Профорієнтація
Даний розділ я присвячую пам’яті відділу «Профорієнтації і психології професійного розвитку» (якого на даний момент, вже не існує), Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України в якому, я певний час працював, зокрема, колективу відділу, живим і, тим, хто залишився лише в моїй пам’яті та серці, а саме: В. В. Синявський, Н. І. Литвинова, О. Л. Мерзлякова, А. М. Шевенко, І. Б. Марченко, Г. П. Татаурова, Є. В. Єгорова, В. В. Кобченко, І. В. Заєць, Н. А. Побірченко.
ПРО ПРОФОРІЄНТАЦІЮ:
В умовах ринкової економіки з появою ринку праці, нових форм власності, безробіття, конкуренції своєчасний та обґрунтований вибір чи зміна професій особистістю набуває всезростаючого соціального й економічного значення, бо значною мірою впливає на результати праці, положення й авторитет людини в суспільстві, на рівень добробуту, сприяє найбільшій реалізації особистісного потенціалу, а держава отримує максимальні результати від трудової діяльності.
У цій ситуації актуально й гостро постають проблеми конкретної допомоги особистості у виборі чи зміні професії засобами професійної орієнтації. Тут вимагається систематична, послідовна і довготривала робота, ефективність якої може забезпечити чітко поставлена професійна орієнтація. При цьому в організації та проведенні професійної орієнтації повинна проявлятися велика гнучкість, оскільки в умовах ринку праці людині (особливо молодій) ніхто не гарантує оплачуваної роботи протягом усього трудового життя, тим більше пов’язаної з однією і тією самою професією. Тому завдання професійної орієнтації полягає в сприянні розвитку у майбутнього працівника таких якостей, як здатність до самовдосконалення та саморозвитку, а також до професійного удосконалення, підвищення кваліфікації, готовність переключатися з одного виду діяльності на інший, а також підтримувати у кожної людини розвиток економічної активності, трудової та інтелектуальної незалежності, заповзятливості, тобто здатності бути соціально і професійно мобільною.
Стурбованість викликає те, що профорієнтація поки ще не стала складовою частиною навчально-виховного процесу в закладах освіти. Більшість педагогічних працівників виявилася непідготовленою до надання учнівській молоді допомоги у їхньому професійному самовизначенні. Постає серйозна проблема, зміст якої полягає у тому, що кожен третій випускник обирає професію спонтанно, необґрунтовано. Це, в свою чергу, може призвести до того, що через 3 – 5 років, ті галузі що, ще ледь жевріють на нашій території, поповняться приблизно на 30% працівниками, які за своїми нахилами, здібностями, інтересами не відповідатимуть вимогам професії (так само і з працевлаштуванням за кордоном), відповідно, не зможуть конкурувати на ринку праці, стануть безробітними.
Серед невирішених проблем необхідно виділити, насамперед, відсутність цілісної системи професійної орієнтації особистості, розірвання зв’язків між соціальними інститутами, що покликані її здійснювати, брак наступності та комплексного підходу в їхній профорієнтаційній діяльності, недостатнє врахування викликів та можливостей сьогодення.
Нинішні умови розвитку країни вимагають перегляду всієї системи професійної орієнтації, бо сучасний її стан не повною мірою відповідає тим процесам, що відбуваються в соціально-економічній сфері країни і характеризується комплексом проблем – як не розв’язаних на попередніх етапах її розвитку, так і пов’язаних із виникненням нових. Якщо раніше профорієнтація носила поверховий характер, без глибокого аналізу і вивчення професійних інтересів, намірів особистості, орієнтувала на реальні професії – інженера, лікаря, токаря, водія, тощо, але безвідносно до потреб ринку праці, то тепер необхідно спрямовувати особистість на спеціальності, що потрібні на ринку праці, конкретним роботодавцям з обов’язковим урахуванням її професійних інтересів і здібностей людини.
