МЕТОДИЧНИЙ ПОРАДНИК

Позашкільна освіта є невідємною складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Тому серед головних завдань закладу позашкільної освіти є створення такої інноваційної педагогічної системи, з такою організацією освітнього процесу, яка б максимально повно сприяла розвитку продуктивно мислячої, творчої особистості, задоволенню її потреб у самопізнанні, творчому самовдосконаленні, самореалізації, особистісному та професійному самовизначенні.

Успіх у вирішенні цього завдання значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю, загальною педагогічною, методичною культурою педагогів.

Методична культура педагога формується паралельно з її майстерністю, мистецтвом викладання, спілкування, але суть її полягає в узагальненні, осмисленні особистого педагогічного досвіду й переходу на вищий рівень професіоналізму. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває проблема підвищення кваліфікації і професійної компетентності кожного педагога,  розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а відповідно й досягнення оптимальних результатів у навчанні, вихованні і розвитку вихованців. Саме тому методична робота є однією з важливих ланок, яка в першу чергу пов’язана з розвитком педагога, що знаходить своє вираження у результатах освітнього процесу, а також необхідністю розв’язання виникаючих протиріч, що гальмують процес підвищення професійної компетентності педагогічного колективу та окремих педагогів.

В звязку з цим основні завдання методичної служби закладу позашкільної освіти полягають у створені найсприятливіших умов для навчання пезагогів, стимулюванні, мотивації педагогів до постійного навчання, самоосвіти, розвитку, а також наданні необхідної допомоги й підтримки у здійсненні ними неперервного навчання.

Необхідність переосмислення завдань і принципів здійснення методичної роботи в закладі освіти дозволяє визначити основні напрямки їх функціонування:

- Діагностико-прогностичний напрям. З ним пов’язано вивчення потреб педагогів. У цьому контексті першочерговим завданням є педагогічна діагностика, що дозволить визначити зміст, форми та методи навчання (форми проведення: тестування, співбесіди, відвідування занять та заходів, анкетування самоаналізу творчого потенціалу педагога з метою подальшого самовдосконалення, тощо).

Сьогодні важливо акцентувати увагу на проблемах поточної діагностики та моніторингу, що дозволить забезпечити постійне спостереження за процесом, динамікою змін. Діагностико-прогностичний напрям діяльності методичної служби тісно пов'язаний з визначенням стану освітнього процесу. Діагностика показує, що найслабшою ланкою освітнього процесу сьогодні залишається практика, яка, як відомо, є критерієм істини, без якої ґрунтовне засвоєння знань, умінь і навичок неможливе. Тож важливим завданням організаторів методичної роботи є необхідність зосередження уваги педагогів на вдосконаленні освітнього процесу. Особливого сенсу набувають відпрацювання та впровадження продуктивних технологій навчання (розвивального, модульного, інтерактивного навчання, розвитку критичного мислення, особистісно орієнтована, інформаційна, біоадекватна, інтегральна та інші). Головною умовою вибору того чи іншого виду навчання, як і технологій, є продуктивність. Розробки, апробації та впровадження потребують і практичні заняття з високим рівнем та якістю педагогічної підтрим ки з боку педагога. Шляхи розв’язання цих проблем слід шукати в роботі творчих груп, майстер-класів, методичних практикумів.

- Навчально-методичний напрям. Один із найважливіших напрямів в діяльності організаторів методичної роботи. Успіх педагогічної діяльності сьогодні визначається не тільки ступенем професійної підготовки педагога, рівнем його знань, скільки бажанням і можливостями поглиблювати теоретичні знання та відшліфовувати практичні вміння, постійно підвищувати рівень професійної компетентності, формувати педагогічну позицію.

Навчаючи педагогів, доцільно використовувати різноманітні форми, методи, підходи, засоби, технології: консультування (індивідуальне і групове), проективне або програмне навчання, проблемно-ситуативне навчання, активно-ігрові методи, комплексно-рефлексивне навчання, практикуми, дослідницька робота, науково-практичні та прес-конференції, семінари, семінари-практикуми, проблемні семінари, самоосвіта педагога.

Чільне місце у підвищенні фахового рівня, майстерності педагога займає робота над індивідуальною методичною, педагогічною, психологічною темою або проблемою, що має випливати з професійного інтересу конкретного педагога.

