Малеча Сонячної системи. Пізнаємо природу 6 клас НУШ.

Узагальнення знань по темі "Пізнаємо природу Сонячної системи". Пізнаємо природу 6 клас НУШ. Варіант 1.

Узагальнення знань по темі "Пізнаємо природу Сонячної системи". Пізнаємо природу 6 клас НУШ. Варіант 2. 

Самостійна робота по темі "Фізика атомного ядра". Фізика 9 клас. Варіант 1.

Самостійна робота по темі "Фізика атомного ядра". Фізика 9 клас. Варіант 2. 

Фізика посідає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона створює в учнів уявлення про наукову картину світу. Будучи основою науково – технічного прогресу, фізика показує гуманістичну суть наукових знань, підкреслює їх етичну цінність, формує творчі здібності учнів, їх світогляд, тобто сприяє вихованню високоморальної особи, що є основною метою навчання і може бути досягнуте лише за умови, якщо в процесі навчання буде сформований інтерес до знань. Навчання потрібно будувати так, щоб учень розумів і приймав цілі, поставлені вчителем, і був активним учасником їх реалізацій.

Сьогоднішнє та майбутнє життя вимагає від школи розробки нових педагогічних стратегій розвитку інноваційної особистості, формування механізмів успішності в навчально-виховному процесі, переорієнтації навчально-виховного процесу на особистість учня, впровадження сучасних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток потенціалу учня.

Враховуючи ці задачі, я вирішила працювати над проблемою «Використання нетрадиційних форм і методів навчання на уроках фізики та астрономії».

За результатами опитування учнів з’ясувалося, що більшість із них відвідують уроки фізики тільки для того, щоб одержати позитивну оцінку. Але є й учні, яким вона знадобиться в майбутній професії. Таких дітей на уроках цікавлять незвичайні досліди, їм подобається самостійно виконувати експериментальні завдання, дізнаватись про цікаві факти з життя науковців та історію їхніх винаходів, відкриттів. У кожному класі є діти, які дуже бояться самостійної та контрольної роботи, роботи біля дошки.

Виходячи з результатів цих досліджень, я вирішила застосовувати у своїй роботі такі методи, які дали б учням змогу більше спілкуватись у процесі навчання, самостійно виконувати завдання та працювати в групі, готувати додатковий матеріал та подати його в цікавій формі. З форм роботи, які вчителі використовують на уроках, я виділила ігрові форми діяльності, оскільки така діяльність сприяє розвитку комунікативних здібностей учнів, дає можливість учневі відчути себе в ролях керівника та виконавця, побороти «страх перед дошкою». Розвиваючи свої сильні сторони, людина стає здатною на серйозні досягнення. Вона здобуває повагу інших, у неї не виникає сумнівів у власній значущості.

Процес навчання та виховання, пов'язаний з формуванням та розвитком творчого мислення, спрямований на реалізацію програми особистісно орієнтованого навчання. Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю як учнів, так і вчителів.

Звичайні уроки для учнів стають нудними. Щоб змінити ставлення учнів до навчання, необхідно поміняти форму заняття. Як показує практика, успішне навчання і міцність знань залежать від рівня розвитку зацікавленості, структура якої тісно пов’язана з психологічними процесами і емоціями. На мою думку, саме нестандартні уроки інтелектуально й емоційно готують учнів до сприймання нового матеріалу.

Традиційні уроки дають можливість активно діяти учневі всього кілька хвилин упродовж навчального дня, коли він, наприклад, відповідає біля дошки. Іншу частину часу учень слухає вчителя, а частіше просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання в цілому.

На нестандартних уроках учитель прагне наблизити шкільне навчання до життя, реальної дійсності: в уявних іграх імітують різні життєві й виробничі ситуації. Учням подобаються театралізовані уроки тим, що роблять шкільні будні різноманітними, створюють атмосферу свята, піднімають настрій і дають змогу кожному учневі проявити ініціативу.

Діяльність учителя багатогранна. Кожного дня і на кожному уроці він має розв’язувати комплекс завдань з навчання, виховання і розвитку учнів. Використання гри на уроках дасть змогу успішно формувати й закріплювати позитивне ставлення учнів до навчальної праці. Граючись, вони почуваються психологічно розкутими, що сприяє прояву їхніх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об’єктивно важкої навчальної праці. Непомітно для себе учень «втягується» в навчальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «Я це можу» зміцнює впевненість у спробі й породжує потребу «Мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно». Таким чином, гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці. Порівняно з іншими формами навчання і виховання перевага гри полягає в тому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учнів, тобто не вимагає насильства над особистістю. Гра – процес суто добровільний і не терпить примусу.

Готуючи гру, слід сформулювати її тему та мету, лаконічно визначити правила проведення, підібрати літературу та розробити зміст завдань, продумати умови та критерії оцінювання. Розпочинаючи гру, потрібно мотивувати її проведення, чітко пояснювати правила гри, переконатися, що вони зрозумілі для всіх.

Важливою є психологічна підготовка учнів до гри, що спонукає до обдумування заходів, які могли б сприяти виграшу. У ході гри активізується діяльність учнів з термінового прийняття рішень та перевірки їхньої правильності. У результаті поглиблюються конкретні знання, формується цілісна система знань. Інтригою може бути розіграш призів за вдале виконання завдання. Завчасне оголошення про проведення гри стимулює учнів до участі в ній, викликає інтерес до гри.

Незважаючи на привабливість ідеї включення ігрової діяльності в навчальний процес, треба зазначити, що ігри доречні й ефективні не на всіх уроках. Неприродно виглядатиме ігрова контрольна робота. Не слід перебільшувати освітнього значення ігор, оскільки вони не можуть бути джерелом систематичних і точних знань. Вони повинні застосовуватися в системі з іншими формами навчання.

Зважаючи на особливості предмета, викладання фізики являє собою найбільш ефективну сферу для застосування сучасних інформаційних технологій, впроваджувати які можна в будь-яких формах та варіантах. Найбільш цікаві – створення мультимедійних уроків у формі презентацій. Структура мультимедійних уроків відзначається граничною чіткістю, компактністю, стислістю навчального матеріалу, логічною взаємозумовленістю.

Слайди презентацій зазвичай містять ілюстративний матеріал для уроку, фрагменти відеофільмів, анімації. У ході підготовки презентації потрібно заздалегідь продумати структуру уроку: послідовність слайдів визначає певний темп і логіку викладу матеріалу, тобто сценарій проведення уроку. На слайдах розташовують короткі тези, дати, імена, терміни, визначення, формули, які учні мають запам’ятати. Найбільш важливий матеріал для підключення асоціативної зорової пам’яті я виділяю кольором, шрифтом, обрамленням тощо. Комп’ютерна презентація – одна з форм сучасного уроку, яка дозволяє зробити навчальний матеріал яскравим і переконливим.

Є багато позитивних моментів у використанні такої методики:

1.    Яскраві образи надовго запам’ятовуються без надмірних зусиль.

2.    Завдяки рухливості малюнків, схем, таблиць є можливість їх змінювати, доповнювати, коригувати, заповнювати поетапно, частинами чи повернутися до попереднього моменту, повторити якісний епізод.

3.    Мультимедійні засоби дають змогу відтворити фізичні процеси, про які на уроках можна говорити, звертаючись лише до уяви учнів, спираючись на їхнє абстрактне мислення. Наприклад: фізичні процеси квантової та атомної фізики, хвильові процеси, електричні явища тощо.

4.    Використання мультимедійних засобів на уроках сприяє створенню позитивної атмосфери, що має велике значення для сприйняття інформації.

Мультимедійні презентації зручно використовувати на уроках для пояснення нового матеріалу, повторення вивченого, організації поточного контролю знань, а також у позаурочний час для створення проектів і творчих робіт із фізики.

Ефективність використання нових інформаційних технологій безперечна. Крім високої якості засвоєння матеріалу, учні виявляють гарний емоційний настрій і бажання далі із задоволенням вивчати фізику.

Пожвавити процес опитування та активізувати учнів можна завдяки нетрадиційним формам роботи, одним з яких є робота із тематичними кросвордами.

У кінці вивчення окремих тем курсу фізики та астрономії доцільно проводити систематизацію знань саме в ігровій формі: загадки, кросворди, чайнворди і т. д. Це сприяє активізації та закріпленню знань учнів, стимулює у них пізнавальний інтерес. Також учитель може скористатися навчальними тематичними кросвордами для закріплення вивченого матеріалу, що містить багато нових термінів, які інколи важко запам’ятовуються.

