ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Алгоритм протидії та превенції булінгу (цькуванню)

         Булінг (цькування) – це психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, зокрема й через електронну комунікацію, що вчиняється щодо малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою щодо інших учасників освітнього процесу.

1.      Хто є суб’єктом реагування в разі настання випадку булінгу (цькування) в закладі освіти:

·         Служба освітнього омбудсмена;

·         органи місцевого самоврядування;

·         засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

·         керівники та інші працівники закладів освіти;

·         служби у справах дітей;

·         центри соціальних служб;

·         територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

2.      Яку роль відіграє Державна служба України у справах дітей у питанні превенції та протидії булінгу?

·         впроваджує профілактичні заходи щодо протидії булінгу (цькуванню) в закладах освіти, а також заходи, спрямовані на розвиток у підлітків життєвих навичок.

Служба у справах дітей убезпечує дітей, щодо яких надійшла інформація про жорстоке поводження з ними або загрозу їхньому життю чи здоров’ю, здійснюючи такі заходи:

·         невідкладне оцінювання рівня безпеки дитини спільно з уповноваженим підрозділом територіального органу Національної поліції, який діє в межах своїх повноважень, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг, представником закладу охорони здоров’я, у разі потреби із залученням інших фахівців;

·         вжиття в разі потреби заходів щодо організації надання дитині медичної допомоги, її тимчасового влаштування;

·         розв’язання питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), вжиття заходів для усунення таких причин.

3.      Яку роль відіграють заклади освіти в питанні превенції та протидії булінгу?

Роль керівника закладу освіти:                   

·         сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

·         забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування);

·         розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

Керівник закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу:

·         невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

·         розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення для ухвалення рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

·         якщо потрібно, викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

·         повідомляє службу у справах дітей з метою розв’язання питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

·         повідомляє центр соціальних служб з метою здійснення оцінювання потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг на рівні громади;

·         забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

4.      Роль соціального педагога закладу освіти:

·         сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереженню репродуктивного здоров’я;

·         сприяє запобіганню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу;

·         здійснює розроблення та проведення профілактичних, інформаційно-освітніх заходів у закладах освіти з метою захисту прав і свобод, формування в дітей ціннісних життєвих навичок та моделей поведінки;

·         інформує учасників освітнього процесу щодо контактних даних національної поліції, психологів, медиків, гарячих ліній, куди вони можуть звертатися, якщо стали жертвами або свідками булінгу.

Соціальний педагог закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу:

·         бере участь у наданні допомоги постраждалим від насильства та іншим сторонам булінгу;

·         сприяє захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси в правоохоронних і судових органах тощо.

5.      Роль практичного психолога закладу освіти: 

·         здійснює реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм;

·         сприяє формуванню в здобувачів освіти відповідальної і безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя;

·         сприяє запобіганню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти.

Практичний психолог закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу:

·         здійснює роботу з постраждалими від насильства дітьми;

·         формує небайдуже ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей.

6.      Педагогічні працівники закладу освіти зобов’язані:

·         сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я.

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу, зобов’язані:

·         захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі й гідності, дискримінації за будь-якою ознакою.

Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти має право:

·         проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником.

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу, у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу зобов’язані:

·         повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) щодо здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб;

·         вживати невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

·         якщо потрібно, надавати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

·         звертатися (якщо потрібно) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України.

7.      Яку роль відіграють Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України в питанні превенції та протидії булінгу?

·         ведуть профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню дітьми кримінальних й адміністративних правопорушень, виявлення причин та умов, які цьому сприяють, вживають у межах своєї компетенції заходи для їхнього усунення;

·         планують і реалізують профілактичні заходи в дитячому середовищі щодо запобігання негативних явищ серед дітей;

·         беруть участь у профілактичних заходах щодо запобігання дитячій бездоглядності та правопорушенням серед дітей;

·         здійснюють інформування громадськості, зокрема батьків та осіб, які їх замінюють, щодо настання кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування);

·         організовують проведення окремої наради із запрошенням фахівців соціальних служб, охорони здоров’я, освіти, прокуратури, громадських та інших організацій щодо обговорення та визначення напрямів профілактики нанесення дітьми, які постраждали від булінгу, самоушкоджень;

·         залучають представників громадських об’єднань (дитячих / молодіжних громадських організацій) до проведення спільних інформаційно-профілактичних заходів до відзначення Дня боротьби зі цькуванням (Міжнародний день протидії булінгу);

·         проводять зустрічі з батьками та вчителями для розроблення механізму боротьби з булінгом, виявлення та запобігання його на ранніх етапах;

·         інформують учасників освітнього процесу щодо контактних даних ювенальних поліцейських, психологів, гарячих ліній, куди можуть звертатися для отримання консультації, якщо стали жертвами або свідками булінгу.

Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу:

·         розглядають усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки цькування;

·         перевіряють достовірність отриманої інформації, встановлюють рівень загрози для жертви та інших учасників;

·         вживають заходів для запобігання й припинення щодо дитини будь-яких протиправних діянь;

·         виявляють можливих учасників булінгу (цькування), збирають відповідні матеріали, якщо потрібно — оформлюють матеріали про адміністративне правопорушення;

·         взаємодіють з іншими підрозділами НПУ, органами державної влади та місцевого самоврядування з питань забезпечення прав і законних інтересів дітей.

8.      Яку роль відіграють Центри надання соціальних послуг / Центри соціальних служб у питанні превенції та протидії булінгу?

·         надають послугу соціальної профілактики.

Центр надання соціальних послуг / Центр соціальних служб у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу:

·         здійснює оцінювання потреб сторін булінгу (цькування), визначає соціальні послуги та методи соціальної роботи, забезпечує психологічну підтримку та надання соціальних послуг;

·         надає соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних послуг з урахуванням виявлених потреб сторін булінгу.

9.      Яку роль відіграють громадські об’єднання в питанні превенції та протидії булінгу?

·         (за згодою) беруть участь у навчанні працівників закладів загальної середньої освіти щодо методів запобігання та протидії виявам насильства та булінгу (цькування).

10.  Яку роль виконує Служба освітнього омбудсмена в питанні превенції та протидії булінгу?

·         має право аналізувати дотримання законодавства щодо учасників освітнього процесу, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування);

·         має право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

·         має право аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

11.  Яку роль виконує Державна служба України у справах дітей у питанні превенції та протидії булінгу?

·         здійснює координацію заходів та інформаційне забезпечення служб у справах дітей щодо забезпечення безпеки дітей, щодо яких надійшла інформація про жорстоке поводження з ними або загрозу їхньому життю чи здоров’ю.

12.  Яку роль відіграє Національна соціальна сервісна служба України у питанні превенції та протидії булінгу?

·         здійснює заходи з державного нагляду (контролю) за якістю надання соціальних послуг.

13.  Що таке заходи виховного впливу щодо сторін булінгу?

Заходи виховного впливу – це заходи, які забезпечують корекцію поведінки сторін булінгу (цькування), зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у стосунках.

14.  Хто реалізує заходи виховного впливу в закладах освіти?

·         педагогічні працівники закладу освіти;

·         фахівці служби у справах дітей;

·         фахівці центру надання соціальних послуг / центру соціальних служб;

·         залучені за потреби фахівці з надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги;

·         територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України;

·         інші суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування).

15.  Хто здійснює соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу, якщо стався випадок булінгу?

Практичний психолог і соціальний педагог здійснюють психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу в групі (класі), у якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), зокрема:

·         діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;

·         розроблення програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

·         розроблення корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

·         консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога супровід застосування заходів виховного впливу здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб у випадку їхньої наявності на території громади.

Також підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України проводять індивідуально-профілактичну роботу та супроводження щодо недопущення таких випадків. ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗБАР`ЄРНОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Булінг мовою Закону

Цькування у школі – не нове явище для українського суспільства. Проте не так давно поняття булінгу було приділено увагу на законодавчому рівні.  У січні 2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Ним внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Законодавчо визначено поняття булінгу. Відповідно до ч. 3-1 Ст. 1 Закону України «Про освіту» «Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Зазначимо, що булінг і конфлікт – це різні речі. Булінг має низку ознак. Серед них:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Тобто законодавчо визначене поняття булінгу не стосується виключно дітей, а охоплює всіх учасників освітнього процесу.

 Булінг є правопорешенням, за нього передбачена відповідальність. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення булінг тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700-3400 грн.  або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Передбачена також відповідальність за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування). Це тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Разом з тим варто пам’ятати про правила поведінки у колективі (зокрема, шкільному):

- поважати один одного та старших;

- бути ввічливим, підтримувати та захищати один одного;

- не висміювати особливості зовнішності, поведінки чи захоплень;

- не пліткувати;

- не чіпати чужих речей та не порушувати особистий простір інших.

