Дистанційне навчання
Як зосередитися на головному?
Поради учням під час дистанційного навчання
Дистанційне навчання може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом навчального матеріалу і навчитися отримувати задоволення від занять.
Підтримуйте контакт з друзями і близькими
Дуже важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви тимчасово не можете відвідати особисто. Використовуйте Viber або інші відеочати, спілкуйтеся в месенджерах і соцмережах.
Дотримуйтесь графіка
Підтримуйте звичайний розпорядок дня. У вас може виникнути велика спокуса оголосити «дистанційку» додатковими канікулами і цілий день сидіти перед екраном телевізора. Але зміна графіка також може викликати стрес. Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і розмістити його так, щоб ви постійно його бачили. Важливо, щоб у вас були чіткі очікування щодо того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для навчання, а коли – для читання й відпочинку.
Під час дистанційного навчання використовуйте "розумні" пристрої
До негативного впливу сучасних ґаджетів не відноситься випромінювання, але при неправильному дозуванні екранного часу і неадекватному його розподілі, їх використання може негативно впливати на нервову систему, зір, сприяти неправильному обміну речовин. Отже, треба знати і дотримуватися певних правил використання цифрових ґаджетів, розроблених медиками та науковцями.
Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме
Мобільний телефон треба прибрати чимдалі від робочої зони, навіть якщо він на вібродзвінку і ви плануєте тільки відповідати на СМС. Діставати його можна тільки під час перерв. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування відволікатиме вас від навчання й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.
Фізіологічні потреби теж не мають відволікати від навчання
Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас води або свого улюбленого напою. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Намагайтесь уникати солдодощів, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.
Оберіть відповідний час
Кожен знає, сова він чи жайворонок, тож для дистанційного навчання в асинхронному режимі можна самому вибрати оптимальний час – рано-вранці, або пізно ввечері. Краще сконцентруватися й ефективно попрацювати годину, ніж кілька годин боротися з утомою, вдаючи активну діяльність.
Під час занять, якщо вони тривають довго, робіть заплановані перерви
Після кожних 45 хвилин роботи переключайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео або перекусити. Перерва не повинна тривати довше 20 хвилин, адже так можна і забути про головну мету.
Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням
Контролюйте свої думки. Наприклад, «Я ненавиджу математику» варто замінити на «Я розумію, що математику треба здати і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюсь».
Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курси готові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче.
Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типу і потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми:
– Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.
– Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-заняттями – скільки завгодно.
– Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.
Беріть участь у домашніх справах
Домашні обов'язки потрібні для того, щоб здобути навички, які будуть корисні у дорослому житті. Розвиток цих умінь додасть впевненості в майбутньому.
Читайте книги
Читання знижує стрес. Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Цікавий сюжет художнього твору відволікає від проблем та заспокоює.
7 порад, як зосередитись на виконанні завдань:
Відгородити себе від усього, що може відволікати
Завчасно потурбуватися про фізіологічні потреби
Займатися у свій улюблений час – вранці або ввечері
Робити перерви по 15 хвилин між великими порціями матеріалу
Звільнити свій розум від зайвих питань
Перевести негатив у позитив
Дозволити собі рухатись
Навчання вдома: практичні поради для батьків
Через загрозу поширення коронавірусу COVID-19 й необхідність самоізоляції навчальний процес перевели на дистанційну форму. Своє звичне життя змінили не лише здобувачі освіти, але і їхні батьки. До слова, перед останніми постає чимало питань — як правильно організувати дистанційне навчання та що робити, аби уроки вдома були ефективними та не приносили стрес кожному члену родини?
Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? Про це розповіла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз.
Загальні тези
1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.
2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: «Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібратися. Давай допоможемо одне одному — наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги».
3. Зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.
4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: «Я не вчитель».
Основа техніки безпеки для батьків: потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) — ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя — і це нормально.
Практичні поради
1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань.
2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Це час перегляду кордонів кожного члена родини – неважливо, великого чи маленького – і поваги до цих кордонів.
3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Підлітки втомлюються десь за 30 – 45 хвилин.
4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити завдання або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.
Також – розбивати велике завдання на маленькі частини.. Загалом старші підлітки вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.
6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина «вступає в діяльність». Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?
Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона «вмикається» в усе нове. Тобто дуже швидко «входить» в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.
Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони «вмикаються» не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7. Учні підліткового віку вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна. Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.
Дитина підліткового віку вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина «вчиться сама».
У здобувача освіти 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.
8. Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.