Для кодування в кросвордах використовуються терміни, які найбільшою мірою сприяють відтворенню потрібних учителеві відомостей, - з історії фізики, про застосування фізичних законів, з методів дослідження природних явищ і так далі. Залучаючи учнів до цієї інтелектуальної гри, учитель в нетрадиційній, а значить, цікавішій для учнів формі перевіряє їх знання, міцність і глибину засвоєння вивченого, виявляє, які саме питання потребують роз’яснення і закріплення.

Цікавими і важливими повинні стати терміни практичного застосування фізики. Вони дозволяють глибше ознайомити учнів з явищами та процесами, які подаються в підручнику, але можуть мати певне значення для розуміння теми. На уроках кросворди можна використовувати як елемент узагальнення, повторення, закріплення.

З метою накопичування методичного матеріалу до навчальних кросвордів учителю не слід обмежуватися кросвордами, запозиченими у відповідній методичній літературі та складеними ним самим. До складання кросвордів доцільно залучати також і самих учнів – це привчає їх до роботи з навчальною та додатковою літературою, що сприятиме більш широкому та глибокому вивченню теми.

Розв’язування навчальних кросвордів – не просто розвага, воно надає великі можливості щодо розвитку мислення учнів. Воно дисциплінує розум, учить правильно, чітко, без сторонніх непотрібних слів формулювати думки, розвиває пам'ять. Розв’язавши кросворд, учень повторює матеріал, але не простим дублюванням, що знижує інтерес до предмета, а в новій ігровій формі. Позитивні емоції від розгадування кросворду засновані на підсвідомих елементах психіки людини, що виявляються в ігровій діяльності, - прагнення зібрати, сконструювати, завершити, упорядкувати. А значить, цю психологічну особливість треба використовувати на заняттях, зокрема, даючи заповнювати кросворди. І не лише прості для трієчників. У процесі роботи з кросвордами у учнів розвивається логічне мислення, виробляються такі якості, як терпіння, акуратність, зосередженість.

Кросворди – це гра для всіх загальновідома, яка захоплює і приваблює. Тому зацікавити учнів фізичними кросвордами, це значить збудити їх ініціативу, формувати навички самостійності в розв’язанні досить складних завдань, розвинути їх пізнавальні сили та творчі здібності. Робота з кросвордами допомагає виховувати у учнів емоційне, зацікавлене ставлення до навчання фізики. Кросворд – це вузол найрізноманітніших знань, вузол який намагається розгадати кожний.

Щоб учні не втрачали цікавості до розв’язування кросвордів, потрібно урізноманітнювати їх зміст і форму представлення: частину – з них давати індивідуально (в цьому випадку оцінюються успіхи окремого учня), а частину колективу (оцінка ставиться групі і тим, хто правильно назвав найбільше число слів). Деякі кросворди можна відгадувати всім класом, враховуючи активність, «винахідливість» і ерудицію кожного і виставляючи лише хороші оцінки найбільш «спритним».

Дуже подобаються мені кросворди з фрагментами. У кросвордах з фрагментами (картинками, схемами, уривками текстів, формулами) питання не формулюється в явному словесному вигляді, і потрібна деяка додаткова розумова діяльність щодо розпізнання образу, його перетворення, виявлення суті завдання. Таке завдання (ключ до слова) несе набагато більше інформації, ніж звичайний короткий опис.

Розв’язування кросворда з фрагментами допомагає учням під час повторення та узагальнення об’єднати відомості з різних тем розділу курсу фізики в єдину картину.    

Магнітні властивості речовини. Гіпотеза Ампера.

Тема: Магнітні властивості речовини. Гіпотеза Ампера.

Мета: 

Навчальна: дати учням поняття про магнітні властивості речовин; розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки; 

Розвивальна: самостійно працювати з науково-популярною літературою; працювати в групах, слухати своїх колег, планувати свою роботу; 

Виховна: виховувати в учнів толерантність, наполегливість у досягненні мети. 

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу. Робота в групах. 

Обладнання: Універсальний демонстраційний трансформатор, джерело постійної напруги (100 В, 10 А), залізний, алюмінієвий, вісмутовий (або з графіту) стержні, шкільний штатив, тонка капронова нитка, підвіс, з'єднувальні проводи, ключ, свічка. 

План-конспект уроку

1.    Організаційний етап.

Вітаю вас усіх на нашому уроці. Підтримуючи думку М. Песталоцці, хочу сказати: - «Мої учні будуть дізнаватися про нове не від мене, вони будуть відкривати це нове самостійно. Моя ос¬новна задача — допомогти їм розкритися.»

2. Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

Учитель. Здібності, як мускули, ростуть при тренуваннях                                          

Академік В. Обручев

Пригадаємо навчальний матеріал, засвоєний раніше: 

    Яка внутрішня будова речовини?

    Яка будова атома? 

    Як рухаються електрони в атомі? 

    Що існує навколо будь-якого провідника зі струмом? 

    Що існує навколо рухомого електрона? 

    Що є силовою характеристикою магнітного поля? 

    Як взаємодіють два паралельні провідники зі струмом? Від чого залежить ця взаємодія? 

    Як визначити напрям вектора індукції магнітного поля струму? 

3. Мотивація навчальної діяльності. 

Учитель. Вивчаючи взаємодію провідників зі струмом, ми звертали увагу на те, що на магнітну взаємодію впливає середовище, в якому перебувають провідники. Окрім цього, із власного досвіду ви вже знаєте, що магнітне поле створюється не тільки електричним струмом, а й постійними магнітами, та й різні речовини по-різному поводять себе у зовнішньому магнітному полі. Ви спостерігали, що магніт притягує до себе залізні ошурки, але чомусь не діє на алюмінієві. У чому ж причина? Намагнічування речовин можна вивчати експериментально. Отож, експеримент. 

(Учитель демонструє досліди, учні фіксують результати у робочих зошитах.) 

Дослід 1. Замикається і розмикається коло первинної котушки трансформатора без осердя з джерелом живлення постійної напруги. Учні спостерігають незначні відхилення стрілки демонстраційного гальванометра, приєднаного до вторинної котушки. Після введення у котушки стального осердя дослід повторюється, і учні спостерігають значно більші відхилення стрілки. 

Дослід 2. Залізний стержень (короткий шматок дроту), підвішений на тонкій капроновій читці, розміщується у проміжку між полюсами електромагніту. Навіть за умови слабкого струму у колі обмоток залізний стержень повертається, розміщуючись вздовж магнітних силових ліній. Учні спостерігають, що вже за умови незначного струму залізний стержень притягується до одного з полюсів. 

Дослід 3. На короткий кусок алюмінієвого стержня, підвішеного на нитці, постійний магніт не діє. Тоді цей стержень вміщується у проміжок між полюсами електромагніту. При вмиканні струму у колі та збільшенні його сили до 8-10 А кусок алюмінієвий стержень повертається і займає таке ж положення, як і залізний стержень. Відмінність від досліду 2 полягає у тому, що сила струму повинна бути значно більшою. 

Дослід 4. Аналогічно до попереднього досліду, підвішується на нитці стержень із графіту або вісмуту. Цей стержень вноситься у магнітне поле і розташовують уздовж поля. Вмикають струм у колі обмоток. Якщо сила струму значна, учні спостерігають, що графіт повертається упоперек ліній магнітного поля і виштовхується із проміжку між полюсами. 

Дослід 5. У проміжку між полюсами електромагніту запалюється свічка. Учні спостерігають, що полум'я свічки виштовхується магнітним полем. 

Учитель. Отож, якого висновку можна дійти, враховуючи ці досліди? 

Учні. Речовини в магнітному полі намагнічуються, тобто створюють власне магнітне поле. 

4. Вивчення нового матеріалу. (с л а й д и 1- 6)

Учитель. Так. Результуюче магнітне поле у середовищі є сумою полів, створюваних струмом і намагніченим середовищем. Для характеристики магнітних властивостей речовини використовують поняття відносної магнітної проникності речовини: μ=В/В0, де В - індукція магнітного поля у середовищі, B0 — індукція магнітного поля у тій самій точці простору у вакуумі. Ця фізична величина показує, у скільки разів індукція магнітного поля у речовині більша за індукцію магнітного поля, створювану тим самим струмом у вакуумі. Відносна магнітна проникність речовини є безрозмірною величиною. 

