Мета:

вчити дітей виконувати дії за вказівкою вихователя та відповідати на запитання. Закріпити знання: про геометричні фігури( круг, трикутник, квадрат); знання кольорів( жовтий. червоний, синій, зелений)про свійських і диких тварин. Вдосконалювати вміння дітей розрізняти предмети за величиною та групувати їх за розмірами. Розвивати мовлення та мовленнєве дихання; вправляти у звуконаслідуванні. Розвивати пам’ять, дрібну моторику пальців рук. Створювати радісну та веселу атмосферу; сприяти емоційному сприйняттю, активізувати малят у грі. Виховувати доброзичливість, повагу до інших, любов до тварин.

Матеріал:

ІКТ( відео звернення, слайди, фіз. хвилинка), квитки на кожну дитину, Заготовки картонних їжачків, різнокольорові прищіпки,Аудіо запис вітру,шишки, горішки, 2 кошики( 1 великий,2 маленький), намистинки, шнурочки.

Хід заняття

Вихователь:Малятка, погляньте як багато гостей завітало до нас сьогодні. Давайте привітаємось із ними.

У садочку новий день. Всім ми скажем добрий день! Добрийдень- тобі,

Добрийдень-мені ,

Добрий день_ всім ми скажем на Землі.

1(з екрану телевізора чути звук повідомлення)

В-ль: Малятка, ви чуєте,що за звук?Ой це нам хтось прислав відео повідомлення.Цікаво хто це? Давайте поглянемо на екран.

2(на екрані відео звернення Маші)

Маша: Привіт малята. ВИ впізнали мене? Так це я Маша. Я давно збиралась запросити вас до себе в гості, а то мені сумно самій в лісі. Довкола одні звірі, а з дітьми я ніколи не бавилась. Отож не гайте часу і швидше збирайтесь до мене. З нетерпінням чекатиму на зустріч з вами.

В-ль: НУ що малята приймемо запрошення від Маші? Поїдемо до неї в гості. Дітки , а на чому можна поїхати в гості?( відповіді дітей). Я пропоную вирушити в подорож на потязі. Але просто сісти в потяг і поїхати ми не можемо. Для того нам потрібні квитки. Я заздалегідь придбала їх в касі вокзалу. Візьміть кожен по квиточку. Уважно розгляньте його. Що на ньому зображено? Так на наших квитках зображені геометричні фігури: в когось це трикутник , в когось квадрат,а ще в когось круг. А зараз давайте підійдемо ближче до потяга. Також уважно розгляньмо його. Що ви помітили на вагончиках? Так, на них зображені такі самі геометричні фігури як на ваших квиточках. Це означає , що ваш вагон той на якому зображена така сама геометрична фігура, яка у вас на квиточку. Тож ще раз уважно гляньте на свої квитки. А зараз займіть будь ласка своє місце у потязі.

В-ль:Їде, їде диво поїзд.

Не простий, а чарівний.

Їде мій барвистий поїзд,

Подивіться , ось який.

В розмальованих вагонах

Паравоз везе діток.

І привітно на перонах

Подає гучний гудок:

Ту-ту! Ту-ту! Ту-ту!

В-ль:Ну ось малята, ми з вами і дістались до лісу. А тут снігу понамітало.Тож далі ми підемо своїми ніжками .Обережно піднімайте свої ніжки через снігові кучугури.( йдуть по дорозі із подушок).

В-ль:Ой дітки, подивіться хто це тут сховався? Це ж їжачки! Дивно тачомусь вони без колючок. Це тому дітки , що їжачки цілу зиму спали, крутились з боку на бік і їхні колючки пообсипались. Вже зовсім скоро весна, як вони будуть без колючок?

Дітки давайте ми з вами подаруємо голочки їжачкам .Підійдіть до столиків, що ви там бачите? Так це прищіпки. Вони різнокольорові. Візьміть кожен по їжачкові і гарненько погляньте на них. Як ви думаєте якого кольору він хотів би собі голочки? Так його голочки повинні бути такого кольору як його очі .Молодці дітки, ви дуже добре впорались із завданням. Наші їжачки одразу повеселішали і тепер сміливо можуть зустрічати весну. Ну що ж їжачкам ми допомогли можемо вирушати далі. (чути звук завірюхи, аудіозапис).