Слід звертати увагу на можливість оптимального використання ефективної форми професійного навчання педагогів на основі кращого педагогічного досвіду - майстер-класів висококваліфікованих, досвідчених педагогів. Як форма майстер-клас може проводитись у рамках семінарів, конкурсів професійної майстерності, як окремий вид роботи.

- Організаційно-координаційний напрям. Пов'язаний із плануванням і координацією методичної роботи в закладі, що грунтується на нормативних документах, методичих рекомендаціях, інструктивно-методичних листах МОН України, щодо організації і проведення методичної роботи.

Організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками повинен є методична служба або методичний кабінет закладу освіти. Завданням їх діяльності є:

•  забезпечення інформаційної підтримки діяльності;

•  створення банку даних програмно-методичної, нормативно-правової, інформації;

•  надання навчально-методичних консультацій педрацівникам;

• координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності та вдосконалення фахової підготовки педагогів;

•  задоволення запитів, потреб педагогівв інформації професійно-особистісної орієнтації;

•  організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та інноваційних технологій.

Методична робота організована в сучасному закладі освіти потребує ретульного, осмисленого планування. Основними етапами такого планування є:

1 етап. Науково-теоретичне, методичне та інформаційне забезпечення. Основні напрямки діяльності:

• організація методичної роботи, направленої на підвищення рівня науково-методичної підготовки педпрацівників;

• видання інформаційних матеріалів на допомогу педпрацівникам;

• діяльність творчої групи по виробленню моделі побудови гурткового заняття, його розділів, нетрадиційних форм проведення.

2 етап. Впровадження інноваційних технологій в освітній процес. Основні напрямки діяльності:

• забезпечення методичного керівництва та консультування педкадрів;

• створення банку інформації;

• творче використання та комбінування відомих форм та методів педагогічної діяльності.

3 етап. Вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду, поєднання базових розділів гурткового заняття в єдине ціле. Підведення підсумків. Основні напрямки діяльності:

• науково-теоретичне та методичне обґрунтування вивченого досвіду роботи працівників закладу;

• висвітлення кращого досвіду на рівні палацу, міста.

Для цього з метою забезпечення ефективності здійснення методичної роботи в закладі у методичному кабінеті або методичній службі закладу мають бути наявні:

 1. Нормативно-правові документи.

 2. Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу.

 3. Основні навчально-методичні матеріали з навчальних предметів.

 4. Діагностична та моніторингова робота.

 5. Матеріали методичних заходів.

 6. Бібліотека.

 7. Банк даних (картотеки) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій.

 8. Технічні засоби.

Організована система методичної роботи закладу повинна бути направлена на формування ключових компетентностей педагогічних працівників, високого індивідуального рівня професіоналізму кожного педагогічного працівника:

• Загальнокультурної компетентності націленої на розвиток та самовдосконалення його духовної культури, творчого потенціалу.

• Методологічної та світоглядної компетентності, орієнтованої на розвиток сучасного стилю, діалектичного мислення, професійно-ціннісних поглядів та переконань на вірний вибір філософсько-методологічних проблем сутності життя та напрямів розвитку суспільства.

• Наукової компетентності педагога – знань в тій сфері, що лежить в основі викладаємого предмету, забезпечення професійною інформацією.

• Методичної компетентності вчителя: володіння методикою викладання, педагогічним змістом свого предмету, варіативною частиною змістом нових навчальних програм та навчально-методичної літератури.

• Загальнопедагогічної компетентності, що полягає в прагненні до самоосвіти, в знанні та вмінні застосовувати найбільш важливі сучасні освітні концепції і технології, в засвоєнні досвіду педагогів-новаторів і майстрів педагогічної праці.

• Психолого-фізіологічної компетентності: знання й вивчення педагогами особистості вихованців з точки зору вікових та індивідуальних психолого-фізіологічних особливостей, володіння організацією здорового способу життя, розвиток культури емоцій, вмінь саморегуляції педагога.

• Морально-етичної компетентності: дотримання норм і правил поведінки в системі відносин «педагог-вихованець», «педагог – педагогічний колектив», «вчитель– батьки»,  вирішення виховних задач в змісті методичної роботи.

• Інформаційно-технічна компетентність педагога: вміння ефективно використовувати можливість сучасних інформаційно-технічних засобів, освітніх ресурсів для підвищення якості освіти, виховання і розвитку.