Професійну орієнтацію розглядаємо як одну з важливих соціальних технологій, оскільки вона спрямована на соціалізацію особистості, сприяє одночасно гуманізації і технологізації вибору спеціальності, її професійному становленню. Вона є узагальненим поняттям одного з компонентів загальнолюдської культури, системою науково обґрунтованих форм, методів та засобів допомоги особистості в оптимізації її професійного вибору на основі врахування її індивідуально психологічних особливостей, інтересів, можливостей та потреб ринку праці.
Технологія професійної орієнтації є сукупністю способів, форм, принципів і методів, що зумовлені її метою і завданнями, послідовністю їхньої реалізації, наявністю відповідного інструментарію, які розраховані на конкретний контингент, що обслуговується. Провідними напрямами профорієнтації, її основними технологічними складовими є професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір (добір) і професійна адаптація. Найважливішими науково-методичними засадами профорієнтації є професіографія (професіограми і професіокарти) і комплексна психодіагностика (психологічні і психофізіологічні методи обстеження особистості).
Якщо кінцевою метою професійної орієнтації є високий рівень професіоналізму, в широкому розумінні професійна адаптація, то професійна консультація і профдобір (профпідбір) – це методи досягнення такої мети, а різнобічна інформація – її найважливіший засіб. Проміжні цілі профорієнтації, її функції – це прогнозування професійної успішності, задоволеності професійною діяльністю і вибором професії, висока продуктивність праці, реалізація потенціалу особистості, її добробут.
Теоретичні й практичні проблеми професійної орієнтації складні і багато в чому суперечливі: застосовуються різні підходи і способи їх вирішення. Це особливо характерно для сучасного етапу оновлення профорієнтації, пристосування її до ринкової економіки. При розв’язанні складних проблем профорієнтації альтернативність є природною і необхідною, але це не виключає, більш того, передбачає визначення вихідних положень, що створюють її методологічну базу. Те саме можна сказати й про методичні засоби й організаційні форми профорієнтаційної роботи.
Професійну орієнтацію необхідно оновлювати на основі системного підходу, здійснення якого дає змогу враховувати її міждисциплінарні аспекти, відкриває можливості систематизації органічного й упорядкованого вирішення проблем підготовки особистості до вибору чи зміни професії. На основі цього підходу визначаються основна мета системи професійної орієнтації особистості, її завдання, функції, принципи, структура, методи і форми профорієнтаційної роботи. У центр профорієнтації ставиться особистість, яка виступає суб’єктом профорієнтаційної діяльності, і в цій діяльності «визріває» (формується, розвивається) як особистість, здатна самостійно і свідомо вирішувати проблему свого професійного самовизначення. Система профорієнтаційної роботи, з одного боку, віддзеркалює особистість з її рушійними силами, а з другого – виступає умовою спрямованої стимуляції до особистісного розвитку, до досягнення мети самореалізації особистості в її майбутній професійній діяльності.
Мій основний підхід в профорієнтаційній роботі полягає у саморозвитку особистості. Тільки через самопізнання ви зрозумієте ким вам бути, де і як працювати. Самоактуалізуючись та саморозвиваючись можете досягнути омріяних цілей.
Цикл Вебінарів для вчителів, психологів, батьків
«Пропедевтика профорієнтації»
Технології розвитку готовності учнівської молоді до входження у ринок праці
На вебінарі розглядались питання моделювання технологій профорієнтації учнівської молоді; технології профорієнтації особистості в умовах ринку праці; соціально-психологічний контекст моделювання розвивальних профорієнтаційних технологій; професійне самовизначення особистості і технології профорієнтації та організаційної процедури профорієнтації в умовах ринку праці.
Оптимізація саморозвитку учнів
Центр обдарованої учнівської молоді ІІОТ НАУ 15.04.2021 провів на платформі Zoom, вебінар на тему: «Пропедевтика профорієнтації. Оптимізація саморозвитку учнів».
