У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Представника Президента України
у місті Києві
Призначити КОСАКІВСЬКОГО Леоніда Григоровича Представником Президента України у місті Києві, звільнивши його з посади Представника Президента України у Печерському районі міста Києва.
Президент України Л.КРАВЧУК
м.Київ, 29 квітня 1993 року
20 квітня 1993 року Київрада розглянула подання Президента України Л.Кравчука про погодження кандидатури Леоніда Косаківського на посаду представника Президента у місті Києві.
На той момент у Київраді мали повноваження 285 депутатів. Для таємного голосування було роздано 222 бюлетені. Взяли участь у таємному голосуванні 222 депутати. У виборчих урнах виявили 222 бюлетені, недійсними визнано 7.
У результаті таємного голосування та підрахунку голосів Косаківський Леонід Григорович одержав таку кількість голосів:
«Погодити» — 110
«Відхилити» — 105.
Тобто кандидатура не була узгоджена. Проте не було прийнято й ніякого іншого рішення із цього приводу. Така ситуація була типовою для тодішнього складу столичної ради, яка була паралізована й місяцями не могла ухвалити будь-якого рішення внаслідок політичного протистояння всередині депутатського корпусу.
Закон України «Про Представника Президента України» надавав право главі держави (частина 4 статті 2) у разі, якщо у двотижневий строк після надходження пропозиції щодо кандидатури на посаду представника Президента Радою не прийнято будь-якого рішення з цього питання, призначати свого Представника на власний вибір. Спираючись на дану норму чинного на той момент Закону, ураховуючи неспроможність Київради ухвалити будь-яке рішення з приводу його подання, Президент України Леонід Кравчук 29 квітня 1993 призначив на цю посаду Леоніда Григоровича Косаківського.
Тодішній голова Київради В. Нестеренко в ході зустрічі в газеті «Вечірній Київ» 29 травня 1993 року, згадуючи про обговорення в раді подання про призначення Л.Косаківського Представником Президента України у м. Києві, повідомив журналістам: «Хоча ніяких принципових змін у законодавстві не відбулося, проте все ж Київраді першій було запропоновано висловити думку з приводу кандидатури на посаду глави адміністрації. Як ви знаєте, наша сесія проголосувала так: за Леоніда Григоровича 118 депутатів, проти 105. (Пригадую, свого часу за І. Салія на посаду голови виконкому було лише 15 голосів). Побачивши такий розклад, Президент прийняв остаточне рішення — призначити».
Закон України «Про Представника Президента України» (Закон втратив чинність на підставі Закону N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170). регулював цю ситуацію так:
…Стаття 2. Представники Президента України в областях, містах Києві і Севастополі призначаються та звільняються з посади Президентом України і йому підпорядковуються. ( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3066-XII ( 3066-12 ) від 16.03.93 )
Представники Президента України в районах, районах міст Києва і Севастополя призначаються і звільняються з посади Президентом України за поданням Представника Президента України в області, містах Києві і Севастополі. ( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 2337-XII ( 2337-12 ) від 14.05.92 )
Представники Президента України в областях, містах Києві і Севастополі, районах, районах міст Києва і Севастополя призначаються після погодження їх кандидатур з відповідними Радами народних депутатів. (Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3066-XII (3066-12 ) від 16.03.93.)
Пропозиції щодо кандидатур Представника Президента України розглядаються на пленарних засіданнях Ради. За результатами розгляду Радою приймається рішення. В разі відхилення Радою запропонованої кандидатури для погодження вноситься інша або повторно та сама кандидатура. Якщо у двотижневий строк після надходження пропозиції щодо кандидатури засідання Ради не відбулося або Радою не прийнято будь-якого рішення з цього питання, Президент України має право призначити свого Представника на власний вибір. (Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3066-XII ( 3066-12 ) від 16.03.93.)
Представники Президента України призначаються на строк повноважень Президента України.