Відомо, що за формою організації методична робота може бути колективною, груповою та індивідуальною. І, звичайно, для забезпечення систематичної практичної допомоги кожному педагогові слід використовувати всі види форм. Проте, і практичний досвід, і сучасні теоретичні дослідження дійшли висновку про те, що методичну роботу необхідно будувати так, щоб вона була зорієнтована на особистість педагога. Тому перевагу в системі науково-методичної роботи слід віддавати індивідуальним формам і методам організації діяльності. При цьому організовувати методичну роботу в закладі необхідно таким чином, щоб кожен з педагогічних працівників мав власну програму самовдосконалення, постійно займався самоосвітою й отримував необхідну методичну допомогу від адміністрації.

Що означає надавати методичну допомогу, методичну підтримку в умовах переорієнтації на індивідуальні форми роботи? Це, перш за все, виявлення кращих педагогічних можливостей кожного педагога засобами діагностики, методичного моніторингу. Індивідуальна робота педагога над науково-методичною проблемою – найбільш ефективний шлях включення його в активну, самостійну творчу пізнавальну діяльність. Індивідуальна тема повинна бути спорідненою із загально колективною проблемою та відповідати рівню професійного розвитку педагога.

Таким чином, ми прийшли до висновку, що найефективнішою формою здобуття педагогами нових знань є самоосвіта, а найкращою умовою формування необхідних умінь і навичок, творчого розвитку – організація творчої діяльності. Проте, самоосвіта педагогів - це процес керований, і її організація і ефективність багато в чому залежить від управлінських умінь і навичок керівників, методистів закладів позашкільної освіти. Також важливо усвідомити, що забезпечити цілеспрямовану і результативну самоосвітню діяльність педагогів можливо тільки на діагностичній, моніторинговій основі.

Однією з найдієвіших форм індивідуальної методичної роботи є проведення методичних консультацій з найрізноманітніших актуальних питань організації, як власної діяльності педагогів, так і організації освітнього процесу, підвищення його продуктивності. Надання конкретної консультативної допомоги педагогам повинно здійснюватись на основі отриманої управлінської інформації про стан справ у будь-якій підструктурі й за індивідуальними запитами педагогів.

Також до індивідуальних форм методичної роботи відносяться: наставництво, робота над науково-методичною темою, індивідуальні виставки «Я атестуюсь», презентація творчих доробків, стажування.

Традиційними колективні формами методичної роботи в позашкільному навчальному закладі є:

• Педагогічна рада - колективним органом  управління закладом позашкільної освіти, що забезпечує колективне вирішення освітніх завдань, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективу, сприяє розвитку професійної майстерності педагогів. При цьому тематика і форми проведення педагогічних рад визначаються загальною науково-педагогічною проблемою. Методична рада.

• Методичні об’єднання є домінуючою колективною формою роботи методичної роботи в закладі освіти. Їх діяльність спрямована на забезпечення педагогів сучасною інформацією, щодо новинок освітньої галузі, покликана знайомити педагогів з  досягненнями психолого-педагогічної науки, сприяє формуванню, поглибленню фахових знань та підвищенню професійної майстерності.

• Методичні оперативки, інструктивно-методичні, оперативно-методичні наради є традиційною формою підвищення професійної майстерності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі педпрацівників. Ефективність даної форми полягає в тому, що вона займає мало часу; дозволяє обговорення нагальних поточних питаннь, які неможливо передбачити заздалегідь. Доцільність їх проведення диктується виробничою необхідністю. Основним змістом є:

• оперативне знайомлення колективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, Департаменту управління освіти і науки, інституту післядипломної освіти, тощо;

• ознайомлення з інноваційними технологіями;

• інформування членів колективу про нові науково-методичні посібники, педагогічні періодичні видання, нові навчальні програми, підручники;

• розгляд поточних освітніх завдань;

• заслуховування інформації про стан освітньої роботи, результати внутрішнього контролю, участь в методичних заходах, стану та ходу виконання доручень.

Також серед колективних форм методичної роботи великою популярністю користуються семінари.

Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфікації. Основна мета семінару – активізація самостійної роботи педагогів у ході навчання, вивчення літератури, спонукання до осмислення і більш глибокого вивчення теоретичних проблем, застосування отриманих знань на практиці. Пріоритетним напрямком його діяльності є розвиток професійних здібностей педагогів-початківців. Робота семінару спрямована на розв’язання таких питань:

• накопичення знань і вмінь з методик освітньої роботи, попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

• підготовка методичних матеріалів;

• поглиблення знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації та здійснення освітньої діяльності;

• вивчення, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання;

• застосування в практичній діяльності отриманих науково-теоретичних, методичних знань, умінь і навичок;

• формування професійної майстерності.

Проблемний семінар — групове обговорення однієї особливо важливої та складної проблеми; організаційна форма методичної роботи з педагогічними кадрами, які об'єднані спільним інтересом до конкретних питань діяльності закладу і прагненням до вдосконалення існуючої практики відповідно до рекомендацій психолого-педагогічної науки; забезпечує всебічне вивчення відповідної наукової проблеми і формує особисту позицію та практичну готовність учасників до використання результатів наукових досліджень.

Психолого-педагогічний семінар — форма методичної роботи, яка полягає в ознайомленні педагогів з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду на основі обговорення слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень, проведених самостійно чи під керівництвом спеціалістів у даній галузі.

Педагогічні читання.

Школа молодого, малодосвідченого педагога — форма підвищення кваліфікації молодих спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років; покликана формувати педагогічну майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів. Школа молодого педагога є тим центром, де молодий або малодосвідчений працівник має змогу формувати свій індивідуальний стиль педагогічної діяльності, отримує допомогу в побудові навчально-виховного процесу на основі науки й перспективного досвіду, відчуває радість від трудової діяльності, виховує в собі дисциплінованість і почуття відповідальності.

Школа перспективного педагогічного досвіду, ще один вид колективної форми методичної роботи, джерело трансформування передового педагогічного досвіду в педагогічну практику конкретного навчального закладу.

Також до колективних форм методичної роботи відносяться: практикуми, науково-практичні конференції, педагогічні читання, тижні педагогічної майстерності.

Професійна компетентність – це готовність на професійному рівні виконувати свої посадові та фахові обов’язки відповідно до сучасних теоретичних надбань і кращого досвіду, наближення до світових вимог і стандартів. Компетентність передбачає постійне оновлення знань, володіння новою інформацією для успішного вирішення професійних завдань в певний час і в певних умовах. Іншими словами, компетентність – це здатність до якісного виконання професійної діяльності, що э суттю методичної роботи.

З метою розвитку творчої активності педагогічних працівників слід організовувати та проводити, окрім традиційних форм методичної роботи, нетрадиційні, інноваційні форми, що є одним із дієвих шляхів підвищення та удосконалення рівня компетентності. Нетрадиційні, інноваційні форми роботи тісно пов’язані з використанням інтерактивних методик, які ефективно сприяють формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, допомагають педагогам опанувати нові технології.

Сучасна освіта неможлива без впровадження інноваційних форм і методів, які роблять педагогічний процес більш якісним, а, отже, і більш продуктивним. Основою інноваційної педагогіки є твердження, що людина саморозвивається, якщо все пропускає через самоусвідомлення і свою душу. Тому важливо домогтися розуміння кожним педагогом, що засвоєння і використання сучасних методів навчання здійснюється в режимі саморозвитку педагога. А головним результатом цього процесу є його здатність до побудови власної педагогічної діяльності.

Серед сучасних ефективних форм і видів методичної роботи, що передбачають як колективну роботу, так і роботу в групах або мікрогрупах є такі активні, нетрадиційні та інноваційні форми:

• засідання круглого столу (з обміну досвідом та обговорення актуальних питань викладання навчальних предметів),

• проблемний стіл (активна форма методичної роботи, яка сприяє розвитку у вчителя потреби в самоосвіті. Вчитель заздалегідь готується до обговорення проблеми за списком рекомендованої літератури. Групи можуть комплектуватися таким чином: «Проблема», «Досвід», «Пропозиції»),

• тренінг (з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік викладання),

• майстер-клас (Метою є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння новими вміннями й навичками навчання та виховання гуртківців (наприклад, майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних матеріалів, тестових завдань, з розробки різних етапів занять різних типів, з розв’язування проблемних задач, тощо);

• випуск методичних бюлетенів,

• творчі (динамічні, ініціативні, проблемні) групи робота в яких допомагає кожному глибоко усвідомити сутність нових методичних ідей, їх роль в особистому досвіді, здійснити експериментальну перевірку розроблених проектів, моделей;

