Народився 11 лютого 1979 року в Кустанайській області м. Борівське (Казахстан). У дитинстві сім’я Бориса переїхала на постійне місце проживання до с. Лиман Харківської області.

У 1996 році закінчив Лиманську ЗОШ I – III ступенів (нині: КЗ «Лиманський ліцей»). Працював на різних об’єктах Зміївського (Чугуївського) району та Харківської області.

З квітня 2016 р. по травень 2019 р.  брав участь в антитерористичній операції на сході України, за що отримав дві нагороди (відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» та нагрудний знак «Учасник АТО»).

Після закінчення служби пішов навчатися на зварювальника. Працював у ФГ «Строгого».

З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну став до лав Збройних сил України. Був старшим стрільцем-оператором 3 стрілецького відділення 3 стрілецького зводу 2 стрілецької роти військової частини А7291. Загинув 16.10.2023 року в районі населеного пункту Ветеринарне (Харківська область, Харківський район).

Місце поховання – с. Лиман.

За матеріалами Слобожанської селищної ради та словами родичів

      Народився 02.02.1988 року в с. Лиман.

   Навчався Олександр у Лиманській ЗОШ І-ІІІ ст. (нині: КЗ «Лиманський ліцей»), після закінчення якої вступив у Зміївський професійний енергетичний ліцей та здобув спеціальність «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, електрозварник ручного зварювання». Згодом почав працювати в ТОВ «Боріка».

          До лав Збройних сил України став 14 лютого 2023 року.

За словами побратимів був хорошим воїном, вірним та надійним товаришем, любив життя та родину.

    Виконуючи військовий обов’язок у с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області, в бою за Україну, її свободу та незалежність отримав поранення несумісні з життям.

        Помер Олександр у шпиталі м. Дніпро 15 липня 2023 року.

    Похований у с. Лиман.

За матеріалами Слобожанської селищної ради та словами сестри – Наталії Апарицької

Народився 13 липня 1978 року в м. Мена Чернігівської області. У 1985 році сім’я переїхала до с. Лиман Харківської області. Андрій навчався в Лиманській школі (нині: КЗ «Лиманський ліцей»), яку закінчив у 1993 році.

З 16.11.1996 р. по 19.06.1998 р. проходив військову службу.   Після – працював на ПрАТ «Зміївська овочева фабрика».

З 24.03.2022 р. добровольцем пішов захищати нашу Батьківщину від російського агресора.

Старший водій мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї військової частини А 7401 помер 21 березня 2023 року в Харківській обласній лікарні.

Похований у селі Лиман.

За матеріалами Слобожанської селищної ради

Володимир народився 20 квітня 1988 року в с. Лиман Зміївського (Чугуївського) району Харківської області. У 2003 році, після закінчення 9 класу Лиманської ЗОШ І-ІІІ ст. (нині: КЗ «Лиманський ліцей»), пішов навчатись у Зміївський  професійний енергетичний ліцей, який закінчив у 2006 році, здобувши спеціальність «муляр-електрозварник ручного зварювання». Згодом вступив на строкову службу в ЗСУ.

Після закінчення служби працював на підприємстві «Маяк», паралельно навчаючись на заочному відділенні Харківського національного університету будівництва та архітектури. Отримав диплом бакалавра за спеціальністю «інженер-будівельник».

Перед війною працював на підприємстві з виготовлення добрив «КВАДРАТ». Після початку повномасштабного вторгнення рф став до лав Збройних сил України.  Був старшим солдатом, старшим стрільцем 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7287.

Загинув унаслідок мінометного обстрілу ворожим мінометом 12 грудня 2022 року в ході бою на околиці населеного пункту Курдюмівка Торецької територіальної громади Донецької області.

Посмертно отримав відзнаку за мужність.

Похований у с. Геніївка.

За словами кл. керівника – Нестеренко Людмили Дмитрівни

          Олександр – один із перших військовослужбовців зі Зміївщини, хто віддав своє життя захищаючи Україну після повномасштабного вторгнення російських окупантів. Герой загинув 28 березня 2022 року в с. Рубіжне Луганської області внаслідок вибухової травми у віці 25 років.

      Олександр Козир народився 23 вересня 1997 року в с. Височинівка Харківської області. Навчався в Лиманській школі (нині: КЗ «Лиманський ліцей»). Після її закінчення продовжив навчання в Академії Державної пенітенціарної служби (м. Чернігів).

      З 2017 року працював у Державній кримінально-виконавчій службі України.

          30 липня 2021 року почав нести службу в лавах ЗСУ за контрактом на посаді гранатометника 2-ї аеромобільної десантної доти ВЧ А4165.

        З початку повномасштабного вторгнення стояв на захисті Батьківщини у складі 81 ДШБ 122 батальйону.

      Посмертно нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Кров за Україну» та Орденом «За Мужність» ІІІ ступеня.

За матеріалами Тетяни Бабич, Зміїв Live

      Солдат, військовослужбовець Збройних сил України.

      Загинув у боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце – не уточнено). Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України» № 262/2022 від 18.04.2022).

       Похований у с. Лиман.

За матеріалами https://is.gd/Pjvrx0 та https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/262/2022#Text