24.03. Тема: Детектив в літературі.Едгар По "Золотий жук".

У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, їх перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації. Добро і зло, кохання і ненависть, людина і суспільство, війна і мир – ось далеко не повний перелік тих проблем, що хвилюють письменників всіх часів і народів. Завжди актуальною, на жаль, залишається проблема злочину та кари. Саме про такі твори йтиме мова на сьогоднішньому уроці.

Літературний детектив - різновид пригодницької літератури, прозовий твір, у якому розкривається певна таємниця, пов`язана зі злочином.

Серед представників цього жанру - Едгар По, А.Конан Дойл, Агата Крісті та ін.

Інтрига - у літературних творах - конфлікт, основна ситуація, навколо якої розвивається дія.

Для літературного жанру детективу характерні такі риси:

➢ напружений сюжет, у якому розгадка є кульмінацією;

➢ наявність злочину і злочинця;

➢ головний герой-слідчий, детектив, нишпорка-завжди знаходиться в центрі подій, відрізняється спостережливістю;

➢ фактичний матеріал, тобто докази, які потрібні для розслідування;

➢ розгадка таємниці злочину.

Детективний жанр дуже популярний серед читачів, але на уроках світової літератури ми вперше знайомимось із такою літературою.

Розвиток детективного жанру в світовій літературі.

На сьогоднішній день одним з найпопулярніших жанрів є детектив. Як стверджує М.Коен, детективи домінують серед книг, які вийшли в світ протягом більшої частини ХХ століття. Також він вважає, що у 1950-і роки детектив випереджав інші жанри . Що ж це за жанр і як відбувалося його становлення?

Першими детективами зазвичай вважають розповіді Едгара По, написані у1840-х роках, але елементи цього жанру використовувалися багатьма авторами й раніше. Наприклад, у романі В. Годвіна "Пригоди Калеба Вільямса" (1794), де один із центральних героїв – слідчий-аматор. Великий вплив на розвиток детективної літератури також виявили "Записки" Є.Відока, опубліковані у 1828 р. Однак саме Едгар По створив детектива-аматора Дюпена з оповідання "Убивство на вулиці Морг". Дюпен згодом породив Шерлока Холмса й патера Брауна (Г.Честертон), Лекока (Є.Габоріо) і містера Каффа (У. Коллінз). Саме Едгар По ввів у сюжет детектива ідею суперництва в розкритті злочину між приватним детективом і офіційною поліцією, у якому приватний детектив, як правило, бере гору. Саме його вважають засновником детективного жанру.

Проте історію детективного жанру можна простежити з глибокої давнини. Його елементи виявляють у Біблії (в історії Каїна та Авеля маємо злочин, убивцю, жертву, причину злочину, докази, спробу приховати злочин, навіть знаряддя вбивства; цар Соломон влаштовує психологічну пастку псевдоматері тощо).

Історія детективу як жанру починається тоді, коли в англосаксонських країнах сформувалася дійова система дотримання суспільного порядку. В Англії це сталося на початку ХІХ ст., а вже в середині цього століття вийшли в світ перші класичні зразки: між 1840 і 1845 роками Едгар Алан По створив п’ять новел, в яких викладені фундаментальні принципи детективу:

- детектив-аматор, ексцентричний, з оригінальними манерами; він перевершує поліцію у вмінні спостерігати й узагальнювати; він має товариша, який розказує про нього;

- каркас сюжету: злочин – дедуктивне розслідування – розкриття – покарання злочинця;

- сюжетні ходи: вбивство в закритій кімнаті, екскурси в психологію, помилково підозрювана людина, нестандартне вирішення проблеми, формула “найочевиднішого місця”, ланцюжок хибних доказів, вбивця – найменш підозрюваний персонаж;- злочин розкривається за допомогою роботи інтелекту;

- два «золоті» правила детективу: коли виключені всі варіанти, крім одного, іноді найнеймовірнішого, він і є істинним; чим складніше справа, тим простіше її розв’язання;

- можливість застосування методів дедукції до реальних злочинів.

Основне правило детективного жанру: чим складніша і запутаніша справа,тим її простіше розв`язати.

У детективі всі події, як правило, відбувалися в першій частині, а потім слідчий рухався вперед, поки повністю не розгадував загадки. Щодо читача, то він теж діяв з великим нишпоркою.

Оповідання «Золотий жук» Е.По вважав своїм кращим твором.

Д/З: переглянути відео, опрацювати Ст. 178-189., в зошиті зробити короткий конспект.

31.03.

Тема: Детектив в літературі. Творчість А.Конан-Дойла."Пістрява стрічка"

Д/З:Перегяньте презентацію та виконайте завдання з неї. Бажаю успіху.