Тема. Займенники 1, 2. 3 особи однини і множини.

Мета. Закріпити знання учнів про займенник. Вчити розпізнавати особові займенник в різних формах і використовувати їх у мовленні; розвивати мовленнєві вміння; виховувати інтерес до народної творчості, любов до рідної землі.

Обладнання. Презентація до уроку, картки з кросвордом.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вступна бесіда.

- Діти, яка зараз пора року?

-Який зимовий день вам подобається?

- А хто хоче, щоб до нас прийшла весна?

-Послухайте, яку я придумала закличку про сонечко.

Вийди, вийди, сонечко,

Заглянь у віконечко

Тут дітки навчаються,

Тебе дожидаються.

-Давайте прочитаємо разом.

-Почуло сонечко, що його чекають діти, і прийшло до нас на урок.

Сонечко принесло нам завдання, над якими ми будемо працювати сьогодні на уроці.

2. Письмо по пам'яті.

-Першим завданням є письмо по пам'яті. Прочитайте кілька разів закличку, постарайтеся її запам'ятати. Запишіть її.

-А тепер перевірте, чи правильно ви написали.

3. Хвилинка каліграфії.

-Сонечко не само до нас прийшло. Воно привело з собою свою меншу доньку-квітку сонця. А називається вона – соняшник. Квітка ця дуже схожа на сонце. Соняшник, як і калина, мальви, верба є символом України.

Соняшник підготував нам каліграфічну хвилинку.

Сс Сс Сс сон ня шн соняшник

-Складіть речення зі словом "соняшник". Підкресліть граматичну основу речення.

ІІІ. Основна частина уроку.

4. Редагування тексту.

- Прочитайте текст. Він вам сподобався?

Уздовж дороги ростуть соняшники. Соняшники вони горять жовтим полум'ям.

Їх Голівки соняшників схожі на сонце.

-Якою частиною мови можна замінити іменник "соняшник"? (Займенником).

-Яку частину мови ми називаємо займенником?

-Як ви розумієте слово " уздовж"?

ІV. Фізкультхвилинка.

5. Робота в групах.

Розгадування кросворду на швидкість.

6. Робота в параах.

-Спишіть, будь ласка, речення підкресліть займенник.

Соняшник, кукурудза, цукрові буряки- технічні культури. Бо з соняшників роблять олію, з кукурудзи-крохмаль, з цукрових буряків- цукор. А ще всі ми любимо ласувати смачним насінням соняшника.

7. Вибіркове списування.

-Прочитайте, будь ласка, легенду про соняшник, випишіть особові займенники.

Легенда

Чи знаєте ви, звідки взявся соняшник? Коли нас ще не було на світі, Сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного разу найменша дочка забула на землі вінок. Вона повернулася назад, але вінка вже не було. Його забрав парубок. Дочка Сонця і парубок покохали один одного. Красуня погодилася жити з ним на землі. Але життя на землі виявилося буденним. Юнак за роботою часто забував за неї, свою красуню. Дівчина засумувала за Сонцем і своїми сестрами зірками. Але Сонце вже не могло забрати її до себе, бо вона стала земною. Воно скропило її своїми слізьми. І тоді красуня стала квіткою, що в тузі за Сонцем повертає свою голівку. Назвали цю квітку соняшником.

V. Підсумок уроку.

Прийом Сенкан.

Сонце.

Лагідне, ніжне.

Світить, гріє, звеселяє.

Сонце- найближча до Землі зірка.

Презентація

Тема. Віктор Кордун « Як мама пісню заведе…».Василь Симоненко «Ти стоїш,

небагата й непишна…». Анатолій Каменчук «Як я став письменником».

Мета. Вчити дітей виразно читати вірші, розуміти мову природи;

розвивати інтерес до поезії, до людей ,які пишуть вірші, уміння фантазувати ,

знаходити образні вислови, збагачувати мовлення епітетами, синонімами,

порівняннями;

виховувати повагу і шанобливе ставлення до матері, вміння бути уважним,

чуйним до інших, любов до рідного дому , до своєї Батьківщини.

Обладнання. Малюнки, ілюстрації сільської хати і її побут, таблиці

словникових слів та слів ,поданих в аналітико-синтетичному способі.

