Що таке IQ

З англійської абревіатура IQ розшифровується як intelligence quotient – ​​коефіцієнт інтелекту – і вимовляється як “ай-кью”.

IQ — це кількісна оцінка розумових здібностей людини, яка визначається за допомогою спеціально підготовлених тестів.

Показник не є постійною величиною. Він може змінюватися з віком: збільшуватися у тих, хто займається саморозвитком, спортом, отримує корисні навички і знижуватися у тих, хто вирішив запустити своє життя.

Крім того, рівень IQ може мати певну динаміку залежно від здоров’я людини.

Багато хто неправильно розуміє, що означає коефіцієнт інтелекту, вважаючи, що він відображає ступінь ерудованості та освіченості людини. Це не зовсім так. IQ дозволяє оцінити розумовий потенціал:

• спостережливість;

• логічне та аналітичне мислення;

• вміння узагальнювати предмети та порівнювати їх між собою;

• навички вирішення просторових, вербальних та арифметичних завдань;

• здатність застосовувати ті чи інші можливості свого мозку.

Коефіцієнт демонструє не сам рівень інтелекту, а лише його відповідність нормі аналогічного рівня або відхилення від неї. І тут норму береться середньостатистичний людина, т. е. індивідуум тієї самої чи середнього віку.

Якщо говорити простими словами, то коефіцієнт IQ можна порівняти зі зростанням людини. У середньому зростання жінок на України становить 166–168 див, а й у чоловіків – 178 див. Якщо ми дивимося перехожого, то можемо оцінити, наскільки він високий, т. е. вище середнього його зростання чи нижче.

При цьому середнє зростання також не є постійною величиною. Він може змінюватися з еволюцією, умовами життя та іншими факторами. З показником IQ приблизно те саме.

До речі! Новозеландський вчений та філософ Джеймс Флінн виявив цікаву закономірність: кожне десятиліття середній рівень IQ збільшується на кілька пунктів.

Індивідуальні особливості інтелекту

Люди відрізняються і за рівнем, і за характером інтелекту, тобто проявом спеціальних здібностей. Численні тестування, що проходили за допомогою різноманітних методик, дозволяють стверджувати, що відмінності в інтелекті помітні вже в ранньому дитинстві.

Головним показником потенційно високого інтелекту вважається допитливість дітей, прагнення їх до нових, яскравих вражень та оволодіння новими видами діяльності. Тобто непосидюча дитина, яка скрізь лізе, тягне до рота що попало, б’є брязкальцем по ліжечку, стіні, голові мами, ламає іграшки, розмазує кашу по столу і вважається справжнім покаранням, насправді має більш високий інтелектуальний потенціал, ніж спокійний тихоня.

До шкільного віку рівень інтелекту вже можна визначити і вважається, що він залишається все життя приблизно на одному рівні, звичайно, з поправкою на вік. У сучасних тестах інтелекту кожному за віку свої завдання.

Від чого залежить рівень інтелекту

На наші розумові здібності впливають дві групи факторів: біологічні та соціально-культурні. Довгий час вважалося, що розумові здібності мають уроджений і навіть генетичний характер. Тому про розвиток їх годі й говорити – що дано, те дано.

Але зараз психологи не такі категоричні і вважають, що інтелект від вроджених показників нервової системи залежить в середньому на 50%. Як і всі здібності, інтелект спирається на вроджені задатки: швидкість реакцій, рухливість нервової системи, розвиненість різних центрів кори головного мозку, наприклад, які відповідають вербальні здібності чи математичні.

Частково біологічні задатки передаються у спадок, але не завжди у геніальних батьків народжуються інтелектуально обдаровані діти. Натомість достовірно відомо, які причини можуть призвести до народження дітей розумово відсталих чи з ослабленим інтелектом:

• хромосомние аномалии (синдром Дауна, например);

• літній вік батьків;

• неповноцінне харчування матері під час вагітності;

• зловживання батьками, особливо матір’ю алкоголем, курінням та наркотиками;

• деякі хвороби, наприклад краснуха, перенесені матір’ю під час вагітності.