В-ль:Малята, ви чуєте цей звук? Мені здається , що ось-ось може розпочатись завірюха. Що ж робити. Ми можемо замерзнути в цьому лісі. Давайте, ми не пустимо вітрище до лісу, а самі утворимо вітерець аби сніжинки могли швидше пролетіти (дмухають на сніжинки). Ось і вітрище об хитрили. І не змерзли зовсім, тільки трішечки втомились. здається треба відпочити.( фіз.. хв.. на телевізорі),( під ялинкою сидить білочка і плаче).

В-ль:Малята ви чуєте, здається хтось плаче( в-ль заглядає під ялинку і знаходить білочку). Дітки там сховалась білочка і плаче. Білочко , не плач, виходь і розкажи нам з дітками що трапилось, можливо ми зможемо допомогти.

Білочка:Що знову діти? Нетреба мені вашої допомоги. Була в мене тут одна дитина… Допомогла уже.

В-ль: Цікаво хто ж тебе образив білочко?

Білочка:Одна дівчинка…Машею зветься.

В-ль: А ми з дітками до неї в гості йдемо.

Білочка:В гості? До неї?Та вона така бешкетниця порозкидала мої шишки і горішки. І втікла збирати не захотіла.

В-ль:Не плач білочко, діти допоможуть тобі позбирати . Але скажи куди слід їх збирати.

Білочка:Ось у ці кошики(оди більший, другий менший).

В-ль: дітки, подивіться в нас є два кошики один великий інший маленький. Отож шишки ми позбираємо у великий кошик, а горішки і маленький. Ось і все білочко малята все позбирали все знову на своїх місцях.

Білочка;Дякую вам малята , ви мені дуже допомогли. Та ви певно втомились і хотіли б відпочити?

В-ль: так невеличкий відпочинок нам не завадить.

Білочка: а давайте ми зробимо горішковий масаж?

В-ль: чудова ідея білочко, дітки зробимо масаж?(білочка роздає діткам кожному по горішку).

На долоньку покладемо.

Вперед, назад качнемо.

Міцно кулачок стискаємо.

В іншу руку перекладаємо.

Високо в гору піднімаємо.

І за спину заховаємо.

В-ль:Візьми білочко горішки , відпочили всі ми трішки. Та нам час йти далі.

( чути голоси тварин – діти відгадують чий це голос і тоді на екранні з,являється тварина; почерзі свійські і дикі).

В-ль:Дивно дітки, ми знаходимось в лісі, а чуємо голоси домашніх тварин. Де живуть домашні тварини? Правильно у бабусі на подвірї. А в лісі які звірі живуть? Мені здається це знову Машині пустощі. Давайте підійдемо ближче до галявини. От дійсно свійські тварини перемішались з дикими. Що ж тепер робити? Я знаю дітки. Візьміть кожен по тваринці і уважно погляньте на неї. Яка в тебе тваринка? Де вона живе? Погляньте ось в нас є сільське подвіря і ліс. Куди ти поставиш свою тваринку? Чому ?Молодці дітки. Тепер всі тварини знаходяться на своїх місцях. Свійські в селі, а дикі в лісі.

От так непомітно ми й прийшли до Маші.

Маша:Привіт, малята ви чого так довго? Я зачекалася на вас. Сиділа, нудьгувала незнала чим себе зайняти . А потім як почала себе розважати…

В-ль : ну розкажи нам як ти себе розважала.

Маша: пригнала тварин із села до лісу, перевернула білочці горішки і шишки, лазила по деревах…

В-ль:Ні, ні Маша зупинись. Так не годиться. Ти зовсім не чемна дівчинка. Просто маленька розбишака. Діткам так вести себе негарно. І ці всі твої розваги- це зовсім не ігри , а лише непослух і пустощі. І тобі повинно бути соромно.

Маша: пустощі, А ваші діти хіба не такі?

Вихователь: наші діти зовсім інші. Вони чемні і слухняні, вони і білочці допомогли і звірят назад до Бабусі повернули.

Маша: нічого я не непослух просто інших забав у мене немає, і чим себе зайняти себе незнаю.

В-ль: а хочеш ми навчимо тебе гратися?

Маша: звісно що хочу.

В-ль: Тоді сідай за столик,і ви дітки сідайте.Погляньте , що лежить у нас на столі? Так це намистинки і шнурочки..Що з них можна зробити? Так можна зробити намисто.А як ми будемо робити намисто? Правильно ми будемо нанизувати намистинки на шнурочок. Молодці дітки у вас вийшли духе гарні буси. Тепер можете одягнути їх на себе, і ти Маша можеш одягнути свої буси?