Причину намагнічення речовин зрозуміти неважко. Уперше її пояснив французький учений Ампер. Спостерігаючи повертання магнітної стрілки поблизу провідника зі струмом у дослідах Ерстеда, Ампер припустив, що магнетизм Землі спричинений струмами, які течуть середині земної кулі. Він вказує на те, що магнітні властивості тіла можна пояснити замкнутими електричними струмами, що циркулюють усередині нього. 

Згідно з гіпотезою Ампера, всередині молекул і атомів циркулюють елементарні електричні струми. Вони утворюються внаслідок руху електронів у атомах. 

Якщо внаслідок теплового руху молекул площини, у яких циркулюють ці струми, розміщені хаотично одна відносно одної, то дія струмів взаємно компенсується і жодних магнітних властивостей тіло не виявляє. У намагніченому стані елементарні струми в тілі орієнтовані так, що їхні дії додаються. 

Отож, знаючи причину магнітних властивостей речовини, з'ясуємо, чому ж у дослідах, які ми спостерігали, різні речовини поводили себе по-різному. 

5. Робота в групах. (с л а й д и 4 - 14)

 (Робота  у групах: учитель формує групи та роздає картки із відповідними завданнями.) 

Учитель. Кожна група отримала довідниковий матеріал (див. додатки) та картку із запитаннями. Опрацювавши теоретичний матеріал, ви під час обговорення повинні дати відповіді на запитання, занотовуючи їх у зошит. 

Орієнтовні запитання у картках: 

•    Що таке діа- (пара-, феро-) магнетик? 

•    Яке значення ц для цього магнетика? 

•    Як напрямлене магнітне поле всередині цього магнетика? 

•    Як воно впливає на зовнішнє магнітне поле? 

•    Яка речовина із спостережуваних у дослідах належить до кожної із груп магнетиків? Чому? 

•    Які ще речовини належать до цієї групи? 

•    Що таке точка Кюрі (для групи, яка вивчає феромагнетики)? 

(Робота в перехресних групах: після завершення роботи в базових групах учитель формує перехресні групи за цифрами 1, 2, ..., дає для них відповідні завдання.) 

Учитель. Завдання для нових груп: кожен учасник групи по черзі, використовуючи свої записи у зошитах, розповідає іншим учасникам про «свій» тип магнетика. 

6. Закріплення матеріалу 

(Кожна з груп заповнює таблицю та розв'язує «якісні» задачі) 

Задачі: 

•    Чому корпус компаса виготовляють із пластмаси, латуні або алюмінію, але не із заліза? 

•    Чому не можна застосовувати електромагнітний кран для переміщення розпечених сталевих оцупків? 

•    Як зміниться магнітне поле котушки, якщо всередину у неї вставити мідне осердя? Чому? 

•    Чи не пригадаєте лихого вчинку Негоро із роману Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан»? Чому корабель збився з курсу? 

•    Що станеться з магнітним полем котушки, по якій проходить струм, коли у неї вставити залізне осердя? Чому? 

•    Як зміниться магнітне поле котушки, якщо всередину неї вставити алюмінієве осердя? Чому? 

•    Як поводиться стержень з діа- (пара-, феро-) магнетика в однорідному та неоднорідному магнітному полі? 

Діамагнетик     Парамагнетик     Феромагнетик 

Магнітна проникливість, µ                

Напрям магнітного поля                

Речовини                

(Представник групи, яка першою виконала завдання, доповідає про результати заповнення таблиці. 

7. Підбиття підсумків уроку.

Фізика написана у великій книзі, 

яка завжди відкрита у нас перед очима, 

- я маю на увазі Всесвіт…

                                                                                                                    Г.Галілей

На сьогоднішньому уроці вам відкрилась ще одна таємниця Всесвіту, про яку досі ви не знали. Сподіваюсь, що нові знання, здобуті на сьогоднішньому уроці, будуть використанні вами у житті.

Інтерактивна вправа «Ромашка».

Учитель заздалегідь виготовляє паперову ромашку, на зворотній стороні кожної пелюстки записує запитання. Учнів по черзі відривають пелюстки, читають запитання і відповідають на них. 

Орієнтовні запитання:

1.    Що найбільше тобі сподобалось на сьогоднішньому уроці?

2.    Які твої очікування від наступного уроку?

3.    Назви ключові слова, що звучали протягом уроку?

4.    Оціни свою роботу на уроці. Обґрунтуй свою оцінку.

Оцінювання учнів.

8. Домашнє завдання: (с л а й д  17) 

•    Опрацювати § 3, 

•    підготувати коротку доповідь про вплив магнітного поля на живі організми.

Тема: Підсумковий урок з теми «Магнітні явища»

Мета: 

навчальна:  розширити та поглибити знання учнів про магнітні явища та використання цього явища в природі й техніці.

розвивальна: розвивати кмітливість, пізнавальний інтерес учнів,  аналітичне  та логічне  мислення; формувати  науковий  світогляд  та прагнення до пізнання навколишнього світу.

виховна:   виховувати інтелектуальні здібності та культуру мовлення ініціативу, активність; розвивати пізнавальні здібності, розвивати інтерес до навчання.

Тип уроку: урок узагальнення навчального матеріалу.

Обладнання та матеріали: комп’ютер, конспект уроку, дидактичні матеріали, медіапрезентація. 

                                                 План-конспект уроку:

1. Організаційний момент

   Учитель: Добрий день! Рада вітати вас!

Візьміться за руки, закрийте очі. Подумайте, як вам добре разом, подумайте про того, кого ви любите. Подякуйте їм за те, що вони люблять і підтримують вас. Подякуйте долі за те, що вона подарувала вам життя, що ви можете ним насолоджуватись та мріяти. А щоб наші мрії здійснились, ми повинні бути впевненими в собі людьми. А для цього потрібні знання.

Девіз сьогоднішнього уроку:                  „Закрийте двері перед помилками 

і істина теж не зможе зайти”.

 (Рабіндранат Тагор).

Не бійтесь помилятись на шляху до істини, бо ніколи не помиляється лише той, хто нічого не робить.

Урок ми почнемо із відкриття скарбнички мудрості. А щоб відкрити цю скарбничку, треба, звичайно, напружити розум.

Шифрограма. (с л а й д и 2, 3)

-    Коли розшифруємо вислів, то прочитаємо, що сказав про фізику Ернест Резерфорд:

Снасуска сдіслитьсся сна сдві сгруспи – сна сфісзиску сі скослексцісоснусвасння смасрок.

 (Наука ділиться на дві групи – на фізику і на колекціонування марок).

-    Я думаю, що ви зрозуміли, що ми будемо займатися на уроці саме фізикою.

2. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель: Ми з вами закінчуємо вивчення теми «Магнітні явища». Сьогодні підсумковий урок, на якому маємо не тільки повторити вивчений матеріал, а й спробуємо визначити його місце в нашому житті. Запишіть, будь-ласка, тему уроку. На уроці ми пригадаємо основні поняття і правила теми, ви будете активними учасниками уроку, відпрацюєте вміння розрізняти магнітні і електричні явища. Нам доведеться сходинками підніматися до магнітного Олімпу. На кожній сходинці ви отримуєте певні бали.

3. Розминка. (с л а й д и 4 - 6)

Клас ділиться на 2 команди. Спочатку учням запропонована розминка у вигляді кросворду «Назви фізичні величини». Команда, яка швидше розгадає кросворд, першою робить хід у наступному конкурсі:

По горизонталі:

1. Місця магніту, де магнітна дія виявляється найсильнішою. (полюси)

4. Електротехнік, який один з перших у світі винайшов електричний двигун, придатний для практичного застосування. (Якобі)

5. Британський фізик, який помітив, що магнітне поле котушки значно підсилюється, якщо в її середину внести сталеве осердя. (Стерджен)

7. Технологія переміщення, у якій тіло піднімається над поверхнею за допомогою явища відштовхування однойменних полюсів магнітів. (левітація)

10. Тіло, яке має магнітні властивості. (магніт)

12. Зміна магнітного поля Землі, внаслідок активності Сонця. (буря)

По вертикалі:

2. Прилад з магнітною стрілкою, для орієнтування на Землі. (Компас)

3. Прилад, дія якого грунтується на дії магнітного поля на провідник зі стумом. (гучномовець)

6. Одиниця вимірювання індукції магнітного поля. (Тесла)

9. Речовини, до складу яких входять залізо, кобальт, нікель тощо. (феромагнетики)

11. Електричний струм, що виникає у провідному контурі при зміні індукції магнітного поля через цей контур унаслідок явища електромагнітної індукції. (індукційний)

4. І конкурс  «Далі-далі».  

