Тема 21.

Тема: ГАЛАНТНИЙ СТИЛЬ РОКОКО

Рококо (фр. rococo, від фр. rocaille - декоративна раковина, черепашка, рокайль) - стиль у мистецтві, що виник у Франції в першій половині XVIII сторіччя під час правління Регента Пилипа Орлеанського, дядька Людовіка XV

Характерними рисами рококо є вишуканість, велика декоративна нагруженність інтер'єрів і композицій, граціозний орнаментальний ритм, велика увага до міфології, еротичним ситуаціям, особистому комфортові. Найвищий розвиток в архітектурі стиль одержав в Баварії.

Музика рококо

композитори: Франсуа Куперен (1), Жан-Філіп Рамо (2), Вільям Берд, Генрі Перселл(3)

Види танців: менует з поклонами й реверансами, гавот - жвавий танець

ВИСНОВКИ: 1.Художній стиль рококо знайшов своє відображення практично у всіх видах мистецтва, і загалом в мистецтві Франції, привносячи в кожний з них свої індивідуальні, неповторні і витончені риси. Рококо приніс з собою витонченість, і ассиметрию, і легкість, і грайливість.

2. Живопис рококо відрізняється м'яким колоритом і доброю ассиметрической композицією. У скульптурі і прикладному мистецтві - поєднання витонченості обробки і екзотичних мотивів китайського мистецтва. Стиль рококо був звернений до зручності повсякденного побуту, витонченості обстановки.

3.Галантному стилю відповідав вишуканий дзвінкий тембр клавесина, і декоровані мелізмами мелодії . Творчість клавесиністів у стилі рококо вплинула на розвиток європейської фортепіанної культури наступних епох.

4. Мир рококо так же безмежний, як і мир людської душі. Строкатість життя, що переповнює музику цього часу, по законах рококо реальність уживається з напруженим духовним шуканням. Почуттєва краса і грайливість мистецтва рококо - застава любові до нього. Але воно звернене не тільки до серця. Серце і розум, любов і пізнання - ось ряд протилежностей, що відносяться до сфери сприйняття мистецтва.