молодь проти насильства

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Міжнародна спільнота підтримує акцію проти насильства. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують в цей період свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.

Ця акція ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей.

У цей шістнадцятиденний період входять важливі для демократичної спільноти дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію

насильства щодо жінок

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом

6 грудня – річниця інциденту в Монреалі

10 грудня – Міжнародний день прав людини;

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Дата 25 листопада вибрана не випадково. Саме цього дня, восени 1960-го року під час політичних протестів у Домініканській Республіці, за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабаль, що були активними учасниками супротиву. Показова кривава страта сестер збереглася в народній пам’яті надовго та мала світовий резонанс. У 1981 році активістки жіночих рухів вирішили вибрати дату їх загибелі як день протесту проти насильства щодо жінок. А з 1999 року цей

день став міжнародною датою.

Що вважати насильством?

Нам часто здається, що ми точно здатні визначити, що ж є насильством. Проте це не завжди так. Ґендерно зумовлене насильство може бути фізичним, сексуальним, психологічним, економічним.

Фізичне насильство не обмежується побоями. Сюди також відносяться ляпаси, стусани, штовхання, щипання, кусання й інші тілесні ушкодження, а також закривання когось у квартирі, обмеження його пересування та залишення людини в небезпеці.

Економічне насильство пов’язане з позбавленням житла, їжі, одягу, майна, документів, залишення без піклування, обмеження доступу до лікування.

Також насиллям є заборона працювати та вчитись. В Україні від такого насильства, окрім жінок, часто страждають люди похилого віку, яких позбавляють права розпоряджатись власними доходами.

Прикладом такого виду насильства є ситуація, коли чоловік забороняє жінці працювати, контролює всі її витрати та змушує жінку звітувати за кожну витрачену гривню.

Сексуальне насильство включає будь-які дії сексуального характеру без згоди людини.

До такого насильства відноситься примус до будь-яких сексуальних дій або ж погрози змусити людину до небажаного сексу. Сексуальне насильство та зґвалтування може статися і в шлюбі.

Психологічне насильство не пов’язане із заподіянням фізичної шкоди (хоча часто її супроводжує) та містить образи, приниження, погрози, залякування. Будь-які словесні образи чи погрози, що змушують людину почуватись приниженою, нажаханою чи в небезпеці є проявами психологічного насильства. Прикладами є ситуації, коли партнер чи партнерка без дозволу перевіряє телефон своєї половинки, забороняє спілкуватися з вибраними людьми чи одягати певні речі, постійно дорікає за недоліки в зовнішності тощо. Більше типових ситуацій тут.

Багато з проявів перерахованих форм насильства часто помилково вважають внутрішніми сімейними справами, в які не мають втручатись сторонні люди. Проте саме найближчі люди можуть зіграти рятувальну роль у житті постраждалих. Більше того, насильство — не просто сімейні чвари, а злочин, що порушує права людини.

У нашому коледжі пройшли тематичні лекції на тему «16 днів проти насильства»:оформлені виставки у бібліотеці коледжу

Незважаючи на те, що ми живемо в XXI столітті, статистика про факти насильства щодо жінок є невтішною. Більше того, можна навіть з упевненістю стверджувати, що офіційні дані про це не відображають реальний масштаб проблеми.

Причин декілька. Це і відсутність систематичних досліджень з цього питання, і замовчування проблеми самими жертвами через страх, сором чи забобони. Загалом зібрані дані свідчать про те, що 33,4% жінок хоча б раз у житті зіткнулися з насильством щодо себе, в тому числі фізичним. 20% жінок є жертвами зґвалтування чи спроб зґвалтування.

Враховуючи, що частка жінок серед населення світу складає близько 49,7%, що становить трохи більше 3 мільярдів, то стає зрозумілим наскільки великі ці показники. Насильство щодо жінок і дівчаток є одним з найбільш поширених порушень прав людини в сучасному світі, з яким надзвичайно важко боротися і яке має катастрофічні наслідки.

1 грудня відзначається

Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ

Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 01 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч.

