Педагогічний інструментарій

РОБОТА В ПАРАХ

З метою розвитку навичок спіл­кування, вміння формулювати власну думку, вис­луховувати та сприймати думку іншої людини, навички домовлятися – приходи­ти до спільного рішення, порівнювати й оцінювати власну та іншу думку організовую роботу в парах. Таку форму роботи застосовую на всіх ета­пах уроку, коли потрібно дати час учням подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім висловити свої думки перед класом.

РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ

Роботу в малих групах організовую з метою навчити учнів колек­тивній співпраці у вирішенні складних проблем, що потребують колективного ро­зуму. Застосовую тоді, коли завдання потребує спільної, а не індивідуальної ро­боти. Таку форму роботи використовую під час ос­новної частини уроку.

ДЕРЕВО ПЕРЕДБАЧЕНЬ

З метою навчити учнів будувати припущення або систематизувати зроблені учнями припущення використовую «Дерево передбачень» і пропоную учням скласти блок-схему, передбачивши розвиток подій. Якщо перед учнями стоїть проблема, яку потрібно розв’язати, вони передбачають варіанти розвитку ситуації.

«З – Х – Д»

(«Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися»)

Цей метод використовую, вивчаючи різні теми, адже за його допомогою навчаю дітей графічної організації, робити логічне структурування матеріалу, формулювати запитання, аналізувати зміни і результати уроку.

КЛАСТЕР

З метою активізації пізнавальної діяльності, актуалізації знань та фокусуванні на темі уроку використовувала метод «Кластер»

КОШИК ІДЕЙ

Метод «Кошик ідей» допомагає активізувати опорні знання учнів, мотивувати до пізнавальної діяльності та спонукає учнів обмірковувати проблемні ситуації.

ПМЦ (плюс, мінус, цікаво)

З метою навчити різнобічно оцінювати зміст або результат уроку, рефлексувати хід власного навчання, використовую метод «ПМЦ» (плюс, мінус, цікаво).

ФІШБОУН (риб’ячий скелет)

Застосування методу «Фішбоун» (риб’ячий скелет) допомагає навчити учнів аналізувати дані, розрізняти факти і думки, причини й наслідки, робити висновки на основі проведеного аналізу.

СЕНКВЕЙН (сенкан)

З метою навчити дітей знаходити в інформаційному матеріалі найсуттєвіші елементи, робити висновки та коротко їх формулювати використовую метод «Сенквейн» (сенкан).

ВІРНІ Й НЕВІРНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Метод дає змогу навчити учнів установлювати, чи вірні надані їм твердження, обґрунтовуючи свою відповідь, співвідносити власні думки з інформацією: пояснювати, чому виникли відмінності.

АРКУШ ОПИТУВАННЯ

З метою швидкого отримання зворотного зв’язку від учнів використовую «Аркуш опитування», який передбачає прості відповіді «так» чи «ні». Для цього практикую як використання паперових заготовок, так і електронних інструментів Google-форми, Kahoot, Plickers, систему «Моя Школа».

РОМАШКА ЗАПИТАНЬ (Блума)

Важливо навчити учнів усвідомленому та цілеспрямованому формулюванню запитань різного типу. Для цього використовую метод «Ромашка запитань (Блума)»

ВИЛУЧЕННЯ «ЗАЙВОГО», ЛОГІЧНІ ЛАНЦЮЖКИ

Метод допомагає навчити учнів знаходити і використовувати критерії подібності, аналізувати низку понять, дій, предметів чи явищ.

МОЗКОВИЙ ШТУРМ

Метод «Мозковий штурм» дає змогу навчити дітей висловлювати гіпотези стосовно вирішення конкретної проблеми, сприймати думку товариша, порівнювати й оцінювати власну та іншу думку.

НЕЗАКІНЧЕНІ РЕЧЕННЯ

Мета методу – оперативно залучати учнів до діяльності, взаємодії, актуалізу­вати опорні знання чи мотивувати нав­чальну діяльність, ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими, вільніше вис­ловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати уміння говорити корот­ко, але по суті й переконливо.

ОБГОВОРЕННЯ ПИТАННЯ В ЗАГАЛЬНОМУ КОЛІ

З метою пояснити учням певні положення, привернути увагу до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивувати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання при вивченні тем, спонукати висловлювати власну думку використовую метод «Обговорення питання в загальному колі» .

«ТОВСТІ» Й «ТОНКІ» ЗАПИТАННЯ

З метою навчити учнів розрізня­ти закриті та відкриті запитання і стиму­лювати роботу над ними, використовую метод «Товсті» й «тонкі» запитання»

ІНСЕРТ

Застосування методу «Інсерт» (від англійських слів: І – interactive, N – noting, S – system, E – effective, R – reading and T – thinking) сприяє активізації процесу сприйняття інформації та підвищує його ефективність через системну розмітку тексту під час читання і обдумування.

MIND MAPS (ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КАРТА)

Ефективним інструментом для систематизації знань з вивченої теми є створення Mind Maps (інтелектуальної карти). Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття.

ІНТЕРНЕТ-МЕМИ

Використання інтернет-мемів допомагає учням систематизувати матеріал, активізує та мотивує дітей, розвиває логічне, креативне, системне мислення, вчить виділяти головне та робити висновки.

ХМАРИ СЛІВ

Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. Така діяльність сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації, систематизації матеріалу.

КРОСВОРДИ

Розгадування кросвордів сприяє розвитку логічного мислення, уваги та спостережливості, формуванню у дітей позитивного ставлення до навчання, вихованню зацікавленості в пізнанні нового та впевненості у собі та своїх можливостях, що є важливою запорукою всебічного розвитку дитини.

РЕБУСИ

Відгадування ребусів розвиває логічне, креативне, критичне мислення, активізує пізнавальну діяльність учнів. Учні працюють із ребусами, які створив учитель, а також створюють власні продукти, використовуючи мережеві ресурси.

МЕТОД РЕФЛЕКСІЇ «ДРІД»

З метою отримати якомога більше інформації від учнів використовую метод моніторингу, інструмент для аналізу – «ДРІД».

МЕТОД РЕФЛЕКСІЇ «РЕФЛЕКСИВНА МІШЕНЬ»

«Рефлексивну мішень» добре застосовувати протягом усього вивчення теми, отримуючи зворотний зв'язок від учнів щодо оцінки змісту, форм і методів взаємодії, своєї діяльності та діяльності вчителя.

МЕТОД РЕФЛЕКСІЇ «РЕФЛЕКСИВНЕ КОЛО»

Для проведення рефлексії використовую «Рефлексивне коло». Цю технологію застосовую в кінці уроку.

МЕТОД РЕФЛЕКСІЇ «ПОПС-ФОРМУЛА»

«ПОПС-формула» - П – позиція, О – обґрунтування, П – приклад, С – судження. Кожна з цих позицій – це відповідне речення.

Такий спосіб вчить дітей аналізувати, обґрунтовувати власну позицію, робити висновки.

МЕТОД РЕФЛЕКСІЇ «ОСТРОВИ»

Під час виконання проєкної роботи та з метою проведення рефлексії використовую метод «Острови». Це дає змогу відстежити емоційно-чуттєвий стан учнів на кожному етапі виконання проекту та вчасно надати підтримку.