ЗДО "Сонечко"
Річний план роботи дошкільного структурного підрозділу "Сонечко" на 2023-2024 н.р.
Освітня програма дошкільного структурного підрозділу "Сонечко" на 2023-2024 н.р.
ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?
1. Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо).
Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. Безпосередньо після травматичної події може знадобитися деякий час, щоб відійти від початкового шоку, і на цей час щоденні рутинні справи можуть бути скасовані. Але коли мине кілька днів, загалом корисно повернутися до нормального стану й укладу, наскільки це можливо. Це дає дітям підтримку в подоланні травматичних ситуацій та допомагає їм зрозуміти, що нормальне життя все ще існує.
2. Дайте місце певній регресії.
У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним.
Така регресія може виявлятися в різних формах поведінки: деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують); деякі діти можуть знову почати мочитися в постіль; навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття).
3. Організуйте «острівки безпеки». Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо.
Ігри.
Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть грати всі разом без суперництва. Ось декілька прикладів таких ігор:
· Плескання в долоні: Усі учасники стають в коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета зміняє напрямок руху).
· Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух.
· Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи.
· Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою.
Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно.
Заохочуйте дітей побавитися! Дайте їм простір для гри!
Розповідання історій. Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись.
4. Знайдіть, створіть або придумайте «об’єкти переносу».
Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.
Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт.
5. Запропонуйте форми самовираження.
Говоріння й слухання.У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дітям необхідно мати можливість поговорити про жахіття, які вони пережили. Але не примушуйте їх говорити – просто запропонуйте. Дозвольте дітям задавати питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо.
Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто розкривають те, що обтяжує їхню свідомість, відтворюючи свій досвід через ролі, граючи разом з іншими дітьми або з фігурками, ляльками чи плюшевими іграшками. Ці рольові ігри можуть допомогти інтегрувати ситуацію та почуття, пов’язані з нею.
Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Дозвольте дітям створювати такі маленькі витвори мистецтва. Ви можете спробувати поговорити з деякими дітьми про їхні малюнки – але не змушуйте їх. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.
Щоденник. Дітям старшого віку часто буває простіше висловитися в письмовій формі. Слід заохочувати дітей вести щоденник – цьому «другу» вони можуть у будь-який момент розповісти все, що захочуть. Можливо, хтось із них навіть «задокументує» цілком серйозні звіти про перебіг ситуації.
6. Піклуйтесь про себе!
5 порад батькам під час воєнного стану
Бути поруч
Відчуття присутності батьків, їхньої любові це — найголовніший «термостат безпеки» для дітей. Бути поруч — це про дотики, обійми, час разом: читання книг, гра тощо.
Але крім цього, це й про уважність, любов, добрий погляд. Зауважимо, що це й про розуміння: коли дитина хоче побути наодинці — важливо дати їй цей час.
Бути прикладом
Діти наслідують і вчаться на діях батьків, але це не про те, щоб робити все ідеально. Це про те, щоб ділитись і розповідати, що нам, дорослим, допомагає впоратись з усім цим.
Спілкуватись
Важливо пояснити та допомогти зрозуміти дітям, що відбувається і як нам триматись, як вистояти у цій війні й на рівні сім'ї, і на рівні народу. Говорити з дітьми з повагою до них і їх внутрішнього світу, зважаючи на дитячі бажання та потреби. Слухати те про що вони говорять і мовчать.
«Це не означає теж втішати дітей "псевдо оптимістичними" сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з правдою ми обов'язково й неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою», — пояснюють фахівці.
Залучати
Ми не знаємо скільки це буде тривати, а отже попри все маємо жити. Звісно ми не можемо уникати новин, але не потрібно бути в новинах безперервно — варто зосередитись на корисних діях. Для дітей це може бути різне: вчитись читати чи малювати, слухати казки чи гратись, допомагати по дому, молитись, займатися спортом чи робити добрі справи тощо.
«Корисна діяльність зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим», — наголошують психологи.
Відновлюватись
Війна виснажує, тому діти, як і дорослі потребують часу га регулярне відновлення.
«Важливо мати в режимі дня, ті активності які поповнюють сили — як зарядження телефону — коли стрес є більше заряджатись треба частіше і мати додатковий "павербанк"», — радять психологи.
