8 клас

ТЕМА 29. МУЗИКА РОМАНТИКІВ

Підручник для 8 - го класу

Тема 29. МУЗИКА РОМАНТИКІВ

1. Прочитати (стор 161-163)

Композиторів- романтиків цікавили нові засоби музичної зображальності, що було пов'язано з програмністю інструментальних творів. Джерела зображальності були різноманітні: зазвичай автори зверталися до літературної програмності, пов'язаної зі словом, або до картинно-живописної, навіяної образотворчим мистецтвом, картинами природи. Програма могла обмежуватися назвою твору або мати розгорнутий сюжет. Щоб відобразити мінливість і контрастність життя, композитори створювали програмні цикли, де кожна частина, окрема мініатюра - це певний момент з калейдоскопа життєвих вражень.

Михайло Калачевський — український композитор, піаніст, музично-громадський діяч та юрист

Прикладом творчої переробки фольклорних джерел є «Українська симфонія» Михайла Калачевського — один з перших зразків цього жанру в українській музиці. Тематичною основою цього програмного твору стали мелодії українських народних пісень, які розвиваються у межах класичної форми симфонічного циклу. Композитор зберігає їхні жанрові особливості, збагачуючи оркестровими тембрами.

Важливою ознакою романтизму стала ідея синтезу мистецтв. У цей період посилилась взаємодія музики з поезією та театром, що спричинило розквіт жанрів романсу і опери

Саме в романсах, незалежно від країни, де їх було створено, втілювалася мрія людини про щастя. Синтез поетичного слова й музики давав змогу передавати почуття, доступні й зрозумілі кожній пересічній особистості.

Романс - сольна, переважно лірична пісня (рідше дует або тріо), що виконують зазвичай із інструментальним супроводом, найчастіше фортепіано або гітари. ( записати в зошит)

В Україні романси називали також солоспівами. У повсякденному побуті співали народні пісні-романси літературного походження, а також твори композиторів-аматорів. Із-поміж них найвідоміші «їхав козак за Дунай» (вірші С. Климовського), «Стоїть гора високая» (вірші Л. Глібова), «Дивлюсь я на небо» та «Взяв би я бандуру» (вірші М.Петренка).

Таким чином, музичний романтизм увів до мистецтва інтонаційні скарби фольклору різних народів, розкрив невичерпну складність людської душі, розширив художні можливості програмності й виконавської віртуозності, збагатив музичну культуру новими відкриттями в царині синтезу мистецтв.

• 1ряд - Н.Паганіні (Італія), Г.Берліоз (Франція), Ф.Шуберт (Австрія), Р.Шуман, Р.Вагнер (Німеччина)

• 2ряд - Ф.Щопен, С.Монюшко (Польща); Б.Сметана, А.Дворжак (Чехія); Ф.Ліст (Угорщина), Е.Гріг (Норвегія)

• 3ряд - І.Альбеніс (Іспанія), Я.Сібеліус (Фінляндія); П.Чайковський, М.Римський-Корсаков (Росія);

• 4 ряд - М.Калачевський, С. Гулак- Артемовський, М.Лисенко,, (Україна)