• підготовка статей для фахових видань (як індивідуально,так і групами педагогів),

• рольова гра,

• ділова гра (Одна з найбільш складних і одночасно - ефективних форм навчання, дозволяє відтворити в навчальних умовах реальну педагогічну діяльність, імітувати реальні чи умовні педагогічні ситуації і процеси, програвання яких дозволяє педагогам шляхом активної взаємодії приймати самостійні рішення, набувати конкретних професійних умінь, удосконалювати досвід),

• акваріум (вид ділової гри),

• методична сесія,

• методичний фестиваль (багатопланова разова форма пропаганди передового педагогічного досвіду, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок),

• методична естафета,

• методичні ярмарки, ярмарки педагогічних ідей (форма роботи, основним призначенням якої є громадянський огляд та оцінка методичних здобутків),

•  методичні, педагогічні аукціони (Форма творчого «продажу/купівлі» певних ідей, думок, винаходів. Пошук ефективних форм, творчого підходу до вирішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка новаторства, винахідництва. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує опонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення),

• методичні ринги, турніри (форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення  оптимальних шляхів  вирішення актуальних проблем розвитку освіти),

• панорама методичних навичок,

• творчий звіт (форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду передового педагогічного досвіду окремих педагогів, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації освітньої та методичної  роботи ),

• методичний консиліум,

• методична, педагогічна олімпіада (ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років),

• мозковий штурм (брейнстормінг),

• методичний міст (різновид дискусії, одна з активних форм методичної роботи, яка проводиться з метою розвитку практичних навичок. Темою, як правило, обирають проблеми навчання та виховання. Наприклад, «Організація роботи з обдарованими дітьми», «Організація самостійної роботи». Під час проведення методичного мосту слухачі вдосконалюють свої аналітичні вміння. До участі в цій формі методичної роботи залучають педагогів- спеціалістів, що дозволяє розглянути певну проблему з різних точок зору, може бути проведений між педагогами різних МО або різних навчальних закладів),

• панорама методичних знахідок,

• огляд-конкурс,

• конкурс педагогічної майстерності (Форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників),

• клуб (форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів спільної діяльності шодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації),

• методичний тиждень (проводиться для ознайомлення з ініціативою і творчістю педагогів),

• творча лабораторія наставника,

• педагогічний брифінг,

• консультаційний день «Гарячий телефон»,

• методичні посиденьки (форма методичної роботи, яка допомагає створити сприятливий психологічний клімат. Обговорення проблеми найчастіше відбувається за чашкою кави)

• проблемно-аналітична бесіда (Для участі в бесідах запрошуються фахівці певного профілю, батьки з досвідом сімейного виховання, вихованці, ветерани педагогічної праці, інші цікаві люди, які можуть принести корисну інформацію з теми бесіди. Ведучий задає тон бесіди, іноді проводиться анкетування. Заздалегідь учасники повідомляються щодо теми бесіди, висуваються стрижневі питання до неї, готується список рекомендованої літератури),

• диспут (Це зіткнення ідей, думок, точок зору. З латинської «диспут» - це розмірковувати, розбирати. Як форма роботи - це може бути усна наукова суперечка, дебати після доповіді. Як правило, опоненти визначаються заздалегідь),

• дискусія (Колективне обговорення якого-небудь складного питання. Заздалегідь готується література відповідно до теми, оформлюється приміщення. До дискусії готуються всі учасники. Під час підготовки до цієї форми роботи можуть бути створені мікротворчі групи, які висувають свою програму, позицію),

• панельна дискусія,

• прес-конференція (Форма проведення семінарського заняття. Дозволяє узагальнити знання педагогів із певної методики. Підготовка до прес-конференції вимагає відповідної організації: попереднє повідомлення теми, плану, список рекомендованої літератури; розподіл педагогів на 3 групи: «спеціалісти» («методисти», «науковці» тощо), «представники преси», «практики»; призначення ведучого прес-конференції, який оголошує мету, питання для обговорення, представляє учасників, стежить за етикою запитань і відповідей, регламентує час. «Редколегія» заздалегідь готує зовнішнє оформлення, газети, журнали. Кожна група педагогів готується до прес - конференції в залежності від визначеної ролі).