Маша:Я справді можу одягнути ці буси?

В-ль:Так , адже ти сама їх зробила. Ну що сподобалась тобі наша гра?

Маша:Так дуже тепер ніколи не буду пустувати , а буду чемною як ваші дітки.

В-ль:От і добре.( в-ль дивиться на годинник). Ой вже зовсім пізно , нам з малятами вже час повертатись до садочка.

Маша: Як шкода ,що ви так швидко йдете. Розкажіть чи вам сподобалось у лісі?

В-ль:Дітки що вам найбільше сподобалось ?( чути сигнал потяга).

В-ль: Вибач Маша та нам справді час вирушати.

Маша:Прощавайте малята( обіймає дітей).

В_ль:До побачення Маша.

Маша : Стривайте, почекайте , а подарунки? Подарунки забули. ( Маша вручає дітям подарунки)

В-ль: Діти що треба сказати Маші? Дякуємо.(діти сідають в потяг і вирушають назад до садочка)

Їде , їде диво поїзд

Не простий, а чарівний.

Їде мій барвистий поїзд.

Подивіться ось який.

В розмальованих вагонах

Паравоз везе діток

І привітно на перонах

Подає гучний гудок:

Ту-ту, Ту –ту , Ту-ту.

Мета: Закріпити з дітьми 4-року життя зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями. Формувати вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин (лисиця, білка, ведмідь, заєць) про характерні особливості зовнішнього вигляду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному та тваринному світі (холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою, тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д.).

Розвивати сенсорні відчуття, здатність помічати красу живої природи, милуватися нею.

Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

Матеріал: загадки, уривки з знайомих казок “Як білочка дятла врятувала”, “Їжачок”, “Зайчик і місяць”, атрибути до гри “Поле чудес”, ілюстрація до казки В.О.Сухомлинського “Зайчик і горобина”, костюми лісових звірят, вірш про зиму.

Хід заняття:

-Сьогодні в нас буде незвичайне заняття тому що до нас в гості завітали казкові герої, а які ви дізнаєтеся тільки тоді, коли відгадаєте загадки:

В темнім лісі проживає,

довгий хвіст пухнастий має,

їй на місці не сидиться,

а зовуть її ... (Лисиця).

Я вухастий ваш дружок,

в мене сірий кожушок.

Куций хвостик, довгу вуха,

я усіх, усіх боюся. (Зайчик).

Хоч у нього й шуба є,

та як холод настає

він не їсть тоді, не п’є,

а у лігво спать лягає. (Ведмідь).

Червонясту шубку має,

по гілках вона стрибає,

хоч мала сама на зріст,

та великий в неї хвіст,

як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати? (Білка)

(Заходять казкові герої)

-Діти, а де живуть ці казкові герої?

-Розкажіть, що ви знаєте про цих лісових звірів?

(Діти розповідають, описують зовнішній вигляд кожної тварини)

-Наші лісові друзі прийшли до нас із казки. Діти, а ви любите казки? Адже казки люблять не тільки діти, а й дорослі. Казки передають із покоління в покоління. Казка нас вчить відрізняти добрі вчинки від поганих, боротися з кривдою. І тому лісові друзі прийшли до нас не з пустими руками, вони принесликонверти із завданнями і пропонують пограти в цікаву гру “Поле чудес”. Ну, що ви згодні пограти в цікаву гру?

(На столі стоїть барабан з стрілкою, а навколо лежать конверти із завданнями, звірята по черзі крутять барабан, на який конверт вкаже стрілка, той піднімає конверт і вихователь зачитує завдання: уривки з казки).

- Іди, лисичко, крути барабан. З якої це казки?

І конв.: “Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбурами і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом. А білка сидить біля дупла і радіє...”

Яка біда сталася з дятликом?

Хто і як йому допоміг?

ІІ конв.: «Почав готуватися їжачок до зими. Пішов до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї кімнати, розіслав листя, стало ще тепліше. Ще раз пішов їжачок до лісу. Знайшов грибів, назбирав яблук, груш і приніс до своєї хатинки. Тепло і затишно їжакові, але сумно одному...».