ЕПІГРАФ

Дати дитині радість поетичного натхнення,

пробудити в її серці живе джерело поетичної

творчості-така само важлива справа ,як

навчити її писати і розв’язувати задачі.

В.Сухомлинський

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

Продзвенів наший дзвінок

Всіх покликав на урок.

На місця усі сідайте

І роботу починайте.

Читаємо-виразно,

Відповідаємо-точно,

Спостерігаємо-уважно.

II. Актуалізація опорних знань.

1.Мовна розминка.

Гра «Хто це ? Що це?»

- Відповіді давайте швидко.

Українська ,солов’їна ,мелодійна, рідна… (пісня).

Добра, найдорожча, люба, ніжна…(мама).

Батьківська , сільська, прибрана ,рідна…(хата).

Гра «Доповни речення »

Мама співає

Моя мама співає.

Моя мама співає пісню…т.д.

2.Читання слів на одному диханні.

Сідаємо (дає) поважало (жало)

Всім (сім) дивилася(вила)

Рясний (ясний) служила(жила)

Розцвітають(вітають) кроквочка(квочка)

- Придивіться уважно до цих слів. У кожному з них заховалися інші слова.

Знайдіть їх.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

-Сьогодні ми будемо працювати над творами ,які написали поетично обдаровані люди. Один з них Віктор Кордун із поезією «Як мама пісню заведе…»

-Скажіть ,чи співають ваші мами? Які пісні вам подобаються? Пригадайте їх.

Стратегія « Гронування»

На дошку вивішується « сонечко» з промінцями.

- Діти, перелічіть ті якості своїх мам, від яких вам стає затишно, добре,

радісно. ( Учні записують на промінчиках слова: любов, доброта, ніжність, ласка, лагідність, співчуття, увага, турбота)

IV. Основна частина.

1.Читання вірша вчителем.

- Послухайте і скажіть, як про маму пише автор.

2.Словникова робота.

Щеня зелені

Квочка василькові

Роздолля руде

Курчата мудра

- Поміркуйте ,яке слово зайве у кожній колонці. (Роздолля ,мудра)

3.Повторне (мовчазне) читання вірша учнями.

4.Аналіз змісту.

- Які картини ви уявили?

- Про кого мама співала пісню? Прочитайте.

- Чи здогадались ви, яку пісню співала мама?

- Що мама робила ,співаючи? Що вишивала?

- Яке улюблене заняття українців показав Віктор Кордун у своєму творі?

5.Гра «Мікрофон» .

-Я художник і намалюю…

-Перед моїми очима повстає краса…

6.Вправа на розвиток швидкого читання.

-Знайдіть і прочитайте іменники, до яких автор дібрав такі прикметники:

Зелені (слова),василькові (слова ); до прикметників малюнки:

мудра, руде, швидка.

7. Виразне читання вірша.

8.Вірш-пісня (на дошці) . Виконує вчитель.

Як заспіває мама навесні,

Летять, мов гуси-лебеді, пісні.

Від слів тоді пробуджуються трави,

І проліски виходять на галяви,

Як мама заспіває навесні…

Співай, моя мамо,

Співай, моя рідна

Ти в мене на світі одна…

У білому цвіті мелодія рідна

Свята, як твоя сивина,

9.Порівняння віршів, знаходження спільного та розбіжностей.

Спільне: співає і повстають перед очима малюнки рідної природи.

Різне: у І вірші мама співає про коня ,який заблукав у полі ;

У ІІ –як прокидаються проліски навесні.

10.Висновок.

Через слово можна передати красу природи і красу творчості.

V. Опрацювання вірша В. Симоненка «Ти стоїш ,небагата й непишна…»

1.Вступне слово вчителя.

- Мама, родина, рідня…Все це пов’язане з нами на все життя. І як говориться в пісні «Виростиш ти, сину, вирушиш в дорогу ,

вирушать з тобою приспані тривоги.

За тобою завжди будуть мандрувати

Очі материнські та білява хата.»

- Сьогодні ми з вами заглянемо у дитинство поета В. Симоненка.

Уявимо образ теплої домівки, прочитавши вірш «Ти стоїш, небагата й непишна.»

Перегляньте ілюстрації ,послухайте твір і скажіть ,що ви уявили?

2.Читання вчителем.

3.Перевірка сприймання.

- Як поет описує хату?

- Які порівняння він вживає?