Учитель по черзі зачитує запитання командам, учасник команди відповідає,  і приносить команді 1 бал, якщо відповідь учень  не знає, команда допомагає, але одержує 0,5 бала, якщо і команда не знає відповіді то відповідають учні іншої команди і одержують 2бали.  Поїхали.

•    Які тіла називають магнітами?

•    Що називають магнітними полюсами?

•    Назвіть відомі вам речовини, що притягуються магнітом?

•    Які полюси має магніт?

•    Назвати найбільший магніт.

•    Для чого призначений компас?

•    Поясніть, чому на Місяці неможливо орієнтуватися за допомогою компаса.

•    Як взаємодіють між собою полюси магнітів?

•    Що існує навколо магнітів?

•    Чому магнітна стрілка, яка знаходиться біля провідника відхиляється, тобто реагує на появу струму в провіднику?  

•    Як розміщуються ошурки в магнітному полі прямого струму?

•    Якими способами можна підсилити магнітну дію котушки з струмом?

•    Що називають електромагнітом?

•    Перелічіть від чого залежить напрям сили, що діє на провідник з струмом в магнітному полі?

•    Що відбувається, якщо в котушку, з’єднану з гальванометром, вносити всередину магніт, або виймати його з котушки?

•    Що таке явище електромагнітної індукції? 

5. Гра «Хрестики – нулики» (с л а й д и 8 - 16)

На дошці зображена рамка для гри в хрестики-нулики. Кожна клітинка рамки має номер від 1 до 9. Кожній клітинці (за номером) відповідає запитання. Команди вибирають собі значки «Х» або «0» і по черзі вибирають номери клітинок і, відповідно запитань. Якщо відповідь правильна, то на ігровому полі замість цифри ставиться значок команди. Виграє команда, яка швидше вибудує свої значки в одну лінію.

1.    На рисунку зображена схема досліду. Який вчений провів цей дослід? У чому полягає суть досліду? Який висновок з досліду можна зро¬бити?

2.    Зобразіть напрямок електричного струму у котушці та вкажіть полюси котушки. Поясніть, як ви це зробили?

3.    Поясніть дослід, зображений на рисунку. Увага: ліве кільце має роз-різ, праве кільце замкнене.

4.    Прилад якої системи зображений на рисунку? Поясніть принцип дії даного приладу. Які ще системи електровимірювальних приладів вам відомі?

5.    В якому напрямі треба переміщати штабовий магніт, щоб отримати в замкненій дротяній котушці струм вгору по передній стінці?  

6.    Визначити напрям магнітних ліній прямих провідників зі струмом. Визначити напрям струму в провідниках, знаючи напрям магнітних ліній. 

7.    Визначте полюси джерела струму.

8.    Провідник зі струмом розташований між полюсами постійного магніту. Визначте напрям сили Ампера.

         9. Визначте напрям сили Ампера, яка діє на провідник зі струмом в магнітному полі.

І 

6.    Конкурс дослідників.

Команди обирають учасників для проведення конкурсу. На столі знаходяться предмети та прилади. Виберіть необхідні для проведення свого досліду.

Завдання 1. Складіть електромагніт та випробуйте його дію.

Завдання 2. Ви Фарадей. Покажіть  нам досліди, які проводив Фарадей та за допомогою яких він відкрив  явище електромагнітної індукції.

7. Конкурс «Розгадай ребус». (с л а й д и 17,18)

Кожній команді пропонується розгадати по два ребуси:

•    Ім’я вченого, який припустив, що Земля є велетенським магнітом.

•    Ім’я вченого, який вперше прийшов до висновку, що навколо будь-якого провідника існує магнітне поле.

•    Ім’я вченого, який пояснив магнітні властивості речовин.

•    Ім’я вченого, який відкрив явище електромагнітної індукції.

8. Конкурс «Сонце». (с л а й д 19)

Напишіть на промінчиках сонця всі відомі вам пристрої, в яких використовується дія магнітного поля на провідник з струмом.

9. Підсумок уроку.

Можливо, хтось із вас стане у майбутньому професором-теоретиком, а хтось — практиком-віртуозом... Можливо. Але зрозу¬міло, що всі не можуть бути вченими-фізиками. Є такий народний вислів «фахівець своєї справи». Знання фізики і досвід, здобутий на уроках фізики, допоможуть вам у майбутньому ста¬ти майстрами, справжніми професіоналами своєї справи.

     Асистенти вчителя оголошують бали, які набрали команди. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість балів. 

Вчитель оцінює кожного учня за роботу на уроці, виставляється оцінка

Вправа «Мікрофон»:

•    Чи комфортно вам було на уроці?

•    Що корисного ви взяли для себе з сьогоднішнього уроку?

•    Що викликало найбільші труднощі?

10. Домашнє завдання. (с л а й д  20)

1. Повторити розділ 1 «Магнітні явища» (§ 1  - § 8)

2. Підготуватися до контрольної роботи.

3. Виконати тестові завдання на стр. 43, 44.

ТЕМА: Узагальнюючий урок по темі «Планети Сонячної системи».

МЕТА: Узагальнити та закріпити знання учнів з теми «Планети Сонячної системи»; розвивати навички розв’язання задач із використанням астрономічних одиниць; виховувати бережливе ставлення до планети, на якій ми живемо.

ОБЛАДНАННЯ: ПК, педагогічний програмний засіб «Дитяча енциклопедія зоряного неба», диск із кінофільмами «Планети земної групи» та «Планети-гіганти», таблиця «Будова Сонячної системи».

ТИП   УРОКУ: Узагальнення й закріплення знань.

НА   ДОШЦІ   ПЛАКАТИ   З   НАПИСАМИ:

• «Планета – колиска розуму, але не можна вічно жити в колисці»;

• «Людство не залишатиметься вічно на Землі, а в гонитві за світлом і простором спочатку несміло проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь навколишній простір» (К. Е. Ціолковський).

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ   МОМЕНТ.

ІІ. ІНСТРУКТАЖ   З   ОХОРОНИ   ПРАЦІ   ПІД   ЧАС   РОБОТИ   З   КОМП’ЮТЕРОМ.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ   ТЕМИ   Й   МЕТИ   УРОКУ:

У ч и т е л ь: Доброго дня шановні учні!

Чарівність зоряного простору завжди викликала захоплення у людини. У далекому минулому людина дивилася на небо, як на таємничий та недосяжний світ. У світі небесному все було не так, як в світі земному. Легенькі хмарки відлітали в далечінь від найменшого подиху вітру, фантастичною феєрією фарб палало небо під час сходу та заходу сонця, небо дарувало вологу, без якої не могли існувати рослини й тварини, небо засвічувало сяючими зорями вночі, лякало кометами і затемненнями, шквальними вітрами й буревіями, гріло чудовим сонячним теплом. Усе, що було там, зверху, здавалось дивним, було легким, швидкоплинним, недосяжним і… таємничим. Дивлячись на зоряне небо, ми не тільки мріємо про майбутнє, ми своєю допитливістю направляємо шляхи землян у космічні мандри.

Питання «Що там у Всесвіті?» ніколи не давало людині спокою. Завжди вона намагалась знайти на це питання відповідь, керуючись несвідомою силою цікавості, прагненням до пізнання невідомого. Минули століття роздумів про Всесвіт. Що нас оточує?

Без телескопів та будь-якої техніки, ще не знаючи законів руху, лише спираючись на візуальні спостереження зір і планет, піонери науки про Всесвіт заклали підвалини нового світогляду. Копернік і Галілей розпочали справжнє вивчення космосу. Мабуть, нестримне бажання подолати земне тяжіння, зазирнути за межі прекрасної планети підштовхнуло багатьох винахідників до геніальних відкриттів.

У ч е н и ц я:

Науку цікаву ми в школі вивчаєм.

Подивишся в небо – і бачиш її.