-Де і як влаштував їжачок собі житло?

-Кого запрошував їжачок до себе жити?

ІІІ конв.: «Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

-Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо ще довго сонечка чекати...»

-Про що просив Зайчик Місяця?

-Як Місяць йому допоміг?

-Ви відгадали як називаються ці казочки. Скажіть хто ж написав ці казочки?

Фізкультхвилинка (діти імітують рухи тварин під музику)

-Діти, які ви знаєте пори року? Кожна пора року відрізняється своїми звуками: Літо плюскотить водичкою в річці. А як плюскотить вода в річці? Розливає тоненькі ниточки дощика. Як дзвенять краплинки дощика

-Як осінь шелестить сухим листячком: ш-ш-ш-ш!

-А зима промовляє холодним голосом вітру: у-у-у-у!

(Під музику входить Зима).

Зима: Сніг пухнастий стелеться. Настав зимовий час. Я Зима-хурделиця. Прийшла вітати вас.

- Діти, подивіться, хто це завітав до нас в гості?

Що ви про зиму знаєте?

Зима: Мені дуже сподобались ваші розповіді! Ви ж зимине боїтесь? Запрошую вас зі мною погратись!

-Зимонько, весело з тобою! Ось і звірята тобі затанцюють!

-Малята, дійсно, взимку дуже холодно, земля вкривається білим, пухким снігом, дерева одягаються в білі шати, засинають аж до весни, річки беруться кригою. В народі кажуть: “У зими день, як у зайця хвіст”.

-Який у зайця хвіст?

-От і день у зими короткий.

-Відзвеніли в лісах вже пташині голоси, але ліс не спорожнів, кожен його мешканець готевався до зими. Лісові звірята ховаються від морозу та вітру в теплі нори. Але вовк і хитра лисиця виходить на полювання, ведмідь з осені вимощує сухим листям барліг і впадає у зимову сплячку аж до весни. А рудохвоста білочка носить собі в дупло лісові горішки – цих запасів їй вистачить на всю зиму. А в зайчика домівки немає і ніяких запасів він не робить. Він переховується від хижаків під кущами та пагорбами.

-Чи знаєте, як живеться взимку зайчику? Ось послухайте казочку В.Сухомлинського “Зайчик і горобина”.

-Яку пору року описано в казці?

-Що просив зайчик у горобини?

-Що відповіла горобина Зайчику?

-Чи допоміг Зайчику вітер і як?

-Горобина дуже смачна, коли її приморозе мороз. Це лікарська рослина, вона дуже корисна, лікує різні хвороби, з неї можна робити настої, варити варення. А які ще рослини допомогають тваринам?

-В природі немає нічого зайвого. Краса природи виявляється в різноманітності рослинного і тваринного світу.

Кожне дерево, квіточка, пташка чи метелик збагачують цю красу. Не забувайте, що все в природі потрібно берегти, бо на землі немає немає нічого вічного!

Мета. Цілеспрямовано організувати дітей на розглядання книжечки та відтворення змісту казки.

Розвивати зв’ язне мовлення, пам ‘ять.

Удосконалювати вміння відтворювати та емоційно передавати текст казки.

Виховувати любов до казки.

Попередня робота. Читання українських народних казок.

І. Сюрпризний момент.

- Малята, у нас у групі з’ явилася нова книжечка. Давайте розглянемо її.

Що намальовано на обкладинці?

Як називається казочка?

Давайте разом розглянемо книжечку і розкажемо казку.

ІІ. Розглядання і відтворення змісту казки дітьми з вихователем.

ІІІ. Розміщення книжечки на книжковій поличці.

- Діти, ця книжечка житиме тепер у нашій групі, Куди ми її поставимо?

Програмовий зміст : закріпити знання дітей про народну казку,

познайомити з авторськими казками Василя Сухомлинського.

Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями, чистомовками,

розвивати артикуляційний апарат дітей.

Ввести в активне мовлення дітей іменники « віхола», « хурделиця», «заметіль».

Викликати інтерес до ігор - драматизацій.

Виховувати інтерес до занять з образотворчої діяльності.

Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського, султанчики, фарби, аркуш паперу, квачик, маски звірят, відеозапис.

Попередня робота:

читання казок В. Сухомлинського, бесіда за змістом;

виготовлення атрибутики до заняття;

розучування пісеньки;

розподіл та вивчення ролей до гри-драматизації.