• психолого-педагогічний консиліум (Консиліум - це нарада, взаємна консультація експертів, спеціалістів у тій чи іншій галузі. Психолого - педагогічний консиліум представляє собою об'єднання професіоналів, які на підґрунті певних відібраних параметрів, періодично обговорюють і оцінюють, наприклад, рівень навчальних досягнень вихованців, їх реальні навчальні можливості у зоні потенціального розвитку. Це прогнозування максимально можливих результатів, які може досягнути вихованець, на що буде спрямована освітня діяльність. Консиліум збирається один - два рази на рік. Метод роботи - обговорення та експертна оцінка),

• педагогічна студія (Може бути як різновид школи передового досвіду, окремого педагога або студія, яка сформована під певну тему, проблему, ідею. У педагогічних студіях педагоги навчаються у кращих педагогів, які у довільній формі з використанням різноманітних методів передають найважливіші напрацювання власного індивідуального досвіду. Проте студія не передбачає постійних монологів носія досвіду, в ній створюються умови для творчості всіх її учасників під наглядом і допомогою керівника студії. Якщо студія створена під певну проблему, ідею, тему, вона може не мати лідера, працювати під керівництвом ученого - спеціаліста з даної теми. Учасники такої студії ведуть спільний пошук оптимального вирішення актуальних для закладу освіти педагогічних проблем. Слід зазначити, що характер студій не передбачає прямого адміністративного втручання. Бажання керівників досягати значущих для закладу освіти результатів повинна супроводжуватися терпінням і тактовністю, оскільки спроба спрямувати роботу студій у певне русло, може привести до зниження мотивації її учасників, перетворення самої ідеї студії),

• «Метод 635» (Комплектуються 3 групи по 6 чоловік. З них дві групи генераторів протягом 5 хвилин групи висувають ідеї, обговорюють їх формують список найкращих. Наступні 5 хвилин групи генераторів обмінюються списками ідей, вивчають їх. Ще 5 хвилин групи готуються захисту своїх ідей та до дискусії. Весь цей час (15 хвилин) третя група аналітиків розробляє критерії та показники оцінювання ідей, виступів груп. Протягом 3 хвилин кожна група виступає з доведенням своїх пропозицій. Група суперників ставить провокаційні запитання, прагне піймати на нечітких визначеннях тощо. В цей час група аналітиків за розробленими критерій оцінює ідеї та виступи груп. Підводяться підсумки),

• проектування,

• метод аналізу конкретних ситуацій, метод кейсу (Особливістю даного методу є той факт, що управлінське рішення в ньому являє собою результат колективної праці. Слухачам пропонується ситуація, пов'язана з деякими моментами функціонування конкретної соціальної педагогічної системи вказується частка вихідних параметрів системи. Задача слухачів - колективно прийняті рішення. Характерними ознаками методу аналізу конкретних ситуацій можна визначити: наявність моделі соціально педагогічної системи, колективна розробка рішень, альтернативність рішень, єдина мета при виробленні рішень, наявність системи групового оцінювання діяльності слухачів, наявність керованої емоційної напруги слухачів),

• «коло ідей» (Цей метод покликаний дати можливість педагогам (представникам від груп) висловити свою точку зору, позицію, ідею, взяти участь у дискусії. Рекомендується використовувати його тоді, коли всі груп мають виконувати одне і те саме завдання. Необхідно вислухати кожної педагога ( або доповідача групи) по колу з однією підготовленою позицією (ідеєю, пропозицією). Всі відповіді слід «збирати» в коло по черзі доти, доки вони не вичерпаються. Такий метод дозволяє кожній групі або окремій особі обмінятися результатами своєї роботи),

• «карусель» (Метод ефективний для одночасного залучення всіх учасників до активної співпраці з різними партнерами ( групами). Цей метод передбачає: добір аргументів кожним учасником на задану тему, вислуховування одним педагогом багатьох колег, пошук нових аргументів, прикладів для підсилення власної позиції, результатів роботи групи. Організація роботи: розставити стільці, утворивши два кола; педагоги у внутрішньому колі сидять спиною до центру, а зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить напроти іншого, висловлює свої ідеї і вислуховує чужі (аргумент, приклад); внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухається: за сигналом ведуче всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і сідають перед новим партнером, з яким повторюють ту саму процедуру. Мета- пройти все коло, виконуючи поставлене завдання; організовуючи роботу в групах, необхідно «пускати по колу» результати роботи кожної групи (заповнений аркуш, створену таблицю, намальований сюжет тощо) для поповнення новими ідеями, поглиблення змісту тощо),