- Які слова з вірша підходять до ілюстрацій ?

(«Рясний цвіт обтрусили вишні « Відчинила ти лагідно двері…»

На солом'яний твій капелюх.» « друзів кликала до вечері…».)

4.Словникова робота.

багата прийма

НЕ пишна відчиня

жаліла служи ла

жалі

клика

5.Види читання:

-вголос «ланцюжком»;

-вибіркове ;

а) зачитайте, як хата «приймала» поета у різні періоди його життя;

б)як автор звертається до рідної оселі;

в)доведіть, що він дуже любить батьківську хату.

-читання «буксиром»;

-самостійне читання «дочитай рядок».

6.Робота в групах.

І група. Знайти у тексті порівняння.

(Дах, наче…солом’яний капелюх). (Хата була наче … мати).

ІІ група. Знайдіть рими і доберіть свої.

Вишні ( непишні), луг (капелюх), піт (світ), двері(вечері), могла (тепла).

7.Слухання пісні «Хата моя ,біла хата…»

-Яка перед вами постала хата ?

-Чим схожі вірш і пісня?

8.Виразне читання.

VI.Фізкультхвилинка.

VII.Опрацювання оповідання А.Камінчука «Як я став письменником».

1.Вправа «Мікрофон».

-Уявіть собі ,що я кореспондент дитячого журналу і хочу взяти у вас інтерв`ю.

Я мрію стати …, бо…

Я хочу бути схожим на…, бо…

Я захоплююся …, бо в майбутньому стану…

2.Сенкан.

Тема «Поет»

Поет .

Спостережливий, ліричний.

Пише, захоплюється, возвеличує.

Шевченко-великий український поет.

Тема «Письменник».

Письменник.

Цікавий, дитячий.

Творить, розповідає, співчуває.

Марійка захоплюється творами Сухомлинського .

Автор.

Виступи учнів.

3.Бесіда.

- Чи легко бути письменником?

- Чи задумувались,як людина стає письменником?

- Що потрібно ,щоб людина почала складати вірші?

- Отже, ми сьогодні познайомимся з оповіданням-спогадом А. Камінчука

«Як я став письменником».

4. Словникова робота.

-Доберіть синонім до слова хуга (завірюха, заметіль, хурделиця).

-Що означає слово химерні? (незвичайні).

5.Читання учнем . (Попередньо підготовленим).

6. Перевірка сприймання.

-Про які роки пише автор?

- Що спонукало хлопчика до творчості?

7.Вибіркове читання.

-Яким себе згадує автор?

-Яка погода була на вулиці?

-Що спочатку розглядав хлопчик?

-Прочитайте, що він побачив через шибку.

-Чому хлопчик взявся малювати?

- Доведіть рядками з оповідання, як мама віднеслася до творчості сина?

- Який висновок для себе зробив автор з цієї історії?

8.Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра «Хто швидше?»

- Знайдіть і прочитайте, які прикметники вжив письменник до слів:

світ (білий), візерунки (химерні ), віконечко (прозоре),

іній (пухнастий), дерева (сині), сніг (іскристий, рожевий,

блискучий), химери (дивовижні), стан душі (святковий, радісний).

б) Гра «Чи є тут таке речення?»

«На вікнах «білі лебеді» - це Морозенко розмалював шибки». (Ні)

«На паркані, на дротах шапки снігу». (Так)

«І я вчасно взявся малювати». (Ні)

«Не пам`ятаю, які вони були, ті малюнки» (Ні)

9.Переказ оповідання ( змінити І особу на ІІІ ).

VIII.Підсумок уроку (рефлексія).

- Кожна людина в житті повинна обирати такий вид діяльності, який вона вміє

робити найкраще. Тільки тоді у неї все буде виходити на «відмінно».

- Чи обрали ви вже те ,що ви найкраще вмієте робити?

- Чи зрозуміли ,у чому полягає ваш талант?

(Відповіді учнів )

«Мікрофон»

«Цей урок мене навчив…»

-А я вам бажаю більше читайте, щоб збагачувався ваш словниковий запас,

будьте спостережливими, дружіть з природою.

Література

1. Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 кл. ­– К.: Освіта, 2004. – Ч. 2.

2. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. – К.: Освіта, 1993.