Хід заняття:

Привітання

Вихователь: доброго дня мої малята! Погляньте скільки гостей завітало до нас. А для того щоб день вдався гарним потрібно побажати людям:

« Доброго дня» . Тож давайте привітаємось до наших гостей:

Встаньте, дітки, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться всі до мене,

Посміхніться і до себе.

Посміхніться до гостей.

Привітайтесь: Добрий день!

Хай гарно розпочнеться новий день!

Вихователь: сьогодні в нас буде незвичайне заняття, а мандрівка казками . Скажіть мені будь ласка, а ви любите казки? Так , і я це чудово знаю.

Ми з вами вже знаємо дуже багато казок. А які казки є вашими улюбленими?

( Відповіді дітей )

Це, діти, - народні казки.

А ось у мене є чарівна книга казок. Написав ці казки Василь Сухомлинський. І сьогодні ми з вами помандруємо сторінками цих казок.

( Звучить музика )

Ой , а що це за такі дивні звуки?

Мені здається, що це так тихенько падають сніжинки і витанцьовують у дивному таночку. Ось послухайте як це відбувалось.

Казка. Як хлопчик хотів приголубити сніжинку.

Вихователь: з неба летіла на землю сніжинка Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть.

Ні, не треба падати сніжинці на землю.

Не треба її затоптувати.

Хлопчик простяг долоню.

Він захотів приголубити сніжинку.

А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтала.

Хлопчик з жалем дивиться на руку. На долоні блищить крапелька, мов сльозинка.

Вихователь: Діти, що трапилось із сніжинкою?

Діти: Вона розтанула

Вихователь: А чому розтанула сніжинка?

Діти: Бо долоньки хлопчика були теплими.

Вихователь: А на що перетворилась сніжинка?

Діти: На крапельку води.

Вихователь: як ви вважаєте, як стало сніжинці весело чи сумно? Гляньте на сніжинку. Який настрій у неї ?

Діти: здивований , сумний.

Вихователь: мабуть засумувала, адже вона була такою гарною. Але не сумуй , сніжинко. Адже у краплинці води ти стала дуже корисною. У нас в приміщенні тепло і погляньте скільки сніжинок розтануло і перетворилось на такі корисні крапельки, які упали на землю.

Гра « Для чого нам вода»

Вихователь: Малята, ану підійміть кожен краплиночку і розкажіть мені для чого нам водичка.

( Діти піднімають краплинки із зображенням і розповідають)

Вихователь: молодці діти! Але краплинка наша сумна. Хоча я, мабуть, знаю як ми можемо їй допомогти. Давайте з краплинок знову зробимо сніжинку. ( Діти прикріплюють краплі)

Вихователь: Гляньте, наша краплинка стала гарною і знову схожа на сніжинку. А який тепер у неї настрій? ( весела, усміхнена)

Вихователь: Від тепла сніжинки розтають. Як же зберегти нам їх красу?

А давайте звернимось до нашої чарівної книги казок. Може вона нам підкаже, що робити. Нумо разом:

Діти: раз , два, три

Казко двері відчини!

( Вихователь відкриває книгу)

Вихователь: відкривається наша чарівна книга казок. І що ж ми бачимо?

Діти: зима.

Вихователь: молодці! Так це ж і є підказка. Нам потрібно запросити у гості білосніжну Зимоньку. Може вона нам допоможе.

Покличемо Зиму? Нумо разом!

Діти: Зимонько! Зимонько! Не чує.

Вихователь: Нумо покличемо її чистомовкою:

Ма – ма – ма – прийде до нас зима.

Ме – ме – ме – холодом подме.

нем – нем – нем – глибоко вдихнем.

ем – ем – ем – пісеньку почнем.

Пісня про зиму

Вправа на дихання

Вихователь:. Гляньте, діти, сніжиночки прилетіли з вітерцем, а зими все немає. Коли вітер кружляє сніжинки, то це завірюха, коли він стає сильнішим, то це віхола. А коли вітер дме з усієї сили і несе сніжинки над землею- це заметіль. Нумо, візьміть кожен султанчика, та подмухаємо, як вітер.

( під музику)

Вихователь: ой яка завірюха , ану ще раз.

( Діти дмухають під музику)

А це вже віхола.

( Діти дмухають під музику)

А це заметіль.