Але навіть дитина, що народилася з високим інтелектуальним потенціалом, для її розвитку вимагає постійної турботи і уваги. Проведені дослідження показали, що величезний вплив на рівень інтелекту малюка має емоційний зв’язок із батьками, особливо з матір’ю. Чим більше вона спілкується з дитиною і позитивні емоції супроводжують це спілкування, тим краще розвиваються розумові здібності. А ось нестача уваги та спілкування призводять до відставання розумового розвитку дитини. Тобто, шанс мати більш високий рівень інтелекту у тих дітей, яких люблять.

Вікові відмінності інтелекту

Якщо основа, база інтелекту закладається з моменту зачаття до 5-7 років, то розкривається його потенціал до 20 років. Загалом у період йде підвищення рівня інтелекту з невеликою затримкою і навіть іноді зниженням у підлітковому віці. Причина цього пов’язана з періодом статевого дозрівання, коли мозок зайнятий розвитком зовсім іншої сфери і психічна енергія спрямовується на це.

Чи може інтелект розвиватись після 20 років? Так, може, але значно повільніше і переважно у зв’язку з розвитком якостей мислення у сфері професійної діяльності. Різні спеціальні здібності мають різну динаміку:

• Математичні здібності досягають піку свого розвитку до 30-35 років, і якщо до цього часу людина не стала видатним математиком, то навряд чи стане.

• Здібності в галузі медицини та природничих наук досягають вершини в 42-45 років, а в галузі психології та філософії – у 50-55.

• Що стосується здібностей до художньої творчості (література, живопис і т. д.), то віковий ценз їх не встановлений, не виключено, що вони розвиваються все життя.

Чи знижується рівень інтелекту на старості? Це досить складне та неоднозначне питання. З одного боку, у літньому віці відбуваються незворотні зміни в головному мозку і розвиваються вікові патології, наприклад, склероз судин, не кажучи вже про хвороби, пов’язані зі старечим недоумством. З іншого боку, численні дослідження показали, що люди, які активно займаються інтелектуальною діяльністю, до глибокої старості зберігають ясний, живий розум та високий інтелектуальний рівень. Недарма ж кажуть, що мозок – це м’яз, який завжди потрібно вправляти.

Гендерні відмінності

Питання про відмінність інтелектуального рівня чоловіків і жінок завжди було полем запеклих дискусій. І справа тут не так у усталених стереотипах і культурних традиціях, як у реальних відмінностях. Але ці відмінності не кількісні, а якісні. Тобто йдеться не про рівень інтелекту, а про різні приватні здібності, які так чи інакше пов’язані з мисленням.

• Середній рівень інтелекту однаковий за значенням як у чоловіків, так і у жінок, але серед чоловіків більше геніїв та дурнів.

• Відрізняється динаміка розвитку інтелекту. До 15 років дівчинки випереджають у розвитку юнаків, а потім чоловіки різко підвищують свій інтелектуальний рівень, і починається своєрідна спеціалізація розумових здібностей. Так, чоловіки істотно перевершують жінок у сфері математичних здібностей (на 13 математично обдарованих чоловіків припадає лише одна жінка). Зате у жінок вищий рівень вербальних здібностей, які забезпечують їм успіх у багатьох професіях, таких як письменство і журналістика, педагогіка та сфера комунікації ін. ніж хлопчики.

• У жінок яскравіша уява, а нестандартне мислення робить їх потенційно більш творчими натурами, ніж чоловіки.

Хто вигадав термін

На початку 20-го століття у Франції запровадили обов’язкову освіту, через що виникла потреба відокремити здатних до навчання дітей від тих, хто потребував певної допомоги та спеціальних шкіл.

За розпорядженням уряду психолог Альфред Біне створив методику, яка дозволила оцінити інтелектуальні здібності майбутніх учнів. Саме Біне вважається тим, хто вигадав термін IQ. Спільно зі своїм колегою Теодором Симоном він почав проводити експерименти, вивчаючи пам’ять, мислення та увагу дітей віком від 3 до 12 років.

Перша редакція оцінної шкали була опублікована в 1905 році і отримала назву Шкала Біне — Симона.