Зірок там багато, та всіх їх не знаєм,

І в космос кортить зазирнути мені.

Нам зоряне небо дозволить відкрити,

Планети далекі від нас і Землі,

Астероїди, комети, метеорити,

Де всіх відділяють космічні роки.

Ця дивна наука усіх зацікавить.

«Злітати б у космос!» - ось мрія моя,

Але астрономія може відправить

До різних планет вас і без корабля.

Бажаю вам, друзі, науку вивчати,

Вона допоможе завжди у житті.

І варто усім астрономію знати,

Щоб краще жилось нам на рідній Землі!

У ч и т е л ь: Космос з давніх часів притягував до себе людей. Перші п’ять планет були відомі з далекої давнини. Дивлячись на зорі, ми переносимось у минуле та мріємо про майбутнє. Згадаймо хоча б легенду про Дедала й Ікара.

1957р. – запуск першого штучного супутника Землі;

1961р. – перший політ людини в космос. Так розпочалась космічна ера.

Здавна людство хвилює таке питання: чи одні ми у Всесвіті?Чи існують схожі на нас істоти?Чи можливе життя на інших планетах?

На першому уроці ми говорили про астрономію – науку, яка узагальнює та підбиває підсумки всього вивченого раніше.

1. Гра «Упізнай планету»

Учні об’єднуються в 2 команди: «Планети земної групи», «Планети-гіганти». Пояснюють, хто  (які планети) входять до складу команд і чому вони так об’єдналися (за якими ознаками).

Питання гри:

1. Вона не тоне у воді. (Сатурн)

2. Названа жіночим ім’ям. (Венера)

3. Має найбільше супутників. (Сатурн, 30)

4. Найвіддаленіша від Сонця. (Плутон)

5. Має найбільші кільця. (Сатурн)

6. Найбільша планета. (Юпітер)

7. Найменша планета. (Плутон)

8. Має два супутники. (Марс)

9. Має сильний парниковий ефект. (Венера)

10. Найближча до Сонця. (Меркурій)

11. На цій планеті існує життя. (Земля)

12. На цій планеті знаходиться найвищий вулкан Сонячної системи Олімп (20 км). (Марс)

13. Має багато штучних супутників. (Земля)

14. Планета, що має помаранчевий супутник. (Сатурн, Титан)

15. Планета, що має найбільший супутник. (Юпітер, Ганімед)

16. Планета, що має галілеївські супутники. (Юпітер)

1. Перегляд фрагментів фільмів

Переглядаються уривки кінофільмів «Планети земної групи», «Планети-гіганти» та дати відповіді на питання.

Питання до фільмів:

1. Скільки планет було відомо в 1926 р.?

2. Яка планета складається з каміння й заліза?

3. Яка планета, як і Земля, має два полюси?

4. Які планети видно із Землі, як точки на небі?

5. Ім’я вченого, що відкрив Плутон?

6. На якій планеті сильний вітер?

7. Що об’єднує планети Сонячної системи?

8. Чим відрізняється Земля від інших планет?

1. Поєднання астрономії з іншими предметами

Астрономія тісно пов’язана з іншими науками. Продемонструємо даний факт на прикладі міфології (літератури) та історії.

Перші п’ять планет були відомі з далекої давнини.

Уран випадково відкрив Гершель у 1781 р.

Існування Нептуна було теоретично передбачено та його відкрили в 1846 р. Людство оцінило це відкриття як відомий тріумф науки.

У 1930 р. Клайд Томбо відкрив Плутон.

Учні по черзі коротко характеризують планету, користуючись допомогою комп’ютера та проектора (педагогічний програмний засіб «Дитяча енциклопедія зоряного неба»), та пояснюють походження назви планети.

• Меркурій (Гермес) – бог-вісник олімпійських богів, мав золоті сандалі, у яких швидко бігав. (Найшвидше обертається навколо Сонця. υ = 48 км/с.)

• Венера (Афродита) – богиня краси і кохання. (Яскраво видно на нічному небі, найяскравіша.)

• Марс (Арес) – бог війни. (Має червонувате забарвлення. Супутники Фобос і Деймос – сини Марса.)

• Юпітер (Зевс) – верховний бог Олімпу. (Найбільша планета у Сонячній системі.)

• Сатурн (Кронос) – покровитель землеробства, батько Зевса. (Поряд з Юпітером.)

• Нептун (Посейдон) – бог моря. (Планета блакитного кольору.)

• Плутон (Аїд, Гадес) – бог підземного царства. (Найдалі від Сонця, найменше світла, найменше, що відомо про нього. Харон – перевізник, супутник.) (Хоча 24 серпня 2006 року Плутон і виключили зі списку планет Сонячної системи, все одно ми вивчаємо його разом з іншими планетами.)

Під час вивчення Плутона доцільно скористатися інформацією про відкриття двох нових супутників (оскільки в підручнику ця інформація відсутня).

На знімках Плутона і його околиць, зроблених космічним телескопом Хаббла, окрім Харона, виразно видно два нові об’єкти. Це означає, що у найдальшої планети Сонячної системи може бути вже не один, а цілих три супутники.

 Відкриття було зроблене під час повторного аналізу знімків Плутона, отриманих у травні 2005 р. (прес-реліз NASA). За попередніми даними, супутники обертаються навколо Плутона по колових орбітах у одній площині з Хароном. Радіус орбіти меншого супутника 49 тис. км., тобто він знаходиться в 2,5 рази далі від Плутона, ніж Харон. Інший супутник рухається по орбіті радіусом 65 тис. км. Періоди обертання складають близько 11 і 14 діб відповідно (усі дані приблизні).

Зонд «Нові горизонти» у системі Плутона.

За існуючими правилами нові супутники отримали тимчасові позначення S/2005 P1 і S/2005P2. Це розшифровується таким чином: S супутник, 2005 рік відкриття, Р Плутон, а цифра позначає порядковий номер супутника планети, відкритого в указаному році.

Тим часом 19 січня 2006 р. стартував зонд «Нові горизонти». Це буде перший візит до Плутона, єдиної планети Сонячної системи, яку ще не відвідували космічні апарати. Станція масою 450 кг повинна прибути до Плутона за 10 років. Існування нових супутників доведеться враховувати під час розрахунку руху зонда поблизу Плутона, а також, імовірно, і в програмі його наукової роботи.

1. Розрахункові задачі (поєднання з фізикою і математикою)

До планети Плутон полетів космічний апарат «Нові горизонти». Летітиме він до планети 10 років. Відстань від Землі до Плутона ≈ 39 а. о.

1. З якою середньою швидкістю летітиме апарат, якщо вважати, що його траєкторією буде пряма? (Відповідь: υ = 18,5 км/с).

2. За скільки часу світло від Сонця долетить до Плутона? (За умови, що існував би космічний апарат, що рухається зі швидкістю світла.) (Відповідь: 5,5 год.)

ІV. ПЕРЕВІРКА   ОТРИМАНИХ   ЗНАНЬ:

Учні швидко перевіряють набуті знання за допомогою тестів. Можливо кілька правильних відповідей.

Перелік питань тесту:

1. Найбільші супутники Юпітера відкрив:

а) Архімед; б) Ньютон; в) Галілей; г) Ейнштейн.

2. У атмосфері якої планети 75% азоту?

а) Венера;     б) Земля; в) Марс; г) Юпітер.

3. Супутники планети Марс:

а) Ганімед; б) Фобос; в) Деймос; г) Титан.

4. Деталям поверхні якої планети надають лише жіночі імена?

а) Земля; б) Марс; в) Юпітер; г) Венера.

5. Не мають супутників:

а) Венера; б) Меркурій; в) Сатурн; г) Нептун.

6. З перерахованих супутників Юпітеру належать:

а) Іо; б) Європа; в) Ганімед; г) Титан.

7. «Аполлон» досліджував поверхню:

а) Марса; б) Юпітера; в) Місяця; г) Плутона.

8. Найвищий у Сонячній системі вулкан Олімп знаходиться на:

а) Марсі; б) Землі; в) Юпітері; г) Урані.

9. Найбільший супутник у Сонячній системі:

а) Європа; б) Ганімед; в) Титан; г) Фобос.

10. Сусіди Землі у космосі:

а) Марс; б) Юпітер; в) Венера; г) Меркурій.

11. Середня температура 15°С спостерігається на планеті:

а) Уран; б) Нептун; в) Венера; г) Земля.

