Насильство все ще залишається однією з найбільш гострих проблем суспільства. Його прояви зустрічаються в різних сферах життя. Агресія породжує страх та біль, обмежує свободи та права громадян. Поширення знань про профілактику насильства — перший крок на шляху попередження цього ганебного явища.

 Важливість профілактики насильства в сучасному світі

 Насильство — це примусовий контроль однієї людини/групи людей над іншою/іншими.

 Існує чотири основні види насильства:

· фізичне;

· психологічне;

· сексуальне;

· економічне.

  Часто особа зазнає декілька видів кривди одночасно. Залежно від ситуації людина може бути постраждалою від агресії, свідком або кривдником. Нерідко особа, що зазнала/зазнає насильства чи стала свідком кривди, переносить модель агресивної поведінки у власне життя. Створюється коло насильства: постраждала(ий) з часом стає кривдником.  Не завжди людина, що страждає від насильства, розуміє своє становище. В суспільстві все ще існують шкідливі традиції та стереотипи відносно стосунків в різних сферах життя. Тому важливим є розвиток емоційного інтелекту — навичок, які допомагають розуміти власні емоції та керувати ними, а також ставитися з розумінням до емоцій оточуючих. Емоційно інтелектуальна людина зможе виявити ознаки насильства та протистояти їм на ранньому етапі. 

 Як говорити з дітьми про насильство

 Один з головних обов`язків батьків — забезпечення безпеки дитини. Важливо говорити з дітьм про насильство, починаючи з перших років життя. Звісно, спосіб розмови потрібно підбирати, зважаючи на вік та розвиток малюка. Батьки повинні обговорювати потенційні небезпечні ситуації, методи їх уникнення та вирішення. 

 Для попередження можливих ситуацій насильства батькам варто скористатися наступними порадами:

 Більше розмовляйте з дитиною. Нехай вона ділиться з вами всіма своїми проблемами, розповідає, як пройшов її день, просить поради. З дорослою донькою або сином можна вести переписку в сімейному чаті чи соцмережах. Дуже добре, якщо дитина повністю довіряє батькам. Для цього треба вміти зберігати дитячі таємниці, не критикувати, а намагатися розібратися в кожній ситуації. Син/дочка повинні бути впевнені, що мама чи тато завжди будуть на їх стороні.

· Не прикрашайте дійсність. Розповідайте дитині про можливість агресії оточуючих та методи захисту від насильства. Наголошуйте, що кривдником може бути не лише незнайомець, а й людина з близького кола.

· Розкажіть про кордони тіла. Поясніть дитині, що ніхто не повинен торкатися її тіла, яке прикрите нижньою білизною. Зі старшим сином або донькою прямо обговорюйте проблеми, певні історії, які трапляються в житті. Розуміння ситуацій в майбутньому збереже дитину від насильства.

· Поясніть неприпустимість шантажу. Дитина має знати, що повинна розповідати рідним про всі випадки залякування. І бути впевненою, що батьки її зрозуміють.

· Навчіть дитину безпечно користуватися гаджетами. Проводьте час разом за смартфоном і ноутбуком. Пояснюйте, що є сторінки, на які небезпечно заходити. Розкажіть, чому не варто спілкуватися з незнайомцями в інтернеті або яких правил розмови слід притримуватися.

· Поясніть дитині, що її безпека є її пріоритетом. Вигадайте разом з дитиною кодове слово, почувши яке, вона повинна вийти з дому. Обговоріть, куди та до кого з близьких або друзів вона може піти.

 Правильна поведінка у небезпечних ситуаціях допоможе дитині зберегти фізичне та психологічне здоров`я, а інколи навіть вижити. 

Важливе значення в поширенні знань про профілактику насильства відводиться дитячим садочкам та школам. Запропонуйте вихователям та вчителям проводити заняття про ознаки та методи запобігання насильству.

 Як підвищити свою безпеку

 Насильство ще достатньо поширене в нашому житті. Важливо максимально убезпечити себе від агресії оточуючих. 

З собою краще мати телефон, на якому встановлені додатки для надання термінової допомоги. При необхідності потрібно викликати поліцію або звернутися по допомогу до перехожих.

При перших підозрах на насильство в родині, треба звернутися до психолога чи соціальної служби для консультації. Розпізнавання ознак насильства, пошук допомоги — єдиний правильний шлях до здорового та повноцінного життя.