У нашому коледжу, цей день відзначився проведенням практичним психологом тематичних бесід зі студентами та медичною сестрою проведені лекції.

6 грудня Ми – жінки…

До річниці Монреальської різанини

1960-ті роки для канадської провінції Квебек стали часом швидкої модернізації. Це був так званий період «тихої революції» – докорінних соціальних, культурних та політичних змін. Одним із досягнень «тихої революції» стало те, що жінки почали відігравати помітнішу роль у житті суспільства.

У коледжах та університетах ефективно діяла система заохочень для жінок, які вирішили опанувати нетрадиційні для тогочасного жіноцтва професії. У 1970-х та 1980-х роках багато жінок вступило до технічних ВУЗів Канади, що викликало невдоволення незначної частини чоловіків, які вважали такі заходи дискримінаційними…

Увечері 6 грудня 1989 року, у передостанній день занять перед різдвяними канікулами, він приніс до Політехнічної школи Монреалю напівавтоматичну гвинтівку та передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у всіх своїх життєвих негараздах.

Стрілянину почав у коридорі, де загинула перша жертва, далі перейшов до аудиторії 303, в якій відвідували заняття студенти: 10 жінок і 48 чоловіків. Наголосивши, що ненавидить фемінізм, зробив два постріли у стелю та наказав чоловікам вийти у коридор.

Одна зі студенток, Наталі Прово, спробувала заперечити: «Але ми не феміністки, ми лише жінки, які вивчають інженерну механіку, щоб в майбутньому отримати хорошу роботу і нормально жити!», та він, не дослухавши відповідь, щось люто вигукнув і відразу ж відкрив шквальний вогонь по дівчатам… Це був початок. Стрілянина у школі тривала близько 20 хвилин, під час якої він застрелив 14 жінок та поранив 13 інших студентів, серед яких були і чоловіки. Після бійні у школі покінчив життя самогубством.

Стрілянина в Монреалі стала наймасовішим вбивством у Канаді й шокувала багатьох у країні та світі. Обставини та мотиви злочину викликали жваве обговорення в суспільстві та привернули увагу до проблеми насильства проти жінок.

Цей випадок не став одиничним. Та насильство по відношенню до жінок – це не лише гучні теракти. Це ще й домашнє насильство – фізичне, психологічне та економічне. Станом на сьогодні у жодній країні світу законодавство й досі повністю не захищає жінок від домашнього насильства, а в деяких країнах воно взагалі не вважається злочином. На сьогодні, за статистикою, саме в Канаді, найменший відсоток жінок страждає від домашнього насильства – 1,9%.

P.S. Імена жертв стрілянини – у відеоальбомі. Ім’я вбивці навмисне не вказане ніде… Відомо, що його мати була жертвою домашнього насильства, як і його сестра та він сам. Це не виправдовує його, але можливо в цьому одна з причин трагедії 30-річної давнини, яка може бути хорошим зрізом і для сьогоднішнього суспільства…

ЩО ТАКЕ ПРАВА ЛЮДИНИ ?

Уряди країн - членів ООН 10 грудня 1948 року визнали права людини «на життя, свободу та недоторканність особи для всіх без винятків». Права людини як броня — вони захищають нас; вони як правила — говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри — ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні — як емоції, і як емоції вони належать всім й існують, що б навколо не відбувалося.

Якщо ми називаємо щось правом людини, ми маємо на увазі, що вона обґрунтовано претендує на свій захист з боку суспільства у своїй можливості володіти цим правом, силою закону, або через освіту і формування суспільної думки.

Джон Стюарт Мілл

Студенти БКТІ кожен рік приєднуються приєдналася до акції «16 днів проти насильства» . В рамках інформаційних днів,проводяться бесіди, демонструються відео, психологом проводяться заняття з елементами тренінгу,проводиться роз’яснювальна робота, як подолати явище жорсткого поводження та викоринити це поняття в суспільстві.

Безумовно, подолання такого негативного явища як насильство в родині можливе лише за умови об’єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина. Кожен з нас має сказати «Ні!» насиллю у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.