3. Матеріали журналів «Початкова школа» , газет «Початкова освіта», «Розкажіть онуку». – К.: - 1998 – 2004.

4. Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! – К.: Грант, 1993.

5. Навчання у 4 класі. Посібник для вчителя//Під. ред. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. та ін. – К.: Освіта, 1993.

6. Вчимо дітей читати. Ефективні прийоми формування і розвитку навички читання//Бібліотека вчителя початкових класів. – 1999. - № 5- 6.

7. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1- 4 класи. – К.: 2006.

•Поглибити знання про Стародавню Грецію;

•Визначити своє ставлення до існування людей з різними життєвими позиціями;

•Працювати в групах

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність до навчання.

Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.

З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації.

Оцінити підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе такий тест.

Чи готова дитина до школи ?

Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості, впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?

Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

Чи вміє вона змінювати іменники за числами?

Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і в зворотному порядку?

Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

Чи правильно, що Ваша дитина має «тверду руку» (розвинуту дрібну моторику)?

Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі помідори, моркву, цибулю)?

Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Кожна позитивна відповідь оцінюється одним балом. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо балів:

15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати;

10 – 14 – Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, вона легко і весело може виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – усіма, хто має час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:

Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна, не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.

Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.

Пам'ятайте:

Покарання – це моральний замах на здоров'я дитини - фізичне і психічне.

Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.

Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

Хоч би що трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

Не забувайте: ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.

Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує на осуд, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін "шкільна фобія", тобто страх у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Таке трапляється, коли дитина хвороблива, тоді, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюючи в неї "навчальну фобію". У дитини виникає невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про створення для дитини ситуації з гарантованим успіхом. Можливо, це потребуватиме від батьків певної зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри відзначають різке зростання в дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Те, що є буденним для дорослого, може спричинити стрес у дитини, якщо дорослий не може або не бажає створювати для ще незміцнілого організму спеціального режиму. Сучасна література і практичний досвід психологів указує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями. Все це не минає безслідно – у дитини з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник їхніх сварок, у дитини можуть з'явитися невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. Якщо дитина не готова до цієї зміни, школа для неї перетворюється на пекло і малий школяр поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Поради батькам щодо режиму дня першокласника

Дитина пішла в перший клас. Ця радісна і хвилююча подія спричиняє певні труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності. Нові обов'язки потребують від дитини зібраності, витрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати режим дня школяра.

Ось орієнтовний режим дня учня першого класу.

7.00—7.30 — пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка;

7.30—7.50 — сніданок;

7.50—8.15 — дорога до школи;

8.15—12.30 — заняття у школі;

12.30—13.00 – повернення зі школи;

13.00-13.30 – обід;

13.30—15.00 — післяобідній відпочинок;

15.00—16.00 — перебування на повітрі;

16.00—17.30 — читання, ігри, розваги

17.30—19.00 — перебування на повітрі, заняття в спортивних гуртках;

19.00—20.30 — вечеря, заняття улюбленими справами;

20.30-7.00 - сон.

Поради батькам щодо обладнання робочого місця першокласника

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок. Меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см. Якщо в сім'ї двоє дітей, кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Важливим є забезпечення правильної пози під час сидіння.

Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки.

Важливо привчати дитину підтримувати на робочому місці порядок. Кожна річ повинна мати своє місце.

Як домогтися виконання дітьми згаданих вище вимог? Не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"

Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей

Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:

1. Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.

2. Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.

3. Скільки необхідно спати дитині?

З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.

Вік

(у роках)

Тривалість сну (в годинах)

ніч

день

6

11-12

(якщо не спить удень)

1,5-2

(протягом року)

7

11

1,5-2

(І-ше півріччя)

8-9

11-10.30

-

10

10.30-10

-

Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.

Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати "ритуалу сну".

Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з'ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов'язково засне, якщо мовчки буде повторювати: "Я обов'язково засну". Або запропонувати старий спосіб - порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.

4. Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути 4 "дефіцити": руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.

Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах - це найкраще, що можна порадити на вихідний. За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

5. Канікули

Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

активний відпочинок на свіжому повітрі;

допомога родині та участь у суспільно корисних справах;

читання книжок;

розваги.

Діти можуть підніматися вранці на 1-1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров'я.

Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше, до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

(Матеріали для бесід дібрано за порадами В.І.Шахненка).