Ключовий вибір, який повинен зробити кожний молодий чоловік, міститься у виборі персональної життєвої позиції – пристосуватись або створити. Сучасні дослідники-профорієнтатори пропонують дві моделі професійного самовизначення особистості: адаптивну та рефлексивну. Особистісна активність може мати два напрямки, що істотно відрізняються: перший ‒ активність заради виживання, тобто адаптація; другий ‒ активність заради розвитку, особистісна трансформація. Засоби активізації саморозвитку учнів мають бути зосереджені на плануванні подальшого життєвого і професійного шляху, пошук відповідей на питання «Що я вмію? Чого я прагну? Як цього досягти?». Саморозвиток – це усвідомлений, самокерований процес самоперетворення, самовдосконалення людини. На вебінарі особистісний розвиток ми визначили як інтегруючий результат процесів особистісного становлення і формування. ми визначили саморозвиток як самокерований процес особистісного становлення, головними внутрішніми чинниками його перебігу постають: 1) готовність індивіда взяти на себе керування власним розвитком; 2) володіння стратегіями самопобудови і самовдосконалення; 3) наявність певних психологічних якостей, які є надбанням минулих етапів особистісного розвитку і одночасно базою, платформою, каталізатором подальшого саморозвитку.
Технології підготовки учнівської молоді до вибору професії
На вебінарі «Пропедевтика профорієнтації. Технології підготовки учнівської молоді до вибору професії» (10.12.2020) були висвітлені психологічні аспекти підготовки учнівської молоді до вибору професії та розглянута сутнісна характеристика побудови психологічних технологій щодо підготовки молоді до усвідомленого обрання майбутньої сфери діяльності та психотехнологія процесу підготовки учнівської молоді до вибору професії шляхом профорієнтаційного супроводу.
Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування
На вебінарі розповідали про персональну роботу онлайн. Тобто один на один з учнями. В зв’язку з тим, що освіта перейшла в онлайн режим, тож інтерв’ювання та консультування ми розглядали з позицій роботи в режимі онлайн.
Онлайн консультування – це нова сфера психологічної та педагогічної практики. Спілкування онлайн – це фактично спілкування внутрішнього стану однієї людини з внутрішнім станом другої.
В нашій роботі ми відштовхувалися від того, як педагог може допомогти дитині визначитися у професійному світі. Профорієнтаційне інтерв’ювання та консультування недоцільно проводити для, наприклад, всього класу разом. Це індивідуальна робота. Під час консультування чи інтерв’ювання додержуйтесь цілеспрямованості в співбесіді.
Професіографія як методична основа професійної орієнтації особистості
11.02.2021 відбувся вебінар для педагогічних працівників, батьків, психологів, працівників центру зайнятості та всіх бажаючих з циклу «Пропедевтика профорієнтації» на тему «Професіографія як методична основа професійної орієнтації особистості».
На вебінарі розповідалось про футуристичну та реалістичну професіографію, а також було представлено теоретичний аспект професіографії та можливості її практичного застосування педагогами Загальних закладів середньої освіти України, психологами, профконсультантами та батьками. Головним у футуристичній професіограмі є необхідність особистості володіти компетенціями які конкурують з алгоритмом комп’ютера. Реалістична професіограма – вивчає професії та їх класифікації поза роботизуючої алгоритмізації. Комп’ютерний алгоритм це лише інструмент у виконанні професійних обов’язків фахівця – не більше. Алгоритм не може замінити людину у професійній діяльності, тільки супроводжувати та допомагати. Професіографія є основою, фундаментом професійної орієнтації і дає можливість продуктивніше вести практичну роботу з підготовки особистості до вибору чи зміни професії, профілю професійного навчання, працевлаштування, раціонального розподілу трудових ресурсів. Зареєстровані учасники, які прийняли участь у вебінарі отримають сертифікати.