( На екрані Зима )

Вихователь: дорога білим стелиться

І краю їй нема

Сніжок мете метелиця

Прийди до нас Зима.

Зима: чую, чую кличете мене. Що трапилось у Вас, мої любі?

Вихователь: Доброго дня, Зимонько! У нас сніжинки розтанули і перетворились на краплинки. А вони такі гарненькі були. Допоможи нам , Зимонько.

Зима: не хвилюйтесь любі, діти. Я обов’язково допоможу Вам, але для цього Ви повинні переконати мене, що знаєте зимові казочки.

Вихователь: що ж нам потрібно робити, Зимонько?

Зима: для виконання завдань у пригоді Вам стане чарівна книга казок . Ви готові ?

Діти: так!

Зима : ну, що ж, уперед! Підказку ви знайдете у Чарівній книзі казок . А коли виконаєте усі завдання, то отримаєте відповідь.

Вихователь: дякуємо тобі, Зимонько, діти наші розумні та кмітливі і обов’язково справляться із усіма завданнями.

Вихователь: і так , знову відкриваємо Книгу. Що ж ми бачимо?

Діти : зайчик

Вихователь: а ми ж знаємо дуже багато казочок про зайчика.

Ану відгадайте що це за казочка за силуетами.

( Вихователь викладає силуети: Зайчик, Горобина , Вітер)

Діти : « Зайчик і горобина»

Вихователь : один, два, три

Диво казко, оживи!

Гра-драматизація «Зайчик і горобина»

( виходить Зайчик і Горобина)

Вихователь: засипало снігом землю.

Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик червоні ягоди на горобині.

Бігає навколо дерева, а ягоди — високо

( Зайчик бігає навколо горобини)

Просить зайчик:

Зайчик: «Дай мені, горобино, одне гроно ягідок».

Вихователь: а горобина й каже:

Горобина: «Попроси вітра, він і відірве».

Вихователь: Попросив зайчик вітра.

( зайчик біжить до дитини, бере за руку, виводить в коло)

Вихователь: Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину.

( Вітер трусить горобину)

Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг, їсть зайчик ягоди

( збирає ягідки),

дякує вітрові.

(Підбігають один до одного, обіймаються)

Вихователь : один, два, три

Диво казко, оживи!

Вихователь: холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітрець з яру повіває.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

Зайчик : Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати.

Вихователь: шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:

Місяць: Іди полем, полем, я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу соломи.

Вихователь: попрямував Зайчик до стогу соломи, зарився в стіг, виглядає, усміхається до Місяця.

Зайчик: Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.

Вихователь: Ось так допоміг місяць зайчику зігрітися.

Зима: молодці, діти! Я побачила що ви знаєте багато казок, і саме зимових . Тому, я відкрию вам секрет, як зберегти красу сніжинок. Їх потрібно намалювати.

Вихователь: Малята, хочете намалювати сніжинки?

Діти : Так.

Зима: А коли будете дивитись на свій малюнок, то завжди будете згадувати мене. А зараз мені час прощатись з вами. Адже я зараз господиня на землі і маю багато справ. До наступної зустрічі!

Діти: До побачення!

Вихователь: Наша гостя помандрувала господарювати далі, а ми йдемо малювати.

(Діти сідають за столи)

Вихователь: Уважно роздивіться чим же ми будемо сьогодні малювати?

Діти: квачики, фарби.

Вихователь: А хто підкаже, що ж ми будемо малювати? Сьогодні ми будемо творити зимовий малюнок дуже незвичним способом. Для роботи нам будуть потрібні: папір, голуба фарба та квачик.

Пояснення послідовності роботи

Я беру квачик, вмочую його у фарбу і починаючи згори листка паперу, зліва направо проводжу по ньому прямі лінії. І так роблю доти, поки не буде весь листок покритий фарбою. На кольоровому тлі з'являється малюнок.

Ну що, приступаємо до роботи.

Підсумок

Вихователь: Погляньте, які гарні сніжинки ми з вами зобразили. Сподобалась вам наша мандрівка казками В. Сухомлинського?

Ви, діти сьогодні усі молодці. Дуже гарно працювали та перенесли нас усіх у казку.

Казковий світ В. Сухомлинського дуже різноманітний і ми з вами будемо продовжувати знайомитись з його чудовами казками.

А на сьогодні наше заняття закінчене. Давайте попрощаємось з гостями.