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це діяльність, без якої дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому батькам учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися. Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Як зацікавити дітей читати

Пам’ятка батькам

1. Давайте хороший приклад Вашій дитині, показуючи їй, як Вам подобається читати. Тримайте вдома велику кількість книг та журналів. Нехай Ваша дитина побачить Вас за читанням. Розмовляйте про те, що читаєте.

2. Дайте дитині подивитися Вашу книгу. Читайте її вголос або дозволяйте їй прочитати Вам. Визначте певний час і місце для читання.

3. Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозволяйте дітям вибирати книги самостійно.

4. Приносьте своїй дитині книги, які задовольняють її індивідуальні потреби, наприклад, на спортивну тематику, про тварин, птахів.

5. Зацікавте свою дитину яким-небудь хоббі чи діяльністю, яка потребує читання та подобається їй. Конструюйте, готуйте їжу, грайте в настільні ігри, які потребують, щоб дитина читала інструкції.

6. Читайте Вашій дитині поштові листівки, газети. Заохочуйте дітей до листування зі своїми однолітками.

7. Організуйте «пошук скарбів». Заховайте якусь річ, наприклад, нову книгу, шоколадку чи гру, а потім лишіть письмові підказки, які приведуть дитину на місце.

8. Заохочуйте дитину складати різні історії і записуйте їх в той час , коли вона розповідає. Зробіть власну збірку оповідань, записуючи історії і добавляючи власні малюнки. Пізніше Ваша дитина зможе читати свою книгу другу, молодшому брату чи сестрі.

9. Якщо Ваша дитина – неохочий читач, вигадайте гру з читання буденних речей. На холодильнику чи родинній інформаційній дошці лишайте повідомлення, котрі можуть зацікавити її.

10. Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання будуть вибрані правильні книги, то навіть старшим дітям буде цікавим читання вголос.

11. Пам’ятайте про поезію! Короткий вірш – це найкоротший спосіб привернути увагу до читання на деякий час.

12. Заохочуйте дітей до читання вголос в той час, коли Ви готуєте, прасуєте, шиєте.

13. Даруйте дітям книги. Цим Ви даєте зрозуміти, що книги- особливі.

Кожна квітка - чарівна казка

Айстра

На нічному небі виблискувала різними кольорами велика зірка.

ЇЇ звали Айстрою. Вона відрізнялась від своїх тьмяних зірок –

сестер. Люди дивились на небо і милувались Айстрою.

Прийшла осінь. Сонце світило слабше. Дні стали коротшими ,

ночі довшими. Почало опадати листя на деревах. Людям стало

сумно. Зірка захотіла втішити людей. Вона зірвалася і впала на

землю, розсипаючи по землі дрібні іскринки. Маленькі вогники

вмить проросли квітами. Їх назвали Айстрами.

Тепер ці квітки своєю неземною красою та барвами звеселяють

осінню природу.

Барвінок

В одному селі жила бідна дівчина. Батьки її давно померли.

Вона була дуже працьовитою. Вміла і в хаті прибрати, і пиріжків

напекти. Всі, хто йшов повз хату любувався її квітником. А ще

кругом хати було багато зеленого листя. Ні спека, ні холод не

могли знищити його.

Якось ввечері, дивлячись на нього, дівчина сказала:

- От якби між цими дрібними листочками росли маленькі

квіточки. Я могла б вплітати їх у вінок.

Тільки промовила ці слова дівчина, як раптом почався зоряний

дощ. А вранці сталося чудо. Серед вічнозеленого листя з’явилися

блакитні квіточки, схожі на зірки.

Про барвінок складали казки та легенди. Він став символом України.

Волошка

Колись давно жила красива синьоока дівчина. Та була вона зла і

неслухняна. Бувало, піде в поле , нарве оберемок квітів, а згодом

викине. Розсердилась на неї Фея і сказала:

- За те, що ти нищиш красу, я перетворю тебе на квітку. А стати

дівчинкою ти знову зможеш лише тоді, коли навчишся робити добрі

справи.

Дівчинка – волошка забажала допомагати людям. Із квітів цієї рослини

почали робити ліки для очей.

