класифікація типів жорстокості

Класифікація типів жорстокого поводження з дітьми

Можна виділити наступні типи жорстокого поводження з дітьми, які можна виділити на основі досвіду роботи з сім’ями та безпосередньо з дітьми:

• жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:

  • побиття;

  • штовхання;

  • спроби задушити;

  • викручування рук та ін.;

• дитина є свідком знущань над іншими членами сім’ї:

  • батько б’є чи ґвалтує матір у присутності дітей;

  • «погану» дитину фізично карають у присутності «хорошої» дитини;

  • дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини та ін.;

• сексуальне насильство, інцест:

  • гвалтування;

  • нав’язування сексуальних стосунків;

  • сексуальні дотики/поцілунки;

  • інцест (кровозмішення);

  • показ порнографії;

  • залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.;

• використання привілеїв дорослих:

  • поводження з дітьми як з рабами чи слугами;

  • покарання, поводження, як з підлеглими;

  • поводження як зі своєю власністю;

  • відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;

• залякування:

  • використовування свого росту, розмірів та сили;

  • навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;

  • крики, стресогенна поведінка;

  • жорстокість щодо інших істот;

• погрози:

  • кинути дитину;

  • самогубства;

  • заподіяти фізичної шкоди;

  • заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам…;

  • розлюбити дитину;

  • силами зла, що покарають дитину та ін.;

• використання громадських установ:

  • загроза покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;

• ізоляція:

  • контролювання доступу дитини до інших людей: бабці/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;

  • контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;

  • контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;

  • закривання дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі…;

  • обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні;

• емоційне насильство:

  • приниження;

  • використання скарг;

  • використання дітей в якості довірених осіб;

  • крики;

  • непослідовність;

  • присоромлення дитини;

  • використання дітей у конфліктах між батьками;

  • «торгівельна» поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;

• економічне насильство:

  • незадоволення основних потреб дитини;

  • відмова чи зволікання у виплаті аліментів;

  • занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім’ям;

  • повна відмова дитині в грошах;

  • контролювання дитини за допомогою грошей;

  • протрачання сімейних грошей;

  • відмова дитині у підтримці;

  • використовування дитини як засобу торгу при розлученні;

  • нав’язування дитині економічно обмеженого способу проживання без існуючої для цього необхідності;

• примушування дитини важко працювати.