До побачення!

Мета: Узагальнити знання дітей про осінні зміни в природі, житті тварин, людей.

Закріпити знання дітей про явище природи – листопад .

Вправляти дітей в розрізненні свійських та диких тварин.

Розвивати пізнавальну активність, мовлення.

Виховувати допитливість, прагнення до отримання нових знань дослідницьким шляхом,прагнення допомогти іншим.

Матеріал: дидактична гра «Що буває восени?», ідюстрації осінніх дерев «дуб», «береза», листочки дубові, березові, кленові, миска з водою, камінчики, мушлі, пір’їнки, дерев’яні палички , пісочниця , фігурки тварин (свійські, дикі),чарівна паличка, відео «Осіння прогулянка».

Хід заняття

Вих: Діти, ви щойно прийшли до дитячого садочка, щойно зустрілися один з одним, зі мною, з гостями.

А коли люди зустрічаються вони обов’язково вітаються.

Давайте і ми привітаємося з гостями (Доброго дня)

Привітаємось з новим днем, що настав, подаруємо один одному чудовий настрій – і цей день неодмінно буде добрим і веселим.

Добрий день вам !

Добрий день нам !

Добрий день всім !

Дорослим і малим

Добрий день !

Вих: Діти, хтось до нас ще поспішає !

(на екрані зявляється сумна Попелюшка)

Попелюшка : Добрий день, малята.

Вих: Добрий день, що трапилося , Попелюшко?

Попелюшка : Дітки, мене запросили на бал Осені, а мені немає що одягти !

Моя хрещена Фея гуляла в осінньому лісі і загубила свою чарівну паличку. Допоможіть, будь – ласка, знайти її, бо я не маю часу – мені зла мачуха загадала дуже багато роботи.

Вих: Допоможемо ? (Так)

Попелюшка: Добре дітки. Поки ви шукаєте чарівну паличку , я піду виконаю всі завдання мачухи. (Попелюшка йде)

Вих: Тож діти ,часу не гаємо, вирушаємо у подорож. Щоб знайти чарівну паличку, нам необхідно виконати завдання. А підкажуть нам дорогу осінні листочки.

Ось і перше завдання

Вам потрібно назвати ознаки осені. А щоб вам було легше називати, я пропоную в гру пограти.

Д/гра « Що буває восени»

Правила гри : Оберіть картку, на якій є ознака осені, назвіть її і розмістіть на дошці.

Вих: Як гарно ви впорались ! Скільки ознак осені ви знаєте ! Ідемо далі до другого листочка

А ось і друге завдання.

А зараз дізнаємось чи ви уважні.

Пограємо в гру « Так-чи ні» .

Правила гри : я буду читати вам речення, якщо таке буває восени, плескаєте в

долоні, якщо ні- мовчите.

Дидактична гра

Квіти квітнуть восени.

Восени ростуть гриби.

Хмари сонце закривають.

Колючий вітер пролітає.

Морози восени бувають.

Ну, а птахи гніздечка в'ють.

І мурахи прилітають.

Звірі норки закривають.

Врожаї, мабуть, збирають.

Пташині зграї відлітають.

Дуже часто йдуть дощі.

Сонце світить дуже жарко.

Можна дітям засмагати.

Що ж тоді треба робити — куртки, шапки надягати.

Вих: Розумнички. Як ви багато знаєте про чарівну осінь.

Вих: Продовжуємо подорож. Сама Осінь нам підкаже напрямок.( Відео « Осіння прогулянка»)

Вих: Подивіться скільки листочків.

Із яких вони дерев (дуба та берези)

Як називається явище коли з дерев облітає листя? (листопад)

3.Д/гра « З якого дерева листочок?»

Правила гри : Розгляньте листя . Зараз хлопчики зберуть дубове листячко та покладуть під дубочок, а дівчатка зберуть березове і покладуть під берізку.

Вих : Ой, дітки, хто тут заховався у листочках? ( їжачок)

Добрий день, їжачок. Як ти до нас потрапив?

Їжачок : Добрий день, діти. Я готував осені подарунок.

Послухайте, малята.

Казка «Осінній концерт»

Якось я вирішив зробити Осені подарунок. Мені дуже хотілося віддячити їй за блискучі каштани, золоте листя і смачні грибочки.

А, що коли я влаштую для неї справжній концерт?! - подумав .