12. Планета, що має два супутники:

а) Земля; б) Венера; в) Марс; г) Нептун.

V. ПІДБИТТЯ   ПІДСУМКІВ   УРОКУ:

Учитель підбиває підсумки, пропонує учням відповісти на запитання:

• Що нового ви дізналися на уроці?

• Чи досягли ми очікуваних результатів?

• За якими спільними ознаками Меркурій, Венера, Земля, Марс об’єднано в одну групу?

• За яким спільними ознаками Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун також об’єднано в одну групу?

• Чи сподобався вам спосіб, за допомогою якого ми працювали на уроці?

Сьогоднішній наш урок – це одна зі спроб популяризувати й поширювати астрономічні знання серед учнів. Хочеться вам, дорогі учні, побажати реалізувати свої таланти в майбутньому.

У ч е н и ц я:

Астрономія – наука,

Наче майстер на всі руки –

І планети ти вивчаєш,

Й про зірки розповідаєш,

Людству космос ти даруєш,

Таємницями чаруєш,

В небо шлях ти нам відкрила –

І з тобою наша сила.

Астрономія – наука,

Нам з тобою не буде скуки.

Ти потрібна, всі це знають,

Тому в школі викладають.

Астрономія – найкраща

За усі науки в світі,

Хочу, щоб тебе ще краще

Знали всі – дорослі й діти!

VІ. ДОМАШНЄ   ЗАВДАННЯ: Намалювати планети Сонячної системи в масштабі. (Поєднання з образотворчим мистецтвом).

Тема: Постійні магніти. Магнітне поле. Взаємодія магнітів.

Мета:

Навчальна: Формувати в учнів уявлення про магнітні явища; познайомити учнів з властивостями постійних магнітів; сформувати наукове уявлення про магнітне поле і лінії магнітного поля;

Розвивальна: Розвивати в учнів довільну увагу, мислення (уміння аналізувати, порівнювати, проводити аналогії, робити висновки), пізнавальний інтерес (на основі фізичного експерименту).

Виховна: Формувати науковий світогляд, збуджувати інтерес до вивчення фізики; виховувати культуру спілкування, вміння чітко і лаконічно висловлювати свої думки.

Обладнання: На столах учнів підковоподібні магніти, банка з металевими ошурками, скріпки, папір, цвяхи; магнітна стрілка; глобус і два різнобарвні прапорці (синій і червоний); компас; магніти різних форм, розмірів; невеликі тіла з різних матеріалів

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу. Урок – дослідження.

План-конспект уроку

1.  Організаційний етап. (с л а й д и 1, 2)

Учитель: Доброго дня, діти. Сьогодні у нас відкритий урок з фізики. До нас прибули вчителі фізики нашого району і методист районного відділу освіти. Вітаю всіх присутніх на цьому уроці і хочу його розпочати такими рядками:

Цікава фізика наука -

З її законами всі ми

В житті зустрінемось усюди

У повсякденному житті.

І щоб усе на світі знати

Нам треба фізику вивчати

Світ фізики – безмежний. Іноді можна зустріти людей, які вважають, що фізика – це нудна наука. Сьогодні на уроці ми повинні, впевнитися, що фізика є цікавою, експериментальною, захоплюючою і потрібною нам наукою – наукою, яка завжди знайде відповіді на явища що відбуваються у природі.

2. Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

Епіграфом уроку є слова відомого письменника Г. С. Сковороди (с л а й д и  3)

З УСІХ СКАРБІВ НАЙКРАЩИЙ, ЙОГО НЕ МОЖНА НІ ЗНИЩИТИ, НІ ЗГУБИТИ, НІ ВКРАСТИ.

Як на вашу думку - що є цим скарбом? (Обмін думками) - ЗНАННЯ.

Друзі, ви вже третій рік вивчаєте фізику, кожного уроку отримуєте нові знання, дізнаєтесь все більше про явища природи, намагаючись дати відповіді на питання, що турбувало людство сторіччями. Ми вже познайомилися з вами з механічними, тепловими, світловими й електричними явищами. Сьогодні ми розпочнемо вивчати новий розділ і щоб з’ясувати яка річ буде головною пропоную вам згадати раніше вивчені поняття розгадавши кросворд де закодовано ключове слово

1.   Прізвище вченого на честь якого названа одиниця сили струму СІ.

2.   Іскровий розряд, який виникає під час грози.

3.   Фізична величина, яка характеризує електричне поле, яке створює струм.

4.   Заряджена частинка, яка є носієм найменшого (елементарного) негативного електричного заряду.

5.   Фізична величина,  яка характеризує властивість провідника протидіяти напрямленому переміщенню вільних зарядів всередині нього.

6.   Найменша частинка хімічного елемента.

 3. Мотивація навчальної діяльності. (с л а й д и  6)

Увага учнів привертається до цікавих магнітних утримувачів, розташованих заздалегідь на дошці.

Учитель:  «Чи не з таких симпатичних магнітиків розпочалося ваше знайомство з магнетизмом, магнітами?» Скажіть, будь ласка, який фізичний прилад у мене в руках? Що є найголовнішим у цьому приладі?

Учні: Ви тримаєте компас. Основною його частиною є магнітна стрілка

Учитель: Для обізнаної людини ХХІ ст. . не становить великої проблеми під час подорожі визначити у якому напрямку рухатися. Цим приладом користувалися люди з давніх давен. А от чому стрілка одним кінцем вказує на північ, а другим на південь і чи завжди це так, ви дізнаєтесь на цьому уроці. Ми починаємо вивчати нову тему на вивчення якої відведено10 годин, під час вивчення цієї теми будемо спостерігати магнітні явища, дізнаємося про вплив магнітного поля на живі організми, вивчимо нові правила, закони, познайомимося з принципом дії електричного двигуна.

Оголошення теми та мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Я пропоную вивчення нового матеріалу провести у вигляді дослідження. Про історію відкриття магнітів та згадок про них розкажуть учні.

Учень: Початок знайомства людей з магнітом сягає в сиву давнину. Наші предки були дуже спостережливими людь­ми і помітили, що час від часу на поверхні землі трапля­ються камінці, які притягують один одного. Це було чудо. А всяке чудо привертає увагу. Чому мертвий камінь здат­ний продовжувати рух? Чому магніт притягує? Над цим ламали голову ще стародавні єгиптяни. Вони називали магнітні камені кістками бога Ра і вважали їх священними.

Старовинна легенда розповідає про пастуха імені Магнус. Одного разу він виявив, що залізний наконечник його палиці і цвяхи чобіт притягуються до чорного каменю. Цей камінь стали називати каменем «Магнуса» або просто «магніт». Але відомо й інше переказ, який свідчить про те, що слово «магніт» походить від назви місцевості, де добували залізну руду – пагорби Магнезії в Малій Азії. Про це згадував філософ і фізик Фалес у VI столітті до н. е. Як ми бачимо за багато століть до н.е. було відомо, що деякі породи мають властивість притягувати шматки заліза. 

Учитель: (с л а й д и 7)Магнетизм, як явище, було відоме людям ще з п’ятого сторіччя до нашої ери. Надзвичайні властивості магнетика (одного із видів залізної руди) використовувати в Древньому Китаї, а потім і в інших країнах, для виготовлення компасів. Магнітам присвоювали магічні властивості, їхньою дією пояснювали незрозумілі явища природи, робили спроби лікувати хворих.

У давні часи магніту приписували «живу душу». Магніт, за уявленнями давніх людей кидався до заліза з тієї ж причини, що і собака до шматка м'яса. Китайці говорили, що магніт притягує до себе залізо, як ніжна мати притягує своїх дітей. І тому дали йому поетичну назву "Люблячий камінь" (китайською «тшу-ши»). Не тільки китайці називають магніт «каменем, що любить». Французькою назва магніту звучить як «aimant», що в перекладі теж означає «той, який любить». Так що ж «люблять» магніти, що вони до себе притягують? 

Проте в цілому в епоху середньовіччя уявлення про магнетизм були досить плутані і наївні. Ось зведення відомостей про магніти, нагромадженних до початку епохи Відродження, які вважалися незаперечними: (с л а й д и  8)

§  Вживання магнітного порошку всередину «в невеликих дозах» продовжує молодість.

§  Удень магніт притягує сильніше, ніж уночі.

§  Магніт відкриває будь-які замки й запори.

