МОН України розроблено ПРОЄКТ професійного державного стандарту «Вихователь-методист ЗДО» із визначеними трудовими функціями, результатами програмно-навчального розвитку та видами професійних компетентностей.
З-поміж них такі: соціально-громадянська, міжкультурна (здатність виявляти повагу та цінувати українську національну культуру, багатоманітність, мультикультурність у суспільстві, здатність до вираження національно-культурної ідентичності; лідерська підприємницька (здатність до творчого пошуку й реалізації нових ідей, культурно-соціальних проєктів, етична компетентність (діяти за етичними нормами), повага до мультикультурності.
Це все загальні професійні компетентності вихователя-методиста.
Визначено також низку професійних компетентностей, як-от: прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, предметно-методична, моральноетична, інформаційно-просвітницька, здоров'язбережувальна, проєктувальна, психоемоційно-регулятивна, педагогічне партнерство [Державний професійний стандарт: вихователь-методист, 2022].
Отже, вихователь-методист – це висококваліфікована, професійно освічена, методологічно та методично грамотна особистість, яка виконує роль фасилітатора (помічника) в організації освітньо-виховного процесу (Алла БОГУШ "МЕТОДИЧНА РОБОТА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ")
КАРТКА ОЦІНЮВАННЯ/САМООЦІНЮВАННЯ
Трудові та професійні функції вихователя-методиста ЗДО (за профстандартом)
Сучасне життя вимагає від вихователя-методиста ще й такої якості особистості, як мобільність (соціальна, громадянська, професійна тощо).
Мобільність особистості вихователя-методиста проявляється в таких категоріальних здатностях: творче застосування нових форм, способів і видів діяльності;
швидка переорієнтація, відмова від методичних стереотипів у педагогічній діяльності у ЗДО;
відкритість особистості у ставленні до новацій і впевненість у своїх силах щодо їх освоєння і впровадження;
гнучкість настанов особистості, які дозволяють регулювати свої дії в умовах, що постійно змінюються;
широта і багатогранність мислення, здатність легко переходити від одного способу (чи виду) діяльності до іншого;
самокритичність, здатність адекватно оцінювати свої результати як досягнення, так і недоліки та проєктувати нові перспективи в подальшій своїй діяльності.