• Печа-Куча, 

• діалогічна пара (представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури «акваріум» (усі зацікавлені особи сідають навколо дискутуючи і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визначає значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в «акваріумі»),

• захист авторських проектів і розробок (Форма групової методичної роботи, пов’язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми),

• колективні презентації (Форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії згідно з вказівками ведучого, який регулює черговість виступів, кожний, хто презентує, робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15-20 хв.). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми; наприкінці колективних презентацій передбачається запитання аудиторії кожному доповідачеві),

• педагогічна виставка (Одна з форм пропаганди та впровадження передового педагогічного досвіду у навчальну практику. Її завдання – показ досягнень педагогічного колективу навчального закладу у справі пропаганди нових зразків освітньої та науково-методичної діяльності педагогів, поширення передового педагогічного досвіду. На педагогічних виставках можуть експонуватися: досягнення педагогічного колективу; пропаганда найефективніших методів навчання та виховання; система роботи найкращих педагогів навчального закладу; діяльність батьківських та учнівських органів самоврядування; інноваційні педагогічні технології; презентації соціальних партнерів навчального закладу тощо. На виставці можуть бути репрезентовані різні документальні та ілюстративні матеріали: тематичне планування роботи методичних комісій, методичних об’єднань, методичної ради, матеріали науково-практичних конференцій і педагогічних читань, стіннівки тощо),

• «Інтелект-кафе»,

• «Відкритий мікрофон»,

• коучинг-сесія,

• квік-налаштування,

• відео конференції (інтерактивний метод),

• блоги, Веб-квести, Блог-квести. (У діяльності сучасного педагога особливе місце посідає вміння організувати мережні співтовариства. З них найбільш поширеними і вживаними в навчальному процесі є блоги, Веб-квести, Блог-квести, тощо. Можна виділити декілька напрямів використання блогів, Веб-квестів, Блог-квестів і технології Вікі-Вікі в освіті:

1. Публікація, редагування й анотування навчально-методичних і наукових матеріалів.

2. Майданчик для наукових дискусій (можливість організації різних наукових форумів, проектів, дискусій та ін.).

3. Можливість для консультацій.

4. Платформа для створення дистанційного навчання.

5. Колективна робота над творчими проектами.

6. Неформальне спілкування.

7. Колективна робота над цифровими освітніми ресурсами.

8. Моніторинг самостійної роботи.

9. Платформа для реалізації мережної дослідницької діяльності.

Також сьогодні стають актуальним сучасні новітні освітнії методики, що можуть бути використані, як в організації методичної роботи з педагогами, так і в освітньому процесі гуртків закладу позашкільної освіти. Особливий інтерес для вивчення та застосування представляють:

• методика створення й використання «Mind maps» або «інтелект-карт», «ментальних карт» (Навчання ефективно та критично мислити, знаходити правильні рішення, справлятися зі складними задачами, а також виконувати творчі завдання Сучасний та простий інструмент, незамінний для: швидкого опрацювання великих об’ємів інформації, зручного запам’ятовування, розвитку асоціативного мислення, унаочнення та презентації матеріалів, розробки проектів та планів дій, прийняття рішень. Основна ідея полягає в оформленні думок та висновків у зручній формі - формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку: наявність графічних знаків та символів активує ліву, а образні картини та кольори – праву. Унаочнення такого типу дає можливість миттєво побачити основну ідею та її складові частини. А дивлячись на ключові слова, що супроводжуються графічними позначками, можна навіть інтуїтивно здогадатися, про що саме йде мова),

• скрайбінг (З англійської scribe - робити екскіз, нарис. Метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому. Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Головне завдання цього прийому – донести інформацію у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі. Для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень– малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо),

• «Fishbone» (Ця методика є допоміжним інструментом для аналізу якості та покращення різноманітних процесів. Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби». І дійсно, в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки. Використання схеми Fishbone дає можливість: розвивати критичне мислення, організувати роботу учнів в парах та групах, візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок, розподіляти етапи роботи по рівню значущості. Величезна перевага Fishbone полягає в універсальності: з його допомогою можна вирішити будь-яку проблему. Цей метод дозволяє розкласти ціле на окремі складові та детально їх розглянути. Метод Fishbone можна використовувати як окремо для проведення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого блоку (заняття). При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час узагальнюючих заходів, коли тема вже вивчена. Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за певні нюанси: голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу; верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми; нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі; хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки. Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови),

• лепбук (З анг. lap – коліно, book – книга. Саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення. Лепбуки можуть створюватись сумісно, індивідуально чи групою. В останньому випадку важливо чітко розподілити завдання між учасниками. Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до освітнього процесу і проявляти творчі здібності. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим.