Гордий гладіолус

У квітнику в дружбі і злагоді жили всі квіти. Щоранку вони вмивалися

росою, розпрямляли свої пелюстки й віталися з яскравим сонечком, гомоніли

з вітерцем, дарували свій нектар бджілкам. Лише один гладіолус тримався

осторонь, стоячи на одній ніжці в оточенні міцного листя. Не міг він

подружитися з жодною квіткою. Дуже зверхній він був.

Одного осіннього ранку подув дуже сильний вітер. Щоб утриматися, квіти

взялися дружньо за руки й вистояли тимчасову незгоду. Тільки один

гладіолус не вижив . Вітер зламав його стебло, а нерозквітлий пуп’янок

лежав на землі.

Слід пам’ятати про те, що в дружбі велика сила.

Польові дзвіночки

У сиву давнину жив один чоловік. Усе своє життя він був дзвонарем.

Чоловік дуже пишався своєю працею. Він кожного ранку бив у дзвони і

сповіщав про прихід нового дня. Люди, почувши той дзвін, бралися до

роботи.

Коли добродій зістарився, то заповів свою справу синам. Та вони не

виконали батьківського заповіту і не стали дзвонарями. За це були

перетворені на польові дзвіночки. З того часу кожного ранку ці польові

квіти розгойдують своїми голівками, наче дзвони, сповіщаючи про

народження нового дня.

Едельвейс

У розкішному палаці жила вередлива принцеса. Щоранку молодий садівник

приносив їй різні квіти, та жодна з них їй не подобалася.

Якось садівник розповів принцесі, що високо в горах росте рідкісна рослина

Едельвейс . Кому пощастить побачити цю квітку, той стане щасливим.

Захотіла принцеса віднайти ту квітку . Вона попрохала садівника піти з нею.

Довгим і важким був той шлях. Чимало перешкод подолали вони. І коли

втомлені та зневірені піднялися на вершину гори, то побачили заповітну

квітку.

Чарівний Едельвейс допоміг принцесі побачити красу у кожній квітці. З того

часу дівчина стала привітною, уважною, доброю не лише до рослин, а й до

людей.

Жоржина

Колись давно всі квіти зацвітали одночасно. Весною появлялися проліски ,

фіалки, троянди, айстри, жоржини й цвіли до самих морозів. Найчарівнішою

себе вважала жоржина. Вона насміхалася з пролісків та фіалок за те, що вони

непомітні серед густої трави. На троянду ображалася за її неприступність.

Милувалася своєю красою жоржина: стебельце у мене довге, гладке,видно

його здалеку,вгорі розходиться святковим букетом і вітру не боїться.

Недовго терпіла Фея зухвальство жоржини. Одним помахом своєї чарівної

палички вона зробила так, що кожна квітка зацвіла у призначений час.

Ранньою весною цвітуть проліски ,фіалки та первоцвіт. Впродовж літа

милує око троянда. Великі букети осінніх айстр у перші дні вересня весело

несе дітвора до школи. А жоржина зацвітає восени, коли жовкне листя.

За зневажливість до інших квітів її може пощипати і осінній морозець.

Зірочки

Край лісу стояла самотня хатина. Жив у ній старий лісник з онукою .

Дівчинку звали Зоряночкою. Немала з ким дружити дідова онука. Однієї

ночі на землю упали зірочки. Вони перетворилися на квіти. Зірочки були

різнокольоровими, дуже ніжними і тендітними. Коли вранці Зоряночка

вийшла на галявину, то відразу помітила неземної краси квіти. Вони

розповіли їй про космос,дивовижних істот, які живуть на небі.

Відтоді дівчинка і стала називати їх зірочками.

Іриси

Жили собі король і королева, і була у них дочка. Принцеса дуже любила

квіти. Одного разу король зі своєю дочкою поїхав у ліс на прогулянку.

Довго дівчина милувалася гарними краєвидами. Серед безлічі квітів вона

помітила ту, яку раніше не бачила. На довгому, наче спис, стеблі з цупкими

листочками розкривалася пишна голівка.

- Що це за квітка? – запитала принцеса у придворних.

Та жоден із присутніх не міг відповісти. Принцеса не часто приходила на

квіткову галявину, бо у ліс її одну не відпускали. Тому попрохала посадити

ці квіти у просторому королівському саду. Вдячна рослина гарно прижилась.