 Висновки

 Насильство призводить до важких наслідків, як в житті окремої людини, так і в суспільстві в цілому. Воно породжує страх, невпевненість, депресію, фобії, алкоголізм та наркоманію.

Профілактика насильства повинна починатися з підвищення свідомості дітей та дорослих, пояснення ознак агресії й методів протидії. Особи, що зазнали/зазнають насильства, не повинні залишатися на самоті. Вони можуть звернутися за допомогою до правоохоронних органів, державних та благодійних організацій, психологів та лікарів. Варто розуміти, що в насильстві винен лише кривдник, але ніяк не людина, що зазнає/зазнала агресії.

  Стаття надана ГСД «Добро в дії»

 Текст взято з сайту «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2025-%D0%BF#Text 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 4 червня 2025 р. № 658
Київ

Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, що додається.

2. Державній службі у справах дітей провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед суб’єктів, зазначених у пункті 2 Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої цією постановою, про необхідність розроблення та затвердження документів, а також вжиття інших заходів, передбачених Типової програмою.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2025 р. № 658

ТИПОВА ПРОГРАМА
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

1. Ця Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі - Типова програма) спрямована на забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі - суб’єкти роботи з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення оперативного їх розгляду та реагування на них.

2. Типова програма є обов’язковою для суб’єктів роботи з дітьми та молоддю під час розроблення Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

Працівники суб’єктів роботи з дітьми та молоддю повинні бути ознайомлені з Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, булінгу, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.

3. У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

4. Завданнями Типової програми є:

запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

формування у працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

поширення культури нульової толерантності до насильства та жорстокого поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;

забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та служби у справах дітей про випадки вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

5. З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено впровадження таких основних заходів:

1) превентивні заходи:

затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини згідно з додатком 1;

затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2 або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб за рішенням суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3;

інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми в діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації;

врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під час прийому на роботу працівників суб’єктів роботи з дітьми та молоддю;

2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація доступних та безпечних способів повідомлення про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною;

оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг, повідомлень) про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю (далі - повідомлення);

3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація тренінгів, інших навчальних заходів для працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та інших фахівців, які контактують з дітьми;

організація інформаційних сесій для дітей (пояснення прав дитини, способів захисту, контактів для звернення);

залучення батьків, інших законних представників дитини (проведення батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);

4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних аспектів);

збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків, персоналу);

аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).

6. Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю:

затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми з урахуванням Типової програми, є відповідальним за його реалізацію, забезпечує його оприлюднення, ознайомлення з ним своїх працівників та здійснює контроль за виконанням, в якому обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини);

забезпечує здійснення заходів із ознайомлення працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, інших фахівців, які контактують із дітьми, із Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

розглядає усні та письмові повідомлення протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень;

невідкладно повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідками або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;

забезпечує проведення навчань, тренінгів, профілактичних заходів для дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

взаємодіє із службами у справах дітей, центрами соціальних служб, закладами освіти, охорони здоров’я та іншими уповноваженими органами для оперативного реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

7. Працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;

надати у разі потреби домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до уповноваженого підрозділу органу Національної поліції;

повідомити керівнику суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та одному з батьків або іншим законним представникам дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитині, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, про виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

8. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю повинен забезпечити функціонування механізму подання повідомлень, який передбачатиме:

інформування дітей та їх батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю про їх обов’язок повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з наданням інформації про шляхи інформування про такі випадки;

забезпечення функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила повідомлення.

У разі потреби керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю може визначати відповідальну особу для здійснення заходів щодо унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, яка реєструватиме повідомлення, що надійшло, в журналі обліку (у паперовій та/або електронній формі) та забезпечуватиме його підготовку до розгляду.

Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю розглядає повідомлення протягом однієї доби з дня його надходження.

У разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє про це батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей, а також вживає заходів відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

9. Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження.

10. Суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинні бути розроблені та/або поширені інформаційні матеріали з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:

розміщення на інформаційних стендах у приміщенні суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, розповсюдження серед працівників, дітей, їх батьків або інших законних представників дитини у формі буклетів (листівок);

надсилання через батьківські, учнівські групи в месенджерах, розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та його сторінках у соціальних мережах;

проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних представників дитини.

11. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю забезпечує інформування працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі - інформування), що передбачає такі напрями (теми):

розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства;

методи профілактики булінгу серед дітей;

використання ненасильницьких методів спілкування та управління конфліктами;

надання першої психологічної допомоги дітям, які постраждали від насильства та жорстокого поводження з дітьми;

порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх наявності;

дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства;

алгоритм взаємодії з уповноваженими підрозділами органів Національної поліції та службою у справах дітей у разі виявлення фактів та ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

Інформування здійснюється шляхом:

проведення щорічних інформаційних кампаній, тематичних тижнів і конкурсів, приурочених питанням унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

інтерактивних тренінгів для дітей із розвитку емоційного інтелекту, толерантності та ненасильницького спілкування;

проведення ігор та рольових прав, які моделюють реальні ситуації та допомагають дітям дізнатися про способи захисту порушених прав;

впровадження занять за типом діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань безпечної поведінки, прав дитини та медіації;

співпраці з психологами та соціальними працівниками для проведення групових та індивідуальних занять щодо запобігання насильству;

організації зустрічей із фахівцями, які можуть поділитися досвідом і порадами щодо запобігання насильству (працівники уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, юристи, соціальні працівники);

використання мультимедійних матеріалів (відеороликів, презентацій, інтерактивних платформ) для інформування дітей у цікавій та доступній формі щодо неприпустимості насильства та жорстокого поводження, ознайомлення з ознаками та формами насильства та жорстокого поводження, порад щодо запобігання насильству в дитячому середовищі, процедури повідомлення про насильство та жорстоке поводження, передбаченої суб’єктом роботи з дітьми та молоддю, алгоритму дій у разі виявлення насильства, способів та механізмів отримання допомоги, можливих наслідків для особи, яка вчинила насильство або жорстоке поводження.

Для проведення інформування дітей, батьків або інших законних представників дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю можуть залучатися експерти, фахівці, зокрема представники органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів Національної поліції, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, а також психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій.

12. З метою унеможливлення насильства або жорстокого поводження з дітьми керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю забезпечує виявлення поведінки дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, яка потенційно може призводити до насильства та жорстокого поводження.

Недопустимою вважається поведінка, що може призводити до порушення права дитини на повагу до її особистості, гідне ставлення.

Індикаторами, які можуть вказувати на потенційні ризики спричинення насильства та жорстокого поводження з дітьми, є використання тону голосу, який може сприйматися як залякування або образа, використання принизливих коментарів стосовно дітей та в присутності дітей, застосування покарань до дитини, а також інші індикатори.

13. З метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю повинні не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною.

У разі коли передбачається фізичний контакт з дитиною, який є необхідним відповідно до змісту заходів з дитиною, такий контакт проводиться у присутності не менше однієї повнолітньої особи, крім виконавця, або в приміщенні, що забезпечує можливість вільного доступу інших осіб та не має перешкод для самостійного виходу дитини.

14. Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Якщо за результатами розгляду повідомлення:

виявлено ознаки насильства та жорстокого поводження з дитиною, суб’єкт роботи з дітьми та молоддю аналізує причини та умови, які могли сприяти або стати підставою для порушення прав дитини;

не виявлено ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною, інформація, викладена в повідомленні, аналізується на предмет наявності ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною та вживаються заходи до унеможливлення настання таких ризиків.

Діяльність щодо виявлення та аналізу ризиків провадиться суб’єктом роботи з дітьми та молоддю із залученням сторін, зокрема дітей.

15. Про невиконання, неналежне виконання суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повноважень щодо запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми може бути повідомлено уповноваженій особі (координатору) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Додаток 1
до Типової програми

ТИПОВА ФОРМА
первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини

Додаток 2
до Типової програми

ТИПОВА ФОРМА
реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки)

Додаток 3
до Типової програми

ТИПОВА АНКЕТА
анонімного опитування для дітей

БІЛОПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА

СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №2 ІМЕНІ С.М.ГОРДІЄНКА

БІЛОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(Білопільський ліцей №2 імені С.М. Гордієнка)

ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою

ліцею №2 імені С.М. Гордієнка

протокол від 29 серпня 2025 р. №1

Директор    Олександр ТКАЛЕНКО

ПОЛОЖЕННЯ

про унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

в Білопільському ліцеї №2 імені С.М.Гордієнка

 Білопільської міської ради Сумської області

Докладніше ==>