою запитань.
Після поєднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утвориться ланцюжок. Запиши цей ланцюжок і спробуй його вивчити . Перекажи текст спираючись на цей ланцюжок.
Метод 5-П
1-П - Переглянь текст швидко.
2-П - Придумай до нього запитання.
3-П - Познач олівцем найважливіші місця.
4- П - Перекажи текст.
5- П - Переглянь текст повторно.
Психотропні речовини – безпека, чи лише ілюзія безпеки?
Психічні розлади та розлади, викликані вживанням психоактивних речовин, є провідною причиною інвалідності у світі. Близько половини психічних розладів починається у віці до 14 років.
Деякі психоактивні речовини використовують у медицині для лікування психічних захворювань. Але на здорову людину психоактивні речовини завжди чинять згубну дію, шкодять її здоров’ю. Найпоширенішими психоактивними речовинами є нікотин, алкоголь, наркотики.
Люди, що розповсюджують наркотики, діють, як справжні рекламні агенти, і переконують своїх потенційних клієнтів у привабливості наркотиків:
· будеш довго танцювати, не відчуваючи втоми;
· відчуєш кайф, "подивишся мультики”;
· це вирішить твої проблеми, зменшить тривожність;
· вживання наркотиків – твоя власна справа;
· у житті все треба спробувати...
Але вони безсоромно обманюють вас, а можливо, і себе! Тому насправді:
· втому ти відчуєш вранці, коли не зможеш підвестися з ліжка, а почуватимешся, як побитий собака;
· так званий "кайф” відчувають не з першого, а часто – навіть не з другого разу, тому що цьому стану новачка мають навчити "досвідчені” друзі.
· уживання наркотика не вирішує проблем, це просто дезертирство від справжнього життя, коли треба на свіжу голову мобілізувати себе та вирішити проблему без дурману;
· це тільки здається, що вживання наркотиків – твоя особиста справа: важко собі уявити, скільки клопоту ти спричиниш родичам і друзям.
У житті є багато можливостей відчути і побачити цікаве і нове, але для тих, хто спробував наркотики, на цьому всі відчуття і закінчуються.
У підлітковому віці паління негативно впливає на всі фізіологічні системи, зокрема й на процес формування репродуктивної системи. Ситуація ускладнюється тим, що наслідки цього можуть виявитися пізніше, коли вже зрілі чоловік і жінка вирішують народити дитину. Можливо, вони вже й кинули курити, але наслідки підліткового тютюнокуріння негативно впливають на них самих і на здоров’я їхньої майбутньої дитини.
У кожного з нас є своє коло спілкування. Це наші приятелі в класі. Друзі, які живуть в одному дворі, товариші по інтересам тощо. Часом група вимагає від людини відмовитися від своєї думки. Таке явище називається груповим тиском.
Поведінку людей при груповому тиску можна розділити на дві групи: хтось завжди готовий стати як усі, а інші постійно готові до опору. Важче протистояти тиску та маніпуляціям буде першій групі.
Протистояти цьому допоможе вміння приймати зважені рішення і навички ефективної відмови.
Особливу увагу потрібно звертати на те, щоб форма відмови не була образливою для того, хто пропонує: відмова має бути по можливості ввічливою.
Однак, якщо пропонують надто наполегливо, краще перестати бути ввічливим, ніж зробити те, чого не хочеш робити.
а) Відмова - угода: «Спасибі, але мені так незручно вас турбувати»
б) Відмова - обіцянка. «Із задоволенням, але завтра у мене заняття з математики»
в) Відмова - альтернатива. «Давай краще погуляємо по місту».
г) Відмова - заперечення. «Ні, я ні за що не піду в ліс».
д) Відмова - конфлікт. «Давай сходимо на дискотеку» - «Ще чого! Сам топай!»
Висновок: ми навчилися говорити «ні», і ніколи не дозволимо маніпулювати собою.
Пам’ятайте: психотропні речовини – це лише ілюзія безпеки.
Важливо знайти собі друзів, з якими у тебе будуть спільні безпечні інтереси!
Page updated
Google Sites
Report abuse