Недовго квітка жила без імені. Одного разу принцеса прокинулася від співу

півня на світанку. Вона помітила схожість між високою квіткою й

гордовитим півником і радісно сказала:

- Я назву ці квіти Півниками, адже між ними так багато подібного.

Наукова назва квітів – іриси.

Сонячна квітка

На галявині росла чудесна кульбабка. Кожного ранку вона розмовляла з

сонечком, набираючись від нього світла і тепла. Тому всі називали квітку

Сонячною. Одного разу прилетіла на галявину сумна бджілка. Ніде не

було солодкого нектару. Бджілка сіла на кульбабку і заплакала.

- Не плач! Я дам тобі свого нектару!- лагідно промовила квітка.

Бджілка дуже зраділа, набрала повні відерця запашного соку. Вдома

зробила з нього медок. Мед вийшов смачний і золотий, як сонечко.

Біла лілея

В одному селі жила дівчина. Вона була привітною, працьовитою і

слухняною. У неділю, коли всі хлопці та дівчата збиралися гуляти, ніхто не

звав до гурту Оленки. Всі вважали її негарною. Дівчина йшла в сад і

милувалася квітами. Найбільше Оленці подобалася біла лілея.

- Як би я хотіла мати таке біле личко! – промовила дівчина.

Почула це лілея і простягнула до неї свої сніжно – білі пелюстки.

- Якщо хочеш бути білолицею, то щоранку прикладай до свого личка

мої пелюстки. Воно й стане білим та гарним.

Не лінувалась Оленка виконувати поради квітки. Згодом розцвіла її врода.

Таємниця мальви

У дворі гарної господині був великий квітник. Бджілці він так сподобався ,

що вона подружилася з усіма квітами. Але найбільше комаха полюбила

високу рожеву Мальву. Дуже часто квітка напувала свою гостю запашним

нектаром, розповідала історії про панну Півонію, про чарівного Барвінка...

Та Мальва раптом замовкла і стала сумна – сумна.

- Мабуть, захворіла рожева квітка, - подумала Бджілка.

І вже не покидала свою улюбленецю.

Та раптом навкруги все завмерло. Чорна хмара закрила сонечко. Пішов дощ.

Бджілка сиділа під листочком і більше всього хотіла , щоб Мальва одужала.

Дощ скінчився. Засяяло сонце. Ожила Мальва. Повернулася до сонця і

усміхнулася.

- Бджілко, я відкрию тобі таємницю. То моє листячко , відчувши, що десь

далеко збирається в дорогу дощ, показує, що хочеться пити.

Нарцис

Це було давно, коли ще існували чари та закляття. Жив у ті часи принц на

ім’я Нарцис. Він був дуже гарний. Весь свій час принц проводив біля річки,

милуючись своїм відображенням у воді. Багато дівчат були закохані в нього,

але він любив лише себе самого.

Одного літнього дня дівчата пішли до річки, що набрати води. Раптом одна

з дівчат задивилася на парубка і впала у воду. Довго бідолашна борсалась у

воді, звала на допомогу. Принц не допоміг дівчині. Він продовжував

дивитися на свою вроду. Лише рибалки допомогли їй врятуватися.

За цим спостерігала чарівниця. Їй не сподобалася поведінка парубка. Вона

перетворила його на квітку. Ця квітка дуже гарна і пахуча. Вона нагадує

нам про самозакоханого принца. А ви колись зустрічали людей – нарцисів?

Орхідея

В одному королівстві жила чарівна квітка. Ця краса й була її бідою. Кожен,

хто проходив повз неї намагався торкнутися її. Навіть тварини скубали її

за листочки та голівку.

Чи довго так жила орхідея, ніхто не знає. І ось одного разу, коли робила

обхід свого королівства Фея, вона побачила цю непривабливу квітку.

- Як тебе звуть? Що з тобою трапилось?- спитала вражена побаченим Фея.

- Я – орхідея. Була колись красивою та знаною. Та люди і тварини не

давали мені спокою .

Шкода стало Феї цієї квітки і вона легким подихом повернула її до життя.

Тепер ця заморська квітка прикрасила й наші будинки.

Підсніжник

Жив колись у лісовому замку Підсніжник. Сумно було йому.

Якось залетів до палацу весняний вітер і заспівав чудову пісню про квіти.

- Вітре – друже, де ти літав? Де таку пісню чув?