Трохи згодом німецький психолог і філософ Вільям Штерн запропонував більш точну формулу обчислення коефіцієнта інтелекту. Так, у 1912 році вперше з’явився термін IQ.

Пізніше система обчислення неодноразово змінювалася. У 1916 році шкала потрапила в США, де була розкритикована і доопрацьована Стенфордським університетом, після чого вона знайшла свою стійку назву «Шкала Стенфорд — Біне». Остання п’ята редакція була опублікована вже 2003 року.

Як вимірюється

Для вимірювання рівня IQ існує багато різних тестів. Всі вони є у відкритому доступі до інтернету. Трохи згодом я дам посилання на один з них.

Є два варіанти тестування на інтелект:

• для дітей 10-12 років;

• для дорослих та дітей старше 12 років.

Середня тривалість проходження – 30 хвилин. Кількість запитань і завдань може змінюватись від 30 до 100.

Як правило, тестування складається із двох частин:

1. Методичною. Вона розроблена авторитетними фахівцями та опублікована у відповідних виданнях. Включає перелік питань та шкалу з поясненнями.

2. Програмний. Складається на основі обраної методики, але має відмінну від інших логіку та оформлення.

Система підрахунку скрізь однакова, але через певні локальні відмінності результати тестів можуть відрізнятися на 10-15 пунктів.

Від чого залежить

Психологи та вчені неодноразово проводили дослідження, намагаючись знайти взаємозв’язок між тим, яким має бути рівень інтелекту, та різними даними людини:

• спадковістю;

• физиологическими параметрами;

• підлогою;

• расовою приналежністю;

• довкіллям, вихованням.

Деякі дослідники навіть пов’язували IQ з музичними уподобаннями. Так, на думку британських учених, коефіцієнт інтелекту вищий у шанувальників класичної музики та важкого року. Найнижчий рівень IQ у людей, які віддають перевагу R’n’B та хіп-хоп.

Насправді жодне з досліджень так і не дало підстав вважати, що той чи інший фактор істотно впливає на IQ людини. Будь-які відмінності, пов’язані зі статтю, расою чи іншими параметрами, можна пояснити похибками, емоційним та фізичним станом людини під час проведення тестування та навіть часом доби.

Водночас прийнято вважати, що в дітей віком обдарованих батьків більше шансів на високі показники інтелекту. Крім того, чим благополучніше середовище проживання дитини, тим більший коефіцієнт інтелекту він зможе продемонструвати в майбутньому.

На IQ впливає вік людини. Як правило, до 26 років інтелект досягає свого піку, а потім поступово починає знижуватися.

Резюме

Підсумовуючи статтю, хочеться додати, що, незважаючи навіть на те, що коефіцієнт інтелекту багато в чому обумовлений факторами, які не залежать від людини (генетикою, навколишнім середовищем, статтю, расою тощо), інтелектуальні здібності практично кожної людини піддаються тренуванню, інакше кажучи, їх можна розвивати.

В даний час розроблено безліч різноманітних програм, що розвивають, які здатні підвищити інтелект людини, наприклад, інтелектуальні ігри, головоломки, тести, різні тренінги. Крім того, існує маса способів, за допомогою яких можна підвищити свій IQ, не вдаючись до спеціальних програм. Сюди можна віднести банальне читання книг, розгадування кросвордів та сканвордів, перегляд пізнавальних телепередач і навіть спілкування з розумними та розвиненими людьми та правильне харчування.

Кожна людина може підвищити рівень свого інтелекту. Головне – постійно вчитися та не стояти на місці. А для додаткової мотивації треба завжди згадувати про те, що люди з високим коефіцієнтом інтелекту набагато менш схильні до різних захворювань і довше живуть.

Тести для визначення рівня інтелекту

Існує безліч різних тестів, що визначають рівень інтелекту людини. Найпопулярнішими є програми Айзенка, Равена, Амтхауера, Векслер.

Оскільки автори не дотримуються єдиних стандартів щодо оцінки результатів, підсумкові значення можуть відрізнятися.

Пройти тест на IQ можна безкоштовно на сайті: iq-tests.ru