Використання лепбуків у освітньому процесі особливо актуальне. Такий метод дозволяє здійснювати навчання у ігровій формі і має наступні переваги:

1.   Можливість по своєму бажанню організувати інформацію з теми, що вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал.

2.   При необхідності можна повторити вивчене у будь-який зручний час. Просто відкрити лепбук і переглянути зроблену своїми ж руками книжку.

3.   Такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. Таке вміння особливо важливе для людей сучасного інформаційного суспільства.

4.   Якщо лепбук виконується сумісно у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, командної взаємодії тощо.

Використання інноваційних технологій - першочергове завдання у сьогоденній освіті, адже її розвиток повинен базуватися на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в освітній процесс закладу сучасних педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, та на відмові від авторитарної педагогіки. Саме тому у кожноог сучасного педагога є потреба мати широкий спектр методів, засобів і організаційних форм освітнього процесу.

Все більшої популярності набуває інтерактивне навчання. Вже нікого не треба переконувати, що основа у розвитку творчої особистості дитини є створення практичних ситуацій активного пошуку, роздумів, здогадів, дискусій та розв'язання протиріч, тому організація заняття без подібних методів — це вчорашній день. Так само і в методичній роботі.

Більшість педагогів, що намагаються впроваджувати в практику своєї роботи інтерактивні технології стикаються з певними труднощами:

-  не завжди вдало дібрано конкретні технології до навчального матеріалу;

-  не всі педагоги готові змінити свою роль з механічного подавача інформації на організатора освітньої діяльності;

-  деякі педагоги зовсім не бажають відмовлятися від традиційних методик і запроваджувати інноваційні.

Керуючись гаслом «Почни з себе», з метою ознайомлення педагогічного колективу з інтерактивними методиками та вироблення, позитивного ставлення до інтерактивних технологій, зацікавлення та навчання в їх використанні, необхідне проведення методичних заходів використанням нетрадиційних, інноваційних, інтерактивних методик.

Під час таких методичних заходів педагоги отримують можливість навчатися бути демократичними, активно спілкуватися з колегами, критично себе оцінювати, приймати продумані неординарні рішення, застосовувати в роботі інноваційні технології або їх елементи, приклади доцільного й ефективного поєднання.

Джерела інформації 

1.   Бутз М. Робота в групах: Вибрані статті.-Варшава,1994.-20с.

2.   Виготський Л.С. Педагогічна психологія.- М.: Педагогіка,1991.-480с.

3.   Збірка матеріалів «Активні методи і форми методичної роботи з педагогічними кадрами», Укладачі: Ампілогова Л.П., методист НМГЩ управління освіти Харківської міської ради, Касьянова О.М., науковий консультант НМПЦ управління освіти Харківської міської ради;

4.   Красовицький М., Бєлкіна О. Сучасні уроки (інноваційні технології: тренінги, інтерактивні форми навчання, критичне мислення) // Завуч. – 2002. – №35. – С.6.

5.   Матеріали «Школа удосконалення», «Форми методичної роботи з педагогічними кадрами», Бусленко В.Г., вихователь-методист

6.   Методичні рекомендації «Нетрадиційні форми методичної роботи у професійно-технічному навчальному закладі, Н.В. Семенчук, методист ЧО НМЦ ПТО.

7.   Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак.- К.: Просвіта, 2000.-367 с.

8.   Пометун О. Технологія інтерактивного навчання як інноваційне педагогічне явище / Олена Пометун // Рідна школа.-2006.-червень.- С. 50-52

9.   Словник методиста: Методичний посібник./Укладач Волканова В.В. – К.:2008. – 192 с. – (Серія «Словники»)

10.            http://osvita.ua/school/method/335/

11.            https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/