- Був я на лісовій сонячній галявині. Там квітів багато барвистих та

пташок голосистих.

- Вітре, лети на галявину та запроси їх в гості. Я хочу з ними дружити.

Повернувся вітер і розповів Підсніжникові, що не хочуть квіти у чудових

палатах жити, кличуть його до себе на волю.

І заспівав вітер так гарно, аж птахи і дерева притихли навколо. Серце

Підсніжника затремтіло. Попросив він вітру віднести його на галявину до

квітів. З того часу дружно живе Підсніжник із весняними квітами.

Ромашка

Було це давно. У однієї жінки захворів син. Пішла вона до аптеки, щоб

купити ліки. По дорозі зустріла бабусю, яка несла в руках пучок квітів.

Почувши про горе жінки, бабуся простягла їй квіти і сказала:

- Зроби з них відвар і дай синові. Як він вилікується,то назвеш квіти

ім’ям сина.

Хлопчик одужав , дякуючи відварам. А квіти жінка назвала ромашками.

Адже її сина звали Романом.

Соняшник

Одного разу дівчинка пробігла повз квітник і розсипала соняшникове

насіння. Пройшов час, і воно проросло. На товстому стеблі похитувалася

велика, важка квітка.

Квіти сторонилися незнайомки. Троянди не хотіли розмовляти з нею. Та

квітка швидко росла й тягнулася своєю голівкою до сонечка. Через деякий

час соняшник дозрів, і його насінням ласували діти та пташки.

Чарівний тюльпан

Стояла зима. Земля була вкрита снігом, наче м’яким покривалом, під яке

ховалися рослини. Їм було сумно в темній хатці. Вони чекали весни.

Маленький червоний тюльпан сумував дужче всіх. Він хотів показати всім

свій чарівний цвіт.

І ось цей день настав. Тюльпан виріс великий і дуже красивий. Від нього

йшов чудовий аромат. Всі милувалися гарною квіткою.

Фіалка

Ранньою весною прокинулися від сну метелики і закружляли у веселому

танку. Втомившись, кожен із них присів на квітку, щоб відпочити і попити

солодкого нектару. Маленький метелик побачив у траві непримітну квітку.

- Як тебе звуть, незнайомко?

- Фіалка.

- Ти така непомітна серед густої трави. Мабуть, всі комахи пролітають і не

звертають на тебе уваги.

- Ні, багато друзів-комах прилітають до мене.

- Як же вони знаходять тебе? Ти така маленька!

- За запахом! Мої квіточки мають неповторний аромат. Прилітай і ти буду

чекати!

З багатьма квітами потоваришував маленький метелик. Та не забував про

ніжну Фіалку.

Королева осені

Настала золота осіння пора. Яскравим різноцвіттям горіла клумба серед саду.

Королевою осені була хризантема. Це була квітка сніжно-білого кольору з

махровими пелюстками. Вона пишалася своєю красою. Всі осінні квіти

любили свою королеву.

Раптовий морозець усім квітам схилив голівки. Тільки хризантема стояла,

гордо тримаючи свою пишну білу корону, на яку густим інеєм сідав морозець.

Дивовижна квітка

Найчарівніша пора року-весна. Пробуджується природа після довгої зими.

Маленьке ведмежатко, яке міцно спало під теплим маминим боком, вилізло з

барлоги.

- Мамо, яка краса! А що це за квіточки яскраво виблискують проти сонця?

- Це цибулька. Коли вона розцвітає, настає справжня весна. Час прокидатися

й тобі від сну та знайомитися із життям у лісі.

Цілий день маленьке ведмежатко розглядало дивовижні квітки. Йому

подобалось, як вони цвітуть.

Чорнобривці

В одному селі жила мати з сином. Вирішив син піти шукати своє щастя. На

згадку про рідну землю й батьківську хату дала йому мати вишитий рушник

й насіння чорнобривців.

У далекому краю парубок одружився з гарною дівчиною. Часто чоловік

розповідав дружині про рідну домівку, де під вікнами цвіли чорнобривці.

-У мене є насіння цих квітів. Давай посадимо їх біля нашої хати,- сказав

чоловік.

Дуже швидко насіння проросло і зацвіло рясним цвітом. Всі сусіди

приходили дивитись на чудові квіти.

Згодом ці квіти прикрашали й інші українські села.