§  Магніт є чудовим проносним засобом.

§  Якщо потерти магніт часником або покласти поряд з ним діаманти, то його сила зникне.

§  Варто загорнути магніт у червону тканину, як сила його зросте. Те саме станеться, якщо «викупати» його в крові козла.

§  Магніт, що зберігається в розсолі з риби прилипали, може діставати золото з найглибших колодязів.

§  Існують магніти, які притягують срібло, діаманти, яшму, скло; є магніти м'ясні і магніти для дерева.

Учитель: (с л а й д и  9, 10) Але вперше властивості магніту були описані в роботі англійського фізика, вченого та лікаря Вільяма Гільберта «Про магніт, магнітні тіла та великий магніт Землі», яка побачила світ в 1600 році. В роботі він доводить, що для пояснення відхилення магнітної стрілки треба розглядати Землю, як величезний магніт. Наводить приклади найпростіших властивостей магнітних матеріалів. А саме:

1) магнітне притягання та відштовхування притаманне залізній руді, залізу, сталі та деяким сплавам;

2) магніт має два полюси: північний та південний;

3) різнойменні полюси магніту притягуються, а однойменні – відштовхуються.

4)  вільно підвішений магніт орієнтується відповідним чином відносно сторін світу.

Сьогодні ці властивості ми перевіримо з вами на дослідах.:

1. Учитель проводе інструктаж з ТБ.

2. (с л а й д и  11, 12)Учитель звертається до учнів і повідомляє, що по-перше треба з’ясувати, а що таке постійний магніт.

Постійний магніт – це тіло, довго зберігає намагніченість.

Форми магнітів: плоскі прямі (штабові), підковоподібні, плоскі, тороідальні (учитель показує магніти).

3. Давайте проведемо дослід (1). (с л а й д и  13)

Приблизьте магніт до учнівської гумки, пластмасової ручки, металевих опилок, скріпок. Що ви спостерігаєте?

Предмети, які містять залізо, сталь, нікель, чавун або їх сплави притягуються магнітом. Такі речовини називаються феромагнетиками.

4. (с л а й д и  14, 15) Для проведення досліду (2) розмістіть на цвяхах, які у вас лежать на парті, магніт. Що ми спостерігаємо?

Ті ділянки магніту, де магнітна дія найбільша, називають полюсами магніту. Зверніть увагу, а чи багато цвяхів притягнулося в середній частині магніту?

На середині магніту цвяхів майже не має. Така ділянка, де не має магнітної дії називаєтьсясередньою лінією магніту.

Чому синій і червоний? 

Так традиційно фарбують кінці магнітної стрілки. Цю тра дицію було започатковано у Китаю. Там у стародавності південь називався червоною країною, північ — чорною, схід — зеленою, а захід — білою. 

5. (с л а й д и 16)Учитель звертає увагу учнів на дослід (3) (фронтальний). Підносимо до магнітної стрілки полюс магніту. Північний полюс стрілки відштовхується від північного полюсу магніту, а притягується до південного.

Різнойменні магнітні полюси двох магнітів притягуються, а однойменні – відштовхуються. Магніти взаємодіють між собою, так як навколо кожного з них існує магнітне поле. Який же вид має магнітне поле?

(с л а й д и 17, 18, 19) Для цього проведемо наступний дослід (4). Розмістіть на столі два магніти на одній лінії так, щоб вони дивились один на одного різними полюсами. Накрийте їх картоном та розсипте на листок металеві ошурки. Що ви спостерігаєте?

Ошурки розташувались у вигляді замкнутих ліній, які називаються магнітними лініями.

Лінії магнітного поля магніту – це уявні замкнені лінії, які виходять з північного полюса магніту і входять у південний, замикаючись усередині магніту.

6. Підковоподібний магніт підносимо до картонки (скляної пластинки або посудини від калориметра) дослід (5), спостерігаємо відсутність дії. Під картонку кладемо дрібні цвяхи й знову підносимо магніт. Картонка притягується до магніту. 

Висновок: магнітне поле проникає крізь багато речовин. Є речовини, які послабляють дію магнітного поля, й речовини, що підсилюють її. 

7. (с л а й д и  20) Давайте проведемо експеримент (6) (фронтально) та з’ясуємо як буде поводитися вільно підвішений магніт. Що ми бачимо?

Якщо близько не має феромагнетиків, то він завжди займає одне і теж положення в напрямку Північ – Південь. Полюс магніту направлений на північ називають північним (N), а на південь – південний (S). Демонстраційні магніти, як правило, зафарбовують у два кольори: з боку північного полюсу – в синій, а з боку південного – в червоний.

Магніт у вигляді стрілки використовують у компасі. Компас — один із найдавніших приладів, відомих людству,— був винайдений у Китаю. 

З історією винайдення компаса нас познайомить учень.

Учень: Важко знайти більш зручний, універсальний і древній пристрій для орієнтування, ніж компас. Довгий час з його допомогою мандрівники знаходили дорогу до своєї мети і назад. Завдяки компасам стали можливі практично всі географічні відкриття. Але зовнішній вигляд цього простого приладу не завжди був таким практичним, як зараз, хоча це не заважало успішно використовувати його. 

У настільки древнього приладу немає конкретного винахідника. Точніше, він звичайно, є, адже помітив ж хтось першим властивість намагніченого шматочка металу повертатися строго на північ. Але це було так давно, а прилад з часом настільки широко розповсюдився, що ім’я цієї великої людини тепер неможливо встановити. Але можна приблизно дізнатися вік першого компаса. 

Згідно китайській легенді, яка збереглася в стародавніх літописах, приблизно за 2600 років до нашої ери відбулася битва між військом китайського імператора Хуан-ді і військом монгольського хана. Переможені монголи відступили в пустелю, але підняли таку хмару пилу, що китайська армія збилася зі шляху і заблукала. Блукаючи і страждаючи від спраги і голоду разом зі своїм військом, Хуан-ді згадав про подарунок одного мудреця. Це була залізна фігурка людини, витягнута рука якого завжди вказувала на південь. Ця статуетка і вивела імператора в знайомі місця. Але це тільки легенда, доказів немає. 

Проте перші достовірні свідчення застосування примітивного компаса теж відносяться до Китаю. Тільки це було набагато пізніше, ніж в легенді – приблизно за 100-200 років до нашої ери. І це вже цілком достовірні відомості. 

800 років тому арабські мореплавці вже щосили користувалися компасом. Судноплавство у них було досить розвинене, а торгівля з Китаєм – налагоджена, тому араби і перейняли у китайців передову «технічну новинку». Компас у арабів являв собою залізну рибку, прив’язану за нитку посередині. Коли її опускали в посудину з водою, вона поверталася головою на північ. Вже цього було достатньо, щоб не заблукати в морі. 

Потім про цей прилад дізналися венеціанські купці, і він потрапив до Італії. Ну а від італійців, ясна річ, компас поширився по всій Європі.

Звичайно, в тому вигляді, в якому компас застосовували араби – у вигляді залізної рибки, він був досить незручний і неточний. Але в 1302 році італієць Флавіо Джойя значно удосконалив прилад – рибка перетворилася на звичну нам стрілку. Крім того, цю стрілку він надів на шпильку, яка не заважала стрілці вільно обертатися. Більш того, цей геніальний італієць створив шкалу з 16 частин, які назвали румбами. Тепер можна було визначати напрямок не тільки на північ і південь, але й на схід, захід, навіть на південний схід або зюйд-зюйд-ост, перепрошую – на південно-південно-схід … І притому досить точно. Це у багато разів підвищило цінність тепер уже досить серйозного приладу для навігації. 

В Італії навіть існує легенда про Флавіо Джойя. Згідно з нею, він був бідним рибалкою, закоханим в красуню Анджелу, батько якої був багатим. Він поважав тільки суворих і перевірених штормами моряків, а Флавіо був не з їх числа. І цей батько – Доменіко, поставив умову – якщо Флавіо пропливе на човні вночі або в сильний туман на човні строго по прямій лінії, то він зможе одружитися на Анджелі. Так Флавіо і створив компас, зміцнивши магнітний камінь на пробці, одягненою на вісь і вміщеній в посудину з водою. Поділ на румби допомогло йому дотримуватися строго певного напряму, а в підсумку він пройшов випробування і одружився на Анджелі. 