Відтак важливо, аби у дітей був сон, добра їжа, час на гру, домашніх улюбленців, на рухову активність. І обов'язковий дотик до чогось, що є світло і нагадує про те, що навіть в ці темні часи є любов, мужність, правда (це можуть бути добрі казки, історії чи люди).
Чим зайняти дитину у сховищі?
Гра «Трилітрова банка»
Це словесна гра для компанії. В ній можуть приймати участь, як діти, так і дорослі.
За допомогою алфавіту вибирається літера: один гравець мовчки в голові перебирає літери алфавіту, а інший його зупиняє. На якій літері зупинив, з тієї починається гра.
Всі учасники по черзі називають слова на цю літеру, що позначають предмети, які можна покласти у трилітрову банку. Хто не сказав – вибуває з гри.
Наприклад, обрано букву «М». Варіанти слів: молоко, масло, морозиво, мастихін, м’ячик, мак, морква, маска тощо.
Гра «Запитання»
Один гравець ставить запитання – другий має відповісти на нього теж запитанням. Гра триває до того часу, поки хтось не зможе поставити наступне питання. Наприклад: Ти сьогодні робив зарядку? – А чому ти цікавишся? – Хіба це секретна інформація? Тощо.
Гра «П’ять слів»
Обираємо 5 абсолютно не пов’язаних між собою слів. Використовуючи їх, кожен учасник має скласти невелику розповідь.
Гра «Слова»
Дорослий називає будь-яке слово, наступний гравець повинен придумати інше слово, що починається на останню букву першого. Наприклад: ніж – жук – ковбаса – ананас – слон.
Гра «Міста»
Дорослий називає будь-яке місто, наступний гравець повинен придумати інше місто, що починається на останню букву першого. Наприклад: Київ – Валенсія – Ялта – Абу-Дабі.
Гра «Паровозики»
Дорослий говорить будь-яке слово, наприклад, пес. Перший гравець повторює його та додає наступне – пес прокинувся. Далі кожен наступний учасник по черзі додає своє слово, повторюючи попередні. В результаті має вийти ціла розповідь.
Гра «Дзеркало»
Учасники мають загадувати один одному слова в їх «дзеркальному» відображенні. Наприклад: «літс» – стіл, «адов» – вода, «околом»- молоко і т. д.
Гра «Так – ні»
Потрібно вибрати ведучого. Він загадує якесь слово. Гравці мають ставити будь-які запитання, на які можна дати відповідь «так» або «ні», щоб відгадати це слово. Хто перший відгадав слово, той стає ведучим.
Гра «Багато слів»
Обираємо велике слово. З його букв кожен гравець на своєму аркуші має скласти та записати багато коротких слів, або скласти та запам’ятати. Наприклад, гідроелектростанція: дрон, станція, трос, роса, танк, стан, танок, корона, нація і т. п. Перемагає той, хто більше складе слів
Гра «Крокодил»
У «Крокодил» можна грати як удвох, так і великою компанією. Суть гри – відгадати загадане слово, яке показує інший учасник за допомогою мови тіла.
Для початку потрібно визначити, хто перший буде загадувати і показувати слово. Один гравець загадує якесь слово іншому, щоб решта учасників його не чула. Він повинен пояснити його жестами, не розмовляючи та не видаючи жодних звуків. Решта намагаються його відгадати. Перемагає той учасник, який називає правильний варіант.
Гра «Я загадав»
Потрібно вибрати ведучого. Він має розповісти про загадане слово, не називаючи його. Наприклад: «Блакитне, чисте, прозоре, безхмарне» (небо), «Легкий, круглий, гумовий» (м’яч).
Гра «Рима»
Називаємо чотири випадкові слова, на які шукаємо риму, та вигадуємо коротенькі вірші.
Гра «Складаємо казку»
Кожен учасник має сказати по реченню, щоб скласти казку.
Гра «Асоціації»
Один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію на це слово, тобто – перше, що спадає на думку, коли чуєш слово.
Гра «Малюємо картину»
Називаємо слово. Кожен учасник по порядку розповідає, яку картину він бачить, коли вимовляє це слово. Наприклад, ліс. Для одного гравця слово «ліс» означає: велику кількість дерев, де живуть хижі тварини, для іншого – це місце, в якому гуляє сім’я, для третього – це сонячна галявина, на якій ростуть гриби та ягоди.
Гра «Синоніми»
Називаємо слова, та шукаємо до них синоніми.
Гра «Антоніми»
Називаємо слова й шукаємо до них антоніми.