Embedded Files
Фле́йта (з нім. Flöte) — загальна назва духових музичних інструментів, в яких повітряний стовп починає коливатися під дією струменю повітря, що розсікається об гострий край стінки цівки (стовбура).
Для початку познайомимося з структурою флейти.
Флейта складається з 3 частин: головка, тіло й коліно. Ця верхня часть інструмента інакше називаеться мундштук. З бокової сторони вона оснащена губним отвором або дульцем, через нього вдувають повітря. Зверху голівку закриває коронка або венец.
Для того щоб у флейті з’явився звук
Усі духовики (так називають людей що грають на духових інструментах) вдихають повітря з поміччю діафрагми. Губи приймають форму легкої посмішки й дують в флейту.
Для низьких нот потрібно більший й повільніший струмінь повітря. А для високих - менший та струмкіший. Для флейти потрібно дуже багато повітря, бо половина, яку видихають, не потрапляє у флейту.
При цьому флейтисти ставлять губи з ліва на губки флейти. Ліва рука стоїть на першій половині тіла флейти, а права на другій.
Гучність звуку залежить від амплітуди коливань і площі тіла, що звучить. Зв’язок між гучністю і амплітудою непростий (чим більша амплітуда звукових коливань, тим гучніший звук).
Лопаткіна Дебора, 9-А
Page updated
Google Sites
Report abuse