 За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями звертайтесь до центрів з надання безоплатної правової допомоги.

Адреси та телефони центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги можна дізнатись, зателефонувавши на Всеукраїнську гарячу лінію правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).

Ізмаїльський МЦ з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Ізмаїл, пр-т Миру, 23.

 Ізмаїльський МЦ з надання БВПД

ВІДДІЛ ОСВІТИ КУБЕЙСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ОРІХІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ З ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ ТА ГІМНАЗІЄЮ

 ІМ. О.П. МАЛІНОВА

КУБЕЙСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шкільна 82 Б, с.Оріхівка, Болградський район, Одеська область,  68721,

Е-mail:orehovka_shkola1982@ukr.net  Код ЕДРПОУ 26167068

   Н А К А З

04.09.2023 р.                                                                                                                                                                                         № 167

Про створення у 2023-2024 н.р.

безпечного освітнього середовища

в закладі освіти та попередження і

протидії булінгу (цькуванню)

      Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018р. № 2657-VIII», наказом МОН Українивід 28.12.19р. за №1646  «Порядок реагування на випадки булінгу (цькуванню) та Порядок застосування заходів виховного впливу», з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей

НАКАЗУЮ:

1. Педколективу закладу протягом року забезпечити освітнє середовище, вільне від  насильства та булінгу (цькування):

1.1. заподіяти учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування;

1.2. протидіяти фізичному та/або психологічному насильству, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширенню неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору;

1.3. заборонити вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів.

2. Впроваджувати протягом навчального року концепцію «Безпечна дружня до дитини школа» (БДДШ).

3. Відповідальній за роботу сайту закладу Яросли Л.Д. розмістити на сайті наступні інформації:

-    правила поведінки здобувачів освіти в закладі освіти;

- план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

- порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

4. Практичному психологу Геновій А.В. з метою конструктивного вирішення конфліктів у закладі проводити тренінгові заняття з учнями «Вчимося жити разом».

5. Класним керівникам, практичному психологу Геновій А.В.:

5.1. ознайомити здобувачів освіти:

5.1.1. з правилами поведінки під час освітнього процесу та відповідними санкціями за їх порушення;

5.1.2. безпечними способами повідомлення про випадки булінгу (цькування) або іншими проявами насильства, учасниками або свідками яких вони стали;

5.1.3. про свою роль в попередженні проявів насильства в закладі освіти.

5.2. ознайомити батьків з процедурами повідомлення та реагування на випадки, якщо їх дитина потерпає від насильства.

      6. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

                                                                          Директор                                            ____________            Наталя ПЕЙЧЕВА

Порядок

 подання та розгляду заяв про випадки  булінгу в закладі освіти

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

      Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги:

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Зразок скарги на жорстоке поводження з дитиною у навчальному закладі                                     

                                 Директору

                                                                               _____________________ ЗОШ

                                                                  ПІП_____________________

                                                            учениці __ классу ПІП

                                                                                 що проживає за адресою:_________

                                                                      телефон________________

                                           ЗАЯВА

      дата, місяць, рік  на перерві ______ПІП в присутності учнів словесно мене образила та нанесла тілесні пошкодження. Це призвело до нервового зриву, відмови бути присутнім на уроках. Звертаю Вашу увагу на те, що _____ПІП не вперше застосовує такий вид цькування по відношенню до мене та до інших учнів класу. Прошу вивчити факти, зазначені у заяві, та захистити мене від жорстокого поводження і психічного насилля з боку однокласниці __________ПІП.

Дата                                                                                                                П.І.П.

      Керівник закладу:

             • Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;

      • З’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;

      • Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.

Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

      У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

      Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом.

Порядок

 реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

Якщо комісія, створена для розгляду випадку булінгу (цькування),  визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, то керівник навчального закладу в обов’язковому порядку повідомляє про це  уповноваженим підрозділам:

Болградський  відділ Ізмаїльського відділення  ГУНП в Одеській області

 Служба у справах дітей Болградської райдержадміністрації

      У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою.

Телефони довіри

 §  Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

§  Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

§  Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500

335;

§  Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

§  Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

§  Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

 §  Національна поліція України 102.

Для осіб, причетних до булінгу  Закон передбачає низку штрафів:

 - Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

       - Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Телефони довіри

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

- Національна поліція України 102.

Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування.

Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.