Пихкаючи, я забрався на пеньок і, мов диригент, змахнув гілочками.

Стук-стук, - застукотіли каштани, уявивши, що грають на барабанах.

-Ш ш- ш- ш, - зашелестіло пожовкле листячко.

-Д- у-у-у-у-у. - заспівав вітер, щосили дмухаючи в свою дудку.

Скрип-скрип, - заграли дерева, повільно погойдуючись під пісню вітру-дударика.

-Тррр - тррр, - і собі підхопили мелодію кленові літачки, весело спускаючись додолу. Аж раптом...

-Кап-кап-кап, - зашуміли дощові крапельки. Я спочатку засмутився - дощик зашкодив такому чудовому концерту! А потім здогадався:

Це ж мені так Осінь аплодує!

І задоволений швидко задріботів маленькими ніжками.

Вих : Ой, малята, здається знову дощик починається.

Так, восени часто йдуть дощі. Давайте уявимо осінній дощик

(Психогімнастика «Дощик»)

– Діти, сядьте на килим. Заплющте очі. Давайте послухаємо тишу.

Крапля раз, крапля два,

Дощик тихо накрапа,

Дощик тихо накрапа,

Ось вже краплі поспішають,

Одна одну підганяють:

Крап, крап, крап…

Маленька краплина впала вам на голівку. Ось ще одна. Ще… Вже все ваше тіло вкрилось краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду.

Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатися від дощу. Ні, не має від нього порятунку.

Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так.

Зітріть пальчиками воду з повік.

Зітріть долонями краплинки води з рук, ніжок.

Дощик вже закінчився.

Визирнуло сонечко. Здійміть до нього руки: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі раді!»

Вих: Діти, а що з»являється після дощу? (кадюжі)

Так, правильно, після дощу з’являються калюжі. Спочатку маленькі, а потім – великі ось і у нас така калюжа утворилась (миска з водою)

Їжачок : Ми з Попелюшкою теж дуже любимо ходити по калюжам.

Дослідницька діяльність

Вих : Можна ходити восени по калюжам ? (Ні)

Чому? (Бо вода холодна і можна замочити ніжки)

А коли можна ходити по калюжам? (Влітку або коли на ніжках резові чобітки)

А ми можемо ходити тільки на поверхні калюжі і не мочити ніг? ( ні, бо ми важкі).

Давайте перевіримо що тоне у воді а що не тоне . (Мушлі , камінц і…..)

Деревина не тоне у воді бо вона легша за неї . Мушля тоне бо вона важча , ніж вода.

Вих: Їжачок, може ти підкажеш нам де чарівна паличка Феї ?

Їжачок : Так, якщо ви зі мною трохи пограєте, бо мені одному сумно, мої лісові друзі розбрелися по лісу.

Вих: Добре . Пограємо дітки? (Так)

4. Гра « Знайди тваринку у піску»

Вих: Дітки, де живе їжачок? Він свійська чи дика тваринка ?

Давайте знайдемо друзів їжачка – диких тварин.

Ваше завдання знайти друзів їжачка і доставити до лісу, а свійських – до будиночку. (діти шукають у піску тварин, називають, розставляють: свійські біля будинку, дикі в лісі)

Їжачок :Молодці, зібрали всіх моїх друзів.

Вих: Їжачок, дітки з тобою гарно провели час, а Попелюшка так і не потрапила на бал. Де ж чарівна паличка?

Їжачок : А давайте разом з вами пройдемо на галявину. Я знаю де паличка . Я знайшов її під листочками

Діти виконали всі завдання. Мені сподобалося проводити з вами час . Ви розумні та кмітливі – ось вона . (дістає з під листочків)

Вих : Дякуємо тобі , неси швиденько Попелюшці , щоб вона встигла на бал Осені.

Побіжу швиденько, понесу паличку Феї .

Допобачення, малята. (їжачок виходить, зявляється Попелюшка )

Попелюшка : Дякую вам дітки. Я впоралася з усіма справами , а завдяки вам Фея змогла подарувати мені гарне вбрання. Я поспішаю на бал !

А вам залишаю подарунок ( книжка )

Вих.: Дякуємо тобі, Попелюшко.

До побачення!

Діти, ми сьогодні з вами обов язково прочитаємо цю книжечку.

А зараз ми повертаємося до свого садочка, в свою групу.

На цьому наше заняття закінчилося.