Розклад:

8-В - Чет 03.02.2022 дедлайн 02.2022

8-Б - Чет 03.02.2022 дедлайн 02.2022

8-А - П'ят 04.02.2022 дедлайн 02.2022

підручник Л.Масол ТУТ

Завдання: 1. опрацювати матеріал підручника з теми стор 104-112, пит стор 113

2. переглянути презентацію "Українське бароко", " И. Пінзель" у зошит - словник записати нові терміни.

3. Переглянути науково- популярний фільм " Українське бароко" (режисер Л. Борисова )

Нові терміни :

Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Парсуна - жанр укр. портретного живопису ( кін 16- поч 17ст), що використовував прийоми іконопису.

Вертеп - старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні й світські п'єси; макет стайні з новонародженим Ісусом Христом.

Інтермедія - невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави.

Скульптура

Йоган Георг Пінзель – людина-геній, чиїми скульптурами захоплювалися Париж і Відень, Мюнхен і Прага. Його етнічне походження, місце і час народження, обставини появи в Галичині та смерті наразі невідомі. Він був при дворі Миколи Потоцького. Творив разом з архітектором Бернардом Меретином у Львові, Городенці, Бучачі та інших населених пунктах. Хто ж він? Адже попри відсутність біографічних відомостей український Мікеланджело залишив по собі величезну архітектурну спадщину.

Козак Мамай в живописі

презентація Алекса Рубанова ТУТ

В Україні XVII—XVIII ст. багато живописних творів створювалися народними майстрами. Образи для цих творів було взято з усної народної творчості. Серед найпопулярніших образів — так званий Козак Мамай (козак-бандурист). Козаків писали олійними фарбами на полотні, стінах, кахлях, скринях, вважаючи символічне зображення козака оберегом. У народній картині козак виступає не лише як бандурист, а як людина, що над усе цінує волю.

Елементи композиції народної картини «Козак Мамай» та предмети, що оточують українського лицаря, не є випадковими і мають певну символіку. Кобза, на якій він грає, є символом співучої української душі, кінь символізує вірність, кремезний дуб — силу характеру. Спис із прапорцем та пляшка з чаркою — речі, пов'язані зі смертю козака: спис встромлювали на місці поховання воїна, пляшку й чарку клали в могилу. Тож на картині вони нагадують про швидкоплинність життя й про козацьку долю, в якій загибель у бою з ворогом була повсякденною реальністю.

Іконопис

Найчастіше народні іконописці зверталися до образу Божої Матері. На іконах козацької доби Богоматір, яку дуже шанувало козацтво, зображено в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту. Великого поширення в Україні набули ікони Покрова Божої Матері. У нижній частині цих ікон — під покровом Богоматері — зображували представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Зразком є збережена ікона Покрова Богоматері із с. Дашки на Київщині із зображенням Богдана Хмельницького.

Портрет

Окрім традиційного релігійного живопису, з кінця XVII ст. в Україні почав розвиватися живопис світський, провідне місце в якому посідав жанр портрета, який також можна віднести до яскравих і самобутніх явищ національної художньої культури України.

Художня мова відтворення портретного образу своєрідно переплітала ідеї бароко та українські національні традиції, яким були притаманні умовність, певна система символів.

Композиція портрета створювалась на основі чіткої схеми. Для портретів значної козацької старшини й духовенства характерними є традиційність пози, пишний одяг, декоративне драпірування тканин і одягу, наявність атрибутів, що характеризують персонаж, — жезл, розп’яття, книга, герб та ін. Великої популярності набув парадний портрет, де зовнішня характеристика образу має велике значення. Митці звернули увагу на оздоблення вбрання, коштовність прикрас і тканин, елегантність постави. До визначних творів цього жанру належать портрети В. Гамалії, С. Сулими.

Ікона «Покрова Богородиці» Портрет В. Вишневецької наролна картина" Козак Мамай"

із зображенням Б. Хмельницького

МУЗИКА

Провідним жанром у музиці став хоровий, так званий партесний (хоральний) концерт. Творцями барокової церковної музики були А. Ведель, М. Березовський, М. Ділецький, Д. Бортнянський — композитори, слава яких вийшла за межі Батьківщини. З їхніми іменами пов'язаний розвиток симфонічної музики — концертів, кантат, ораторій. Твори Д. Бортнянського виковувалися в різних країнах, про нього говорили як про найвідомішого на той час у Росії. Сам же Бортнянський називав Моцартом духовної музики свого співвітчизника Веделя.

А. Ведель М. Березовський Д. Бортнянський