Взагалі, Флавіо Джойя цілком може виявитися і вигаданим персонажем, але саме з ним пов’язують створення нової конструкції компаса. Незважаючи на це, в Італії цього винахіднику поставили цілих два пам’ятники. Один знаходиться в Неаполі, а інший – в Амальфі, місті, де жив Флавіо. 

Ось така от історія компаса, вся усіяна легендами. Але ж і прилад – то не аби який, цілком заслужив.

8. (с л а й д и  21) Демонструємо сучасний компас, пояснюючи принцип його дії. Звідки магнітна стрілка «знає», де перебуває Північний полюс Землі? Земна куля теж магніт, а отже, в нашої планети є своє власне магнітне поле, яке й впливає на магнітну стрілку, змушуючи її орієнтуватися певним чином. Чому ж тоді північний кінець магнітної стрілки вказує на північ? Чи немає тут протиріччя? (Говоримо про невідповідність географічних і магнітних полюсів, для більшої наочності демонструємо глобус.) На північному географічному полюсі глобуса при кріплюємо червоний прапорець, який символізує південний магнітний полюс Землі, на географіч ному півдні — синій прапорець, який позначає північний магнітний полюс Землі. Звертаємо увагу учнів на те, що відстань між точками географічної півночі й магнітного півдня дорівнює приблизно 1600 км! магнітний і географічний по­люси не збігаються (вони віддалені один від одного приблизно на 2100 км), тому стрілка компаса вказує напрямок на північ і на пів­день лише приблизно.

·    Магнітні аномалії (с л а й д и  22)

На земній поверхні зустрічаються місця, у яких дія магнітного поля помітно відрізняється від сусідніх. Такі області називаються областями магнітних аномалій. Розрізняють магнітні аномалії континентальні (площа 10-100 тис. км2, наприклад Східно-Сибірська), регіональні (1-10 тис. км2) і локальні (останні часто пов’язані із заляганням залізних руд, наприклад, Криворізька, Курська). Причиною магнітних аномалій, як правило, є неглибокі підземні поклади магнітної залізної руди. Вивчення магнітної аномалії може дати цінну інформацію про обсяг і розташування цих покладів. Добре відома Курська магнітна аномалія, відкрита за допомогою компаса, стрілка якого в цьому районі «поводилася» дуже незвичайно.

·    Магнітні бурі

Ретельне вивчення магнітного поля Землі показало, що сили, які діють з боку магнітного полюса Землі на магнітну стрілку, можуть змінюватися як за модулем, так і за напрямком. Протягом доби магнітна стрілка робить невеликі коливання. Невеликі періодичні зміни магнітного поля Землі ми можемо спостерігати й протягом року. Але іноді трапляються й дуже різкі зміни магнітного поля Землі. Часом магнітне поле Землі сильно спотворюється, що було виявлено шляхом спостерігання за магнітною стрілкою (вона дуже швидко переміщається і не вказує на північ) німецьким фізиком А. Гумбольдтом. Це явище називається магнітною бурею.

Помічено, що магнітні бурі спостерігаються одночасно з дуже сильними полярними сяйвами та зі збільшенням площі темних плям на Сонці. Темні плями на Сонці збільшуються з ростом сонячної активності, коли з поверхні Сонця в навколишній простір викидаються величезні потоки заряджених частинок. Ці частинки утворюють магнітне поле, що взаємодіє з магнітним полем Землі. У результаті магнітне поле Землі змінюється — починається магнітна буря.

Магнітні бурі не топлять кораблі, не мають руйнівної сили, але й не проходять безслідно. Вони порушують радіозв’язок, призводять до появи полярних сяйв; сприяють виникненню циклонів; негативно позначаються на самопочутті хворих, що страждають гіпертонією й серцево-судинними захворюваннями. Тому за станом геомагнітного поля постійно спостерігають і про його зміну повідомляють у прогнозах погоди.

·    Користь магнітного поля Землі

Однією з особливостей нашої планети є її магнітне поле. Ми не будемо обговорювати досить складне питання про причини його наявності, але підкреслимо, що воно є однією з необхідних умов існування життя на нашій планеті. Усі живі істоти Землі мільйони років еволюціонували саме в умовах магнітного поля і без нього існувати не можуть.

Канадський учений Я. Крейн досліджував живі організми, що знаходилися в спеціальній камері з меншим, ніж земне, магнітним полем. Після 72-годинного перебування в таких умовах різко (у 15 разів) зменшувалася здатність бактерій до розмноження, знижувалася нейромоторна активність птахів, у мишей прискорювався обмін речовин. У випадку більш тривалого перебування в умовах ослабленого магнітного поля в тканинах виникали необоротні зміни і розвивалася безплідність.

Крім того, магнітне поле Землі оточує нашу планету і захищає її від потужного потоку електрично заряджених частинок (сонячного вітру). Якби на Землі не було магнітного поля, то життя в тій формі, що існує зараз, було б просто неможливим.

Магнітне поле допомагає визначити місце свого перебування мандрівникам (і не тільки їм). Доведено, що риби та птахи під час своїх міграцій орієнтуються за магнітним полем Землі. Навіть кішки в пошуках шляху додому орієнтуються за ним же.

·    Полярне сяйво

Полярним сяйвом називають особливе світлове явище, яке час від часу виникає у верхніх шарах земної атмосфери – низку яскравих кольорових смуг, що змінюють розмір і колір. Дуже часто це явище називають північним сяйвом, так як його століттями спостерігали жителі полярних областей Північної півкулі.

Це незвичайне і красиве видовище виникає завдяки взаємодії магнітного поля нашої планети з космічними випромінюваннями, які проникають у верхні шари атмосфери. Зони такого проникнення мають форму кілець, що оточують магнітні полюси Землі. Заряджені частинки сонячного вітру зіштовхуються з атомами і частинками газів, що входять до складу атмосфери, такими як кисень, водень, азот і гелій. Ці зіткнення викликають видиме оку світіння, що ми можемо спостерігати з поверхні планети.

Північне сяйво може набувати різних форм – дуг, стрічок, а час від часу воно може нагадувати корону або пляму. По небосхилу північне сяйво не переміщається: його центр завжди залишається на місці, а форма зазвичай нехай і повільно, але змінюється, супроводжуючись світловими пульсаціями і не яскравими спалахами.

Спектр полярного сяйва – білий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий і червоний кольори різної інтенсивності. Колір і його яскравість залежить від того, з якою швидкістю, і на яку глибину заряджені частки «пірнули» в атмосферу і з атомами якого газу вони зіткнулися.

5. Закріплення нового матеріалу. (с л а й д и  23, 24)

1. На рисунку показано взаємодію магнітів. Укажіть невідомі полюси магнітів.

2. Як будуть поводитись магніти? (див рисунок)

3. Інтерактивна вправа «Ключові слова» :

·    назвіть слова, що є ключовими у даній темі.

·    що вам найбільше запам’яталось чи сподобалось на уроці?

6. Підбиття підсумків уроку.

На сьогоднішньому уроці ви спробували себе у ролі маленьких дослідників. Я хочу побажати кожному з вас стати великим дослідником у своєму житті, чим би ви не займалися. Нехай негаразди, всі  погані слова, як одноіменні полюси магнітів, відштовхуються від вас. Всі добрі слова, та удача, як різнойменні полюси магнітів, притягуються до всіх людей, які вас оточують, і залишаються у їхніх серцях. А любов та вдячність, які ви промовляєте до своїх рідних та близьких, нехай підносяться до самої височини та досягають неба.

Незвичайний магніт, за переказом, був вставлений у каблучку Ісаака Ньютона. Цей природний камінь міг піднімати тіла, маса яких в 50 разів перевищувала його власну масу. Так А. Эйнштейн назвав компас, отриманий у подарунок від батька в 5-річному віці, який викликав безмежний подив і захоплення майбутнього вченого: «Те, що ця стрілка поводилася так упевнено, ніяк не могло знайти собі місця в моїй свідомості».

 Я ж вам на згадку про наш відкритий урок хочу подарувати ці невеличкі сувеніри з магнітами. 

7.     Домашнє завдання. (с л а й д и  20) Опрацювати § 27, §28;

Творче завдання. Самостійно дослідити різні речовини й скласти список речовин, які:   

      - притягуються до магніту;

        - не притягуються до магніту;                

        - послабляють магнітне поле;

        - підсилюють магнітне поле.