Психологічна адаптація учнівської молоді до змін у навчальному середовищі
10.06.2021 проведено вебінар «Пропедевтика профорієнтації. Психологічна адаптація учнівської молоді до змін у навчальному середовищі».
На вебінарі розглядались поняття «адаптація», «психічна адаптація», «адаптивність» та «адаптаційний синдром». Проаналізовано різні види адаптації. Зосереджено увагу на психологічній та соціально-психологічній адаптації. Охарактеризовано типи та різновиди адаптації, етапи адаптації учнівської молоді до змін у навчальному середовищі. Розглянуто об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення адаптаційних бар’єрів.
Цикл Вебінарів для учнів старших класів та всіх бажаючих
«Власний компас профорієнтації»
Ціль життя. Конструювання цілей власного життя
На вебінарі говорилось про те, як впорядкувати своє життя через чітку уяву про власні цілі, про те, чого бажаєте. Навчитись формувати цілі та способи їх досягнення. Розглянуто вибір професії як наслідок життєвого самовизначення.
Формула вибору професії
Ми розглянуто освіту як цілісне явище, що формується під впливом різних факторів. На вебінарі запропоновано формулу вибору професії, яку ви зможете використовувати у будь яких життєвих ситуаціях. Навчимося визначати потреби, та засоби роботи з ними в реальному житті.
Перетворення мрії в ціль
На вебінарі висвітлено, що за сучасних умов своєчасний і обґрунтований вибір професії учнями старших класів набуває соціальної та економічної значущості, так як впливає на результат професійної діяльності, положення і авторитет людини в суспільстві, сприяє реалізації особистісного потенціалу. У самостійній практичній роботі для старшокласників, доповідачем були запропоновані практичні вправи по розвитку загальних якостей, здібностей, що обумовлюють діапазон інтелектуальних можливостей учнів. Запропоновані вправи слугують основою для розвитку різних видів здібностей. На нашому вебінарі учасники оволоділи навичками використання себе самого, як головного інструменту особистісної профорієнтації. Вебінар базується на рефлексивній моделі саморозвитку юнацької молоді. Наша профорієнтаційна діяльність, з одного боку, сприяє самопізнанню, а з іншого – виступає умовою стимуляції до особистісного розвитку, досягненню мети, самореалізації особистості в її майбутній професійній діяльності.
Навички самоаналізу й рефлексії
На проведеному вебінарі ми розглянули теоретико-практичний аспект самоаналізу та рефлексії. Самоаналіз – вивчення людини самого себе, свого внутрішнього світу і глибин своєї психіки, як би «погляд з середини». Суб'єкт самоаналізу, тобто учень, або дорослий, аналізує свою діяльність і свої дії на уроці. Завданням самоаналізу є виявлення особливостей власної навчальної діяльності, виявлення успішно застосованих методів навчання, фіксація отриманих результатів, встановлення їх відповідності поставленим цілям і ситуаціям. Самоаналіз необхідний для переходу до оцінки власної діяльності, її коригуванні в подальшому, плануванні кроків самовдосконалення. Рефлексія й самоаналіз ці два процеси йдуть поруч. Рефлексія – самоспостереження, роздум над своїми переживаннями і думками. Це щось нове, до чого прагне сучасна педагогіка: вчити не науці, а вчити вчитися. Рефлексія допомагає дитині не тільки усвідомити пройдений шлях, а й вибудувати логічний ланцюжок, систематизувати отриманий досвід.
Алгоритм вибору професії
На вебінарі було розглянуто як впорядкувати власне життя через чітке уявлення про свої цілі, про те, чого бажаете. Ми детально розглянули формулу вибору професії, яку ви зможете використовувати у будь яких життєвих ситуаціях. Навчилися визначати потреби, та засоби роботи з ними в реальному житті. Розглянули професійні бажання та, що впливає на вибір професії. Цим вебінаром підведено підсумок циклу «Власний компас профорієнтації».